|
|
06.06.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Генеральним замовником, визначеним розпорядженням Київської міської державної адміністрації в січні місяці 2015 року було укладено рамкову угоду за заявками Замовників на закупівлю медичних виробів терміном на 4 роки. Ми як Замовник з числа переможців-учасиків рамоковї угоди, уклали договір з одним із учасників терміном дії до 31.12.2016 року. Відповідно до статі 13 Закону України «Про здійснення державних закупівель» закупівля за рамковими угодами здійснюється в порядку передбаченому для проведення процедури відкритих торгів. На момент укладання Рамкової угоди Генеральний замовник та Замовники в інтересах яких було укладено рамкову угоду керувались чинним на той момент Законом України «Про здійснення державних закупівель» Під час проведення рамкової угоди та договору з одним із переможців ми як замовники керувалися затвердженими наказом Мінекономіки 26.07.2010 № 922 “Про затвердження форм документів у сфері державних закупівель” формами документів, на оприлюднювали оголошення про переможця торгів та звіт про укладання договору. На сьогоднішній день закон України «Про здійснення державних закупівель» втратив свою чинність, затверджені форми документів, якими керувались Замовники під час застосування рамкових угод також втратили свою чинність. Договір укладений з переможцем діяв до 31.12.2016 року, але рамкова угода діє до 31.12.2018 року. В зв’язку з вищезазначеним, прошу Вас надати роз’яснення, якими формами документів, відповідно до якого порядку Замовник повинен керуватися під час укладання договору з учасниками-перемождцями Рамкової угоди на сьогоднішній день? В які терміни та на якому веб –порталі (майданчику) Замовник повинен оприлюднювати документи? Як правильно відобразити в Річному плану закупівель на 2017 рік, нову процедуру закупівлі в 2017 році, враховуючи, що для початку проведення закупівлі потрібно відобразити її в річному плані, на якому порталі оприлюднювати річний план закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ac2b761a-33fc-4b34-bf56-93539a1c5b29&lang=uk-UA
|
|
|
11.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відділ капітального будівництва міськвиконкому фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництві об'єктів (капітальний ремонт, реконструція та інш.)
ВКБ міськвиконкому також виступає Замовником на будівництві (кап.ремонт, реконструкція та інш.) бюджетних об'єктів, на закупівлю яких нашим тендерним комітетом проводятся тендерні процедури. В зведених кошторисних розрахунках закладені витрати Замовника у розмірі 0,2% від загальної вартості будівництва на проведення тендерних процедур. Для супроводу відкритих торгів Замовником була залучена стороння організація, яка провела та закінчила проведуру торгів.
Питання:
1. Чи має право Замовник перерахувати ці кошти сторонньому об'екту господарювання згідно Договору надання полуг?
2. Чи має право Замовник використати ці кошті на придбання канцелярських товарі та інше для проведення тендера, чи на заробітну плату (преміювання)членам тендерного комітету ?
3. Чи для чого предбачені ці кошті в кошторисному розрахунку,, якщо їх Замовник не може використати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016
№ 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”
Щодо питань 2,3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 513/2018 від 04.06.2018 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=963d4a3c-46e7-4c13-be95-6417acac2fc7&lang=uk-UA
|
|
|
07.10.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
ТОВ "Кевлар" взяло участь у процедурі закупівлі за предметом "охоронні послуги". За результатами електронного аукціону зайняло 3-є місце серед 4 учасників. Перші два учасники були дискваліфіковані, а ми - визнані переможцем. На шостий день після публікацї повідомлення про намір укласти договір наша пропозиція була відхилена з підстав неподання нами документів за ст. 17 ЗУ "Про публічні закупівлі", хоча ми документи здали у відділення зв'язку в останній 5-й день строку, встановленого ст. 17 вказаного закону та тендерної документацією. Після нашої дискваліфікації замовник перейшов до наступної і останньої тендерної пропозиції і відхилив її з технічних питань забезпечення охоронників. Після цього замовник на підставі ст. 31 даного закону відмінив торги. Відхилення нашої пропозиції, пропозиції останнього учасника та відміна торгів відбулися в один день. Тендер закритий. Ми не мали технічної можливості подати скаргу в АКУ через Прозорро через закриття тендеру, письмову скаргу вони не прийняли. Ми звернулися у господарський суд і виграли справу: рішення замовника про відхилення нашої пропозиції та відміну торгів скасовані, але в укладенні договору про закупівлю - відмовлено. Рішення набрало законної сили. Але замовник не може повернути тендер на стадію опублікування повідомлення про намір укласти договір з технічних причин. Ми у системі Прозорро також не можемо за даною закупівлею нічого зробити через технічну неможливість. Питання: як виконати таке рішення господарського суду технічно і фактично у системі Прозорро та укласти договір з наступною публікацією звіту про проведену процедуру закупівлю та укладеного договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 787/2017 розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b8e2aa98-a9ca-442a-8a5a-609ae9ee5451&lang=uk-UA
|
|
|
07.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
ГУ ДФС у Запорізькій області є субспоживачем електричної енергії згідно договору який був укоадений у 2001 році та щорічно проланговуєтся. Оплата споживачу проводиться як "відшкодування елктроенергії". Загальна річна сума розрахунків перевищує 200 тис.грн.
ПИТАННЯ:
1. Чи поширюється норми Закону №922 на вищезазначений випадок?
2. Якщо так, яку процедуру необхідно застосувати при закупівлі електроенергії у споживача?
3.Якщо ні, згідно якої норми Закону №922?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
При цьому згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому Законом.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, який укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо видатки здійснюються замовником саме як відшкодування (компенсація) витрат і не передбачають укладання договору про закупівлю, норми Закону, а також підзаконних нормативно-правових актів, розроблених на його виконання, на здійснення таких видатків не розповсюджуються.
|
|
|
11.07.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Під час проведення процедури закупівлі відкриті торги, предмет закупівлі - Послуги з розроблення Стратегії розвитку міста «Ужгород 2030» код ДК 73210000-7 - Консультаційні послуги у сфері наукових досліджень, UA-2017-06-20-000602-a, замовником було отримано тендерну пропозицію від учасника ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ "АГЕНТСТВО МІСЦЕВОГО РОЗВИТКУ ТА ІНФОРМАЦІЙНИХ РЕСУРСІВ "ЄВРОПОЛІС".
Відповідно до пункту 35 статті 1 Закону "Про публічні закупівлі" (далі - Закон): учасник процедури закупівлі (далі - учасник) - фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Відповідно до законодавства громадські організації не мають на меті отримання прибутку.
При цьому, відповідно до статусу (організаційно-правової форми) вищезазначеного субєкту, він є - громадським формуванням.
Просимо надати відповіді щодо наступних питань:
- Чи може бути учасником громадська організація?
- Як в подальшому визначити правовий статус договору про закупівлю, якщо громадська організація стане переможцем процедури закупівлі?
- Якщо громадська організація не може бути учасником, то чому вона зареєструвалася на сайті уповноваженого органу у статусі учасника процедури закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі (далі – учасник) – фізична особа, у тому числі фізична особа – підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
При цьому відповідно до пункту п’ятого частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, учасниками процедури закупівлі можуть бути суб’єкти визначені у пункті 35 частини першої статті 1 Закону.
|