|
20.09.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Пунктом 13-11 постанови від 02.08.2022 № 861 встановлено, що Замовник визначає в тендерній документації на закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності. Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції копію сертифіката відповідності системи управління якістю у виробництві вимогам ДСТУ ISO 9001:2015 або ДСТУ EN ISO 9001:2018 (EN ISO 9001:2015, IDT; ISO 9001:2015, IDT) щодо виробника, продукція якого пропонується таким учасником, або національних стандартів, якими їх замінено, виданого акредитованим відповідно до законодавства органом з оцінки відповідності.
Якщо предметом закупівлі, внесеним до переліку, є колісні транспортні засоби, замовник визначає в тендерній документації вимогу щодо надання учасником процедури закупівлі сертифіката типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифіката відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифіката відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданого органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Учасник процедури закупівлі на таку вимогу замовника в тендерній документації подає у складі тендерної пропозиції сертифікат типу обладнання (або сертифікат типу транспортного засобу) чи сертифікат відповідності транспортних засобів або обладнання, чи сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження, в якому зазначено місцезнаходження виробника колісного транспортного засобу в Україні, виданий органом із сертифікації для індивідуального затвердження колісних транспортних засобів, партій частин та обладнання, який відповідно до законодавства призначений Мінінфраструктури, чи свідоцтво про присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI), що входить в структуру ідентифікаційного номера колісного транспортного засобу (VIN), виданого національною організацією України, уповноваженою на ведення реєстрації та присвоєння міжнародного ідентифікаційного коду виробника (WMI).
Просимо роз’яснити:
Чи повинні надавати вищезазначені документи у складі своїх тендерних пропозицій учасники, які пропонують для постачання товари, роботи чи послуги, якщо країною походження таких товарів (зокрема, якщо набуття замовником у власність таких товарів передбачається за результатом виконання робіт чи надання послуг) є країна, яка є стороною Угоди про державні закупівлі, укладеної 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, з якою Україна уклала інші міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, що містять положення про державні закупівлі, у тому числі угоди про вільну торгівлю, або країна, яка є учасником Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України «Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2024 № 3323-04/50395-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо ступеню локалізації) та заапиті № 624/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50395 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA
|
|
17.07.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою, на виконання вимог пункту 37 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабміну від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами й доповненнями) (далі - Особливості) у встановлений ЗУ «Про публічні закупівлі» строк завантажив «Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції» . При цьому визначив конфіденційною надану інформацію стосовно Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції.
Пунктом 40 Особливостей визначено, яка інформація не може бути визначена конфіденційною:
«40. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей.»
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення, чи вважається «Обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції» інформацією про запропоновану ціну, яка не може бути визначена конфіденційною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. Так, згідно з пунктом 3 Особливостей замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей та з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом. У разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів визначений пунктами 24-54 Особливостей. Відповідно до пункту 39 Особливостей розкриття тендерних пропозицій здійснюється відповідно до статті 28 Закону (положення абзацу третього частини першої та абзацу другого частини другої статті 28 Закону не застосовуються). Згідно з абзацом першим частини другої статті 28 Закону під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону. Так, згідно пункту 40 Особливостей не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі інформація, що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону, і документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 47 цих особливостей. Пунктом 38 Особливостей визначено, що замовник розглядає тендерну пропозицію, яка визначена найбільш економічно вигідною відповідно до Особливостей щодо її відповідності вимогам тендерної документації. Так, електронною системою закупівель після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, що проводяться замовником без застосування електронного аукціону, розкривається вся інформація (крім інформації, визначеної пунктом 40 цих особливостей), зазначена в тендерній пропозиції (тендерних пропозиціях), у тому числі інформація про ціну/приведену ціну тендерної пропозиції (тендерних пропозицій). Протокол розкриття тендерних пропозицій формується та оприлюднюється відповідно до частин третьої та четвертої статті 28 Закону. Оцінка тендерної пропозиції проводиться електронною системою закупівель автоматично на основі критеріїв і методики оцінки, визначених замовником у тендерній документації, шляхом визначення тендерної пропозиції найбільш економічно вигідною. Найбільш економічно вигідною тендерною пропозицією електронна система закупівель визначає тендерну пропозицію, ціна/приведена ціна якої є найнижчою. Якщо замовником встановлені інші, крім ціни, критерії оцінки відповідно до методики оцінки, після закінчення строку для подання тендерних пропозицій, визначеного замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, що проводяться замовником без застосування електронного аукціону, в електронній системі закупівель автоматично визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін тендерних пропозицій, розташованих у порядку від найнижчої до найвищої ціни. При цьому учасник процедури закупівлі, який надав найбільш економічно вигідну тендерну пропозицію, що є аномально низькою (у цьому пункті під терміном “аномально низька ціна тендерної пропозиції” розуміється ціна/приведена ціна найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції, яка є меншою на 40 або більше відсотків середньоарифметичного значення ціни/приведеної ціни тендерних пропозицій інших учасників процедури закупівлі, та/або є меншою на 30 або більше відсотків наступної ціни/приведеної ціни тендерної пропозиції; аномально низька ціна визначається електронною системою закупівель автоматично за умови наявності не менше двох учасників, які подали свої тендерні пропозиції щодо предмета закупівлі або його частини (лота), повинен надати протягом одного робочого дня з дня визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції обґрунтування в довільній формі щодо цін або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції. Також Законом і Особливостями встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли зокрема учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна. При цьому з технічних питань щодо реалізації вимог законодавства у електронній системі закупівель необхідно звертатись до ДП Прозорро, як адміністратора.
