|
|
20.08.2025
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Відповідно до пп. 2 п. 4 постанови №861 від 02.08.2022 ступінь локалізації виробництва товарів, що є предметом закупівлі (далі - ступінь локалізації), підтверджується Мінекономіки в автоматичному режимі під час формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі - перелік), на підставі поданої виробником товару заявки про включення товару до переліку (далі - заявка) за формою згідно з додатком 1 і таких документів: підтвердження щодо здійснення на території України виробництва не менше одного з елементів товару (зокрема вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів) та/або використання вузлів, агрегатів, деталей і комплектувальних виробів, виготовлених на території України;
Які документи треба подавати для підтвердження даної вимоги?
2. Як часто треба оновлювати калькуляцію завантажену на майданчик, оскільки собівартість товару може змінюватись? Чи достатньо раз завантажити на майданчик калькуляцію а потім, приймаючи участь у безпосередньому тендері, просто підвантажувати оновлену калькуляцію?
3. В деяких тендерах під одним кодом ДК замовники ставлять групи товарів і зареєстровані вони в переліку локалізованих товарів під різними кодом ДК, чи не буде це підставою для відхилення?
4. Питання стосується металоконструкцій: чи необхідно підвантажувати технічні паспорта та креслення разом із заявою про включення товару до переліку товарів із підтвердженим ступенем локалізації на калькуляції?
5. Чи необхідно вантажити Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції №1П-НПП?
6. Питання стосується щодо світильників: бувають випадки коли учасник має бажання виходити на тендер з продукцією, завезеною безпосередньо з Китаю чи потрібно підтверджувати ступінь локалізації для таких світильників? Китай є учасником Угоди про державні закупівлі (GPA) тому чи треба підтверджувати ступінь локалізації для такого товару?
7. Надайте будь-ласка коментар до п. 3 постанови №861 від 02.08.2022 Дія цього Порядку не застосовується до закупівель товарів, вартість яких дорівнює або перевищує суми, зазначені в Угоді про державні закупівлі, укладеній 15 квітня 1994 р. в м. Марракеші, із змінами, внесеними Протоколом про внесення змін до Угоди про державні закупівлі, вчиненим 30 березня 2012 р. в м. Женеві, а також положеннях про державні закупівлі інших міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, зокрема угодах про вільну торгівлю, в гривневому еквіваленті на дату закупівлі і країною походження яких є країни, з якими Україна уклала такі угоди, та країни, які є учасниками Угоди про державні закупівлі, до якої Україна приєдналася відповідно до Закону України “Про приєднання України до Угоди про державні закупівлі”, що підтверджується сертифікатом про походження товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 341/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/ad646129-5ba0-409c-9b15-eef955d1f62e?lang=uk-UAВодночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
14.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 64 Постанови КМ від 14 вересня 2020 р. № 822 (далі - Постанова), передбачені підстави для відхилення пропозиції переможця відбору. Підпунктом 3 пункту 64 Постанови передбачено, що Замовник відхиляє пропозицію переможця відбору якщо той пропонує товар походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь. Водночас, Згідно абз 2 п. 57 постанови - Запит пропозицій постачальників не повинен містити вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком. Також, згідно абз 3 п. 57 Постанови - Проект договору не повинен містити характеристики товару, що не визначені запитом пропозицій постачальників з урахуванням положень абзацу другого цього пункту. Відповідно, проект договору (з урахуванням положень абзацу другого пункту 57) не повинен містити й вимог до постачальника та інших документів, які не передбачені цим Порядком (Постановою). Постановою не передбачено право Замовника вимагати від Учасників, під час проведення процедури, документів у вигляді довідок або гарантійних листів виданих виробником чи представником товару, запропонованого учасником, з підтвердженням тієї чи іншої інформації. Зокрема, Пунктом 64 Постанови не передбачено надання будь-яких підтверджуючих документів (довідок, гарантійних листів) від виробника чи представника товару запропонованого учасником, в якості підтверджень походження товару. Постановою загалом не передбачено надання учасниками документів для підтвердження походження товару на етапі підписання договору. Чи має право державний Замовник, котрий проводить закупівлю (ЗЦП) з урахуванням постанови КМ від 14 вересня 2020 р. № 822, в проекті договору прописувати вимогу надання від учасників процедури перед підписанням договору документів, чи то довідок, чи гарантійних листів від виробників або представників запропонованого учасником товару ? Чи являється наявність подібних вимог в проекті договору Замовника порушенням даної постанови?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 594/2024, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|
|
|
02.07.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
На підставі статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати роз’яснення щодо наступного питання.
