|
|
09.10.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підпунктом 4 пункту 19 Особливостей №1178 передбачено імперативну норму, що істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадку продовження строку дії договору про закупівлю та / або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Водночас термін виконання робіт (строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта)) є однією з істотних умов договорів підряду відповідно до Пункту 5 Постанови 668 «Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві».
При цьому, дуже поширеними є випадки, коли замовники оголошують закупівлі з граничним терміном будівництва, що виходить за календарний рік, учасник подає пропозицію та підписує договір, розраховуючи, що на роботи є достатньо часу, замовник же після підписання договору ставить підрядника перед фактом, що йому додали кошти на фінансування об’єкту і підрядник змушений підписати додаткову угоду, погоджуючись скоротити строки виконання робіт і буквально за місяць-два виконати те, що розраховував будувати 10-12 місяців (мовляв, в кінці бюджетного року невикористані кошти повернуться в Казну і замовник не несе відповідальності за фінансування об’єкту будівництва).
Просимо надати роз’ясненням:
Чи є скорочення терміну виконання робіт зміною істотної умови договору? Чи суперечить внесення такої зміни чинному законодавству? Чи достатнім обґрунтуванням для такої зміни є факт виділення додаткових коштів замовнику? Чи зобов’язаний підрядник погоджуватись на скорочення термінів виконання робіт виключно тому, що замовник отримав більше фінансування після підписання договору про закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-10 пункту 19 Особливостей.
Відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Таким чином, обставини зазначені в підпункті 4 пункту 19 Особливостей можуть бути підставою для продовження строку виконання робіт.
Крім цього, згідно з статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Частиною першою статті 629 ЦК України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору згідно з частиною першою статті 631 ЦК України.
Поряд з цим зазначаємо, що строк дії договору, який є його істотною умовою та погоджується сторонами, не є предметом регулювання Закону. При цьому замовникам у разі укладення договору про закупівлю, відповідно до умов якого передбачається оплата за рахунок бюджетних коштів, необхідно враховувати норми бюджетного законодавства, зокрема Бюджетного кодексу України.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами), Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно- будівельного контролю та нагляду.Тому, з питань щодо постанови Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 “Про затвердження Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві” слід звертатися до Мінрозвитку.
Принагідно повідомляємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, за посиланням:
https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu
Також відповідь на порушене питання міститься також в статті "ЧИ МОЖНА СКОРОТИТИ СТРОК ДІЇ ДОГОВОРУ ЧИ СТРОК ВИКОНАННЯ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ?", розміщеній на Prozorro Інфобокс, що адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/chi-mozhna-skorotiti-strok-dii-dogovoru-chi-strok-vikonannya-zobov-yazan
|
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Звертаємося з проханням надати роз’яснення щодо коректності використання терміна «договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель», який вжито у пункті 80 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю визначається як господарський договір, укладений між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі чи спрощеної закупівлі. Стаття 13 Закону встановлює перелік процедур закупівель, до яких належать відкриті торги, торги з обмеженою участю, конкурентний діалог та переговорна процедура.
Таким чином, у розумінні Закону, договір про закупівлю є результатом застосування однієї з визначених процедур.
Водночас, пункт 17 Особливостей розширює це поняття, визначаючи, що договором про закупівлю також вважається договір, укладений за результатами закупівлі, здійсненої відповідно до пунктів 10 і 13 Особливостей.
У зв’язку з цим виникає питання:
Чи є коректним вживання терміна «договір про закупівлю без використання електронної системи закупівель» у пункті 80 Особливостей, з огляду на визначення цього терміна у Законі?
Чи не суперечить це формулювання базовому визначенню договору про закупівлю, наведеному у Законі?
Просимо надати офіційне роз’яснення щодо допустимості та правомірності такого формулювання, а також уточнити, чи слід вважати договори з використанням інструменту Ukraine Facility, укладені без використання електронної системи закупівель за п.11 Особливостей, договорами про закупівлю.
Заздалегідь вдячні за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 "Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
|
|
|
08.10.2025
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прохання надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю послуг із зимового утримання територій Полтавської міської територіальної громади строком на два роки (2025–2026).
