|
|
19.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Були укладені договори на закупівлю бензину та дизпалва (переговорна процедура) з ФОП Макарченко. Кілька днів тому ФОП помер, є копія свідоцтва про смерть (дані до Єдиного реєстру не вносились і не відомо коли внесуть)Правонаступників не має. За договорами залишились суми більше 200 тис. грн., необхідно проводити нову закупівлю. Як розірвати діючі договори??? Просимо Вас по можливості розглянути питання в короткий термін.Заздалегідь вдячні.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщено лист від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06 “Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю”.
У свою чергу, відповідно до статті 608 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою. Зобов'язання припиняється смертю кредитора, якщо воно є нерозривно пов'язаним з особою кредитора.
|
|
|
02.12.2016
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Скажіть, будь ласка, замовник, який провадить діяльність в окремій сфері господарювання, закуповуючи електроенергію за бюджетні кошти, для виробництва теплової енергії повинен проводити тенедрную процедуру? Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, з 1 квітня 2016 року для центральних органів виконавчої влади та замовників, що здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання введений у дію Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що з метою надання методологічної допомоги на офіційному сайті Міністерства (www.me.gov.ua) у підрозділі “Узагальнені відповіді” розділу “Консультації з питань закупівель” підрубрики “Публічні закупівлі” рубрики “Діяльність” розміщено лист від 12.05.2016 № 3302-06/13747-07 щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання.
Так, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 2 Закону дія цього Закону для замовників, які провадять діяльність в окремих сферах господарювання, додатково не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є паливно-енергетичні ресурси для виробництва електричної, теплової енергії, проведення геологічного вивчення родовищ корисних копалин (у тому числі неопромінених паливних елементів (твелів) для ядерних реакторів).
Таким чином, у разі якщо замовник у розумінні абзацу третього частини першої статті 2 Закону здійснює закупівлю паливно-енергетичних ресурсів для виробництва зокрема теплової енергії, то таку закупівлю замовник здійснює без застосування процедур закупівель, передбачених Законом на підставі пунктів 2 частини першої статті 2 Закону.
При цьому, оскільки відповідно до пункту 1 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України (далі - Мінрегіон України), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.04.2014 № 197, Мінрегіон Укрїни є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема що забезпечує формування державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та відповідно до пункту 3 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України основними завданнями якого є формування та реалізація державної політики у паливно-енергетичному комплексі, пропонуємо додатково звернутися до вищевказаних центральних органів виконавчої влади.
|
|
|
13.09.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Відповідно до ст. 25 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електрону систему закупівель. Згідно ст. 12 Закону під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг". Відповідно до ст. 6. Закону України про електронні документи для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Чи правильно ми розуміємо, що враховуючи ст. 6 вищевказаного закону, учасник може використовувати електроний підпис, а не зобов’язаний. Таким чином, замовник не має право прописувати в тендерній документації обов’язковість накладання ЕЦП при поданні тендерної пропозиції від учасника.
Крім того, згідно з пунктом 1 частини першої статті 1 Закону авторизований електронний майданчик - авторизована Уповноваженим органом інформаційно-телекомунікаційна система, яка є частиною системи та забезпечує реєстрацію осіб, автоматичне розміщення, отримання і передання інформації та документів під час проведення процедур закупівель, користування сервісами з автоматичним обміном інформацією, доступ до якого здійснюється за допомогою мережі Інтернет. Відповідно до пункту 7 Порядку функціонування системи саме оператор повинен забезпечити можливість проведення передбачених Законом процедур закупівель в електронній системі закупівель залежно від рівня акредитації, та відповідність авторизованого електронного майданчика вимогам, визначеним у пунктах 8-10 Порядку функціонуваннясистеми. Разом з тим, згідно з Порядком розміщення інформації про публічні закупівлі (далі - Порядок розміщення інформації), затвердженим наказом Мінекономрозвитку від 18.03.2016 N 477, зокрема замовник/учасник для отримання доступу до автоматизованого робочого місця безоплатно проходить реєстрацію на авторизованому електронному майданчику шляхом здійснення одного із способів ідентифікації/авторизації відповідно до порядку, установленого Кабінетом Міністрів України. Друге питання: Чи правильно ми розуміємо, враховуючи вищенаведене, що саме оператор електронного майданчику при подані документів учасником закупівлі повинен вимагати для ідентифікації/авторизації накладання ЕЦП відповідно до всіх вимог прописаних в Законах та Порядку. Заздалегідь вдячні!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 30 частини першої статті 1 Закону тендерна пропозиція – пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити зокрема інструкцію з підготовки тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. Під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій і здійснення їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (абзац третій частини третьої статті 12 Закону).
Таким чином, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників щодо оформлення та подання тендерної пропозиції з дотриманням законодавства та з урахуванням частини третьої статті 12 Закону і частини першої статті 25 Закону.