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Благодійний фонд планує профінансувати за власний рахунок виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів комунальної власності шляхом відбору виконавця (підрядника) та оплати його робіт безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів комунальному підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та комунальним підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що вибір підрядника та оплата його роботи відносно об’єкту комунальної власності, які здійснюються коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) не вважається публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи вважається вибір підрядника та оплата його робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно обʼєктів комунальної власності, які здійснюються третьою особою (благодійною організацією, донором) безпосередньо на рахунок підрядника, публічною закупівлею в розумінні Закону?
2) Чи покладено Законом обов'язок на юридичну особу публічного права, яка отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), дотримуватись процедур Закону, у разі, якщо вибір підрядника та оплату його робіт здійснює третя особа (благодійний фонд), при цьому оплата здійснюється безпосередньо на рахунок підрядника?
3) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору виконавців у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 594/2023, що розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
11.10.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Державні/комунальні установи/заклади/підприємства планують обрати підрядників для виконання робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) щодо об'єктів державної/комунальної власності. При цьому, оплату таких робіт планує здійснювати благодійний фонд за власний рахунок безпосередньо на рахунок виконавця, без передачі коштів державній/комунальній установі/закладу/підприємству. У зв'язку з цим планується укладення трьохстороннього договору між благодійним фондом (платником), виконавцем робіт та державною/комунальною установою/закладом/підприємством (отримувачем послуг).
Відповідно до ЗУ "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі закупівлі робіт юридичними особами публічного права, а також суб'єктами, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, відбувається публічна закупівля в порядку, визначеному Законом, а вказані особи вважаються замовниками такої публічної закупівлі.
Публічною закупівлею в розумінні Закону є придбання замовником товарів, робіт та послуг (п. 20 статті 1 Закону), а договором про закупівлю є договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (п. 6 статті 1 Закону). Товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах закупівлі є предметом закупівлі (п. 21 статті 1 Закону). Таким чином, договір про публічну закупівлю є виключно двостороннім договором, а однієї із ознак закупівлі є факт витрати коштів безпосередньо замовником на придбання робіт.
Такі висновки підтверджуються відповідними листами Мінекономіки, згідно яких замовниками у розумінні Закону є (1) суб’єкти, які створені державою або територіальною громадою для забезпечення потреб суспільства та які витрачають для здійснення придбання публічні фінанси (лист № 3304-04/32275-06 від 21.05.2020) та (2) замовники, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, що стосується, як правило, підприємств-монополістів, які надають суспільні послуги в межах певних галузей (лист від 04.06.2020 р. N 3304-04/34929-06).
З цього слідує, що укладення трьохстороннього договору, згідно якого оплата робіт відносно об’єкту державної/комунальної власності здійснюється коштом третьої особи (благодійного фонду/донора) безпосередньо підрядникам, не відповідає ознакам публічної закупівлі, визначеної Законом і не може вважатись публічною закупівлею в розумінні Закону.
У зв'язку з цим виникають такі питання:
1) Чи обов'язково застосовувати положення Закону в частині процедур публічної закупівлі, у разі укладення трьохстороннього договору, згідно якого юридична особа публічного права відбирає підрядника та отримує результати робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт), а оплату робіт здійснює третя особа (благодійним фондом) безпосередньо на рахунок підрядника?
2) Чи може платник (благодійний фонд, донор), який не входить до переліку суб'єктів, визначених частиною 2 статті 6 Закону, застосовувати власні процедури відбору підрядників у разі фінансування робіт (проектні роботи, будівництво, поточний ремонт) відносно об'єктів державної/комунальної власності?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
04.09.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
Закупівля Товару здійснюється відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт i послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення aбo скасування” зі змінами.
24 травня постановою № 597 Кабмін змінив Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затверджений постановою № 861 (далі — Порядок №861).
Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», а саме пункту 61 Розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону, тимчасово, з 2022 року строком на 10 років, встановлюються такі особливості здійснення закупівель, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень:
1) замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує:
у 2024 році - 20 відсотків.
Станом на проведення тендеру та укладання Договору ступінь локалізації виробництва була 20,99%, що відповідало вимогам законодавства.
Відповідно до п. 13 Порядку №861, Учасник, з яким укладено договір про закупівлю предмета закупівлі, внесеного до переліку, одночасно з передачею товару надає замовнику підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару, що оприлюднюється замовником в електронній системі закупівель разом із звітом про виконання договору про закупівлю.
Виробник сповістив, що після тендеру та укладання договору суттєво змінилась вартість та питома вага імпортної сировини в складі собівартості товару, що призвело до зниження ступеню локалізації виробництва товару до – 16,99%.
Таким чином фактичнf калькуляціz собівартості буде не відповідати умовам Закону та закупівля товару буде здійснена з порушенням вимогам законодавства.
Який порядок дій необхідно здійснити Замовнику в такому випадку:
1. Відмовитись від товару та розірвати договір
2. Прийняти та оплатити товар з фактичною калькуляцією собівартості меншою ніж встановлений мінімальний рівень ступеню локалізації, що буде фактично незаконним витрачанням державних коштів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах №№ 624/2023, 527/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=4d56622d-a3fb-41bd-be47-875be3b3fbfe&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc9c63d0-13f5-45f2-8cd0-c3c7f2111946&lang=uk-UA
|