|
|
06.11.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)» 19.09.2024 № 3988-IX вніс зміни до Закону України «Про публічні закупівлі».
Мінекономіки оприлюднило лист від 28.10.2024 № 3323-04/76642-07 «Щодо внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі», у якому висвітлило питання щодо оприлюднення інформації про ціни на матеріальні ресурси.
Водночас наразі деякі запитання залишаються без відповіді:
1. До Учасника чи до Переможця висувати вимоги стосовно надання інформації про ціни на матеріальні ресурси?
2. Чи повинен Замовник вимагати підтвердні документи щодо країни походження товару?
Відповідно до пункту 13 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» основними функціями уповноваженого органу є надання безоплатних консультацій рекомендаційного характеру з питань закупівель на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу. Прошу надати відповіді на зазначені запитання.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 27.11.2024 № 3323-04/84579-06 "Щодо внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" (3. Щодо надання документів, які підтверджують країну походження товару), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=84579Одночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендацій щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q |
|
|
21.11.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва у 2024 році дорівнює чи перевищує:
у 2024 році - 20 відсотків. У разі виявлення ознак невідповідності тендерної пропозиції учасника/переможця процедури закупівлі вимогам щодо ступеня локалізації, визначеним у тендерній документації, органи Держаудитслужби зазначає про це у висновку про результати моніторингу процедури закупівлі. інформує Мінекономіки про встановлення таких ознак невідповідності. Крім цього при Мінекономіки працює Комісія щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель, яка перевіряє законність встановлення відсотку локалізації. З метою недопущення порушень під час закупівель товарів які підпадають під вимоги наявності відсотку локалізації виробництва Прошу повідомити: 1. Чи виявлялись порушення вказаними органами у 2023-2024 роках. 2. Де у відкритому доступі можна ознайомитись з відповідними рішенням та переліком підприємств порушників та механізмів ступень локалізації яких не підтвердилась.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації” (6.Щодо порядку моніторингу) та у запиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UAВідповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторинг закупівель. Отже, моніторинг закупівель, у тому числі встановлення порушень, здійснюється Держаудитслужбою.Тому з питань здійснення контролю слід звертатись до Держаудитслужби. Крім цього, зазначаємо, що діяльність і завдання комісії щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель регулюються Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (далі - Порядок) та Положення про комісію щодо розгляду питань діяльності електронної системи закупівель (далі – Комісія), затвердженим наказом Мінекономіки від 14.11.2019 № 381. Відповідно до підпункту 11 пункту 26 Порядку одним з основних завдань Комісії є: розгляд скарг щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, у зв’язку з неподанням документів, передбачених пунктом 4 зазначеного Порядку, невідповідності вимогам, визначеним пунктом 5 зазначеного Порядку, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. зокрема прийняття рішень щодо невідповідності виробника товару, включеного до переліку, вимогам, визначеним Порядком підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861, чи внесення до переліку товару не власного виробництва. Також, результати моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва оприлюднені Мінекономіки на офіційному веб-сайті за посиланням: http://surl.li/hddvb |
|
|
03.12.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент є замовником будівельно-монтажних робіт на об’єктах, які споруджуються із залученням бюджетних коштів та, відповідно, при роботі з кошторисною документацією на всіх етапах будівництва керується Настановою з визначення вартості будівництва (далі – Настанова), затвердженою Наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 281 від 01.11.2021 року.
Відповідно до п. 5.31 Настанови у ціні пропозиції учасника процедури закупівлі виключно за твердої договірної ціни можуть враховуватися кошти на покриття ризиків, пов'язаних з виконанням робіт, що пропонуються.
Згідно п. 4.40 Настанови кошти на покриття ризиків всіх учасників будівництва призначені на відшкодування:
1) Збільшення об’ємів робіт спричиненого виконанням додаткових робіт та витрат, характер і методи виконання яких не можуть бути точно визначені під час проектування та уточнюються в процесі будівництва та виникнення додаткових витрат;
2) Збільшення вартості об’єкта будівництва, спричиненого зміною будівельних норм та нормативних документів.
Тобто, за твердої договірної ціни у замовника є можливість компенсувати витрати підрядника на додаткові будівельно-монтажні роботи за рахунок коштів на покриття ризиків у разі їх включення до ціни пропозиції учасника.
За динамічної договірної ціни відповідно до умов Настанови підрядник може включити до ціни своєї пропозиції тільки кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, які призначені для відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією.
Питання постає в тому, за рахунок яких коштів за динамічної договірної ціни компенсувати підряднику витрати на додаткові роботи, враховуючи що під час капітального ремонту та реконструкції будівель в ході виконання робіт виникають роботи, які важко було передбачити на етапі проектування, наприклад роботи, які стали зрозумілими після проведення демонтажних робіт?
Водночас, варто зазначити, що проведення коригування проектно-кошторисної документації після виявлення не значних за обсягом та складністю додаткових робіт не є доцільним, враховуючи витрати часу, фінансових та інших ресурсів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 479/2024 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/7bac8fd7-92c3-44fe-8f41-a83942cddae0?lang=uk-UAОдночасно інформуємо, що наказом Мінекономіки від 22.11.2024 року № 26335 затверджено Методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель робіт з будівництва на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з урахуванням положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" щодо забезпечення оприлюднення замовниками в електронній системі закупівель інформації про ціни на матеріальні ресурси під час закупівель послуг з поточного ремонту та робіт з будівництва (прозоре будівництво)" і мають рекомендаційний характер, зокрема щодо оформлення тендерної документації та вимог, які мають бути враховані замовником. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://griml.com/sAl1q |
|
|
04.12.2024
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з витягу з Державного реєстру суб'єктів господарювання, притягнутих до відповідальності за вчинення порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів сформованого станом на 04.12.2024 року, в реєстрі міститься інформація щодо вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ» порушення, яке передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів, що є підставою відмов замовників процедур закупівель у відкритих торгах які проводяться через електронну систему закупівель.
Питання:
Чи може наша компанія, Товариство з обмеженою відповідальністю «МІШЕМ», бути учасником неконкурентних процедур та переможцем процедур, в яких Замовник проводить запит цін, без використання електронної системи закупівель – допорогові закупівлі? Та в подальшому укладати договори підряду?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 405/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/b71269ce-194c-4d84-af82-9df507329e41?lang=uk-UA
|
|
|
18.11.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю! Підкажіть будь ласка, чи може переможець тендеру для постачання товару замовнику залучити інших осіб? Чи потрібне для цього відповідне положення у договорі чи ні?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов; вимога про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю - у разі закупівлі робіт або послуг. Водночас замовник у тендерній документації установлює спосіб підтвердження відповідності учасників вимогам згідно із законодавством.
Отже, Законом встановлена імперативна норма щодо необхідності надання у тендерній пропозиції інформації щодо субпідрядників/співвиконавців, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг за умови, що обсяг таких робіт чи послуг становить не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю.
Виходячи зі змісту пункту 18 Особливостей, умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону.
При цьому згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
Отже, договір про закупівлю має укладатися на умовах тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації.
У свою чергу, відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначених цим пунктом.
|