|
|
20.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи є підстави для відмови відповідно до пп.7 п.47 Особливостей № 1178, (замовник повинен відмовити учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника який є пов’язаною особою), в такому випадку:
1. Замовник - Територальне управління Державної судової адмиіністрації України (Територіальними органами Державної судової адміністрації України є територіальні управління Державної судової адміністрації України відповідно до ч.1 ст.154 ЗУ "Про судоустрій та статус судддів"; Територіальне управління Державної судової адміністрації України є юридичною особою, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, самостійний баланс і рахунки в органах Державної казначейської служби України відповідно до ч.6 ст.154 ЗУ "Про судоустрій та статус суддів");
2. Учасник - державне підприємство "Центр судової експертизи та експертних досліджень" (п. 1.1. Статуту Підприємства - Державне підприємство «Центр судової експертизи та експертних досліджень» (далі – Підприємство) є державним комерційним підприємством, яке засноване на державній власності та належить до сфери управління Державної судової адміністрації України (далі – Уповноважений орган управління).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що аналогічна відповідь на питання міститься у запиті № 399/2023, що розміщений на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=68c0e899-a084-478c-97f8-a9081b5b5720&lang=uk-UA
|
|
|
20.01.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Прошу надати роз'яснення чи відповідє діючому законодавству України встановлення замовниками (в розумінні закону України "Про публічні закупівлі") при проведенні закупівель через Прозорро маркет вимог щодо надання товару конкретного бренду та встановлення надмірних вимог до учасників? Наприклад закупівлі палива UA-2025-01-09-007747-a, UA-2025-01-09-007424-a, тут замовником були встановлені вимоги щодо бренду АЗС на висунутий великий перелік вимог до учасника. В закупівлях UA-2025-01-13-013390-a, UA-2025-01-13-013046-a також були встановлені безліч вимог до учасників, вимагалась певна кількість АЗС на певній відстані.
Пунктом 12 Особливостей Постанова КМУ від 12.10.2022 № 1178, передбачено, що в запиті пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого є меншою ніж 500 тис. грн, замовник може визначити інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення в межах специфікації товару, визначеної адміністратором електронного каталогу. Запит пропозицій постачальників щодо предмета закупівлі товару, вартість якого дорівнює або перевищує 500 тис. грн, здійснюється відповідно до специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, яка не передбачає можливості замовника самостійно визначати інформацію про характеристики товару та їх допустимі значення.
Виходячи з викладеного, замовникам під час оголошення запиту пропозицій постачальників не дозволено встановлювати конкретну торговельну марку / модель / бренд / тощо в назві предмета закупівлі, у тому числі із зазначенням виразу «або еквівалент», оскільки це суперечитиме і пункту 12 Особливостей, і пункту 57 Постанови № 822. Тобто Замовники повинні використовувати специфікації товару, сформованої адміністратором електронного каталогу, а не вигадувати свої вимоги та правила, оскільки при придбанні товарів через електронний каталог відсутня можливість учасникам скаржитись на незаконні дії замовників.
|
|
Відповідь
|
|
https://me.gov.ua/InfoRez/Details/a20a70de-e3cc-41af-b4af-e67583e6b68f?lang=uk-UA
|
|
|
17.02.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Шановні представники Міністерства економіки України!
ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" є ексклюзивним дистриб'ютором та імпортером засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) торгової марки Czech Sokil на території України, суб'єкт підприємницької дяільності. В рамках нашої підприємницької діяльності ми здійснюємо постачання засобів РЕБ для військових частин Збройних Сил України, та, в своїй діяльності керуємось Конституцією України, Господарським Кодексом України, ЗУ "Про підприємницьку діяльність", Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2022 р. № 1378, якою затверджено Перелік товарів, на міжнародні передачі (імпорт) яких не поширюється дія Закону України “Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання” у період воєнного стану на території України та іншими нормативно-правовими актами.
У процесі нашої роботи виникло питання стосовно нормативно-правової бази, якою має регулюватися діяльність ексклюзивного дистриб’ютора у сфері постачання засобів РЕБ оборонного призначення.
