Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Добрий день. Відповідно до Рішення 15 сесії Харківської міської ради 8 скликання від 28.02.2023 №350/23 комунальному підприємству «Централізована закупівельна організація Харківської міської ради» (далі – ЦЗО ХМР) доручено забезпечення виконання функцій централізованої закупівельної організації, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216. Просимо надати роз’яснення з наступних питань: 1) Чи має право ЦЗО ХМР, окрім організації та проведення закупівель в інтересах замовників, бути учасником процедури закупівлі, зокрема постачальником товарів? 2) Чи має право ЦЗО ХМР бути постачальником товарів до електронного каталогу Prozorro Market після проходження відповідного відбору? З повагою,

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 3 постанови № 1178 замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням цих особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом.
Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 38 статті 1 Закону централізовані закупівельні організації - юридичні особи державної або комунальної власності, що визначаються Кабінетом Міністрів України, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування як замовники, які організовують і проводять тендери та закупівлі за рамковими угодами в інтересах замовників відповідно Закону. Відповідно до статті 11 Закону централізована закупівельна організація (далі - ЦЗО) набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені цим Законом, та несе відповідальність згідно із законами України. Особливості створення та діяльності ЦЗО установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами) (далі - Особливості № 1216).
Також згідно з пунктом 7 Особливостей ЦЗО, у тому числі утворені під час дії правового режиму воєнного стану в Україні, організовують і проводять в інтересах замовників процедури закупівлі відкриті торги відповідно до цих особливостей та закупівлі за рамковими угодами відповідно до умов, визначених Законом, а також можуть формувати та супроводжувати електронний каталог відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”.
Виходячи з положень Закону та Особливостей 1216, ЦЗО як замовник, зокрема організовує і проводить тендери в інтересах замовників відповідно до Закону та Особливостей; набуває усіх прав та обов’язків замовників, що визначені Законом; несе відповідальність згідно із законами України.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 58 Господарського кодексу України (далі - ГК УКраїни) суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.
Водночас згідно з статтею 57 ГК України установчими документами суб'єкта господарювання є рішення про його утворення або засновницький договір, а у випадках, передбачених законом, статут (положення) суб'єкта господарювання. В установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом. Положенням визначається господарська компетенція органів державної влади, органів місцевого самоврядування чи інших суб'єктів у випадках, визначених законом.
Отже юридична особа - організація, створена шляхом об’єднання осіб та/або майна, зареєстрована у встановленому законом порядку, наділена загальною цивільною правоздатністю і дієздатністю, яка має право здобувати й здійснювати майнові і особисті немайнові права, виконувати обов’язки, бути позивачем і відповідачем в суді. Правосуб’єктність юридичної особи зазначається у установчих документах.
Ураховуючти викладене, можливість ЦЗО як юридичної особи здійснювати іншу діяльність не пов’язану з діяльністю ЦЗО, законодавством про публічні закупівлі не обмежена.

13.11.2023

Запитання Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю

Розширений перегляд

5076 / 5628

Добрий день! Згідно п. 66. Постанови КМУ №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" Замовник укладає договір з переможцем відбору не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня визначення електронною системою закупівель постачальника переможцем відбору. У разі обґрунтованої потреби строк для укладення договору може бути продовжений до 10 календарних днів. Згідно п. 61. Постанови КМУ №822 "Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу" Оцінка пропозицій постачальників проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі інформації, зазначеної замовником в запиті пропозицій. У разі подання постачальниками пропозицій з однаковим значенням ціни економічно вигідною визначається пропозиція, яка була подана раніше ніж інша пропозиція (інші пропозиції) з аналогічним значенням ціни. Постачальник, пропозиція якого за результатами оцінки електронною системою закупівель визначена економічно вигідною, визначається переможцем відбору. Технічно, на електронних майданчиках Замовник обов’язково повинен підтвердити намір укласти договір з учасником або дискваліфікувати учасника, якого електронною системою закупівель визначено переможцем відбору. Відтак, просимо надати наступні роз’яснення: 1) Протягом якого терміну Замовник повинен підтвердив намір укласти договір з переможцем відбору? 2) З якого моменту Замовник повинен рахувати п’ять календарних днів: з дати коли електронною системою закупівель визначено переможця відбору чи з дати коли замовник підтвердив намір укласти договір з переможцем відбору?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 20.11.2023 № 3323-04/62708-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62708
Крім цього, зазначаємо, що згідно з наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є ДП “ПРОЗОРРО”. Тому з питань технічної реалізації вимог законодавства в електронній системі закупівель слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”.
Так, Мінекономіки листом від 29.11.2023 № 3323-04/65203-08 (додається) звернулося до ДП “ПРОЗОРРО” та отримало відповідь на ваш запит, що міститься в листі ДП “ПРОЗОРРО” від 07.12.2023 № 206/01/1805/11, що додається.

