|
|
12.11.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови абзацу 5-го пункту 2 постанови КМУ №363 "обласні, Київську міську державні (військові) адміністрації або уповноважені ними структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права державними замовниками у сфері оборони щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного використання) для потреб Збройних Сил, інших військових формувань на запит військових частин Збройних Сил, інших військових формувань з подальшою передачею закуплених товарів, робіт та послуг запитувачу за рахунок коштів із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил для потреб Збройних Сил, інших військових формувань відповідно до Порядку використання рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України “UNITED24”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 (Офіційний вісник України, 2022 р., № 35, ст. 1915; 2023 р., № 78, ст. 4422), - на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях."
Здійснюючи закупівлю відповідно до Постанови 1275, п 10 визначено, що 10. закупівлі, визначені пунктами 8 і 9 цих особливостей, не включаються до річного плану закупівель.
На вимогу пункту 4-1 постанови КМУ №710 Головним розпорядникам бюджетних коштів (розпорядникам бюджетних коштів нижчого рівня), суб’єктам господарювання державного сектору економіки з метою прозорого, ефективного та раціонального використання коштів забезпечити:
обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі;
оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель.
Звертаюся з проханням надати розяснення чи має державний замовник у сфері оборони, який є розпорядником коштів нижчого рівня розміщувати обгрунтування на вимогу постанови №710, якщо конкурентна процедура закупівлі відбувалась відповідно до вимог пп.3 п.8 Особливостей за Постановою 1275.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону Кабінетом Міністрів України визначаються особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону. Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі – Особливості№ 1275). Відповідно до пункту 10 частини першої статті 1 Закону державні замовники у сфері оборони (далі – державні замовники) - визначені Кабінетом Міністрів України центральні органи виконавчої влади, інші державні органи, військові формування, утворені відповідно до законів України. Перелік державних замовників визначено постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 “Питання оборонних закупівель” (далі – Постанова № 363). Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2025 № 1028, пункт другий Постанови № 363 було доповнено абзацом п’ятим згідно з яким було визначено обласні, Київську міську державні (військові) адміністрації або уповноважені ними структурні підрозділи із статусом юридичної особи публічного права державними замовниками у сфері оборони щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення (товарів подвійного використання) для потреб Збройних Сил, інших військових формувань на запит військових частин Збройних Сил, інших військових формувань з подальшою передачею закуплених товарів, робіт та послуг запитувачу за рахунок коштів із спеціального рахунка для збору коштів на підтримку Збройних Сил для потреб Збройних Сил, інших військових формувань відповідно до Порядку використання рахунків для залучення добровільних внесків (благодійних пожертв) на підтримку України “UNITED24”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2022 р. № 472 - на період воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях. Отже, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники, визначені Постановою № 363, мають діяти у спосіб передбачений Законом та Особливостями № 1275. Окремо слід зауважити, що частиною другою статті 2 Закону визначено, що закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. В свою чергу Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно з пунктом 13 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” конкурентна процедура закупівлі - здійснення конкурентного відбору учасників за процедурами закупівлі відкритих торгів, торгів з обмеженою участю та конкурентного діалогу. Крім того, частина перша статті 40 Закону України “Про публічні закупівлі” окремо виділяє переговорну процедуру закупівлі, яка використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі. Отже, Законом України “Про публічні закупівлі” конкурентними процедурами закупівлі визначено - відкриті торги, торги з обмеженою участю та конкурентний діалог. З метою ефективного використання державних коштів Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 11.10.2016 № 710 “Про ефективне використання державних коштів” (далі – Постанова № 710), пунктом 4 -1 якої передбачено оприлюднення обґрунтування технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, очікуваної вартості предмета закупівлі шляхом розміщення на власному веб-сайті (або на офіційному веб-сайті головного розпорядника бюджетних коштів, суб’єкта управління об’єктами державної власності, що здійснює функції з управління суб’єктом господарювання державного сектору економіки) протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель або повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель. Отже, пунктом 4-1 Постанови № 710 зазначено, що обов’язок оприлюднення обґрунтування застосовується при оприлюдненні оголошення про проведення конкурентної процедури закупівель та повідомлення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівель, у той же час закупівля шляхом запиту пропозицій постачальників через електронний каталог, яка здійснюється відповідно до підпункту 3 пункту 8 Особливостей № 1275 не визначена Законом України “Про публічні закупівлі” як конкурентна процедура закупівлі. Крім цього, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому, з питання щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 "Про ефективне використання державних коштів" слід звертатися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади. Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. При цьому, звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Суть питання полягає у визначенні правового статусу банківських установ, що перебувають у державній власності, зокрема АТ «Сенс Банк» (код ЄДРПОУ 23494714), як можливих замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідно до частини першої статті 2 Закону, замовниками є, зокрема, юридичні особи, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, та за наявності певних ознак державної участі або контролю. Водночас для належного застосування зазначеної норми виникає необхідність з’ясування, чи може банківська установа, що перебуває у державній власності, вважатися такою, що забезпечує потреби держави не на комерційній основі.