Відповідно до Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275 (далі – Постанова 1275), державні замовники у сфері оборони на період дії правового режиму воєнного стану здійснюють оборонні закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони одним із способів передбачених у пункті 8 цих особливостей, зокрема у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями.
У Законі України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі – Закон) порядок проведення спрощених закупівель визначено у статті чотирнадцять. Зокрема, у частині 10 статті 14 Закону визначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. При цьому, стаття 14 Закону не містить посилання на частину другу статті 28 Закону, яка визначає порядок розкриття інформації в тендерних пропозиціях/пропозиціях та винятки, які стосуються не розкриття інформації, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна. Сама ж стаття 14 Закону, так само як і Постанова 1275, не містять інформації щодо можливості чи заборони у спрощених закупівлях визначати документи пропозиції конфіденційними.
У зв’язку з цим, постають наступні питання:
1. Чи застосовуються положення частини другої статті 28 Закону до порядку проведення спрощених закупівель оборонного призначення, які проводяться на підставі Постанови 1275?
2. Чи мають право учасники, беручи участь у спрощених закупівлях, які проводяться на підставі Постанови 1275, визначати конфіденційною інформацію, шляхом присвоєння документам пропозиції статусу «Конфіденційний документ» та відповідно обмежувати доступ в електронній системі закупівель до цієї інформації?
3. Чи підлягає відхиленню пропозиція учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації, враховуючи те, що частина 13 статті 14 Закону не містить такої підстави для відхилення?
Будемо вдячні за офіційне роз’яснення для правильного застосування норм чинного законодавства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Відповідно до частини першої статті 30 Закону особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників у сфері оборони (далі - державні замовники) від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275).
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі - Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон № 922-VIII), з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2020 № 822 (далі - Порядок № 822);
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до Особливостей № 1275.
Варто звернути увагу, що підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 передбачено проведення спрощених закупівель не у порядку конкретно визначених статей Закону № 922-VIII, а у порядку передбаченому Законом № 922-VIII загалом, з урахуванням положень, визначених Особливостями № 1275.
Крім цього, відповідно до частини другої статті 2 Закону закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється державними замовниками відповідно до Закону № 922-VIII з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.
Частиною десятою статті 14 Закону № 922-VIII зазначено, що розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 Закону № 922-VIII.
Водночас, частиною другою статті 28 Закону № 922-VIII встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому цієї частини, та формується список учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни.
Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником як конфіденційна, у тому числі що містить персональні дані. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 Закону № 922-VIII, і документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону № 922-VIII.
Відповідно до пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиція учасника спрощеної закупівлі (далі - пропозиція) - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник подає замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі.
Згідно з пунктом 32 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації.
Таким чином, у статті 28 Закону № 922-VIII зазначено, що під час розкриття тендерних пропозицій/пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в тендерних пропозиціях/пропозиціях учасників, крім інформації, зазначеної в абзаці другому частини другої статті 28 Закону № 922-VIII. При цьому згідно пункту 24 частини першої статті 1 Закону № 922-VIII пропозиції подаються учасником замовнику відповідно до оголошення про проведення спрощеної закупівлі.
Отже, учасники закупівель подають свої тендерні пропозиції/пропозиції у порядку передбаченому Законом № 922-VIII у тому числі із застосуванням положень частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Крім цього, відповідно до частини 13 статті 14 Закону № 922-VIII замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо:
1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі;
2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником;
3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю;
4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.
Згідно з абзацом восьмим пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо учасник процедури закупівлі визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 Закону № 922-VIII.
Отже, необхідно звернути увагу, що вичерпний перелік підстав для відхилення пропозицій учасників спрощеної закупівлі визначений частиною тринадцятою статті 14 Закону № 922-VIII серед якого не зазначено такої підстави як відхилення пропозиції учасника спрощеної закупівлі, якщо він визначив конфіденційною інформацію про запропоновану ціну, інші критерії оцінки та/або технічні умови чи технічні специфікації та положення абзацу восьмого пункту 1 частини першої статті 31 Закону № 922-VIII стосуються виключно тендерних пропозицій поданих у порядку процедури відкритих торгів.
Водночас, статтею 14 Закону № 922-VIII встановлено, що в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі замовник може зазначати іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до оголошення.
Відтак, державний замовник при здійсненні закупівель у спосіб передбачений підпунктом 2 пункту 8 Особливостей № 1275 здійснює оцінку та розгляд поданих пропозицій учасників спрощеної закупівлі на відповідність умовам, визначеним державним замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі.
