|
|
07.04.2025
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник проводить закупівлю медичного обладнання, загалом 5 найменувань. Учасник вважає, що замовником не вірно обрано код класифікатора. Чи може Учасник вимагати від замовника зміни коду класифікатора, чи може учасник вимагати від замовника поділу на окремі лоти, чи може учасник вимагати від замовника зміни класифікації окремих товарів, що є предметом зазначеної закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/577d9130-9cf9-47b2-9cc5-a06affa05403?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яку прийнято Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема: опис окремої частини або частин предмета закупівлі (лота), щодо яких можуть бути подані тендерні пропозиції, у разі якщо учасникам дозволяється подати тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота). Замовник може передбачити можливість укладення одного договору про закупівлю з одним і тим самим учасником у разі визначення його переможцем за кількома лотами; проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов та розмір, вид, строк та умови надання,повернення та неповернення забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає таке забезпечення надати). Крім цього, відповідно до абзацу четвертого частини п'ятнадцятої статті 29 Закону у разі якщо учасник стає переможцем декількох або всіх лотів, замовник може укласти один договір про закупівлю з переможцем, об’єднавши лоти.
З огляду на зазначене, визначення окремих частин предмета закупівлі (лотів) в межах єдиної процедури закупівлі здійснюється замовником самостійно, керуючись вимогами Закону, зокрема принципами, встановленими статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного обмеження кола потенційних учасників, відповідно до Порядку та є правом, а не обов'язком замовника.
Крім цього, відповідно до абзацу другого пункту 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або оголошення про проведення відкритих торгів та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру (далі - звернення). Усі звернення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дня їх оприлюднення надати відповідь на звернення та оприлюднити його в електронній системі закупівель.
Тому, за роз'ясненням вимог, встановлених в тендерній документації та/або в оголошенні про проведення відкритих торгів у конкретних випадках, учасники можуть звертатися безпосередньо до замовника.
Водночас пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
|
|
|
12.03.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Відділ соціального захисту населення Гайсинської міської ради проводить відшкодування (компенсацію) перевізникам за здійснений пільговий проїзд мешканців громади (за рахунок коштів міського бюджету). Вартість відшкодування перевищує 500.0 тис.грн. Враховуючи зміни до Закону України "Про публічні закупівлі" підскажіть будь ласка:
- чи необхідно проводити в даному випадку процедуру електронних закупівель?
- якщо ні, то чи ми повинні публікуваті звіт про укладений договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 126/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=267ad3a8-236e-422f-83a0-fb78f66028a9&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
25.03.2025
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог рамкової угоди та чинного законодавства України, наша організація здійснює підготовку та проведення закупівель за рахунок коштів Ukraine Facility.
Рамкова угода між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування Союзу для України згідно з інструментом Ukraine Facility ратифікована Законом України від 06 червня 2024 року № 3786 (далі – Рамкова угода (Ukraine Facility)).
Відповідно до п. 2 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility) Україна повинна застосовувати до договорів про закупівлі, грантових угод і угод про внесок, фінансованих ЄС, найсприятливіші податкові та митні режими, які застосовуються до держав або міжнародних організацій, з якими вона має відносини.
При цьому згідно з п. 3 ст. 4 Рамкової угоди (Ukraine Facility), якщо Рамкова угода між Урядом України та Комісією Європейських Співтовариств від 12 грудня 2006 року про податки, збори та обов’язкові платежі (далі - Рамкова угода від 2006 року) містить детальніші положення стосовно цього питання, вони також підлягають застосуванню.
Згідно зі ст. 3 Рамкової угоди від 2006 року, заходи, що фінансуються в цілому або частково коштом Співтовариства, не обкладаються податками, митними зборами або іншими стягненнями аналогічного характеру, зокрема:
• п. 3.1. Будь-які товари, що імпортуються з метою реалізації заходів, фінансованих коштом Співтовариства, не обкладаються митними зборами та ввізним митом, податками та подібними виплатами аналогічного характеру, що стягуються Урядом чи будь-яким його органом.
• п. 3.3. Контракти, фінансовані коштом Співтовариства, не підлягають сплаті податку на додану вартість, гербового, реєстраційного або інших аналогічних зборів в Україні, незалежно від того, чи існують такі збори, чи повинні бути впроваджені, і незалежно від того, чи укладені ці контракти з особами з України чи інших країн.
У зв’язку з цим просимо надати офіційні роз’яснення щодо наступних питань:
1. Чи передбачає договір на виконання робіт сплату ПДВ у рамках програми Ukraine Facility?
2. Які особливості оподаткування (зокрема, застосування ПДВ) при реалізації проєктів у межах цієї програми?
3. Який механізм звільнення від ПДВ для операцій, що здійснюються в межах Ukraine Facility?
4. Чи потрібно в тендерній документації передбачати спеціальні умови щодо застосування податкових пільг? Якщо так, то які саме формулювання рекомендується використовувати?
5. Чи є спеціальні вимоги щодо процедур укладання та виконання договорів у рамках зазначеного фінансування?