Банківська діяльність, за своєю природою, здійснюється в умовах ринкової конкуренції: банки надають послуги на відкритому ринку, клієнти мають можливість обирати фінансові продукти серед різних учасників, а вартість послуг (тарифи, відсоткові ставки) формується під впливом попиту та пропозиції. Така діяльність є комерційною, спрямованою на отримання прибутку.
Згідно з положеннями Статуту АТ «Сенс Банк», товариство створене як юридична особа приватного права, що діє з метою отримання прибутку для власного розвитку та в інтересах акціонера. Банк є економічно самостійним, не виконує функцій, пов’язаних із реалізацією завдань чи функцій держави або територіальної громади, а держава не несе відповідальності за його зобов’язаннями. Мета діяльності банку не пов’язана з виконанням публічних функцій чи задоволенням суспільних потреб, визначених державою нормативно.
Таким чином, наявність державної частки у статутному капіталі банківської установи не є самостійною підставою для віднесення її до категорії замовників. Вирішальним критерієм є характер діяльності — комерційна чи некомерційна. Оскільки банківські установи функціонують у конкурентному середовищі та здійснюють господарську діяльність на комерційних засадах, відсутня ключова ознака, необхідна для віднесення їх до замовників у розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону.
У зв’язку з цим просимо надати узагальнену консультацію щодо:
Застосування пункту 3 частини першої статті 2 Закону до банківських установ, що перебувають у державній власності;
Підтвердження або спростування висновку, що АТ «Сенс Банк» здійснює діяльність на комерційній основі та не належить до замовників у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі».
До даного звернення додаються Статут АТ «Сенс Банк» та розширений текст запиту у форматі Word.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах 21.05.2020 № 3304-04/32275-06 " Щодо визначення замовників", від 04.06.2020 № 3304-04/34929-06 " Щодо замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання" та в запиті № 204/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F32275-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34929-0https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=afeff1e3-c5ab-4c60-8a30-3d5114f3c533&lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. При цьому визначення приналежності до замовників у розумінні Закону здійснюється самостійно суб'єктами та на підставі документів, нормативно-правових актів тощо, інформацією про які володіє суб'єкт або його орган управління.
