|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Будь ласка допоможіть розібратись та знайти правду. Звернення до НКРЕ КП, Операторів газо транспортної та розподільчої систем ясноті з піднятого питання не внесла. Надія залишилась на уповноважений орган з державних закупівель. По суті питання.
Квартирно-експлуатаційний відділ (далі КЕВ) м. Вінниця є структурним підрозділом Збройних Сил України і відповідно до поставлених завдань відповідає за організацію надання комунальних послуг військовим частинам та військовим установам, які стоять на її балансі. На цій підставі 23.11.22 було укладено з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 01-1392/21-БО-Т на постачання природного газу до кінця 2023 року.
В процесі формування нових військових частин за умовами діючого військового часу, в КЕВ м. Вінниця наприкінці листопада появилась нова комерційна точка обліку. У зв’язку з цим були внесені зміни в договір надання послуг з розподілу природного газу (Оператор газорозподільної мережі АТ «Вінницягаз»). На цій підставі новій точці був присвоєний ЕІС-код і вона з 07.12.22 почала отримувати природний газ для опалення приміщень, в яких проживали військовослужбовці. Станом на той час діючий з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір дозволяв без проблем забезпечити природнім газом в тому числі і нову комерційну точку обліку.
Нажаль в січні місяці 2023 року КЕВ м. Вінниця отримав повідомлення від ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про необхідність оплати обсягів газу за «договором останньої надії» для нашої нової комерційної точки обліку. Тариф за такою формою договору значно більший ніж тариф по діючому нашому договору. КЕВ м. Вінниця є державною структурою і фінансується з державного бюджету. Нам не зрозуміло те, що в такий важкий для держави час ми повинні безпідставно витрачати державні кошти.
У зв’язку з цим просимо пояснити, чому нова комерційна точка обліку автоматично потрапила в розряд забезпечення природним газом за «договором останньої надії», а також пояснити покроковий порядок дій замовника в випадку появи у нього нових точок комерційного обліку природного газу і хто дане питання повинен відсліковувати.
Вдячні за розуміння та обґрунтовану відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків визначеним цим пунктом.
Отже, Законом та Особливостями встановлено імперативну норму, згідно з якою істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у підпунктах 1-8 пункту 19 Особливостей. Зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням Особливостей, встановлених Законом та постановою № 1178.
Водночас відповідно до абзацу третього пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями.
Отже, у випадку виникнення нової чи додаткової потреби у товарах, роботах чи послугах, яку замовник не міг передбачити на початку року або на момент здійснення первинної закупівлі, такий предмет закупівлі вважатиметься новим предметом договору і новим предметом закупівлі.
Крім цього, інформуємо, що оскільки Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є Регулятором у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10.09.2014 № 715 (із змінами), то споживачі за наданням роз’яснень з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП мають звертатися до Регулятора.
|
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня, питання щодо проведення відкритих торгів у період 2021 року.
Замовником оголошено тендерну закупівлю товару очікуваною вартістю 4 000 000,00грн.
Учасником № 1 надано пакет документів, у тому числі і тендерна пропозиція на загальну суму 3 150 000,00 грн.
У ході проведення електронного аукціону, учасник № 1 здійснив крок та понизив свою пропозицію до 3 104 513,00 грн (оновлену пропозицію учасник не завантажив). При цьому при укладанні договору надав замовнику оновлену тендерну пропозицію, в якій без зміни переліку постачаємого товару, суттєво змінив ціни за одиницю товару як в бік збільшення на деякі товари, так і в бік зменшення. При цьому ціна тендерної пропозиції залишилась на рівні запропонованої за результатами електронного аукціону - 3 104 513,00 грн.
Також ціни за одиницю товару, вказані у тендерній пропозиції за результатами електронного аукціону, відповідають цінам за одиницю товару в укладеному договорі.
Проте аналіз виконання договору показав, що замовнику за договором поставляється виключно товари, на які в оновленій тендерній пропозиції були змінені ціни в бік збільшення, а товари, на які вказано аномально низькі ціни, - не поставляються .
Питання:
-Чи мав право учасник після проведення аукціону (здійснивши крок на пониження вартості товару) вносити зміни та збільшувати вартість на постачаємий товар, а на товар який заздалегідь не постачатимуся, навпаки вказувати аномально низькі ціни? Якщо ні, то ким та які законодавчі акти при цьому порушено?
-У разі наявності в тендерній пропозицій аномально низьких цін, які дії повинен був здійснити замовник? Чи повинен був замовник відхилити вказану тендерну пропозицію учасника № 1.
- Чи має право учасник суттєво змінювати ціни за одиницю товару в первінній та оновлених тендерних пропозиціях?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” та у запитах № 1161/2021 і № 1230/2020, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e6a864-915d-4e19-a335-365e9019cd3a&lang=uk-UAhttps://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cac29852-519f-4c25-a295-592e45695db5&lang=uk-UAОдночасно повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. При цьому обсяги закупівель формуються замовником та зазначаються на всіх етапах проведення закупівель. Так, згідно статті 21 Закону в оголошенні про проведення відкритих торгів повинна міститись інформація про обсяг виконання робіт. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості зокрема як місце, де повинні бути виконані роботи чи надані послуги, їх обсяги. Відповідно до статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Ураховуючи викладене, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником відповідно до вимог тендерної документації на конкретний обсяг визначених робіт, який було зазначено в оголошенні та тендерній документації замовником, та за ціною у результаті проведеного аукціону. У свою чергу, відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України (далі – ЦК України, ГК України) з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Згідно статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Відповідно до статті 180 ГК України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. При цьому згідно Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, передбачених статтею 41 Закону. Разом з тим зазначаємо, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Тому у разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно з статтею 7 Закону, зокрема до Державної аудиторської служби України (далі - Держаудитслужба). Так, відповідно до Положення про Держаудитслужбу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках. |
|
|
06.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля за кодом ДК 021:2015 33690000-3 Лікарські засоби різні та 33600000-6 Фармацевтична продукція.