Рішенням Полтавської міської ради затверджено "Програму розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою Полтавської міської територіальної громади на 2025–2027 роки".
У додатку до рішення (фінансовому забезпеченні Програми) обсяг фінансування визначено лише на 2025 рік.
У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення:
Чи може Замовник укласти договір про закупівлю послуг із зимового утримання територій строком до 31.12.2026 року, якщо у фінансовому розписі Програми зазначено фінансування лише на 2025 рік?
Чи вважається наявність багаторічної Програми (2025–2027 роки) без визначених сум фінансування на наступні роки достатньою підставою для проведення закупівлі та укладення договору на два роки?
Якщо ні, то з якого моменту Замовник має право проводити закупівлю на два роки — після затвердження бюджету на 2026 рік, чи після внесення змін до Програми із визначенням фінансування на 2026 рік?
Чи необхідно у такому випадку попередньо погоджувати укладення договору, який виходить за межі одного бюджетного періоду, з головним розпорядником бюджетних коштів або іншим органом місцевого самоврядування, який затвердив відповідну Програму?
Додатково повідомляємо, що оплата за договором буде здійснюватися виключно в межах кошторисних призначень, затверджених на відповідний бюджетний рік, відповідно до вимог бюджетного законодавства.
Просимо надати роз’яснення для правильного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» та уникнення порушень при реєстрації бюджетних зобов’язань в органах Державної казначейської служби України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
04.10.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У січні оприлюднено план закупівлі на майданчику та проведено під нього закупівлю (продуктів харчування), у жовтні рішенням сесії знімають планові призначення, що потребує внесення змін в договір, додаткова угода на зменшення загальної суми. Також у жовтні надходить державна субвенція на харчування чи можливо в одній додатковій угоді прописати зменшення суми договору за рахунок місцевого бюджету та додати нове джерело фінансування (субвенцію на харчування). Чи на кошти державної субвенції потрібно оголошувати новий тендер?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
02.10.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить процедуру закупівлі за предметом: бензин А-95, дизельне паливо (код ДК 021:2015: 09130000-9 – Нафта та дистиляти), ідентифікатор закупівлі в електронній системі: https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2025-08-27-010200-a .
За результатами розкриття тендерних пропозицій електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною було визначено пропозицію одного учасника.
Під час розгляду цієї пропозиції Замовником встановлено наступне:
1. Запропоновані учасником ціни на бензин та дизельне паливо є вищими від цін, які фактично застосовуються на ринку на дату розгляду пропозиції (що підтверджується отриманими комерційними пропозиціями, фіксацією роздрібних цін на АЗС та інформацією з відкритих джерел).
2. При перевірці інформації в електронній системі закупівель «Prozorro» виявлено, що цей учасник у попередніх процедурах подавав пропозиції за значно нижчими цінами, ніж ті, які подані у нашій закупівлі.
3. Також наявні підтверджені факти відмови учасника від підписання договорів з іншими замовниками через неможливість виконати зобов’язання за запропонованими ним занадто низькими цінами.
З огляду на викладене, у Замовника виникає питання щодо правомірності укладення договору з таким учасником, адже існує ризик:
• подання учасником недостовірної інформації щодо ціни, що є суттєвою при визначенні результатів процедури (п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»);
• можливості неефективного використання бюджетних коштів у разі укладення договору (ст. 7 Бюджетного кодексу України).
Просимо консультативно-дорадчої допомоги:
1. Чи має Замовник право укласти договір за такою тендерною пропозицією, враховуючи виявлені обставини?
2. Чи повинен Замовник, за наявності документально підтверджених фактів подання учасником недостовірної інформації про ціну та відмов від виконання договорів у інших процедурах, відхилити пропозицію відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону.
Так, пункт 44 Особливостей містить перелік підстав, коли замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель.
Водночас відповідно до підпункту 2 пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли, зокрема учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
При цьому будь які рішення щодо здійснення публічних закупівель, у тому числі щодо відхилення тендерної пропозиції, приймаються замовником самостійно.
Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери в конкретних випадках.
|