|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Були укладені договори на закупівлю бензину та дизпалва (переговорна процедура) з ФОП Макарченко. Кілька днів тому ФОП помер, є копія свідоцтва про смерть (дані до Єдиного реєстру не вносились і не відомо коли внесуть)Правонаступників не має. За договорами залишились суми більше 200 тис. грн., необхідно проводити нову закупівлю. Як розірвати діючі договори??? Просимо Вас по можливості розглянути питання в короткий термін.Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
У свою чергу, відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
|
|
|
21.07.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
12.04.2021р. за результатами проведеної процедури спрощеної закупівлі (Ідентифікатор закупівлі
UA-2021-03-05-000837-a) між УЖКГ (далі за текстом – Замовник) та ФОП Томковід О.В. (далі за текстом – Підрядник) укладено Договір підряду №80 від 12.04.2021 р. на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний» ДК 021:2015-45453000-7 [Капітальний ремонт і реставрація], КЕКВ 3131.
За результатами виконання вказаного Договору Підрядником було встановлено, що об’єм робіт за зазначеним об’єктом має бути збільшено, оскільки Автором проекту та відповідно Замовником робіт не було враховано дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний. За вимогами чинного у сфері будівництва законодавства Підрядником було вжито заходів щодо внесення змін до проектно-кошторисної документації та узгодження таких змін з особою, що здійснює технічний нагляд за вказаним об’єктом, Автором проекту.
Таким чином за даним об’єктом виникли додаткові аналогічні роботи які не були враховані Замовником в Договорі підряду від 12.04.2021 р. №80 на виконання робіт «Капітальний ремонт вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний».
Проте, такі додаткові роботи мають бути відображені у Договорі підряду, укладеному за результатами спрощеної процедури закупівлі.
Як виходить з умов укладеного Договору від 12.04.2021 р. № 80 істотні умови Договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, окрім випадків передбачених ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
При цьому, у відповідності до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про публічні закупівлі» переговорна процедура закупівлі застосовується Замовником як виняток у разі, в тому числі, якщо після укладення Договору про закупівлю у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному Договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендера.
Враховуючи вищевказане, рошу надати роз’яснення та інформацію щодо можливості укладення нового Договору про закупівлю з ФОП Томковід О.В. (підрядника за первісним договором), за результатами переговорної процедури у разі якщо після укладення Договору про закупівлю (спрощена закупівля) у Замовника виникла необхідність у закупівлі додаткових аналогічних робіт – дев’ять погонних метрів вимощення житлового будинку №94 по пр. Східний.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель" та від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель” розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
Разом з тим зазначаємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli розміщено відео курс “Професійно про закупівлі”, в якому розглянута тема “Планування закупівель або що треба знати та розуміти замовникові про планування та визначення предмета закупівлі”.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку.
Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електрону систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електроний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи саме оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонуваннясистеми. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати для ідентифікації/авторизації накладання ЕЦП відповідно до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку. Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (абзац третій частини третьої статті 12 Закону).
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 25 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання розробки тендерної документації та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
11.06.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відділ капітального будівництва міськвиконкому фінансується за рахунок відрахувань 2,5% за проведення технагляду на будівництві об'єктів (капітальний ремонт, реконструція та інш.)
ВКБ міськвиконкому також виступає Замовником на будівництві (кап.ремонт, реконструкція та інш.) бюджетних об'єктів, на закупівлю яких нашим тендерним комітетом проводятся тендерні процедури. В зведених кошторисних розрахунках закладені витрати Замовника у розмірі 0,2% від загальної вартості будівництва на проведення тендерних процедур. Для супроводу відкритих торгів Замовником була залучена стороння організація, яка провела та закінчила проведуру торгів.
Питання:
1. Чи має право Замовник перерахувати ці кошти сторонньому об'екту господарювання згідно Договору надання полуг?
2. Чи має право Замовник використати ці кошті на придбання канцелярських товарі та інше для проведення тендера, чи на заробітну плату (преміювання)членам тендерного комітету ?
3. Чи для чого предбачені ці кошті в кошторисному розрахунку,, якщо їх Замовник не може використати?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Так, цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень; до замовників, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень.
Водночас відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Таким чином, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї із процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, визначеними Законом.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=8&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 12.09.2016
№ 3302-06/29267-08 “Щодо визначення Уповноваженої особи”
Щодо питань 2,3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 513/2018 від 04.06.2018 http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=963d4a3c-46e7-4c13-be95-6417acac2fc7&lang=uk-UA
|