|
|
02.10.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Прошу надати роз'яснення з приводу питання реалізації грантів бюджетними установами, що отримані ними від міжнародних організацій, але які не є Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком та іншими міжнародними валютно кредитними організаціями.
Наразі українські державні установи та організації отримують багато грантів від Європейського Союзу, USAID, Державного Департаменту США тощо для реалізації конкретних заходів у сфері освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення. Отримання гранту передбачає оплату товарів, робіт та послуг, наданих за грантом, а також оплату послуг експертів та менеджерів гранту, що визначені Грантовою угодою. Реалізація кожного грантового заходу передбачає свої граничні суми, які виділяються грантовим донором та відповідно до яких не передбачено дотримання принципів максимальної економії, оскільки по факту такі кошти надані іноземним донором для спеціального використання та задля використання в повному обсязі наданих сум
Крім того, оскільки у більшості випадків гранти надаються у валюті, то під час конвертації цих валют у гривні, виходить, що суми значно перевищують 100 тисяч грн. як граничні межі для здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель, однак наявність конкретної мети використання коштів, строків проведення заходів (та придбання товарів) та конкретних суб'єктів реалізації гранту, що визначені вже укладеною Грантовою угодою між донором та бенефіціаром, унеможливлює застосування конкурентних процедур закупівель.
Прошу надати роз'яснення:
1) Чи поширює свою дію ЗУ "Про публічні закупівлі" на використання коштів отриманих за Грантовою Угодою.
2) Які механізми реалізації грантових коштів з урахуванням положень ЗУ "Про публічні закупівлі", особливого принципів добросовісної конкуренції серед учасників, максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки в більшості випадків, у грантах, застосування цих принципів є або неможливим, або недоцільним.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до частини першої статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону.
При цьому відповідно до Закону України “Про міжнародні договори України” надання Верховною Радою України згоди на обов’язковість міжнародного договору України відбувається шляхом ратифікації міжнародного договору.
Статтею 9 Закону України “Про міжнародні договори України” визначено чіткий перелік міжнародних договорів України, які підлягають ратифікації, зокрема, загальноекономічні (про економічне та науково-технічне співробітництво), з загальних фінансових питань, з питань надання Україною позик і економічної допомоги іноземним державам та міжнародним організаціям, а також про одержання Україною від іноземних держав і міжнародних фінансових організацій позик, не передбачених Державним бюджетом України та інші.
Таким чином, якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж порядок, визначений Законом та Особливостями, застосовуються положення міжнародного договору України.
|
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою уникнення настання юридичних наслідків, прошу комісію з розгляду скарг щодо передачі державного та комунального майна звернути увагу відповідно до певного об'єкту та аукціону. Мною як учасником, переможцем в період часу який наданий законодавством направлено звернення орендодавцю балансоутримувачу про надання інформації,відомостей до об'єкту аукціону, технічні паспорти та інші підтверджуючі документи. Але на 29.09 23-го року договір є не підписаним, орендодавцем постійне уникання належної відповіді та забезпечення контролю передачі балансоутримуючим запрошуваних документів не було реалізовано. Прошу прийняти електронну скаргу таку яка надана як вимушений захід
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що інформаційний ресурс Уповноваженого органу у сфері публічних закупівель направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі. Зважаючи на те, що відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483 "Деякі питання оренди державного та комунального майна" державне підприємство “Прозорро.Продажі”, що належить до сфери управління Міністерства економіки України, є відповідальним за забезпечення функціонування електронної торгової системи - адміністратором електронної торгової системи, питання відноситься до компетенції іншого структурного підрозділу Мінекономіки. Тому пропонуємо надсилати його як електронне звернення відповідно до Закону України “Про звернення громадян” через відповідний розділ офіційного веб-порталу Мінекономіки http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=6b55a2e1-13c3-432e-8472 |
|
|
29.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
СКАРГА на бездіяльність ДП «ПРОЗОРРО»
КНП «ІРПІНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА МІСЬКА ЛІКАРНЯ» (далі – Замовник або КНП «ІЦМЛ») проведено дві закупівлі № UA-2023-09-07-006618-a та № UA-2023-09-07-005980-a з використанням електронного каталогу.
КНП «ІЦМЛ» при оголошенні запиту пропозицій по зазначених закупівлях, поряд з технічними вимогами, визначив конкретну торгову марку цих виробів, а саме: "ІGAR", Голнит.
Зазначене ГРУБО ПОРУШУЄ вимоги статті 23 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), яка встановлює, що «Технічні специфікації не повинні містити посилання на конкретні марку чи виробника або на конкретний процес, що характеризує продукт чи послугу певного суб’єкта господарювання, чи на торгові марки, патенти, типи або конкретне місце походження чи спосіб виробництва. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим та містити вираз "або еквівалент".»
Я направила лист до КНП «ІЦМЛ» з проханням зупинити порушення чинного законодавства України, але Замовник у відповідь послався на начебто «дароване» їм право робити закупки по завищеній ціні у конкретних виробників з посиланням на п. 12 абз. 2 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 та оголосило нову закупівлю UA-2023-09-28-009204-a з зазначенням конкретної торгової марки.
Раніше такої тенденції не існувало і при застосуванні Особливостей здійснення публічних закупівель ВСІ замовники дотримувались вимог Закону.
