|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Вітаю. В закупівлі UA-2024-07-12-007523-a Замовник продовжив строк розгляду тендерної пропозиції учасника до 20 робочих днів: "У Замовника є потреба продовжити строк розгляду цієї пропозиції до 20 робочих днів, а саме до 09 вересня 2024 року, для більш ретельної перевірки та аналізу документів, наданих Учасником для закупівлі".
При цьому, кваліфікація проходить з 05.08.24, 14:00, рішення Замовника про продовження розгляду опубліковано 12.08.24.
Чи правомірно Замовник не врахував перших 5 робочих днів (які були до продовження) в 20 робочих днів? Тобто, чи повинні входити в строк 20 робочих днів перші 5 робочих днів, які були до продовження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей.
Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку.
Отже, при продовженні строку на розгляд тендерної пропозиції загальний строк для розгляду тендерної пропозиції не може перевищувати 20 робочих днів в цілому.
|
|
|
17.09.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Надайте будь ласка, роз'яснення ФОП зареєстроване в 2024 році, планує брати участь у відкритих торгах, але одним з кваліфікаційних критеріїв є: "Для підтвердження відповідності Учасника кваліфікаційному критерію наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю», останній в складі тендерної пропозиції повинен надати підтвердження обсягу річного доходу (виручки) за 2023 рік, який має бути не менш ніж 100 відсотків від очікуваної вартісті предмета закупівлі. Для документального підтвердження даному критерію учасником надається Звіт про фінансові результати за 2023 рік (Форма №2) та Квитанція №2 щодо прийняття зазначеного звіту." Чи може ФОП який зареєстрований в 2024 році приймати участь в даних відкритих торгах і чи не буде його дискваліфіковано через те, що у нього немє звіту за 2023 рік ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(6. Щодо кваліфікаційних критеріїв) та у запиті № 824/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=23927a18-5763-4349-bd3c-5439cb24f1f2&lang=uk-UA
|
|
|
14.08.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 1 статті 22 Закону зазначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Згідно з пунктом 3 "Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" від 11.06.2020 № 1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення ЕЛЕКТРОННИХ ПОЛІВ, визначених адміністратором і РЕАЛІЗОВАНИХ в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Враховуючи вищевикладену інформацію, чи обов'язково Замовнику заповнювати електронне поле "Кваліфікаціні критерії", якщо дані критерії містяться в тендерній документації, враховуючи, що дане електронне поле, наразі реалізовано.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
18.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Казначейство як замовник у розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) просить надати роз’яснення з наступного питання. Нормативно-правове регулювання сфери публічних закупівель підпадає під дію спеціального Закону та підзаконних актів, виданих на його виконання. Відповідно до положень ч.3 ст.12 Закону під час використання ЕСЗ з метою подання тендерних пропозицій / пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до положень ч.5 ст.22 Закону замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через ЕСЗ із накладанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до вимог ЗУ «Про електронні довірчі послуги». Відповідно до абз.3 п.3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082, після внесення інформації в електронні поля, на неї накладається кваліфікований електронний підпис посадової особи. Слід зазначити, що відповідно до ЗУ від 01.12.2023 № 2801-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення укладення угоди між Україною та Європейським Союзом про взаємне визнання кваліфікованих електронних довірчих послуг та імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері електронної ідентифікації» внесено зміни до назви ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII, слова «Про електронні довірчі послуги» замінено словами «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Відповідно до п.27 ч.1 ст.1 ЗУ від 05.10.2017 № 2155-VIII «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (далі – Закон № 2155-VIII) КЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням засобу кваліфікованого електронного підпису і базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису. Водночас п.59 ч.1 ст.1 Закону № 2155-VIII визначає, що УЕП – удосконалений електронний підпис, що створюється з використанням кваліфікованого сертифіката електронного підпису, виданого кваліфікованим надавачем електронних довірчих послуг та не містить відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису. Тобто поняття «КЕП» та «УЕП» законодавчо розмежовані. При цьому, враховуючи вищезазначене, спеціальними нормами у сфері публічних закупівель чітко передбачено застосування саме КЕП, а не УЕП. Відповідно до постанови КМУ від 03.03.2020 № 193 реалізовано експериментальний проект щодо забезпечення можливості використання не пізніше ніж до 05.03.2022 удосконалених електронних підписів і печаток, які базуються на кваліфікованих сертифікатах відкритих ключів. Відповідно до постанови КМУ від 17.03.2022 № 300 «Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг» надано можливість використовувати УЕП на період воєнного стану на території України та протягом шести місяців з дня його припинення чи скасування. Дану постанову відповідно до постанови КМУ від 26.01.2024 № 88 визнано такою, що втратила чинність (з 01.02.2024). Враховуючи вищезазначене, просимо повідомити чи вправі замовники (у розумінні Закону) вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП (без можливості накладення УЕП) у процесі подання тендерних пропозицій. Якщо замовники не вправі вимагати від учасників процедур закупівель накладення ними виключно КЕП, то просимо повідомити якою нормою (нормами) чинного законодавства України передбачено право замовників дозволяти учасниками накладати УЕП на їхні документи.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання щодо можливості використання учасниками удосконаленого електронного підпису або кваліфікованого електронного підпису міститься у запиті 241/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1b27d1d0-5489-4d43-b774-b70060b57d84&lang=uk-UAВодночас питання щодо можливості використання електронних підписів, що базуються на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису викладене в листі Міністерства цифрової трансформації України від 01.03.2024 № 1/11-2-С-493-24-220-2024, що додається.
|
|
|
09.08.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Роз'ясність будь ласка стосовно яких додатків до ТД йдеться мова. Чи вважаються загально прийняті додатки до ТД, які публікувались до 23-х змін замовником разом із ТД (як для прикладу - Додаток 1 "Кваліфікаційні вимоги", Додаток 2 "Вимоги до переможця", Додаток 3 "Технічна специфікація", Додаток 4 "Проект договору", Додаток 5 "Форма тенедерної пропозиції", Додаток 6 "Лист згода на обробку персональних даних" і т.п.), саме ТИМ ПЕРЕЛІКОМ ДОКУМЕНТІВ, які повинен подати учасник в своїй ТП? Чи це повинен бути ОКРЕМИЙ ДОДАТОК саме з ПЕРЕЛІКОМ ДОКУЕНТІВ І ІНФОРМАЦІЇ? Дякую за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
|