Заздалегідь вдячні за сприяння.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України "Про правотворчу діяльність" (далі - Закон про правотворчу діяльність) визначає правові та організаційні засади правотворчої діяльності, принципи і порядок її здійснення, учасників правотворчої діяльності, правила техніки нормопроектування, порядок здійснення обліку нормативно-правових актів, а також правила дії нормативно-правових актів, усунення прогалин, подолання колізій у нормативно-правових актах та здійснення контролю за реалізацією нормативно-правових актів. Згідно з частиною третьою статті 9 Закону про правотворчу діяльність чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною законодавства України. Так, Верховна Рада України Законом України від 06.06.2024 № 3786-IX ратифікувала Рамкову угоду між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, яка набрала чинності для України з 20.06.2024 (далі – Рамкова угода). Для реалізації механізму Ukraine Facility розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р схвалено План України (далі – План України), що складається з трьох компонентів: Компонент І – пряма фінансова підтримка для України; Компонент ІІ – Рамкова інвестиційна програма України; Компонент ІІІ – допомога та заходи підтримки щодо вступу до Союзу. Згідно з частиною четвертою статті 2 Рамкової угоди закупівлі згідно з Компонентом I Ukraine Facility повинні здійснюватися відповідно до законодавства України тією мірою, якою вони відповідають вимогам, визначеним у цій Рамковій угоді. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад визначає Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон). З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Отже, з моменту ратифікації Рамкової угоди замовники повинні дотримуватися вимог, які в ній встановлені. При цьому звертаємо увагу, що стаття 4 Рамкової угоди регулює податки, збори та обов’язкові платежі в рамках Компонентів II та III Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, та не встановлює вимоги щодо проведення закупівель для реалізації Компонента I Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility. Всі закупівлі в рамках виконання заходів Плану України згідно з інструментом Ukraine Facility, здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, зокрема з урахуванням статей 2, 3, 5, 16, 17 Рамкової угоди. Принагідно пропонуємо ознайомитись з листом Мінекономіки від 28.02.2025 № 3323-04/19127-07 "Щодо закупівель з урахуванням положень Рамкової угоди згідно з інструментом Ukraine Facility", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F19127-07, а також матеріалами, розміщеними на Prozorro Інфобокс, який адмініструє ДП "Прозорро", за посиланням: https://infobox.prozorro.org/articles/mehanizm-finansuvannya-ukrajini-vid-yes-ukraine-facility-osoblivosti-zdiysnennya-zakupivel. При цьому, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1318 “Деякі питання реалізації інструменту Ukraine Facility” Міністерство економіки визначено Національним координатором, який діє як єдиний контактний пункт між державними органами та Європейською Комісією для забезпечення загального процесу координації дій з надання допомоги згідно з інструментом Ukraine Facility (в рамках Компонентів I, II та III) і забезпечення захисту фінансових інтересів Європейського Союзу, з питань реалізації положень Рамкової Угоди між Україною та Європейським Союзом щодо спеціальних механізмів реалізації фінансування ЄС для України згідно з інструментом Ukraine Facility, у тому числі щодо Плану України, схваленого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18.03.2024 № 244-р., за потреби пропонується звертатися також до Управління координації впровадження Плану України Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Управління координації впровадження Плану України. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Управління координації впровадження Плану України за телефонами: 200-47-73*3601; *3887; *3834; *3824. |
|
|
25.03.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Посольство Японії вирішило виділити грант на закупівлю обладнання для державного підприємства. Посольство провело запит цінових пропозицій від різних постачальників на закупівлю обладнання. Посольство виділяє кошти благодійному фонду, а благодійний фонд закуповує обладнання у постачальника якого саме обрало Посольство за результатами запитів , згідно якого укладається тристоронній договір (Платник - Постачальник - Одержувач), відповідно якого більшу частку коштів сплачує благодійний фонд, а решту Одержувач. Державне підприємство є Одержувачем та частковим Платником.
Питання:
1) чи виникають підстави для застосування підпункту 5 пункту 13 Особливостей роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання в одному з таких випадків: відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником.
2) чи буде порушенням, якщо підприємство за умовами договору сплатити решту коштів за обладнання безпосередньо постачальнику без проведення процедури закупівлі.
3) чи може державне підприємство сплатити визнані податкові зобов'язання суми ПДВ (сума більше 100тис.грн.) товариству з обмеженою відповідальністю за тристороннім договором за придбане обладнання .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (3.Щодо здійснення закупівель за кошти кредитів, позик, грантів з урахуванням додаткових вимог) та запитах № 101/2023, № 1576/2021, № 660/2023, 101/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ec7b4886-7903-4082-8230-438da82b80ff?lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=51ef4d12-a6cb-45bf-99c4-847c0cb55420&lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/3c1d0799-d1b5-42f7-b61d-5fbc55536c37?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/f14280bb-be30-45b0-bf92-3bb1c9cc3fdd?lang=uk-UAВодночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
14.03.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На сьогоднішній день стала практика правоохоронних органів полягає в тому, що учасників торгів намагаються притягнути до кримінальної відповідальності за ст. 191 КК України, з підстав не відповідності тендерної пропозиції - ринковим цінам, визначеним експертом у відповідному висновку. Тобто, приватне підприємство, що прийняло пропозицію на участь в торгах, повністю виконавши вимоги законодавства, після продажу товару опиняється в положенні правопорушника.