Зокрема, Постанова Кабінету Міністрів України № 1275 від 2 грудня 2022 року (а саме пункти 43-49) регулює питання державних закупівель для вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення.
Водночас, Постанова Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2024 року № 1450 визначає порядок здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин.
Оскільки ТОВ "ФСК БУДІНВЕСТ" не є вітчизняним виробником та не має офіційного статусу суб’єкта господарювання, якому в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту товарів оборонного призначення (спецекспортер) , у нас виникає потреба у роз’ясненні:
1. Якими нормативно-правовими актами регулюється питання державних закупівель засобів радіоелектронної боротьби для ексклюзивного дистриб’ютора таких засобів, якщо замовником виступає військова частина?
2. Чи має право військові частини укладати прямі договори на постачання засобів РЕБ з дистриб’ютором таких засобів та якими нормативно-правовими актами це регулюється.
3. Чи застосовуються для ексклюзивного дистриб’ютора та імпортера засобів РЕБ обмеження по прибутку? Які?
З огляду на актуальність та важливість цього питання для обороноздатності України, просимо надати офіційне роз’яснення у визначений законодавством термін.
Заздалегідь вдячні за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувач!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі – Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Метою Закону є визначення правових засад для забезпечення матеріально-технічних і наукових потреб сектору безпеки і оборони держави шляхом ефективного та прозорого здійснення оборонних закупівель із дотриманням заходів захисту національних інтересів, створення конкурентного середовища, запобігання корупції у сфері оборонних закупівель, розвитку добросовісної конкуренції, а також ефективного та прозорого планування, реалізації і контролю за здійсненням оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі Особливості – № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
У свою чергу, Законом України від 22.02.2024 № 3589-IX “Про внесення змін до Закону України “Про оборонні закупівлі” щодо удосконалення правового регулювання ціноутворення в оборонних закупівлях під час дії правового режиму воєнного стану” врегульовано питання визначення прибутку при укладанні державних (контрактів) договорів державними замовниками в сфері оборони та забезпечено можливість на період воєнного стану регулювання Кабінетом Міністрів України граничного рівня прибутку в таких державних (контрактах) договорах, так і механізм дій, у випадку якщо такий рівень прибутку не встановлений.
Так, статтю 30 Закону було доповнено новою частиною третьою та встановлено, що у разі якщо придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони під час дії правового режиму воєнного стану здійснюється за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, рівень прибутку у складі ціни державного контракту (договору) не може перевищувати рівень прибутку (граничний рівень прибутку), встановлений Кабінетом Міністрів України на момент укладення відповідного державного контракту (договору). У разі невстановлення Кабінетом Міністрів України рівня прибутку (граничного рівня прибутку), визначеного цією частиною, ціна товарів, робіт і послуг визначається державним контрактом (договором), що укладається за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, відповідно до пропозиції виконавця з урахуванням прибутку такого виконавця.
При цьому, “Прикінцеві та перехідні положення” Закону доповнено також пунктом 8-1, згідно з яким положення частини третьої статті 30 Закону застосовуються до державних контрактів (договорів) на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України, які укладені за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, та/або виконувалися (виконуються) під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України “Про затвердження Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24.02.2022 № 2102-IX.
З огляду на викладене, вищезазначені норми застосовуються до всіх державних контрактів (договорів), укладених за неконкурентною процедурою закупівель або без проведення видів (процедур) закупівель, визначених законодавством, під час дії правового режиму воєнного стану, і змінами, внесеними до Закону, забезпечено ретроспективне врегулювання питання визначення рівня прибутку виконавця в таких державних (контрактах) договорах.
Крім цього, згідно із пунктом 5 частини першої статті 19 Закону державне регулювання очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за оборонними закупівлями під час застосування неконкурентної процедури закупівлі ґрунтується на таких засадах – рівень прибутку у складі очікуваної вартості встановлюється рішенням Кабінету Міністрів України і не може бути зменшений державним замовником.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Постанови № 1275 на період дії правового режиму воєнного стану не застосовуються:
положення щодо визначення ціни державного контракту (договору) на основі розрахунково-калькуляційних матеріалів, встановлені Порядком формування та коригування очікуваної вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення, закупівля яких здійснюється за неконкурентною процедурою, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2021 р. № 309, Порядком планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.03. 2021 № 363 “Питання оборонних закупівель”;
положення абзацу першого пункту 49 Порядку планування, формування, особливості розміщення, коригування оборонних закупівель, здійснення контролю та звітування про їх виконання, а також оприлюднення інформації про оборонні закупівлі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363.
