Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки України

Доброго дня, цікавить консультація стосовно закупівлі допорогової. закупівля запчастин авто, чи потрібно в специфікації договору вказувати артикул чи номенклатурний номер запчастини та країну виробника. І чим це визначено. Дякую.

Відповідь

Шановний користувачу!
Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Разом з тим, згідно із пунктом 6 частини першої статті 1 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Крім цього з 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону України “Про публічні закупівлі”.
Також звертаємо увагу, що Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Господарський кодекс України (далі – ГКУ) не містить окремого визначення поняття "специфікація" як самостійного елемента договору, однак регламентує питання, що стосуються змісту та істотних умов господарських договорів, до яких може належати специфікація
Стаття 180 ГКУ визначає, що умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов'язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 ГКУ, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.
Стаття 266 ГКУ встановлює, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин), зазначається інформація про: найменування державного замовника (службу державного замовника, військову частину); назву предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів); ціну за одиницю кожної номенклатурної позиції товару (із зазначенням одиниці виміру щодо товарів), ціну робіт, послуг.
Отже, з урахуванням вимог законодавчих актів, що регулюють здійснення оборонних закупівель державними замовниками, визначальними, при укладанні державних контрактів (договорів) є вимоги Господарського і Цивільного кодексів України, статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”, вимог статті 6 Закону України “Про оборонні закупівлі” з урахуванням Особливостей № 1275.
Разом з тим повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.

29.01.2025

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

217 / 243

Вітаю. Учасник, який є платником ПДВ, подав свою цінову пропозицію без ПДВ. Проводилась процедура "відкриті торги" де очікувана вартість послуги зазначалась Замовником без ПДВ. При цьому, сума укладеного договору з врахуванням ПДВ, становила на 20% більше ніж остаточна пропозиція Переможця. Чи правомірне підписання такого договору. Дякую.

Відповідь

06.02.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

210 / 221

Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та інших нормативно-правових актів, що регулюють сферу публічних закупівель, замовники мають право використовувати електронний каталог Prozzoro Market для здійснення закупівель товарів, робіт і послуг. У зв’язку з необхідністю забезпечення правомірності проведення таких закупівель, прошу надати роз’яснення щодо можливості встановлення додаткових вимог до учасників у процедурах закупівлі через електронний каталог, зокрема щодо надання документів, які підтверджують якість товару та умови його постачання. З огляду на викладене, прошу надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи може замовник встановлювати в оголошенні про закупівлю через електронний каталог вимогу щодо надання документів, що підтверджують якість товару (сертифікати відповідності, декларації виробника, протоколи випробувань тощо)? 2. Яким чином такі вимоги можуть бути сформульовані, щоб не порушувати принцип недискримінації учасників та не обмежувати конкуренцію? 3. Чи дозволено замовнику вимагати підтвердження умов постачання товару (зокрема, строків доставки, гарантійного обслуговування, наявності складських приміщень у певному регіоні тощо)? Буду вдячний за надання офіційних роз’яснень з урахуванням чинного законодавства та практики здійснення закупівель через електронний каталог.

Відповідь

06.02.2025

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

187 / 196

Згідно з абз.5 п.3 ст. 29 ЗУ від 21.12.2017 № 2258 підприємство, що становить суспільний інтерес, здійснює відбір САД у порядку, визначеному ЗУ "Про публічні закупівлі". За проведеною процедурою UA-2024-12-27-011182-а один учасник - переможець. Водночас, п.4 цієї ж статті вимагає надання рекомендацій органу управління щодо призначення САД, які мають включати щонайменше дві пропозиції. Чи правий орган управління, що не погодив САД з причини надання лише однієї пропозиції? При цьому, підприємством дотримані вимоги ЗУ "Про публічні закупівлі" та п.36 Особливостей №1178.

Відповідь

06.02.2025

Запитання Тема: Тендерна документація

Розширений перегляд

183 / 201

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281 затверджений Порядок розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2016 року за № 1469/29599 (зі змінами). З метою забезпечення єдиного підходу до проведення розрахунків кошторисної вартості будівництва об’єктів, що споруджуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, та відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», враховуючи наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20 жовтня 2016 року № 281, органи місцевого самоврядування можуть самостійно встановлювати розмір кошторисної заробітної плати, що може враховуватись при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів, які споруджуються із залученням коштів бюджету відповідної територіальної громади. Разом з тим, на теперішній час в умовах дії воєнного стану в Україні та продовженням загальної мобілізації військовозобов’язаних осіб будівельних підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, зобов’язані дотримуватись певних критеріїв для бронювання своїх працівників, в тому числі нарахування щомісячної заробітної плати не нижче за розмір мінімальної заробітної плати по країні, помноженої на коефіцієнт 2,5, що становить 20 000 грн. Крім того, деякі Замовники при складанні тендерної документація висувають вимогу щодо розміру кошторисної заробітної плати, яку повинні застосовувати Учасники закупівель при визначенні вартості будівництва (нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції, реставрації, технічного переоснащення) об’єктів. За таких умов будівельні підприємства, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, поставлені в нерівні умови із звичайним підприємствами та вимушені працювати собі у збиток. В зв’язку з викладеним вище просимо надати роз’яснення, як виконати умови тендерної документації в частині визначення розміру кошторисної заробітної плати підприємств, які визнано критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, при визначенні вартості будівництва та в цілому вартості тендерної пропозиції.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2