Питання полягає в тому чи можливе розділення цих предметів закупівлі, чи це один предмет?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затверженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 22) ч. 1 ст.1 вище зазначеного закону, предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі.
Відповідно до роз’яснень АМКУ - Відповідь на запит 1126/2020 (https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34&lang=uk-UA): «Отже, аналогічним (аналогічними) є договір (договори) щодо того самого предмету закупівлі відповідно до коду Єдиного закупівельного словника та пункту 22 частини першої статті 1 Закону.».
Пункт 4 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначає, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Учасником було надано аналогічні договори з юридичними особами, які були укладені в загальному порядку, а не в системі «PROZORRO».
Замовник встановлює такий кваліфікаційний критерій в тендерній документації та в цій же процедурі закупівлі товару як надання документально підтвердженого досвіду виконання аналогічних за предметом закупівлі договорів, а саме посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Оригінал (-и) позитивного відгуку (-ів) щодо надання аналогічних послуг, оригінали та/або копії, завірені учасником, договорів надання цих послуг за вищевказаним (-и) відгуком (-ами), а також оригінал (-и) та/або копію (-ії), завірену (-і) учасником, первинного (-их) документу (-ів), що підтверджують факт надання цих послуг (акт, тощо). (Фактичне виконання договорів обов’язково вказати у відгуці (-ках). (Аналогічними вважаються послуги з організації шкільного харчування на умовах організації харчування/кейтерінгу за нормами, встановленими Постановою КМУ від 22.11.2004 №1591, або за нормами, погодженими органами СЕС чи Держпродспоживслужби України для категорій осіб, визначених вищевказаною Постановою. Аналогічним вважається договір, що укладений із замовниками (контрагентами) за результатами проведення процедури закупівлі, інформація про проведення якої знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/ або договір, інформація про який знаходиться у публічному доступі на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/. Учасники повинні документально підтвердити факт проведення процедури закупівлі, за якою був укладений договір, наданий у складі тендерної пропозиції або здійснити посилання на публічне розміщення інформації про укладений аналогічний договір на веб-порталі уповноваженого органу з публічниих закупівель https://prozorro.gov.ua/).
Таким чином виникає замкнуте коло, і в публічних закупівля перемагає не той учасник який дає найкращу цінову пропозицію, та більш якісні послуги, а той учасник, який формально виконав умови тендерної документації, які мітять штучні перепони у їх виконанні.
Питання:
- Чи не є такі вимоги тендерної документації (щодо надання договорів зареєстрованих в «PROZORRO») для учасника який вперше приймає участь у публічних закупівлях такими що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, оскільки учасник який вперше приймає участь у таких закупівля, з формальних підстав ніколи не зможе стати переможцем таких закупівель, оскільки для того щоб надати договори зареєстровані в системі «PROZORRO» необхідно щоб його пропозиція була прийнята. А його пропозиція, незважаючи на те, що вона є найкращою відхиляється, оскільки учасник не може надати договори зареєстровані в «PROZORRO».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо кваліфікаційних критеріїв) , від 01.04.2019 № 3304-04/13647-06 “Щодо етичної поведінки під час здійснення публічних закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667 https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fCtx=inName&fText=%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BE&fNum=13647Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Пунктом 45 Особливостей передбачено, що під час здійснення закупівлі товарів замовник може не застосовувати до учасників процедури закупівлі кваліфікаційні критерії, визначені статтею 16 Закону. У разі закупівлі послуг або робіт замовник вимагає від учасників процедури закупівлі подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційному критерію (кваліфікаційним критеріям) відповідно до статті 16 Закону. Відповідь на питання щодо визначення аналогічного (аналогічних) договору (договорів) міститься в запиті № 1126/2020, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?lang=uk-UA&id=269393bd-4ae4-4f85-8c55-25c3886d0c34. Водночас вимоги, що зазначаються в тендерній документації, встановлюються замовником самостійно з дотриманням чинного законодавства. Відповідно до частини 4 статті 5 Закону замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Ураховуючи викладене, замовники самостійно встановлюють вимоги в тендерній документації не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження кола потенційних учасників. Поряд з цим, згідно з пунктом 51 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. При цьому, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
|
|
|
03.03.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи буде вважатися порушенням оприлюднення договору до 50 тисяч після 25 лютого 2023 року? І як бути, якщо протягом року по якомусь коду ДК сума перевищить 50 тисяч грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо оприлюднення та звітування в ЕСЗ інформації про закупівлі), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=8463Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до абзацу другого пункту 11 Особливостей у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель замовник не оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. При цьому Особливостями не встановлено заборони щобо публікації з власної ініціативи замовника звіту про договір про закупівлю у разі здійснення закупівлі, вартість якої є меншою, ніж 50 тис. гривень, без використання електронної системи закупівель. Будь - які рішення здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства.
|