|
|
|
21.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 83 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені постановою Уряду від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) передбачено:
Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 44 цих особливостей, а також у разі, коли:
1) учасник процедури закупівлі:
не зареєстрований (для юридичної особи) / не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні;
має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який не зареєстрований (для юридичної особи) / не є громадянином (для фізичної особи) у прийнятній країні;
особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;
має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи – субпідрядника/співвиконавця є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;
2) тендерна пропозиція містить товари, товари у складі закупівель послуг, товари та/або матеріальні ресурси у складі закупівель послуг з поточного ремонту/робіт, які не походять з прийнятних країн;
3) переможець процедури закупівлі:
особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;
має намір залучити субпідрядника/співвиконавця, який особисто або його кінцевий бенефіціарний власник, член або учасник (акціонер) юридичної особи – субпідрядника/співвиконавця є особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкцій Європейського Союзу, та/або особою, що включена до санкційного списку Європейського Союзу;
не подав інформацію, передбачену абзацами десятим – чотирнадцятим пункту 83 цих особливостей, або інформація, передбачена абзацами тринадцятим та чотирнадцятим пункту 83 цих особливостей, подана з порушенням вимог, визначених такими абзацами
Враховуючи імперативний характер пункту 83 Особливостей, незалежно від предмета закупівлі (товари, роботи чи послуги), чи повинен замовник при закупівлі товарів вимагати від учасника самодекларування щодо можливого залучення субпідрядників/співвиконавців?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 22.11.2025 №3323-04/79984-06 "Щодо внесення змін до особливостей для закупівель в рамках Ukraine Facility", що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F79984-06
|
|
|
30.10.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право та якщо так то на підставі яких нормативних документів обронний Замовник, що працює по ПКМУ 1275 укладати прямі договори на зекономлені кошти або додаткову потребу? Чи може використовувати старий лист Мінекономіки для обгрунтування укладання прямого договору з вищевказаних причин?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу! Відносини у сфері оборонних закупівель регулюються Законом України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон № 808), який визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель. Відповідно до частини першої статті 30 Закону № 808 особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі – державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, установлених статтею 30 Закону № 808. Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 808 закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі” з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808. Частиною четвертою статті 2 Закону № 808 встановлено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони, товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених Законом № 808 або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених Законом № 808. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм цього Закону. У свою чергу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон № 922) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 22 частини першої статті 1 Закону № 922 предмет закупівлі це товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону № 922 та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708. На період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, з урахуванням особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості № 1178). Відповідно до пункту 14 Особливостей № 1178 закупівля здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Згідно з пунктом 6 Особливостей № 1178 замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями № 1178. Отже, закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922 та з урахуванням особливостей, встановлених Законом № 808. Водночас згідно з пунктом 15 Особливостей № 1178 якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями № 1178. Варто зазначити, що частина перша статті 2 Закону № 808 передбачає, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі; закупівля товарів, робіт і послуг оборонного призначення містить відомості, що становлять державну таємницю, а також у разі закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за закритими закупівлями незалежно від вартості такої закупівлі. Отже, у випадку виникнення додаткової потреби, яку об’єктивно неможливо було передбачити при попередній закупівлі тотожного предмета закупівлі, державний замовник може здійснити нову закупівлю без врахування вартості попередніх закупівель, з урахуванням Особливостей № 1275. Крім цього, слід зазначити, що відповідно до пункту 43 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником. Підсумовуючи, інформуємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках. Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
07.11.2025
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Укладений замовником договір не містить посилання на частину 3 статті 631 ЦК. Чи може замовник укласти додаткову угоду до такого договору, у якій застосувати положення статті 631 ЦК щодо умов договору, а саме передбачити оплату за спожиті послуги з 01.09.2025?
Договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктом 13 Особливостей укладається відповідно до ЦК і ГК з урахуванням положень статті 41 Закону № 922, крім частин 2—5, 7—9 статті 41 Закону № 922 та Особливостей (п. 17 Особливостей).
Істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 13 (крім підпункту 13 пункту 13) Особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1—8 пункту 19 Особливостей (п. 19 Особливостей).
Учасник змінює ціну електроенергії з 01.09.2025р відповідно Постанови НКРЕКП від 26.08.2025 № 1339 «Про внесення змін до постанови НКРЕКП від 19.12.2024 року №2223»
Завчасно дякуємо за розгляд цього звернення та надання відповіді для вірного розуміння та правильного правозастосування вимог під час здійснення публічних закупівель.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 36/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/41a35c1b-71ef-45ae-b590-1b11d4c45072?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі.
|