Також при проведенні вебінарів наголошувалось, що протиріччя між нормами Закону та Особливостей не може використовуватись для звуження кількості постачальників і замовники мають дотримуватись норм Закону у виконання ст. 19 Конституції України.
З метою припинення тенденції порушення норм Закону я звернулась із скаргою до ДП «ПРОЗОРРО», яке за своєю статутною діяльністю здійснює обробку інформації від учасників закупівель, а також виступає основним ініціатором з нормативного урегулювання закупівель, в тому числі, з використанням електронного каталогу.
На сьогодні відсутній порядок оскарження дій замовників при закупівлі товарів з використанням електронного каталогу.
Позиція одностороннього застосування Особливостей при грубому порушенні Закону робить основну частину постачальників ПОВНІСТЮ не захищеними.
Мої звернення до ДП «ПРОЗОРРО» повністю ігноруються, хоча повністю зрозуміла нагальність та невідкладність цього питання.
Враховуючи зазначене, прошу вжити невідкладних заходів з припинення державними та комунальними підприємствами Закону, а також надати роз’яснення щодо протиріччя між нормами Закону та Особливостей в межах цієї скарги.
Прошу розглянути цю скаргу в найкоротшій термін та відповідь направити до 04.10.2023 на [email protected].
2
Додаток:
1. Копія скарги ФОП Степаненко І.Ф. від 25.09.2023 № 237.
2. Копія листа КНП «ІЦМЛ» ІМР КО від 20.09.2023 № 1301.
3. Копія листа ФОП Степаненко І.Ф. від 22.09.2023 № 236.
4. Скріншот вебінара.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання надано листом від 11.10.2023 № 3311-05/54982-09, що додається.
|
|
|
26.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
08.09.2023 року набули чинності зміни до постанови № 861 "Про затвердження порядків підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва" в частині додаткової вимоги до виробників наявності у них ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT).
Відповідно до абз.5 пункту 5 постанови виробники товарів мають сертифікат відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданий акредитованим органом з оцінки відповідності.
Але відповідно до пункту 13-1. Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо наявності в учасника процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT), або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим органом з оцінки відповідності.
Тобто абз.5 п.5 встановлює вимогу наявності ISO у виробника, а п.13-1 зобов'язує замовника встановлювати вимогу щодо підтвердження наявності ISO у учасника.
Чи означає дана норма, що учасником закупівлі товарів з підтвердженим ступенем локалізації може бути лише Виробник? Чи як інакше трактувати різночитання вимоги наявності ISO наведене в Постанові?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, оскільки інформаційний ресурс Уповноваженого органу направлений на поширення інформації щодо застосування законодавства про публічні закупівлі та, зважаючи на те, що питання Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), належить до компетенції Департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, пропонуємо з цих питань звертатися листом за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки. Водночас зазначаємо, що за довідковою інформацією можна звернутись до Департаменту розвитку реального сектору економіки за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
22.09.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Аналіз публічних закупівель, які проводяться останнім часом різними Замовника, вказує на те, що все частіше в тендерній документації встановлюється вимога щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі. Наприклад, в тендерних документаціях Замовники передбачають, що у разі зниження Учасником ціни пропозиції на більше ніж певний відсоток від очікуваної вартості предмета закупівлі, Учасник повинен надати певні додаткові документи, які не передбачені для інших Учасників.
Тобто, в такому випадку Замовник створює різні умови для потенційних Учасників, в залежності від запропонованої ними ціни. При такій ситуації обов’язок надавати додаткові документи не виникає у Учасника, який надає більш високу цінову пропозицію. Таким чином, Замовники штучно обмежують Учасників в можливості запропонувати найбільш низькі цінові пропозиції, порушуючи тим самим основоположні принципи публічних закупівель.
Основне завдання призначення відкритих торгів – забезпечення придбання за бюджетні кошти товарів, робіт, послуг за найбільш низькою, економічно вигідною ціною. Встановлення Замовниками штучно певних цінових рамок призводить до укладання договорів публічної закупівлі за максимально високими цінами, наближеними до очікуваної вартості. Такий результат нівелює значення відкритих торгів для економії та раціонального використання бюджетних коштів та практично виключає можливість проведення конкурентного аукціону відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі» основними принципами здійснення закупівель є:
- добросовісна конкуренція серед учасників;
- максимальна економія, ефективність та пропорційність;
- недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
При цьому Замовникам прямо заборонено встановлювати жодні дискримінаційні вимоги до учасників. В нашому випадку Замовники встановлюють вимогу щодо надання певних додаткових документів тільки по відношенню до певних Учасників, виходячи з їх цінової пропозиції.
Враховуючи норми чинного законодавства прошу пояснити, чи має право Замовник в тендерній документації щодо проведення відкритих торгів встановлювати вимогу щодо надання додаткових документів в складі тендерної пропозиції Учасниками, які надали цінову пропозиції в певному відсотковому відношенні до очікуваної вартості закупівлі.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
При цьому відповідно до пункту 37 Особливостей учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції.
Згідно з пунктом 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом першим частини чотирнадцятої статті 29 Закону/абзацом дев’ятим пункту 37 цих особливостей.
Відповідно до пункту 45 Особливостей замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою.
Поряд з цим, згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель.
При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|