|
17.10.2016
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
26 квітня 2016 року Комунальне підприємство «Благоустрій міста Ізюма» уклало
Договіру про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р. з переможцем процедури закпівлі щодо
поставки пального. Відповідно до річного плану дана закупівля здійснювалась за принципом
змішаного фінансування - частина коштів підприємства, а частина кошти місцевого бюджету. Тому у пункті вищенаведеного договору вказувалось, що фінансування закупівлі
здійснюється коштами місцевого бюджету та власними коштами підприємство з
визначенням конкретних сум фінансування.
На теперішній час на підставі рішення Ізюмської міської ради Харківської області
збільшено фінансування витрат підприємства на закупівлю пального, що призводить до змін
пропорцій витрачання коштів на закупівлю пального при відсутності змін як об'ємів
закупівлі, так і загальної ціни Договору. Просимо роз'яснити чи повинно КП “Благоустрій міста Ізюма” знов проводити
процедуру торгів на закупівлію пального на додаткову суму фінансування, що була виділена з
місцевого бюджету рішенням Ізюмської міської ради, або має право внести зміни до
Договору про закупівлю товарів № 1 від 26.04.2016 р., укладеного з переможцем процедури
закпівлі щодо поставки пального, в частині джерел фінансування закупівлі, а саме змінити в
Договорі суми фінансування закупівлі за рахунок коштів місцевого бюджету (збільшити) та
за рахунок власних коштів підприємства (зменшити) без зміни загальної ціни Договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари;
Відповідно до статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ураховуючи викладене, у разі зміни джерела фінансування за договором про закупівлю, укладеним замовником за результатами процедури закупівлі, зазначений договір є обов’язковим до виконання та не потребує проведення нової процедури закупівлі.
У свою чергу, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
Так, статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
У свою чергу, підстави для зміни або розірвання договору зазначені в статті 651 Цивільного кодексу України. Порядок зміни та розірвання господарських договорів передбачений статтею 188 Господарського кодексу України.
Таким чином, норми частини четвертої статті 36 Закону застосовуються у разі зміни істотних умов договору про закупівлю.
Водночас у випадку необхідності змін умов договору про закупівлю, які не є істотними для даного договору, сторони керуються Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
31.10.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
На відкриті торги по реконструкції відділення майже на 15 млн.грн подано дві тендерні пропозиції. Системою обрано переможцем учасника з найменшою пропозицією. В ході розгляду тендерної пропозиції встановлено, що пропозиція учасника не відповідає вимогам тендерної документації (відсутня навіть ліцензія). Відповідно, дана пропозиція була відхилена по п.4 ч.1 ст. 30 ЗУ "Про публічні закупівлі". Опубліковано протокол розгляду тендерних пропозицій. Коли тендерний комітет хотів відмінити торги по підставі "допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій" система показує, що треба визнавати переможцем другого учасника або дискваліфікувати його. Дії замовника в даному випадку будуть законними, чи порушується норма закону?(ст.31 ЗУ-замовник відміняє торги у випадку допущення до оцінки менше двох тендерних пропозицій).Працівники системи ПРОЗОРРО вимагають визнавати переможцем другого учасника, тоді викає питання яким чином виконати норму закону щодо оцінки тендерних пропозицій. Крім того, перевіряти на відповідність кваліфікаційним вимогам треба одночасно два учасники, чи на одного опублікувати протокол розгляду тендерних пропозицій, а потім на другого учасника.Також просимо сказати, чи можна оголошувати знову торги по тому самому предмету закупівлі, коли в системі вказаний термін оскарження.
Будемо дуже вдячні за термінову відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34323-06 “Щодо оцінки та розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель” за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
|
|
22.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Замовником було направлено запрошення на участь у переговорній процедурі.На дату проведення переговорів учасник надав лист, у якому просить перенести проведення переговорів на іншу дату та направити щодо цього повідомлення про намір перенести/скасувати вказану закупівлю письмово. Підкажіть будь-ласка, які мають бути дії Замовника у цій ситуації?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі - це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
За результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення (частина третя статті 35 Закону).
Таким чином, оскільки Закон не регулює порядок проведення переговорів, замовник самостійно приймає рішення щодо перенесення дати проведення переговорів.
|
|
04.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ст. 35 ЗУ "Про публічні закупівлі" переговорна процедури закупівлі відміняється замовником у разі непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір. Чи означає це, що зазначений вище строк стосується лише учасника переговорної процедури закупівлі, а з боку замовника договір може бути підписаний пізніше, ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту частини третьої статті 35 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через 10 днів (п’ять днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Разом з тим, відповідно до частини четвертої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі відміняється замовником у разі, зокрема непідписання учасником договору про закупівлю у строк 35 днів (20 днів - у разі застосування переговорної процедури закупівлі з підстав, визначених пунктом 3 частини другої цієї статті, а також у разі закупівлі нафти, нафтопродуктів сирих, електричної енергії, послуг з її передання та розподілу, централізованого постачання теплової енергії, централізованого постачання гарячої води, послуг з централізованого опалення, послуг поштового зв’язку, поштових марок та маркованих конвертів, телекомунікаційних послуг, у тому числі з трансляції радіо- та телесигналів, послуг з централізованого водопостачання та/або водовідведення та послуг з перевезення залізничним транспортом загального користування) з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.
Таким чином, сторони укладають договір про закупівлю за результатами переговорної процедури закупівлі не раніше ніж через 10 днів та не пізніше ніж 35 днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір.
Принагідно інформуємо, що згідно зі статтею 3 Закону одним із принципів здійснення закупівель є запобігання, зокрема зловживанням.
|
|
16.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Чи правомірним є відхилення пропозиції конкурсних торгів юридичної особи, якщо вона здійснює господарську діяльність згідно з незареєстрованими кодами КВЕД?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
При цьому кожна фізична/юридична особа має право звернення за роз’ясненням щодо положень тендерної документації, виходячи зі змісту частини першої статті 23 Закону.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов’язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п’ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель.
Крім того, виходячи зі змісту пункту 27 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право подати скаргу до органу оскарження, у тому числі щодо положень тендерної документації або прийнятих рішень, керуючись статтею 18 Закону.
|