|
|
23.05.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником в складі тендерної документації помилково оприлюненно дефектний акт, який не повністю відповідає технічному завданню, а саме, пропущено одну позицію по кожній з трьох адрес технічного завдання. Чи має право учасник оприлюднити новий кошторис на суму, з якою учасника визнано переможцем, з переліком робіт, який повністю відповідає технічному завданню замовника? Зараз триває період розгляду документів нас, як учасника з найменшою запропонованою ціною.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо застосування 24 годин на усунення невідповідностей), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
16.03.2024
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Було укладено договір з постачальником ФОП на постачання м'яса 3 рази на тиждень (понеділок, вівторок,четвер) до 7.30 але постачальник не дотримується даного графіку згідно договору. Розмови, прохання, пояснення не допомагають. Як можна врегулювати питання не розриваючи договір?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" ( Щодо виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10 і 13 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України (далі - ЦК УКраїни та ГК УКраїни) з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей. Згідно статті 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості як зокрема проект договору про закупівлю з обов’язковим зазначенням порядку змін його умов. Крім того, звертаємо увагу, що Розділом V ГК України встановлена відповідальність за правопорушення у сфері господарювання. Так, відповідно до частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до частин першої та другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції. При цьому досудовий порядок реалізації господарсько-правової відповідальності встановлений статтею 222 ГК України. Учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду. У разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом. Таким чином, замовник може встановити у проекті договору про закупівлю відповідні умови щодо заходів впливу на правопорушника, зокрема у вигляді санкцій. Крім того, звертаємо увагу, що Законом та Особливостями передбачені такі механізми як право відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю з тим самим замовником, що призвело до його дострокового розірвання і застосування санкцій у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати дострокового розірвання такого договору. Зазначений учасник процедури закупівлі може надати підтвердження вжиття заходів для доведення своєї надійності, незважаючи на наявність відповідної підстави для відхилення тендерної пропозиції. Для цього учасник процедури закупівлі (суб’єкт господарювання) повинен довести, що він сплатив або зобов’язався сплатити відповідні зобов’язання та відшкодування завданих збитків. Якщо замовник вважає таке підтвердження достатнім, тендерна пропозиція такого учасника не може бути відхилена. Також, статтею 27 Закону передбачено право вимагати від переможця процедури закупівлі внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією або в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, яке повертається у випадках визначених Законом, зокрема після виконання переможцем процедури закупівлі договору про закупівлю. З огляду на викладене, замовникам слід використовувати визначені Законом, Особливостями та ГК України механізми попередження та впливу на правопорушника у сфері господарювання.
|
|
|
09.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178" від від 17 лютого 2023 р. № 157 було відкориговано, зокрема, підстави для відмови в участі учаснику/переможцю.
Так, положення ст. 17 Закону України "Про публічні закупівлі" були замінені вимогами пункту 44 особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.
Одночасно, у формі забезпечення тендерної пропозиції / пропозиції, затвердженої Наказом Міністерства економіки від 14.12.2020 № 2628 досі містяться посилання на статтю 17 Закону України "Про публічні закупівлі" у перелік підстав для звернення з вимогою до принципила.
Враховуючі вищевикладене, просимо роз'яснити які саме вимоги до забезпечення тендерної пропозиції має встановити Замовник? Чи має він право самостійно внести зміни до форми забезпечення тендерної пропозиції в тендерній документації для приведення у відповідність до вимог Особливостей?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 149/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=37e6c636-217e-4e40-a211-f10e7da855f3&lang=uk-UA
|
|
|
27.09.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Товариство з обмеженою відповідальністю «Глорія-В» (код ЄДРПОУ 41716575) (надалі – Товариство), в особі директора Зайцевої Олени Володимирівни, просимо надати роз’яснення з наступного питання.
Наше Товариство є виробником металопластикових вікон, дверей (надалі – Товар) та бере участь у публічних закупівлях через електронну систему закупівель Prozorro і за результатами цих закупівель укладає договори із публічними замовниками.
Проте, після уточнюючих замірів проведених нашим підприємством реальні розміри товару, який необхідно замінити відповідно до закупівлі можуть відрізняютися на кілька сантиметрів від розмірів товару, які заявлені у тендерній документації, як в бік зменшення так і в бік збільшення.
1. Просимо надати роз’яснення як діяти нашому Товариству у випадках якщо:
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік зменшення;
- реальні розміри товару після замірів відрізняються на кілька сантиметрів в бік збільшення.
2. У випадках якщо реальні розміри товару відрізняються на кілька сантиметрів від розмірів товару, заявлених у тендерній документації, чи повинно наше підприємство поставити товар за реальними розмірами після замірів чи наше підприємство повинно поставити товар за розмірами, які вказані у тендерній документації Замовника, з врахуванням того, що нашим підприємством буде поставлено весь обсяг товару у штуках відповідно до обсягу заявленого у тендерній документації ?
