|
|
11.03.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Київське комунальне об’єднання зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста «Київзеленбуд» (далі – Об’єднання) засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва і безпосередньо підпорядковується Київській міській державній адміністрації.
Об’єднання одночасно може бути і замовником, і учасником тендерних процедур, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», отримує фінансування для реалізації бюджетно-цільових програм (виступає Замовником торгів) та проводить господарську госпрозрахункову діяльність (виступає Учасником торгів та Виконавцем).
При здійсненні госпрозрахункової діяльності Об’єднання, у якості Учасника торгів, у разі перемоги, за потреби, може виникнути необхідність залучати співвиконавців (субпідрядників) для виконання договірних зобов’язань.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати вичерпну відповідь нерекомендаційного характеру, чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів. .Залучення субпідрядника планується оформити шляхом укладання прямого договору без урахування вартісних меж, встановленим Законом України «Про публічні закупівлі» та без застосування тендерної процедури закупівлі.
Крім цього, просимо зазначити нормативні документи, які підтверджують правомірність укладання прямого договору без застосування процедури торгів для виконання основного договору по якому Об’єднання виступало учасником/переможцем/виконавцем.
11.03.2024 на електронну скриньку [email protected] надійшла відповідь, яка не надала відповідь на поставлені запитання, а саме: "Чи може Об’єднання, для виконання робіт чи надання послуг залучати субпідрядника (співвиконавця), якого зазначив в своїй тендерній пропозиції (або без зазначення, якщо об’єм співвиконання менше 20%), будучи учасником процедури закупівлі, після оголошення його переможцем торгів?
Чи може об"єднання залучати субпідрядника(ків) без застосування тендерної процедури закупівлі, відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі"?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пунктом 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 28 особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Так, у разі закупівлі робіт та послуг вимогу про зазначення учасником у тендерній пропозиції інформації (повне найменування та місцезнаходження) щодо кожного суб’єкта господарювання, якого учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю (пункт 18 частини другої статті 22 Закону).
Водночас відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.
При цьому відповідно до пункту 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, у тому числі за результатами електронного аукціону, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.
У свою чергу, частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов’язання має виконуватися належним чином, зокрема відповідно до умов договору. Отже, у разі якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, і таке залучення не передбачає на меті здійснення придбання у розумінні Закону, то такий договір про закупівлю має виконуватись належним чином відповідно до його умов і не потребує проведення процедури закупівлі виконавцем.
У свою чергу, якщо тендерною пропозицією переможця та договором про закупівлю, виконавцем якого є замовник у розумінні Закону, не передбачено залучення субпідрядника/співвиконавця, та у разі необхідності здійснення придбання товарів, робіт або послуг, такий суб’єкт здійснює закупівлю відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами.
|
|
|
21.04.2024
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник провів відкриті торги з особливостями на закупівлю конкретного товару (продукти харчування) на весь 2024 рік і на великий об`єм. В закупівлі я визнаний Переможцем. Через певний проміжок часу Замовник, замовивши в мене надзвичайно малу кількість товару, оголошує запит ціни пропозицій на той самий товар, в якому перемагає інший учасник. Уклавши з іншим учасником договір поставки Замовник замовляє товар виключно в нього, і не здійснює жодних замовлень в мене. Ймовірно, що він просто чекає кінця бюджетного року, щоб просто закрити діючу угоду.
