|
|
12.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРСТАЛЬ КОНСТРУКЦІЯ», з метою прийняття участі у відкритих торгах (тендеру), отримало від обслуговуючого банку - Публічного акціонерного товариства «Місто Банк» банківську гарантію №10/Ю-18 від 09.08.2018 (додаємо, також копія вищезгаданої гарантії разом з нашим зверненням були направлені Вам раніше та зареєстровані Вами у вхідній кореспонденції № 07/70-541-18 від 10.10.2018р).
Тендерна пропозиція нашого товариства була відхилена через не відповідність отриманої банківської гарантії Положенню про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №639, а саме – видана банківська гарантія не містить назву відповідного документу, з якого виникають базові відносини.
Проте в підпункту 8 пункту 3 Проекту ВИМОГ до забезпечення тендерної пропозиції, передбаченого Законом України «Про публічні закупівлі», яке надається у вигляді гарантії банку передбачених до затвердження Проектом наказу Мінекономрозвитку “Про затвердження вимог до забезпечення тендерної пропозиції, передбаченого Законом України “Про публічні закупівлі”, яке надається у вигляді гарантії банку” оприлюднених на офіційному сайті Мінекономрозвитку за адресою http://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UA&id=52eda037-4f74-45c9-b858-602325657f5c&title=ProektNakazuMinekonomrozvitkuproZatverdzhenniaVimogDoZabezpechenniaTendernoiPropozitsii-PeredbachenogoZakonomUkrainiproPublichniZakupivli-YakeNadatsiaUVigliadiGarantiiBanku чітко вказано, цитуємо:
«дата, номер і назва відповідного документа, з якого виникають базові відносини, а саме реквізити процедури закупівлі:
- номер оголошення про проведення процедури закупівлі, за якою вимагається надання гарантії, у форматі: UA-XXXX-XX-XX-XXXXХX-X;
- інформація стосовно частини предмета закупівлі (лота), щодо якого надається гарантія, у разі, якщо учасником подаються тендерні пропозиції стосовно частини предмета закупівлі (лота) у межах однієї процедури закупівлі»
Повертаючись до нашої банківської гарантії можемо стверджувати, що вона безсумнівно містить саме вищенаведені вимоги які затверджені проектом Постанови Мінекономрозвитку:
- назву та інформацію стосовно частини предмету закупівлі (ДК 021:2015 код 45223000-6 Спорудження конструкцій) Придбання та монтаж сміттєзатримуючих решіток (9 шт. для трьох гідроагрегатів) філія «Кременчуцька ГЕС» ПрАТ «Укргідроенерго»,
- номер оголошення про проведення відкритих торгів (ідентифікатор закупівлі) №UA-2018-07-18-001424-b, саме так як затверджено в проекті постанови, а також державне джерело, з якого отримана інформація про держзакупівлю - «Вісник державних закупівель». При цьому варто зазначити, що ідентифікатор закупівлі являється унікальним кодом, за яким цю закупівлю можна знайти на всіх підключених до системи та акредитованих державних майданчиках в загальній системі електронних закупівель Prozorro, Dozorro, а тому дозволяє в повній мірі, однозначно та беззастережно визначити базові відносини.
Виходячи з вищевикладеного, відсутні будь-які об’єктивні причини стверджувати про невідповідність виданої ПАТ «Місто Банк» електронної банківської гарантії, навпаки, вона є дійсною, платоспроможною та такою, що відповідає українському законодавству та міжнародним критеріям оцінки та ідентифікації банківських гарантій URDG 758 (UNIFORM RULES FOR DEMAND GUARANTEES). На підтвердження маємо лист ПАТ «Місто Банк» (додаємо).