Також, просимо вказати чи не буде порушенням чинного законодавства України з боку нашого Товариства у такому випадку:
- Замовником, знову ж таки, визначено обсяг закупівлі Товару в одиницях виміру – штуки. Також, Замовником у тендерній документації вказано конкретні розміри товару. Після проведення уточнюючих замірів, реальні розміри відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару зазначеного у тендерній документації. Після цього, нашим Товариством здійснено поставку Товару у обсязі вказаному в тендерній документації (обсяг визначено Замовником у штуках). Проте, розміри поставленого нами товару відрізняються на кілька сантиметрів в менший бік, від розмірів товару, заявлених у тендерній документації.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи з норм Закону, замовник самостійно у тендерній документації установлює вимоги, які передбачені законодавством, з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників. При цьому, виходячи з пунктів 18 і 28 Особливостей, договір про закупівлю має укладатися на умовах, зокрема тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, яка має відповідати вимогам тендерної документації, у тому числі умовам, передбаченим проектом договору про закупівлю. Згідно Закону найбільш економічно вигідна тендерна пропозиція/пропозиція - тендерна пропозиція/пропозиція, що визнана найкращою за результатами оцінки тендерних пропозицій/пропозицій відповідно до статті 29 Закону. Відповідно до статті 29 Закону, зокрема під час проведення електронного аукціону в електронній системі закупівель відображаються значення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника. Водночас згідно з пунктом 54 Особливостей фізична/юридична особа має право не пізніше ніж за три дні до закінчення строку подання тендерної пропозиції звернутися через електронну систему закупівель до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та/або звернутися до замовника з вимогою щодо усунення порушення під час проведення тендеру. Усі звернення за роз’ясненнями та звернення щодо усунення порушення автоматично оприлюднюються в електронній системі закупівель без ідентифікації особи, яка звернулася до замовника. Замовник повинен протягом трьох днів з дати їх оприлюднення надати роз’яснення на звернення шляхом оприлюднення його в електронній системі закупівель. Отже, у разі необхідності учасник може звернутись до замовника за роз’ясненнями щодо тендерної документації та щодо внесення змін. Водночас відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
|
|
|
18.12.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до п. 4 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 «Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів» (із змінами) (надалі – Порядок), а саме: розмір кошторисної заробітної плати, який враховується при складанні інвесторської кошторисної документації (на стадії розроблення проектної документації), визначається замовником (інвестором) у складі вихідних даних на проектування для звичайних умов будівництва за розрядом складності робіт 3,8, але не нижче ніж середньомісячна заробітна плата у будівництві (у розрахунку на одного штатного працівника) за попередній звітний рік, що оприлюднюється центральним органом виконавчої влади в галузі статистики, збільшена на прогнозний індекс споживчих цін на поточний рік (у середньому до попереднього року), який є складовою основних прогнозних макропоказників економічного і соціального розвитку України, що схвалюються КМУ.
Відповідно до п.3 Порядку, термін «замовник» вживається у значенні, Порядку державного фінансування капітального будівництва, затвердженому постановою КМУ від 27.12.2001 № 1764, а саме: замовник – юридична або фізична особа, яка замовляє виконання робіт, поставку продукції, надання послуг, пов'язаних з капітальним будівництвом, організовує проведення торгів (тендерів), укладає договори (контракти), контролює хід будівництва та здійснює технічний нагляд за ним, проводить розрахунки за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги, приймає закінчені роботи;
термін «інвестор» – у значенні, ЗУ «Про інвестиційну діяльність», а саме: Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які приймають рішення про вкладення власних, позичкових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.
Таким чином кошторисна ЗП = середньомісячна ЗП у будівництві за 2022 рік згідно з даними Держстату * на прогнозний індекс споживчих цін на 2023 згідно з даними Кабміну: 9781,00 * 128,4 % = 12 558,80 грн. Отже, рівень кошторисної ЗП в 2023 році не може бути нижчим за 12 558,80 грн.
Але рівень кошторисної ЗП відрізняється навіть в межах однієї області, до прикладу в Київській області, а саме рівень кошторисної ЗП в 2023 році визначено: Ірпінською міською радою – 18 328,05 грн., Боярською міською радою – 17 000,00 грн.
Просимо роз’яснити:
1)На підставі якого нормативного акту надано право ОМС визначати рівень кошторисної ЗП?
2)Чому рівень кошторисної ЗП відрізняється в межах однієї області, якщо передбачено виключно дві складові для розрахунку?
3)Чи може замовник в розумінні ЗУ «Про публічні закупівлі» в тендерній документації самостійно встановлювати рівень кошторисної ЗП або визначати її більшу, ніж зазначив інвестор в розумінні ЗУ «Про інвестиційну діяльність» в своєму рішенні?
4) Яким чином здійснюється визначення рівня кошторисної ЗП: відповідно до юридичної адреси замовника чи адреси об’єкта, за якою відбуватиметься будівництво, чи якось інакше?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості) на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно з статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються такі відомості, як, зокрема, інструкція з підготовки тендерних пропозицій. При цьому тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Водночас відповідно до Положення про Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від від 17 грудня 2022 р. № 1400 (зі змінами), Мінінфраструктури є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики, зокрема у сфері будівництва, містобудування, просторового планування територій та архітектури; у сфері технічного регулювання у будівництві, ціноутворення у будівництві; у сфері архітектурно-будівельного контролю та нагляду, тому з питань, що стосуються наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 20.10.2016 № 281 "Про затвердження Порядку розрахунку розміру кошторисної заробітної плати, який враховується при визначенні вартості будівництва об'єктів" слід звертатись до Мінінфраструктури.
|