Це ж порушення? Як я розумію Замовник спочатку повинен замовити товар в мене?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (2. Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята на виконання вимог Закону. Згідно з пунктом 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля, незалежно від її вартості, включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону. Відповідно до пункту 15 Особливостей предмет закупівлі визначається замовником відповідно до вимог Закону та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708. Якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена, а замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених цими особливостями. Водночас будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому. ВІдповідно до пункту 22 Особливостей державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами) (далі - Положення), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Державна аудиторська служба України здійснює контроль, зокрема у міністерствах, інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов’язкового державного соціального страхування, бюджетних установах, суб’єктах господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб’єктах господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб’єктам господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно. Пунктом 4 Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Отже, питання встановлення порушень законодавства у сфері публічних закупівель під час здійснення контролю належать до компетенції Держаудитслужби. При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках. |
|
|
22.03.2024
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
ДУБЕНСЬКА МІСЬКА РАДА
Управління освіти
вул.Тараса Бульби, будинок 4, м. Дубно, Дубенський р-н., Рівненська обл., 35603
тел./факс (03656)3-22-14 e-mail: [email protected] Код ЄДРПОУ 04590725
№ 483 від 22.03.2024
МІНІСТЕРСТВО ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
01008, Україна, м. Київ, вулиця М. Грушевського, 12/2
www.me.gov.ua
У зв’язку з тим, що законодавством у сфері закупівель не визначено, який саме орган уповноважений надавати інформацію, щодо визначення розрахунку середніх цін по споживчих товарах на ринку, коливання цін на ринку, просимо Вас, як Уповноваженого органу, що здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері публічних закупівель, надати наступні роз’яснення:
1. Яким документом (інформацією) повинен керуватися Замовник при визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування)?
2. Механізм здійснення розрахунку, щодо внесення змін до договору про закупівлю (прямих договорів до 100 000,00 грн. та тендерних договорів більше 100 000,00 грн, та укладених договорів по підпункту 6 пункту 13 Особливостей) в частині зміни ціни за одиницю товару?
3. При визначенні очікуваної ціни на закупівлю товару (продуктів харчування), та при заключенні договору в результаті відкритих торгів при наявній специфікації, чи можна керуватися граничними цінами Головного управління статистики у Рівненській області?
4. Якщо при тендерній закупівлі, Учасник вийшов на торги з загальною сумою меншою від очікуваної, але одна із позицій по ціні за одиницю товару значно перевищує граничну ціну / ринкову ціну за одиницю товару, чи може Замовник вимагати внесення змін, щодо цієї позиці в бік зменшення та на підставі чого?
Начальник управління Наталія ІВАНИЦЬКА
Юлія Пахалюк, 0992951215
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
11.04.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день!
Якщо у тендерній документації одного Замовника предмет закупівлі був за кодом "31121100-1: Дизель-генераторні установки" та локалізацію запропонованого Товару пройшли під цим кодом 03.11.22 р,, а в іншій закупівлі (інший Замовник) саме цей Товар хочемо запропонувати Покупцю знову, але предмет закупівлі у тендерній документації вже під кодом ДК 021:2015 31120000-3 Генератори.
Питання: чи потрібно проходити для цього самого Товару локалізацію знову, якщо код при проходженні локалізації було вказано іншим? Чи достатньо, що цей товар вже проходив локалізацію, хоч і під іншим кодом?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Згідно Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Відповідно до пункту 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі. Пунктом 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону встановлено, що замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує відповідний відсоток на конкретний рік. Разом з тим, Законом встановлено, що переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю. При цьому, відповідно до Закону предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Предмет закупівлі визначається замовником у порядку, встановленому Уповноваженим органом, із застосуванням Єдиного закупівельного словника, затвердженого у встановленому законодавством порядку. Порядок визначення предмета закупівлі затверджено наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 15.04.2020 № 708 (далі - Порядок).Так, відповідно до Порядку предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. З огляду на викладене, замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує, зокрема у 2023 році - 15 відсотків. При цьому код Єдиного закупівельного словника відповідно до Порядку визначається замовником для цілей здійснення закупівлі згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника, який може охоплювати декілька товарів, визначених підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу X Прикінцеві та перехідні положення Закону. Також інформація щодо локалізації міститься в листах від 03.09.2020 № 3304-04/53972-06 “Щодо визначення предмета закупівлі та розміщення інформації в електронній системі закупівель”, від 21.07.2022 № 3323-04/50717-06 “Щодо інформування про локалізацію у публічних закупівлях”, від 30.08.2022 № 3323-04/62315-06 “Щодо локалізації”, від 14.10.2022 № 3323-04/70199-06 “Щодо інтерактивного інструменту “Локалізація-tool””, від 14.11.2022 № 3311-05/74721-06 “Щодо здійснення закупівель товарів з визначеним ступенем локалізації”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F53972https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F50717-06https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=62315https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=70199https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3311-05%2F74721-06 |
|
|
09.01.2024
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ознайомившись з відповіддю на запит № 837/2023 (https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57debae7-962b-4c71-9b34-d2a9dbd84b11&lang=uk-UA) щодо встановлення та застосування замовниками вимог по локалізації вимушені повідомити, що в тексті відповіді відсутні роз’яснення стосовно ступеню локалізації, а саме:
«Наразі плануємо проведення в 2024 р. закупівлі підіймачів каротажних самохідних (за кодом ДК 34140000-0 - Великовантажні мототранспортні засоби), що підпадають під вимоги по локалізації.
