|
|
24.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля медичних виробів. Під час розгдляду тендерних пропозицій Замовником встановлено, що в тендерній пропозиції Учасника, відсутня скан копія з оригіналу листа виробника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), або представника, дилера, дистриб’ютора, офіційно уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки Учасником товару, який є предметом процедури закупівлі, у кількості, якості та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника (далі-Гарантійний лист). Водночас, Учасником був наданий Гарантійний лист в якому помилково вказаний інший виробник. В наданій Декларації про відповідність вказаний коректний виробник і офіційний представник в Україні, який власне і надав цей Гарантійни лист. По суті, це була помилка, виправлення якої не призводить до зміни предмета закупівлі і Учасник міг би надати виправлений Гарантійний лист. Однак, Замовником принято рішення відхилити тендерну пропозицію Учасника згідно пп.2 п.44 Особливостей. Питання: чи правомірно Замовник не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель (п.43 Особливостей), а одразу застосував пп.2 п.44 Особливостей, оскільки Гарантійний лист виробника/оф. представника щодо поставки товару, не є документом про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та не змінює предмет закупівлі, що пропонується ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.03.2026
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У випадку, якщо наш річний обсяг закупівель по ДК 021:2015 55320000-9 (Послуги з організації харчування) перевищує 100 тис. грн ми повинні оголосити відкриті торги з особливостями. Якщо нам потрібно забезпечити харчуванням учасників заходів (не освітня сфера, ми належимо до Мінмолодьспорту, молодіжний центр, не спорт), якими нормативними актами нам варто керуватися для правильного формування тендерної документації для відкритих торгів з особливостями по ДК 021:2015 55320000-9 Послуги з організації харчування? Існує багато матеріалів, які стосуються оствітньої сфери, але не молодіжних центрів. Дякую!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті № 467/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/73da8a8f-5f40-448d-95eb-6c62f903b17b?lang=uk-UA При цьому зазначаємо, що Уповноваженим органом відповідно до підпункту 18 частини першої статті 9 Закону України "Про публічні закупівлі" розроблено методичні рекомендації щодо методології особливостей здійснення закупівель у сфері організації харчування в закладах освіти, затверджені наказом від 02.03.2025 № 1507, та розміщені за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/Detail/ff3bdf4e-6f11-4afe-83e3-8857c694abd6?lang=uk-UA&title=NakazMinekonomikiVid02-03-2025-1507-proZatverdzhenniaMetodichnikhRekomendatsiiSchodoOsoblivosteiZdiisnenniaZakupivelUSferiOrganizatsiiKharchuvanniaVZakladakhZagalnoiSerednoiOsviti-Методичні рекомендації розроблено відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (далі – постанова № 1178, Особливості), з метою підвищення ефективності закупівель у сфері організації харчування в закладах загальної середньої освіти (далі – заклади освіти) та дотримання принципів здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації містять інформацію щодо особливостей здійснення закупівель послуг у сфері організації харчування в закладах освіти за кодами основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 23.12.2015 № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), 55520000-1 “ Кейтерингові послуги”, 55510000-8 “Послуги їдалень” (далі – Послуги), зокрема основні вимоги під час розроблення тендерної документації з урахуванням специфіки предмета закупівель, та підготовлені для допомоги замовникам під час здійснення відповідних закупівель організовувати та проводити процедури закупівлі з дотриманням принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, добросовісної конкуренції, відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель, недискримінації учасників процедури закупівлі та рівного ставлення до них, об’єктивного та неупередженого визначення переможця процедури закупівлі та запобігання корупційним діям і зловживанням. У цих Методичних рекомендаціях терміни вживаються у значеннях, наведених у Законі, Законі України “Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів”, Особливостях. |
|
|
24.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Фінансова спроможність ФОП
Фінансова звітність передбачена виключно для юридичних осіб, тому до фізичних осіб цей критерій не застосовується. Фізичні особи-підприємці також не мають фінансової звітності, адже вони складають і подають податкові декларації, в яких зазначають обсяг свого оподатковуваного доходу. При цьому, Закон передбачає, що документи, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб-підприємців, не подаються ними у складі тендерної пропозиції..
Відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників — юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб — підприємців, у складі тендерної пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником (ч. 11 ст. 26 Закону).
2.Вказано порушення - фінансової спроможності доходу учасника за попередні два звітних роки (2024 і 2025)
Закон про публічні закупівлі передбачає, що у разі встановлення кваліфікаційного критерію фінансової спроможності, замовник не має права вимагати надання підтвердження обсягу річного доходу (виручки) у розмірі більшому, ніж очікувана вартість предмета закупівлі (пропорційно очікуваній вартості частини предмета закупівлі
Таким чином, замовник може встановити в тендерній документації вимогу підтвердити учасником його обсяг річного доходу у розмірі очікуваної вартості або менше неї, або рівний їй, але ніяк не більше. Відповідність обсягу річного доходу очікуваній вартості закупівлі перевіряється тільки за рік. Тобто, замовник не може встановити, що очікуваній вартості має відповідати обсяг річного доходу учасника за декілька років.