09.11.2023

Запитання Тема: Відміна торгів або визнання їх такими, що не відбулись

Розширений перегляд

6092 / 6626

Добрий день. Звертаємося за роз’ясненням щодо наступної ситуації. Ще 28.08.2023 оголошено процедуру відкритих торгів. Згідно умов тендерної документації та проєкту договору строк поставки товару до 31.10.2023. У тендерній документації зазначено, що строк поставки є істотною умовою договору. У зв’язку із оскарженням до АМКУ та повторною кваліфікацією одного з учасників станом на сьогодні процедура ще триває. У разі визнання переможцем одного з учасників укладення договору відповідно до вимог тендерної документації є неможливим, оскільки строк поставки минув. Зазначення в договорі, що діє з моменту укладання та укладений в листопаді строку поставки до 31.10 є абсурдним, оскільки сторони не можуть брати на себе зобов’язання зі строком їх виконання до укладення договору та виникнення правовідносин між сторонами. Внесення змін до тендерної документації також неможливе. Водночас, укладення договору, що не відповідає тендерній документації, призведе до порушення законодавства у сфері публічних закупівель та притягнення до відповідальності уповноваженої особи. Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення чи можливо в цьому випадку застосувати підпункт 2 пункту 50 Особливостей та відмінити відкриті торги із зазначеної підстави? Якщо ні, то просимо роз’яснити яким чином діяти замовнику у цій ситуації. Дякуємо

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону та цих особливостей.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-9 пункту 19 Особливостей.
Так, відповідно до підпункту 4 пункту 19 Особливостей продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Форма документального підтвердження об’єктивних обставин Особливостями не визначена, оскільки вона залежить саме від обставин, що спричинили продовження строку виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг. Тому, замовник самостійно визначає форму документального підтвердження таких обставин з дотриманням законодавства.
Отже, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей.
При цьому ураховуючи вимоги частини першої статті 631 Цивільного кодексу України, згідно з якою строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов’язки відповідно до договору, продовження дії договору про закупівлю можливе у разі, коли строк його дії не закінчився у встановленому чинним законодавством порядку.
Таким чином, Особливості не містять обмежень щодо можливості продовження як окремо строку виконання зобов’язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг, так і строку дії договору в цілому у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження.
При цьому пунктом 50 Особливостей визначено вичерпний перелік підстав за настанням яких замовник відміняє відкриті торги.
Водночас будь-які рішення щодо публічної закупівлі, у тому числі щодо відміни відкритих торгів, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель та дотриманням вимог законодавства в цілому.