При цьому, Мінекономіки наголошує, що відповідно до чинного законодавства будь-які рішення щодо закупівлі приймаються державним замовником самостійно з дотриманням мети Закону, принципів здійснення оборонних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Разом з тим, повідомляємо, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
|
02.06.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
19.10.2022 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 12.10.2022
№ 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Відповідно до пункту 28 Особливостей у тендерній документації зазначаються один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. Замовником у тендерній документації встановлено кваліфікаційний критерій - наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю, а саме:
Учасник повинен надати у складі тендерної пропозиції сканований оригінал/копія “Звіту про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід)” або оригінал/копія “Фінансової звітності малого підприємства” або оригінал/копія “Фінансової звітності мікропідприємства” за 2024 рік, за формами, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом (для юридичних осіб). Фінансова спроможність визначається відповідно до поданого звіту за колонкою 2 000 (код рядка “Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)”, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Фізичні особи подають інші документи фінансової звітності, які передбачені для них чинним законодавством України з відміткою органу Державної податкової служби або електронною квитанцією про прийняття такого документу уповноваженим органом, а саме: податкова декларації платника єдиного податку за 2024 рік або податкова декларація платника єдиного податку 3 групи на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за спрощеною системою оподаткування) або податкова декларація про майновий стан і доходи, одержані за 2024 рік (для фізичних осіб, які працюють за загальною системою оподаткування). Фінансова спроможність фізичної особи визначається як обсяг отриманого доходу за 2024 рік, і має бути у розмірі не менше 100 % від очікуваної вартості предмету закупівлі.
Учасником процедури закупівлі у складі пропозиції надано довідку про неможливість надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з тим, що учасник (фізична особа – підприємець) зареєстрований у січні 2025 року. Слід зазначити, що Учасник не звертався до Замовника із вимогою щодо внесення змін до тендерної документації в частині надання фінансової звітності за 2024 рік, у зв’язку з неможливістю її подання. Фінансова спроможність — це кваліфікаційний критерій, за допомогою якого замовник може оцінити фінансовий стан компанії як учасника закупівлі.
Згідно ч. 11 ст. 26 Закону відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником.
Документи, які вимагалися Замовником у тендерній документації щодо підтвердження фінансової спроможності, зокрема для фізичних осіб – підприємців, передбачені для них чинним закнодавством.
У зв’язку з цим, звертаємося до Міністерства економіки України з проханням надати роз’яснення з наступного питання: чи підлягає відхиленню тендерна пропозиція учасника як така, що не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації, через неможливість підтвердження фінансової спроможності?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 “Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування”, від 19.03.2025 №3323-04/23763-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану" та у запиті № 568/2023, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=23763https://me.gov.ua/InfoRez/Details/68a3d5d1-717a-4d2a-9a9e-6074d718a842?lang=uk-UAЗакон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. У тендерній документації відомості, наведені у пункті 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, зазначених в абзацах шостому-восьмому цього пункту. У тендерній документації зазначаються: один або кілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону з урахуванням положень цих особливостей та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. З огляду на викладене, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством. Пунктом 44 Особливостей визначено перелік підстав, за яких замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель. При цьому відповідно до пункту 47 Особливостей інформація про відхилення тендерної пропозиції, у тому числі підстави такого відхилення (з посиланням на відповідні положення цих особливостей та умови тендерної документації, яким така тендерна пропозиція та/або учасник не відповідають, із зазначенням, у чому саме полягає така невідповідність), протягом одного дня з дати ухвалення рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику процедури закупівлі/переможцю процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, через електронну систему закупівель. У разі коли учасник процедури закупівлі, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію про причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема технічній специфікації, та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніш як через чотири дні з дати надходження такого звернення через електронну систему закупівель, але до моменту оприлюднення договору про закупівлю в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 Закону. Водночас будь-які рішення щодо проведення процедури закупівлі, у тому числі щодо наявності/відсутності підстав для відхилення у конкретному випадку приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
26.03.2025
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник за результатами відкритих торгів визначив переможця та оприлюднив намір укладання договору. Кінцевий строк укладання договору 20.03.2025. у зв'язку з відмовою від укладання договору, змовник відхилив тендерну пропозицію Переможця 25.03.2025. Чи встановлено строк відхилення тендерної переможця, що відмовився від укладання договору? чи порушив замовник чинне законодавство, відхиливши тендерну пропозицію 25.03.2025?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання міститься в запиті № 125/2025, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
|