Законом № 922 має лише два обмеження:
дохід має бути визначений за рік;
дохід не може бути більше очікуваної вартості предмета закупівлі.
Тобто Закон № 922 визначає, що фінансова спроможність підприємства підтверджується лише обсягом річного доходу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запитах № 231/2025 та № 568/2023, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7087ddd8-3715-4bbc-942d-cbc9ef10dcd9?lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/68a3d5d1-717a-4d2a-9a9e-6074d718a842?lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо застосування кваліфікаційних критеріїв”, з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням:
|
|
|
03.03.2026
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати офіційне роз’яснення з таких питань:
Чи передбачено чинним законодавством обов’язкову вимогу щодо наявності на ринку не менше двох виробників товару (саме виробників, а не учасників процедури закупівлі) для здійснення конкурентної процедури закупівлі? Якщо так, просимо зазначити конкретну норму (статтю, частину, пункт) нормативно-правового акта.
На підставі яких правових норм або офіційної практики вважається, що закупівля товару, який фактично виробляється лише одним виробником, може кваліфікуватися як встановлення дискримінаційних умов тендерної документації?
Чи може сам по собі факт існування одного виробника на ринку вважатися обмеженням конкуренції, якщо участь у процедурі можуть брати декілька постачальників (дистриб’юторів, імпортерів) такого товару?
Додатково просимо, за наявності, надати посилання на узагальнену практику або роз’яснення Міністерство економіки України та практику рішень Антимонопольний комітет України щодо зазначеного питання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (зі змінами) (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 55 Особливостей оскарження відкритих торгів відбувається відповідно до статті 18 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 18 Закону Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою неупередженого та ефективного захисту прав і законних інтересів осіб, пов’язаних з участю у процедурах закупівлі, утворює Комісію (комісії) з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель та здійснює інші повноваження, визначені цим Законом та Законом України "Про Антимонопольний комітет України". Рішення Комісії з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель ухвалюються від імені Антимонопольного комітету України. За результатами розгляду скарги орган оскарження має право прийняти рішення, зокрема про заходи, що повинні вживатися для їх усунення, зокрема зобов’язати замовника повністю або частково скасувати свої рішення, надати необхідні документи, роз’яснення, усунути будь-які дискримінаційні умови (у тому числі ті, що зазначені в технічній специфікації, яка є складовою частиною тендерної документації), привести тендерну документацію у відповідність із вимогами законодавства або за неможливості виправити допущені порушення відмінити процедуру закупівлі. Поряд з цим, згідно Закону учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, фізична особа - підприємець чи юридична особа - резидент або нерезидент, у тому числі об’єднання учасників, яка подала тендерну пропозицію/пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції", "Про захист від недобросовісної конкуренції", "Про державну допомогу суб’єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів, а щодо розгляду та вирішення справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб’єктів господарювання - також з урахуванням вимог Закону України "Про адміністративну процедуру". Враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903 (зі змінами), оскільки до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить питання визначення дискримінації у конкретних випадках, з порушених питань пропонується звернутися до АМКУ. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки, у якому розглянуто принцип добросовісної конкуренції від 15.11.2019 № 3301-04/47784-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%B4%D1%96%D0%BD%D0%BA%D0%B8&fNum=3301-04%2F47784-06 |
|
|
17.03.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник провів закупівлю за процедурою Юкрейн фасіліті - співвідношення фінансування 20 % кошти місцевого бюджету та 80% ЮФ. 20 % передбачені на авансування, тобто на матеріали. Виконання ВСІХ робіт, таким чином, заплановані за кошт ЮФ. Зараз Замовник не отримав коштів за цією програмою. чи може він самостійно фінансувати виконання проекту, якщо кошти на роботи фактично тендерилися за процедурою Юкрейн Фасиліті?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. Відповідно до пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. Так, згідно з пунктом 77 Особливостей закупівлі товарів, робіт і послуг у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, здійснюються замовниками з урахуванням положень, визначених розділом "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244" Особливостей, незалежно від вартості таких закупівель. Поряд з цим, згідно зі статтею 638 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Отже, у разі якщо замовником за результатами здійснення закупівлі відповідно до вимог розділу "Особливості здійснення закупівель у рамках виконання заходів (кроків), передбачених Планом України, схваленим розпорядженням Кабінету Міністрів України від 18 березня 2024 р. № 244", укладено договір про закупівлю, такий договір виконується відповідно до умов, погоджених сторонами з дотриманням положень вказаного розділу Особливостей. При цьому згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у тих випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей. Разом з тим, у випадку необхідності зміни умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним кодексом України та законодавством в цілому. Водночас пропонуємо ознайомитися з запитами № 556/2023 і № 1365/2021, у яких розглянуті аналогічні питання щодо зміни джерела фінансування під час здійснення закупівель, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/65fa09ab-98e0-43b5-8f64-9985bd7c4153?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=db6accdd-43ee-4903-9d7e-5ce12c1fcb23&lang=uk-UA |