З урахуванням вищевикладеного, просимо надати роз’яснення, чи відповідає видана Публічним акціонерним товариством «Місто Банк» банківська гарантія №10/Ю-18 від 09.08.2018, надана як забезпечення тендерної пропозиції відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», вимогам про реалізацію державної політики у сфері державних закупівель, у тому числі в частині зазначення назви відповідного документу, з якого виникають базові відносини?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено листи від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 16.11.2017 № 3304-06/41825-06 “Щодо надання узагальнених рекомендацій для складання тендерної документації”.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону, фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівель визначено статтею 18 Закону.
Поряд з цим основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить встановлення відповідності документів у конкретних випадках.
Поряд з цим встановлення для банків правил проведення банківських операцій є функцією Національного банку України (пункт 4 статті 7 Закону).
При цьому Положення про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, затверджене постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639, регулює порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання.
При цьому проект наказу Мінекономрозвитку “Про затвердження вимог до забезпечення тендерної пропозиції, передбаченого Законом України “Про публічні закупівлі”, яке надається у вигляді гарантії банку” набере чинності після його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України та офіційного опублікування в установленому порядку.
|
|
|
06.10.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Наше підприємство в один день визначено переможцем чотирьох закупівель у одного замовника. Відповідно до умов закупівлі, Переможець у строк, що не перевищує 5 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику, зокрема, довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів.
Питання: чи можна одну довідку про відсутність заборгованості з податків, зборів і платежів надати замовнику як виконання умов чотирьох закупівель? Чи має бути подано 4 довідки про відсутність заборгованості на кожну закупівлі окремо?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Згідно з частиною другою статті 22 Закону тендерна документація повинна містити, зокрема вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим вимогам згідно із законодавством.
У свою чергу, статтею 17 Закону передбачено, що переможець торгів у строк, що не перевищує п’яти днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір, повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої цієї статті.
Поряд з цим, згідно з частиною другою частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо переможець не надав документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Таким чином, переможець процедури закупівлі відповідно до вимог тендерної документації повинен надати замовнику документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктами 2, 3, 5, 6 і 8 частини першої статті 17 Закону щодо кожної процедури закупівлі.
|
|
|
04.10.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Які дії повинні бути у Замовника у разі якщо на участь у відкритих торгах (безлотова) один і той самий учасник двічі подав тендерну пропозицію?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне питання надано відповідь у запиті 296/2017, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4245dab-31a6-4b79-870e-9a130d1acc94&lang=uk-UA
|
|
|
14.09.2018
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасник процедури відкритих торгів, оголошення про проведення якої було опубліковане відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі», звернувся до оператора електронного майданчика з вимогою щодо повернення йому плати, сплаченої за участь у закупівлі за всіма дванадцятьма лотами (UA-2018-01-09-000699-a). Свою вимогу учасник мотивує тим, що (1) по шести лотам торги були відмінені замовником через допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій, (2) його тендерні пропозиції були відхилені та не допущені до аукціону, (3) його тендерні пропозиції не були розкриті, тому в оператора електронного майданчика відсутні підстави для справляння з нього плати за подання тендерних пропозицій; (4) учасник не отримав жодних послуг, на які він розраховував, оскільки не був допущений до аукціону.
У зв’язку з цим, просимо Вас надати відповіді на такі запитання:
1) чи є законними та обґрунтованими вищенаведені вимоги учасника?
2) для визначення необхідності опублікування оголошення про проведення процедури закупівлі відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» слід брати до уваги загальну вартість предмета закупівлі (наприклад, сумарну вартість дванадцяти лотів) чи вартість кожного лоту окремо?
3) коли в оператора авторизованого електронного майданчика виникає право на справляння плати за подання учасником тендерної пропозиції, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі було опубліковане відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»?
4) коли в оператора авторизованого електронного майданчика виникає право на справляння плати за подання учасником тендерної пропозиції, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі було опубліковане у загальному порядку, тобто не у відповідності до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі»?
5) коли подана учасником тендерна пропозиція вважається розкритою електронною системою закупівель в розумінні п. 4 постанови КМУ № 166 від 24.02.2016 року?