Поряд з цим повідомляємо, що питання розробки тендерної документації та реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листах від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
05.08.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть, будь ласка, по наступних ситуаціях.
1. Двічі проведено відкриті торги на закупівлю природного газу із розрахунку 15 грн. за м.куб (на суму 300 000,00 грн.). Торги не відбулись за відсутності двох учасників. Ціна на природний газ почала стрімко зростати (інформація із сайту ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" та сайтів постачальників природного газу). За ЗУ "Про публічні закупівлі" у замовника наявне право застосувати переговорну процедуру до закупівлі природного газу. Але у переговорній процедурі постачальники не нададуть цінову пропозицію 15 грн. за м.куб. при ціні на ринку 18 грн. за м.куб.
Чи можна застосовувати переговорну процедуру но очікувану вартість закупівлі більшу (360000,00 грн.), ніж були оголошені відкриті торги. Чи потрібно оголошувати відкриті торги на 360000,00 грн. (але наявні ризики, що ціна буде ще збільшуватись і торги можуть не відбутись знову, або недоброчесні учасники нададуть демпінгову ціну із подальшими додатковими угодами на збільшення ціни в розпал опалювального сезону).
2. Мінекономрозвитку неодноразово надавало рекомендаційні роз'яснення (від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07, від 27.10.2016 № 3302/06-34307-06) щодо того, що "у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 % кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього...". Водночас постановою Верховного Суду від 18.06.2021 № 927/491/19 визначено, що "обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, незалежно від того яка часто відбуваються такі зміни". Тобто ВС вважає, що за період дії договору про закупівлю ціну можна підвищити максимум на 10 %, Як замовникам застосовувати п.2 ч.4 ст.41 Закону після набрання чинності постановою Верховного Суду?
Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідь на питання міститься у додатку 1 до листа від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
Щодо питання 2
Законом України від 03.06.2021 № 1530-IX “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель”, який набрав чинності 26.06.2021 внесено зміни, зокрема до пункту 2 частини п'ятої статті 41 Закону.
Так, згідно з пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, сторони можуть внести зміни до договору про закупівлю у випадку, визначеному пунктом 2 частини п’ятої статті 41 Закону, у разі збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків один раз протягом 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару.
Водночас на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06, https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06 розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених до введення в дію Закону України від 19.09.2019 № 114-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” (далі - Закон № 114-ІХ) та від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, який містить інформацію щодо договорів про закупівлю, укладених після введення в дію Закону № 114-ІХ.
|
|
|
21.06.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство "Державний інститут судових економіко-правових та технічних досліджень" створено в 1971 році на підставі наказу № 225 Міністерства хімічної промисловості СРСР.
Відповідно до п. 1.1 Статуту Державного підприємства «Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень» (нова редакція), затвердженого наказом Міністерства юстиції України 12 грудня 2016 року № 3624/5, державне комерційне підприємство «Державний інститут судових економіко - правових та технічних експертних досліджень» засноване на державній власності (100 % частки в статутному капіталі) та належить до сфери управління Міністерства юстиції України.
Згідно із п. 3.1. Статуту головною метою підприємства є задоволення потреб органів досудового розслідування, судових органів, інших державних органів, а також фізичних та юридичних осіб у забезпеченні їх належною, кваліфікованою та об’єктивною експертизою, орієнтованою на максимальне використання досягнень науки і техніки.
Пунктом 1.5 Статуту підприємства визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань здійснює експертну, навчальну, консультаційну, аналітичну, маркетингову, дослідницьку та комерційну діяльність з метою задоволення потреб держави, фізичних, юридичних осіб та одержання прибутку.
Підприємство здійснює комерційну господарську діяльність і не фінансується за рахунок бюджетних коштів.
Аналіз чинних нормативно-правових актів щодо регулювання публічних закупівель, судової практики в сфері публічних закупівель, листів Мінекономрозвитку від 29.04.2016 № 330206/1287506 “Щодо здійснення закупівель замовниками” та від 12.05.2016 № 330206/1374707 “Щодо здійснення закупівель замовниками, які здійснюють діяльність в окремих сферах господарювання” дозволив зробити висновок, що наше підприємство не є замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі".
Натомість, з метою дотримання законності при здійсненні господарської діяльності підприємства, просимо надати роз'яснення, чи є ДП "ДІСЕД" замовником в розумінні п. 9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про публічні закупівлі" при здійсненні комерційної діяльності, направленої на закупівлю послуг з проведення експертиз (експертних досліджень) за умови, що в штаті підприємства відсутні такі штатні одиниці як експерт та такі послуги закуповуються з метою задоволення потреб замовників без використання бюджетних коштів цільового користування (юридичні особи приватного публічного права, фізичні особи або учасники судових процесів за судовим рішенням (ухвалою) суду).
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=7&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|