Орієнтовний строк виробництва даних підіймачів каротажних самохідних складає 525 календарних днів. Тобто, визначати переможця процедури закупівлі та укладати договір плануємо в 2024 р., а поставка товару буде вже в 2025 р.
Прохання роз’яснити:
1) який ступінь локалізації замовник повинен передбачити в даному випадку в тендерній документації: 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?;
2) під час поставки товару учасник/постачальник повинен надати, а замовник оприлюднити підготовлену виробником товару фактичну калькуляцію собівартості такого товару зі ступенем локалізації 20 відсотків (2024 р.) або 25 відсотків (2025 р.)?»
Прохання надати роз’яснення на питання щодо встановлення та застосування ступеню локалізації вищенаведеного запиту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що вичерпна відповідь на питання міститься в запиті № 946/2022 (лист Мінекономіки від 19.10.2022 № 3323-04/51565-09 (Щодо питань 2 і 16)), розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=30551fc2-1117-4ca5-9e7e-33d3359312e4&lang=uk-UA
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі – постанова № 1178, Особливості).
Відповідно до пункту 3 постанови № 1178 Замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням цих Особливостей. Під час здійснення публічної закупівлі відповідно до цих особливостей (крім випадків, передбачених абзацами четвертим - шостим цього пункту) замовники застосовують положення пункту 6-1 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону.
Разом з тим 14.07.2022 набрав чинності Закон України від 16.12.2021 № 1977-ІХ “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації вітчизняної промисловості”, який передбачає застосування замовниками обов’язкових вимог щодо визначеного Законом ступеня локалізації виробництва під час закупівлі наведеного у Законі переліку товарів галузі машинобудування.
Згідно з пунктом 29-1 частини першої статті 1 Закону ступінь локалізації виробництва - показник місцевої складової у питомій вазі вартості сировини, матеріалів, вузлів, агрегатів, деталей, складових частин і комплектуючих виробів, робіт, послуг та інших складових вітчизняного виробництва у собівартості товару, що є предметом закупівлі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону замовник здійснює закупівлю товарів, визначених підпунктом 2 цього пункту, виключно якщо їх ступінь локалізації виробництва дорівнює чи перевищує: у 2022 році - 10 відсотків; у 2023 році - 15 відсотків;у 2024 році - 20 відсотків; у 2025 році - 25 відсотків; у 2026 році - 30 відсотків; у 2027 році - 35 відсотків; з 2028 року до дня завершення 10-річного строку дії цього пункту - 40 відсотків. Ступінь локалізації виробництва визначається самостійно виробником товару, що є предметом закупівлі, та підтверджується Уповноваженим органом у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації (далі – перелік товарів з підтвердженим ступенем локалізації) здійснюється на підставі переліку товарів, визначеного у підпункті 2 пункту 61 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону, за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на вебпорталі Уповноваженого органу.
Порядок підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, зокрема, затвержений постановою Кабінету Міністрів України від 02.08.2022 № 861 (далі – Порядок).
На виконання абзацу другого пункту 10 Порядку перелік оприлюднено на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://prozorro.gov.ua/page/localisation та офіційному веб-сайті Мінекономіки за посиланням: https://cutt.ly/SX8MmIQ
Отже, з метою виконання пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону необхідно враховувати наступне: вимога про ступінь локалізації виробництва застосовується замовником до закупівель у разі якщо товар, що є предметом закупівлі:
а) наявний у переліку згідно з підпунктом 2 пункту 6-1 Розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону;
б) має підтверджений ступінь локалізації, тобто наявний у переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації.
|