Пунктом 46 Особливостей № 1275 передбачено, що у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в комерційній пропозиції в обов’язковому порядку зазначаються всі витрати виконавця, пов’язані з виготовленням/придбанням товарів, виконанням робіт та наданням послуг, всі податки та збори та постачальницька винагорода, яка становить 3 відсотки вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором (контрактом) і підлягає сплаті за умови виконання вітчизняним суб’єктом господарювання всіх умов державного контракту (договору).
Отже, слід зауважити, що визначений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2021 № 363 граничний розмір прибутку відповідно до Постанови № 1275 не застосовується на період дії правового режиму воєнного стану.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2023 № 256 “Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва” затверджено Порядок реалізації експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби та активних засобів протидії технічним розвідкам вітчизняного виробництва (далі – експериментальний проект), який передбачає, що прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більше 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг, які закуповуються та, які підпадають під дію експериментального проекту на термін його дії.
З урахуванням експериментального проекту до Постанови № 1275 внесено зміни постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2024 № 1450, якими Постанову № 1275 доповнено Порядком здійснення закупівлі безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин (далі – Порядок), який визначає механізм здійснення закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин та діє протягом воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 “Про введення воєнного стану в Україні”.
Порядок також визначає норму прибутку при здійсненні оборонних закупівель безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня вітчизняного виробництва та їх складових частин державними замовниками у сфері оборони, службами державного замовника, а також військовими частинами, організаціями (установами, закладами), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів).
Відповідно до положень пункту 5 Порядку прибуток виконавця державного контракту (договору) у складі ціни може становити не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг.
Відповідно до пункту 7 Порядку закупівля безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) Адміністрацією Держспецзв’язку (уповноваженою нею службою державного замовника) може здійснюватися для потреб Держспецзв’язку, Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, СБУ, Національної поліції, а також для потреб інших складових сил безпеки та сил оборони на підставі письмового замовлення.
Таким чином, підсумовуючи вищезазначене, Постановою № 1275, на підставі пункту 5 частини першої статті 19 Закону встановлено рівень прибутку спецімпортерів на рівні 3 відсотків від вартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення за зовнішньоекономічним договором при закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, та вітчизняним виконавцям державних контрактів (договорів) на виготовлення та поставку безпілотних систем, засобів радіоелектронної боротьби тактичного рівня (їх складових частин) під час укладання державного контракту (договору) не більш як 25 відсотків виробничої собівартості товарів, робіт та послуг.
Разом з тим, відповідаючи на питання, слід зазначити, що відповідно до підпункту другого частини першої статті 2 Закону, виконавець державного контракту (договору) з оборонних закупівель (далі – виконавець державного контракту (договору) - суб’єкт господарювання незалежно від організаційно-правової форми та форми власності або іноземний суб’єкт господарювання (інша іноземна юридична особа) чи об’єднання юридичних осіб, з якими укладено державний контракт (договір) за результатами проведення закупівель, визначених цим Законом.
Пунктом 9 Особливостей № 1275 встановлено, що придбання державними замовниками товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, у разі коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), без проведення закупівель в електронній системі закупівель допускається за наявності однієї з обставин, передбачених пунктом 13 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості 1178), або якщо замовником було відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі частково (за лотом), при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, вимоги до учасника не повинні відрізнятися від тих, що були визначені замовником в оголошенні про спрощену закупівлю, а сума державного контракту (договору) що укладається не повинна перевищувати очікувану вартість визначену замовником в оголошенні про спрощену закупівлю.
З огляду на викладене державний замовник має право здійснювати закупівлі без використання електронної системи закупівель та конкурентних видів (способів) закупівель визначених пунктом 8 Особливостей № 1275 шляхом укладання прямого державного контракту (договору) за наявності виключного переліку підстав, що передбачені пунктом 13 Особливостей № 1178 або, у випадку якщо спрощена закупівля була відмінена через відсутність учасників.