6) чи є розкриття тендерної пропозиції учасника у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, що зазначені в оголошенні про проведення процедури закупівлі, оприлюдненому відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону України «Про публічні закупівлі», підставою для справляння оператором електронного майданчика плати з учасника?
7) якщо подану учасником тендерну пропозицію було відхилено, а торги відмінено замовником, то чи зобов’язаний оператор авторизованого електронного майданчика повернути плату такому учаснику? При цьому, оголошення про проведення процедури закупівлі було опубліковане відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Щодо питання 2
Згідно з частиною четвертою статті 10 Закону оголошення про проведення процедури закупівлі у строки, встановлені у частині першій цієї статті, обов’язково додатково оприлюднюються на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, якщо очікувана вартість закупівлі перевищує суму, еквівалентну: для товарів і послуг − 133 тисячам євро; для робіт − 5150 тисячам євро.
Поряд з цим відповідно до пункту 37 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) – визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, у зв’язку з тим, що Закон містить різні алгоритми здійснення розгляду та оцінки тендерних пропозицій в залежності від очікуваної вартості, замовник обов’язково додатково оприлюднює оголошення про проведення процедури закупівлі на веб-порталі Уповноваженого органу англійською мовою, саме у разі якщо очікувана вартість закупівлі перевищує межі встановлені в частині четвертій статті 10 Закону.
Щодо питань 3-6
Вимоги до функціонування електронної системи закупівель (далі – система) визначаються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків (далі – Порядок функціонування системи), який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166.
Виходячи зі змісту пункту 4 Порядку функціонування системи за подання учасником тендерної пропозиції та/або пропозиції учасника процедури закупівлі, що була розкрита системою, оператором авторизованого електронного майданчика з учасника справляється плата. Розмір плати визначається відповідно до підпунктів 1-5 пункту 4 Порядку функціонування системи.
Таким чином, підставою для стягнення плати з учасника процедури закупівлі є розкриття його тендерної пропозиції. При цьому, оскільки виходячи зі змісту статті 25 Закону, подання тендерних пропозицій здійснюється щодо кожної частини предмета закупівлі (лота) окремо, розмір плати з учасника визначається виходячи з вартості кожного лота окремо відповідно до підпунктів 1-5 пункту 4 Порядку функціонування системи.
Поряд з цим, виходячи зі змісту частини першої статті 27 Закону розкриття тендерних пропозицій здійснюється автоматично системою відразу після закінчення електронного аукціону. Водночас у разі якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 цього Закону у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.
Щодо питання 7
Відповідно до абзацу восьмого пункту 4 Порядку у разі відміни торгів або визнання їх такими, що не відбулися, оператором авторизованого електронного майданчика повертається плата учаснику/переможцю, крім випадків, коли пропозиції учасника/переможця було відхилено.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
07.09.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добридень,
Коли подавали свою пропозицію на відкриті торги вказали предмет закупівлі з кольором корпусу в маркіровці та в опису. Виробник припинив виробництво товару цього кольору на час поставки. (колір корпусу предмету закупівл - що є незначним відмінником, за технічними та іншими вимогами - теж саме).Предмет закупівлі відрізняється тільки кольором корпусу та маркіровкою. Чи є офіційна процедура внессеня змін? Чи потрібно відміняти закупівлю та проводити нову процедуру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Пунктом 29 частини першої статті 1 Закону визначено, що тендерна документація – документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу на веб-порталі Уповноваженого органу та авторизованих електронних майданчиках. При цьому тендерна документація повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі.
Поряд з цим тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 30 частини першої статті 1 Закону).
У свою чергу, відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) та Господарського кодексу України (далі – ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, замовник укладає договір про закупівлю з учасником-переможцем відповідно до тих вимог, які визначені у тендерній документації.
Поряд з цим, статтею 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 ЦК України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 ГК України.
Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|