|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Український інститут національної пам'яті відповідно до Плану роботи та Плану заходів на 2026 рік виступає Замовником послуг з Організація робіт з проведення досліджень
(пошукові роботи) поховань осіб, які загинули (зникли безвісти) в роки Другої світової війни на території села Ласків, гміна Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Республіки Польща. Допуск до даних робіт надається Виконавцю послуг, який у встановленому порядку отримав необхідний строковий дозвіл на проведення археологічних розкопок від Воєводства на території якого будуть здійснюватись зазначені роботи.
01 вересня 2026 року від КП ЛОР "Доля" отримано інформацію про те, що 31.08.2026 вони отримали такий дозвіл в наслідок чого можуть приступати до робіт вартість яких складає понад 200 тис. грн., тобто понадпорогову суму.
В наслідок чого виникає питання: Чи в цьому випадку є правові підстави укласти прямий договір з цим виконавцем, оскільки в нього є підтвердження наявності дозвільної документації відповідно до умов підпункту 2 пункту 13 Особливостей здійснення закупівель в умовах військового стану у зв'язку з тим, що послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання у зв'язку з відсутністю конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником?!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – Особливості).
Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Відповідно до пункту 13 Особливостей переговорна процедура закупівлі, за якою замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі, застосовується замовником як виняток у випадках, визначених цим пунктом. Зазначена редакція пункту 13 Особливостей застосовується з 01.09.2026.
Зокрема, відповідно до підпункту 2 пункту 13 Особливостей переговорна процедура закупівлі може застосовуватися у разі, коли роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання, зокрема у зв’язку з відсутністю конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
При цьому замовник самостійно визначає документи, зокрема експертні, нормативні, технічні та інші, що підтверджують наявність умов для застосування переговорної процедури закупівлі, виходячи з предмета закупівлі та обставин, що обумовлюють застосування відповідної підстави.
Отже, рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі, у тому числі щодо документального підтвердження наявності відповідної підстави, приймається замовником самостійно з дотриманням вимог пункту 13 Особливостей та законодавства в цілому.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, норми Закону та Положення про Міністерство економіки та довкілля України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2026 № 1029, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо повідомити, коли планується Міністерством перегляд або доповнення переліку міжнародних угод та держав, товари походженням з яких користуються винятками із застосування вимог щодо локалізації виробництва, у зв’язку з ратифікацією Україною Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 3 Особливостей положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону не застосовуються замовниками у разі, а саме, здійснення замовником закупівлі товарів, робіт чи послуг, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”. Так, перелік країн, з якими укладено угоди про вільну торгівлю, що містять положення про державні закупівлі, а також перелік країн, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, опубліковано на офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=ade90a64-f7d7-4ed9-b20b-4bdacfd38810&title=OfitsiiniDokumenti-legislation. У свою чергу, Закон України від 14.07.2026 № 4932-ІХ “Про ратифікацію Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки” ратифікує відповідну Угоду. Зазначена Угода не містить положень про державні закупівлі. Крім того, пункт 6 статті V.1 Розділу V “Сприяння комерційній присутності” визначає, що цей Розділ не поширюється на державні закупівлі та державні концесії. Також підпункт “d” пункту 3 статті IV.1 Розділу IV “Торгівля послугами” встановлює, що цей Розділ не застосовується до законів, нормативних актів або вимог, що регулюють придбання урядовими установами послуг, що закуповуються для урядових потреб. |
|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
З 24.08.2026 року набули чинності зміни до положень Закону України «Про публічні закупівлі» в частині застосування вимог щодо підтвердження ступеню локалізації виробництва визначених законодавством товарів. Одна з таких змін – збільшення вартісної межі, з якої замовники повинні застосовувати вимоги щодо підтвердження локалізації, - з 200 тис. грн до 1 млн. грн. Крім того з 01.07.2026 очікувана вартість предмета закупівлі має визначатись в річному плані закупівель з урахуванням ПДВ у разі, якщо операція з постачання такого предмета закупівлі підлягає оподаткуванню ПДВ відповідно до вимог законодавства.
З огляду на вищезазначене, просимо надати роз’яснення щодо врахування/неврахування ПДВ при визначенні того, чи досягнуто межі в 1 млн грн.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
01.09.2026
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Від 01.09.2026 відповідно до пункту 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі – Особливості), замовники застосовують переговорну процедуру закупівлі, відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі, як виняток у разі наявності принаймні однієї з підстав, виключний перелік яких визначений у вищезазначеному пункті Особливостей.
Зокрема, відповідно до підпункту 4 пункту 13 Особливостей замовник застосовує переговорну процедуру, «коли після укладення договору про закупівлю в нього виникла необхідність у постачанні додаткового обсягу товару тим самим постачальником, якщо в разі зміни постачальника замовник буде вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призведе до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням, або така закупівля зумовлена змінами до галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. Закупівля додаткового обсягу товару в того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість».
Чи означає це (враховуючи те, що згідно з пунктом 14 Особливостей очікувана вартість предмета закупівлі зазначається в річному плані закупівель з урахуванням податку на додану вартість у разі, коли операція з постачання такого предмета закупівлі підлягає оподаткуванню податком на додану вартість відповідно до законодавства) те, що узгоджена ціна пропозиції учасника переговорної процедури закупівлі, щодо якого прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю, з урахуванням податку на додану вартість не може перевищувати 50 відсотків ціни «початкового» договору про закупівлю без урахування податку на додану вартість?
Також просимо надати роз’яснення щодо того, що розуміється під «ціною договору про закупівлю» - початкова ціна договору чи ціна договору з урахуванням змін, внесених до нього відповідно до чинного законодавства протягом його виконання, на дату прийняття рішення про застосування переговорної процедури закупівлі на вищезазначеній підставі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 365/2026, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ca038ddc-7328-407e-8d0f-f48a1434b7e4?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
31.08.2026
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати консультацію щодо порядку участі Joint Venture (JV) у закупівлях, що проводяться в Україні відповідно до правил та процедур Світового банку та оприлюднюються через електронну систему закупівель Prozorro.
Тендерною документацією таких закупівель може передбачатися можливість спільної участі декількох юридичних осіб (резидентів та/або нерезидентів) у формі Joint Venture без створення окремої юридичної особи, з укладенням між ними Joint Venture Agreement (або Letter of Intent to form JV).
У зв'язку з відсутністю детального регулювання порядку створення та участі такого JV просимо роз'яснити:
1. Якою є правова природа такого Joint Venture та яким документом має бути оформлено його створення?
2. Які документи мають бути подані для участі такого Joint Venture у процедурі закупівлі, зокрема для підтвердження створення JV, складу його учасників та повноважень на представництво JV?
3. Чи потребує Joint Venture, яке не створює окремої юридичної особи, державної реєстрації, постановки на облік, присвоєння окремого ідентифікаційного коду або здійснення інших реєстраційних дій в Україні для участі у закупівлі?
Просимо також надати посилання на наявні роз'яснення або практику щодо участі таких Joint Venture у закупівлях, що проводяться в Україні відповідно до правил Світового банку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.
Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва.
Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Отже, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
З огляду на викладене, у разі здійснення конкретної закупівлі зідно з процедурами, встановленими вищевказаними організаціями, з питань щодо роз'яснень правил і процедур слід звертатися безпосередньо до замовника відповідної закупівлі та/або до таких організацій.
|