У випадку укладання прямого державного контракту (договору) відповідно до пункту 9 Особливостей № 1275, такі особливості не встановлюють окремих вимог щодо порядку формування вартості такого державного контракту (договору) або обмеження розміру постачальницької винагороди (прибутку), необхідності та умов її (винагороди) підтвердження тощо.
Водночас, відповідно до статті 3 Закону оборонні закупівлі здійснюються, зокрема, на основі таких принципів, як своєчасність та відповідність прийнятим рішенням щодо захисту національних інтересів України, ефективність використання коштів, результативність, запобігання корупції, зловживанням та дискримінації. У зв’язку з чим, при здійсненні оборонних закупівель, державні замовники мають також дотримуватись принципів здійснення оборонних закупівель визначених Законом та забезпечувати ефективне витрачання коштів.
Одночасно зазначаємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права, носять виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
03.02.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
На балансі підприємства є діюча кав'ярня, у відвідувачів якої є високі вимоги до смаку та якості кави. Як підказує досвід, якісний підбір кави, яка відповідає такім вимогам, можливо при проведені дегустаційних заходів. Що в свою чергу проблематично, при проведенні відбору постачальників шляхом проведення публічної закупівлі, коли вже зафіксована ціна переможця.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
У разі якщо замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням Особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону.
При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
Крім цього, будь - які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Водночас інші правовідносини не є предметом регулювання цього Закону.
Крім того, згідно Закону для планування закупівель та підготовки до проведення закупівель замовники можуть проводити попередні ринкові консультації з метою аналізу ринку, у тому числі запитувати й отримувати рекомендації та інформацію від суб’єктів господарювання. Такі рекомендації та інформація можуть використовуватися замовником під час підготовки до проведення закупівлі, якщо вони не призводять до порушення статті 5 цього Закону. Консультації з ринком можуть проводитися через електронну систему закупівель шляхом надсилання запитань замовником та отримання відповідей від суб’єктів господарювання або шляхом організації відкритих зустрічей з потенційними учасниками. Проведення попередніх ринкових консультацій замовником не вважається участю суб’єктів господарювання у підготовці вимог до тендерної документації.
|
|
|
30.01.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відбулася автоматична відміна відкритих торгів по причині неподання жодної тендерної пропозиції учасниками. Потрібно заключити договір на надання послуг з вивезення твердих побутових відходів з Виконавцем цих послуг на даній території згідно пп 6 п.13 Особливостей. Однак, на даний час Виконавець цих послуг перебуває в Державному реєстрів суб’єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Чи можна заключити з таким Виконавцем договір на надання послуг з вивезення ТПВ, адже він єдиний Виконавець таких послуг згідно конкурсу на території нашого міста. Чи не буде це порушенням?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.
Згідно статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:
1) добросовісна конкуренція серед учасників;
2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;
3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;
4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;
5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;
6) запобігання корупційним діям і зловживанням.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з підпунктом 6 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли відмінено відкриті торги через неподання жодної тендерної пропозиції для участі у відкритих торгах у строк, установлений замовником згідно з цими особливостями, у тому числі за лотом. При цьому предмет закупівлі, його технічні, кількісні та якісні характеристики, проект договору про закупівлю, а також вимоги до суб’єкта, з яким укладається договір про закупівлю, не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації (крім вимог, визначених пунктом 47 Особливостей), та сума договору про закупівлю не може перевищувати очікувану вартість предмета закупівлі, зазначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, які відмінено через відсутність достатньої кількості учасників процедури закупівлі (учасника процедури закупівлі), з урахуванням прийнятного відсотка перевищення ціни тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі над очікуваною вартістю предмета закупівлі, якщо такий прийнятний відсоток був зазначений у тендерній документації. Тому, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час укладення договору про закупівлю необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 5 Закону, не призводячи своїми діями до свідомого їх порушення. При цьому рекомендуємо ознайомитися з листом Мінекономіки від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647Водночас звертаємо увагу, що відповідно до частини першої статті 6 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. Відповідно до частини четвертої цієї статті вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом. |