|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника?
2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Виконавчим комітетом Глобинської міської ради (далі - Замовник) оголошено відкриті торги з особливостями.
Під час розгляду тендерної пропозиції учасника, Замовником виявлені невідповідності в інформації та документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та подання яких передбачалося тендерною документацією.
Керуючись п. 43 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості), Замовником через електронну систему закупівель такому учаснику надано повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей.
Пунктом 33 Особливостей та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
Враховуючи, що документи, які подають Учасники на виконання повідомлення про усунення невідповідностей (далі - Повідомлення) стосуються саме документів тендерної пропозиції, то вони є її частиною.
Отже, такі документи повинні бути датовані до кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
Проте, Учасник на виконання повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення: якщо на виконання Повідомлення Учасник надав дозвільний документ, виданий іншим органом, який
датований після кінцевого строку подання тендерних пропозицій, чи може Замовник зарахувати такий документ, як виконання вимоги про усунення невідповідностей, якщо такого документу не існувало на момент подання такої пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей розглянуте в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 " Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523Водночас, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|
|
12.09.2024
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до «Положення про Міністерство економіки України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 р. № 459 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17 лютого 2021 р. № 124), основними завданнями Міністерства економіки України є, зокрема, забезпечення формування та реалізація державної політики у сфері публічних закупівель (далі - Мінекономіки).
Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель.
У зв`язку з цим, виконавчий комітет Глобинської міської ради звертається до вас, як до уповноваженого органу, з проханням надати роз`яснення щодо наступного.
Пунктом 33 постанови КМУ від 12.10.2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» та частиною 6 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерні пропозиції після закінчення кінцевого строку їх подання не приймаються електронною системою закупівель.
У зв`язку з цим, просимо вас надати роз`яснення щодо наступних питань:
1. Якщо документи тендерної пропозиції не приймаються електронною системою закупівель після кінцевого строку їх подання, то Замовник теж не має права брати їх до уваги?
2. Чи є документи, які Учасник завантажує на виконання повідомлення про усунення невідповідностей, частиною тендерної пропозиції?
3. Чи мають документи, що видані іншими установами, а не Учасником та які подані останнім під час усунення невідповідностей в інформації та/або документах тендерної пропозиції, бути датовані до кінцевого строку тендерної пропозиції?
4. Чи можна зарахувати документи дозвільного характеру, які видані після кінцевого строку подання тендерної пропозиції, як такі, що відповідають умовам тендерної документації?
Дякуємо за співпрацю!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 428/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=c80fdc2f-d01f-4d33-9223-35eb3c49722b&lang=uk-UA
|
|
19.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
1. Якими документами повинні підтверджуватися повноваження посадової особи (представника) учасника процедури закупівлі юридичної особи, яку уповноважено учасником представляти його інтереси під час проведення процедури закупівлі, в тому числі на підписання договору, у випадку якщо директор учасника процедури закупівлі перебуває на лікарняному? Тобто тендерну пропозицію та ін. буде підписувати та подавати від імені учасника не директор (він на лікарняному), а представник.
2. Якщо особа, яка представляє інтереси учасника процедури закупівлі, внесена до ЄДРЮОФОПГО як підписант, чи достатньо на підтвердження повноважень такої особи виписки з Єдиного державного реєстру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у запиті 839/2017 за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=792651a6-1d2e-49dc-87a2-3258fa744f08&lang=uk-UA
|
|
12.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Вітаю. В закупівлі UA-2024-07-12-007523-a Замовник продовжив строк розгляду тендерної пропозиції учасника до 20 робочих днів: "У Замовника є потреба продовжити строк розгляду цієї пропозиції до 20 робочих днів, а саме до 09 вересня 2024 року, для більш ретельної перевірки та аналізу документів, наданих Учасником для закупівлі".
При цьому, кваліфікація проходить з 05.08.24, 14:00, рішення Замовника про продовження розгляду опубліковано 12.08.24.
Чи правомірно Замовник не врахував перших 5 робочих днів (які були до продовження) в 20 робочих днів? Тобто, чи повинні входити в строк 20 робочих днів перші 5 робочих днів, які були до продовження?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо,Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 41 Особливостей розгляд та оцінка тендерних пропозицій здійснюються відповідно до статті 29 Закону (положення частин другої, дванадцятої, шістнадцятої, абзаців другого і третього частини п’ятнадцятої статті 29 Закону не застосовуються) з урахуванням положень пункту 43 Особливостей. Відповідно до частини десятої статті 29 Закону строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. Відповідно до частини першої статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. При цьому згідно з частиною першою статті 255 Цивільного кодексу України якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. Отже, при продовженні строку на розгляд тендерної пропозиції загальний строк для розгляду тендерної пропозиції не може перевищувати 20 робочих днів в цілому.
|