|
|
29.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
У відповідях на питання до закупівлі UA-2018-08-14-000804-b, Замовник вказує, що для підтвердження стажу роботи охоронників необхідно надати копії наказів про призначення. В той же час, тендерна документація не передбачає надання таких наказів. Просимо надати пояснення: чи є обов'язковими для надання такі документи, якщо вони не вимагаються тендерною документацією?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Виходячи з пункту 2 частини другої статті 22 Закону інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством повинна містити тендерна документація.
При цьому учасник процедури закупівлі, право чи законні інтереси якого порушуються унаслідок рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель, має право оскарження у відповідності до абзацу першого частини другої статті 18 Закону, яким передбачено, що скарги, що стосуються тендерної документації та/або прийнятих рішень, дії чи бездіяльності замовника, що відбулися до закінчення строку, установленого для подання тендерних пропозицій, можуть подаватися до органу оскарження з моменту оприлюднення оголошення про проведення торгів, але не пізніше ніж за чотири дні до дати, установленої для подання тендерних пропозицій.
|
|
|
20.08.2018
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
06.08.2018 відбулись відкриті торги на закупівлю навантажувачів.17.08.2018 було оприлюднено намір укласти договір з переможцем. На єтапі укладання (погодження) договору було виявлено помилку в тендерній документації на закупівлю, яка відобразилась в документах переможця, з яким укладається договір. Суть помилки відмінність року виготовлення навантажувачів (2 навантажувача з 5-ти) в формі цінової пропоззиції з технічною частиною та додатком до договору (специфікацією) Рік виготовлення вірний у технічній частині та додатку до договору в формі ціновій пропозиції рік вказано невірно. Чи можливо укласти додаткову угоду після укладання договору в які можливо відкоригувати. Підкажіть будь ласка, що робити замовнику в даному випадку.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
У свою чергу, перелік підстав відміни замовником торгів чи визнання їх такими, що не відбулися, визначений статтею 31 Закону та є вичерпним. Зокрема відповідно до абзацу третього частини першої статті 31 Закону замовник відміняє торги в разі неможливості усунення порушень, що виникли через виявлені порушення законодавства з питань публічних закупівель.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, у якому розглянуто у тому числі питання зміни істотних умов договору у випадку покращення якості предмета закупівлі.
|
|
|
13.08.2018
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно ч.2 п.1 р.ІІ Порядку визначення предмету закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 року №454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з п.п. 17, 32 ч.1 ст.1 Закону України «Про публічні закупівлі» №922 від 25.12.2015 р. (надалі – Закон) та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник", затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги (код СPV).
Єдиний закупівельний словник не містить чітких правил класифікації товарів за ДК 021:2015, наслідками чого є різне розуміння та практичне застосування цього порядку усіма учасниками публічних закупівель, а також і контролюючими органами.
Зокрема, контролюючи органи, які здійснюють аналіз закупівель замовників, часто вміняють ним дії щодо поділу предмету закупівлі з метою уникнення відкритих торгів, виходячи виключно з перших чотирьох цифр коду ДК 021:2015 без врахування опису (найменування) предмету закупівлі.
Проте, під одним кодом ДК 021:2015, точніше під його цифровою частиною на рівні перших чотирьох знаків, можуть йти сотні чи тисячі різних товарів (робіт, послуг), наприклад під кодом 44110000 шифер (код 44112500-3), лінолеум (код 44112230-9), термоізоляційні матеріали (код 44111520-2), бетонні вироби (код 44114200-4) і т.д., але усі вони є абсолютно різними, як за походженням, так і за призначенням і об’єктивно не можуть складати єдиний предмет закупівлі.
З огляду на викладене просимо роз’яснити як правильно замовникам застосовувати код ДК 021:2015 при плануванні та здійсненні публічних закупівель: приймати до уваги зазначену у дужках конкретну назву товару (послуги) чи виходити тільки з перших чотирьох знаків коду ДК 021:2015.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на дане питання міститься у листах від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=4&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та від 02.08.2017 № 3304-06/26774-06 “Щодо здійснення закупівель за окремими частинами предметами закупівлі (лотами)”, розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.08.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Якщо у тендерах Prozorro в якості постачальника послуг приймає комунальне підприємство (КП), чи дійсно чинне законодавство дозволяє такому підприємству надавати послуги, але забороняє здавати майно (наприклад, спецтехніку) в оренду чи в прокат щляхом участі у тендерних процедурах?
Зіткнулися із ситуацією, що КП не може податися на закупівлю послуг спецтехніки із водієм (!) лише тому, що в назві тендеру, у коді CPV та у тендерній документації наявні слова "оренда" і "прокат" спецтехніки, а не "послуги" спецтехніки.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Відповідно до пункту 18 частини першої статті 1 Закону предмет закупівлі товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом.
Таким чином, визначення предмета закупівлі послуг здійснюється замовником самостійно у відповідності до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономрозвитку від 17.03.2016 № 454.
Водночас згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі − учасник) − фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому тендерна пропозиція − пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, тендерна документація − документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках.
При цьому звертаємо увагу, що фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення процедури закупівлі.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, керуючись статтею 18 Закону. Порядок оскарження процедур закупівель визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
25.07.2018
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день, скажіть, будь-ласка, якщо замовником було двічі відмінено переговорну процедуру закупілі для потреб оборони у звязку з відсутністю учасників чи може замовник провести просто переговору процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини другої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIIIУ разі прийняття замовником рішення про застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених частиною другою статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі", а також у зв’язку з повторною відміною відбору учасників через неподання на відбір жодної цінової пропозиції, за умови незмінності очікуваної вартості предмета закупівлі (у тому числі лота), замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі".
Таким чином, у разі якщо було двічі відмінено відбір учасників через неподання на відбір жодної цінової пропозиції, замовник застосовує переговорну процедуру закупівлі відповідно до статті 35 Закону України "Про публічні закупівлі" за умови незмінності очікуваної вартості предмета закупівлі (у тому числі лота).
|