|
|
16.10.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Просимо надати роз'яснення з приводу того, яку саме інформацію оптимально використовувати при підготовці технічної специфікації при закупівлі будівельних робіт. Із самим обсягом робіт все зрозуміло. Але виникають питання із матеріальними ресурсами, які використовуються в процесі виконання робіт.
1) Чи потрібно вказувати перелік матеріальних ресурсів, необхідних для виконання робіт, чи учасник самостійно має вказувати ті, які програмний комплекс сформує до відповідних обсягів робіт?
2) Якщо таки вказувати то в якому обсязі - чи повністю всі, які містяться в інвесторській проектній документації, чи тільки основні (без "малоцінки")?
3) Чи коректно розміщувати в складі технічної специфікації Підсумкову відомість ресурсів з інвесторської проектної документації (без цін, звичайно ж)?
4) Якщо коректно то чи зі всіма розділами? Чи варто залишати, наприклад, розділи Витрати праці, Будівельні машини і механізми, Будівельні машини, враховані в складі ЗВВ? Адже розрахунок людино-годин і машино-годин в учасника може відрізнятись навіть по тих самих обсягах робіт що і в замовника в технічній специфікації, а в той же час, тендерна пропозиція учасника має відповідати тендерній документації.
5) Як коректно відобразити в обсягах робіт такі види робіт, які можуть виконуватись різними способами? Наприклад, якщо в інвесторській документації зазначено такий вид робіт як "Перевезення ґрунту" із розрахунку що перевезення буде здійснюватись власним транспортом (із зазначенням відповідних сум і в оплаті праці, і в ЗВВ), а учасник такі роботи планує виконувати орендованим транспортним засобом. Фактично, по розцінках це різні види робіт, але пропозиція учасника мусить відповідати тендерній документації замовника - чи можливо і чи коректно для таких випадків передбачати в тендерній документації відповідні варіанти розрахунків, незалежно від конкретного виду робіт, що міститься в технічній специфікації?
Наперед вдячні за відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.10.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які документи треба надати учаснику на особу уповноважену наказом директора підприємства на всі дії повязані з участю в тендері?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 688/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4db5a469-603d-4788-84e1-db70d3fc8828&lang=uk-UAПринагідно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці Методичні рекомендації поширюються на закупівлю робіт з будівництва нових, реконструкції, капітального ремонту та реставрації існуючих будівель без розроблення проєктної документації переможцем такої закупівлі і мають рекомендаційний характер. У Додатку 2 до цих Методичних рекомендацій подано примірний зразок тендерної документації, який включає вимоги щодо переліку документів, необхідних для засвідчення повноважень особи, уповноваженої на підпис документів пропозиції та внесення інформації в електронну систему закупівель. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://surl.li/iqtung |
|
|
07.11.2025
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, звертаємось з наступним питанням.
Оголошена відкрита з особливостями закупівля й містить в собі два лоти.
Щодо першого та другого лоту був активний аукціон, достатня кількість учасників.
Щодо кожного з лотів визначений переможець.
По лоту 2 подана скарга до АМКУ щодо дискваліфікації одного з учасників, скарга прийнята до розгляду, скарга задоволена, АМКУ зобов`язав замовника скасувати своє рішення. Рішення по скарзі, а саме його резолютивна частина в системі викладена 22.10.2025р.
По лоту 1 був підписаний договір та викладений в ситему також 22.10.2025р.
Щодо запитання: чи може бути підписаний договір щодо іншого лоту в закупівлі, де щодо другого лоту триває процедура оскарження?
Адже відповідно до статті 18 Закону України "Про публічні закупівлі" та згідно Особливостей Договір про закупівлю є нікчемним у разі укладення договору про закупівлю в період оскарження відкритих торгів в цілому, без виокремлення в лоти.
Дякуємо за зворотній зв`язок.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
05.11.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Мультилотова закупівля. По лоту 1 іде оскарження підстав відхилення тендерної пропозиції учасника. По лоту 2 підійшов крайній строк для укладення договору про закупівлю з учасником. Рішення АМКУ по лоту 1 не прийняте на крайню дату. Чи можна укласти договір про закупівлю по лоту 2, по якому немає оскарження закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 440/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b9fa0470-4094-4622-a8ab-2e5779b59696&lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
20.10.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до підпункту другого пункту 45 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (далі-Особливості) замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена.
Додатком 1 примірної тендерної документації, що затверджена наказом Міністерства економіки України від 06.12.2024 №27593 (далі-Примірна документація), зазначений Перелік документів та/або інформації, які подаються учасником процедури закупівлі. Розділом 5 Додатку 1 до Примірної документації визначена інформація про відсутність підстав, визначених зокрема пунктами 45: учасник підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 2 пункту 45 Особливостей, шляхом надання у складі тендерної пропозиції:
довідки в довільній форми про відсутність фактів невиконання своїх зобов’язань за раніше укладеним договором про закупівлю із замовником, що призвело до його дострокового розірвання протягом трьох років до дати оголошення про проведення відкритих торгів, і застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків або документального підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність зазначеної підстави для відмови в участі у процедурі закупівлі, а саме: документів, які підтверджують, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків.
Керуючись статтею 9 ЗУ «Про публічні закупівлі» просимо надати роз`яснення щодо правомірності встановленої вимоги у Примірній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний коритстувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Так, наказом Мінекономіки від 06.12.2024 року № 27593 затверджено "Примірну тендерну документацію для процедури закупівлі – відкриті торги". Ця Примірна тендерна документація має рекомендаційний характер та може застосовуватись як зразок для замовників, містить вимоги, які можуть використовуватися замовником як приклад викладення тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених частиною четвертою статті 5 Закону.
Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|