08.11.2023

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6218 / 6763

Під час розробки тендерної документації на закупівлю робіт чи ОБОВ’ЯЗКОВОзамовник для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі в технічних вимогахповинен врахувати п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва, а саме:«Для розрахунку ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)замовник надає відомість обсягів робіт, відомість ресурсів до неї без цін абозатверджену проектну документацію. За рішенням замовника відомість обсягівробіт може бути складена за міжнародною системою вимірювання, визначеноюЗамовником.»?2.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах зазначить щось одне (на свій розсуд):-Або відомість обсягів робіт;-Або локальний кошторис;-Або локальний кошторис з відомістю ресурсів до нього, тощо3.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник в тендерній документації в технічнихвимогах для визначення обсягу та переліку робіт щодо закупівлі замість відомостіобсягів робіт та відомості ресурсів до неї виставить локальний кошторис набудівельні роботи та відомість ресурсів до цього локального кошторису? Чи небуде це суперечити п. 5.1 КНУ Настанова з визначення вартості будівництва?4.Чи вважатиметься порушенням, якщо замовник у відомість ресурсів залишить лишерозділ ІІІ Будівельні матеріали, вироби і комплекти, який показує перелік і обсягматеріалів, виробі і комплектів, але не буде показано всі розділи відомості ресурсів?5.Якщо замовник в тендерній документації в технічних вимогах зазначив відомістьобсягів робіт та відомість ресурсів до неї, то чи означає це, що учасник повиненнадати в складі тендерної пропозиції свою відомість ресурсів, яка повинна повністювідповідати відомості ресурсів замовника? Чи у учасника можуть бути власні технічні рішення, згідно з якими ресурси задіються інші, але обсяг робіт від цього незміниться? Чим це все передбачено в законодавстві?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 "Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель", від 29.11.2021 № 3304-04/56247-06 "Щодо визначення предмета закупівлі робіт у зв'язку із прийняттям та затвердженням кошторисних норм України", від 03.07.2023 № 3323-04/32328-"Щодо здійснення закупівель", розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F56247-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F32328-06%C2%A0
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому відповідно до пункту 4 розділу І “Загальні положення” Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами) визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником згідно з пунктом 27 частини першої статті 1 Закону за об’єктами будівництва та з урахуванням положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281, а також галузевих будівельних норм ГБН Г.1-218-182:2011 "Ремонт автомобільних доріг загального користування. Види ремонтів та перелік робіт", затверджених наказом Державної служби автомобільних доріг України від 23 серпня 2011 року № 301.
Водночас відповідно до пункту 33 частини першої статті 1 Закону технічна специфікація до предмета закупівлі - встановлена замовником сукупність технічних умов, що визначають характеристики товару (товарів), послуги (послуг) або необхідні для виконання робіт щодо об’єкта будівництва, що можуть включати показники впливу на довкілля й клімат, особливості проектування (у тому числі щодо придатності для осіб із обмеженими фізичними можливостями), відповідності, продуктивності, ресурсоефективності, безпечності, процедури забезпечення якості, вимоги щодо найменування продукції, під яким вона продається, термінологію, символи, методику випробувань і тестування, вимоги до пакування, маркування й етикетування, інструкції для користувачів, технологічні процеси й технології виробництва на будь-яких етапах життєвого циклу робіт, товару чи послуги.
Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідну технічну специфікацію (у разі потреби - плани, креслення, малюнки чи опис предмета закупівлі). Технічні, якісні характеристики предмета закупівлі та технічні специфікації до предмета закупівлі повинні визначатися замовником з урахуванням вимог, визначених частиною четвертою статті 5 цього Закону. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Отже, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону.
При цьому відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань щодо виникають щодо застосування положень кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва" слід звертатись до Мінінфраструктури.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

07.11.2023

Запитання Тема: Відкриті торги

Розширений перегляд

6418 / 6984

З нагоди 80 річчя Національного хору ім. Г.Верьовки 18 листопада 2023 року планується великий гала концерт в палаці "Україна". Відповідно, необхідно орендувати палац "Україна". Вартість оренди перевищує 100 тис.грн. Закупівлю ( ДК 021:2015:70130000-1: Послуги зі надання в оренду власної нерухомості) плануємо робити відповідно до абзацу 3 підпункту 5 пункту 13 Особливостей шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів через відсутність конкуренції з технічних причин. Проте, виникає питання щодо оприлюднення Договору і обгрунтування, адже в ньому містиметься дата проведення, а це вкрай небезпечно для учасників заходу в умовах воєнного стану. Чи маємо ми право скористатися в даному випадку ст.631 ЦКУ і зазначити в Договорі, що умови такого договору застосовуватимуться до відносин між нами та орендодавцем (керівництвом палацу "Україна"), які фактично виникли до його укладення. Чи є якісь інші варіанти оплатити оренду? Буду дуже вдячна за відповідь.

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення громадянина

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2