Для подолання суті проблеми необхідно наразі дати пряму та точну відповідь на наступні питання.
1. Чи повинна тендерна пропозиція учасника торгів відповідати, а саме не бути вищою, ніж ринкова вартість?
2. Чи передбачає процедура державних закупівель застосування такого юридичного поняття, як «ринкова ціна»?
3. Чи є порушенням законодавства з боку учасника торгів, у разі, якщо його тендерна пропозиція має ціну вище ринкової?
Прошу надати відповідь на кожне запитання без посилання на попередні відповіді, оскільки вони не тотожні, а питання на стільки актуальне, що становить системну загрозу для всіх учасників тендерних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Господарський кодекс України (далі – ГК України) встановлює відповідно до Конституції України правові основи господарської діяльності (господарювання), яка базується на різноманітності суб'єктів господарювання різних форм власності.
Згідно з статтею 192 ГК України політика ціноутворення, порядок встановлення та застосування цін, повноваження органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо встановлення та регулювання цін, а також контролю за цінами і ціноутворенням визначаються Законом про ціни і ціноутворення, іншими законодавчими актами.
Статтею 189 ГК України встановлено, що ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Статтею 190 ГК України зазначено, що вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні регульовані ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Разом з тим відповідно до статті 191 ГК України встановлено, що державні регульовані ціни запроваджуються Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень у встановленому законодавством порядку. Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України “Про ціни і ціноутворення” та іншими законами.
Закон України “Про ціни і ціноутворення” (далі – Закон про ціни і ціноутворення) визначає основні засади цінової політики і регулює відносини, що виникають у процесі формування, встановлення та застосування цін, а також здійснення державного контролю (нагляду) та спостереження у сфері ціноутворення.
Згідно з статтею 10 Закону про ціни і ціноутворення суб’єкти господарювання під час провадження господарської діяльності використовують: вільні ціни; державні регульовані ціни.
Відповідно до статті 11 Закону про ціни і ціноутворення вільні ціни встановлюються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.
Згідно з статтею 13 Закону про ціни і ціноутворення державне регулювання цін здійснюється Кабінетом Міністрів України, органами виконавчої влади, державними колегіальними органами та органами місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень шляхом: 1) установлення обов’язкових для застосування суб’єктами господарювання: фіксованих цін; граничних цін; граничних рівнів торговельної надбавки (націнки) та постачальницько-збутової надбавки (постачальницької винагороди); граничних нормативів рентабельності; розміру постачальницької винагороди; розміру доплат, знижок (знижувальних коефіцієнтів); 2) запровадження процедури декларування зміни ціни та/або реєстрації ціни.
Згідно з частиною першою статті 12 та частиною першою статті 14 Закону про ціни і ціноутворення державні регульовані ціни запроваджуються на товари, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, мають істотну соціальну значущість, а також на товари, що виробляються суб’єктами, які займають монопольне (домінуюче) становище на ринку. Під час проведення експортних (імпортних) операцій у розрахунках з іноземними суб’єктами господарювання застосовуються контрактні (зовнішньоторговельні) ціни, що формуються відповідно до цін і умов світового ринку.
Отже, ціни, які не підлягають державному регулюванню, відповідно до законодавства, зокрема ГК України і Закону про ціни і ціноутворення, визначаються суб’єктами господарювання самостійно за згодою сторін.
Своєю чергою, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Виходячи з пунктів 14 і 15 Особливостей, закупівля відповідно до Особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів), щодо предмета закупівлі, який визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708.
При цьому замовник самостійно здійснює розрахунок очікуваної вартості предмета закупівлі, ураховуючи його специфіку та може керуватися Примірною методикою визначення очікуваної вартості предмета закупівлі, затвердженою наказом Мінекономіки від 18.02.2020 № 275 (зі змінами) (далі - методика), що розроблена на виконання пункту 11 частини першої статті 9 Закону, та яка може застосовуватися замовником до закупівель, що здійснюються у відповідності до Закону та Особливостей, у тому числі із застосуванням описаних методів визначення очікуваної вартості. Ця методика має рекомендаційний характер.
Водночас учасниками процедури закупівлі можуть бути особи, які подали тендерну пропозицію. Разом з тим згідно з пунктом 37 Особливостей оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною.
Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. При цьому замовник розглядає найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію відповідно до вимог статті 29 Закону (положення частин другої, п’ятої - дев’ятої, дванадцятої, шістнадцятої, абзацу першого частини чотирнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.
Крім того, згідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
Згідно пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, встановлених цим пунктом.
Одночасно зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до завдань та повноважень Міністерства як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|