|
|
16.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи застосовуються при закупівлі енергосервісу вимоги щодо локалізації виробництва? Якщо так, то яким чином, адже в закупівлі енергосервісу відсутня очікувана вартість закупівлі? І якщо все-таки вимоги щодо локалізації застосовуються, то як формулювати вимоги в частині локалізації?
1) Замовник керується нормами Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (далі — Особливості) та прив’язується до вартісних меж товару 200 тис. грн?
або
2) Замовник керується нормами Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) та формулює вимоги в частині локалізації з прив'язкою до вартоіті оголошеного предмету закупівлі - 200 ти. та до вартості закупівлі і замовників у міжнародних угодах
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2023 № 3323-04/53077-06 "Щодо Особливостей здійснення закупівлі послуг енергосервісу", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=53077Так, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), які прийняті на виконання вимог Закону. При цьому відповідно до Особливостей закупівлі енергосервісу здійснюються відповідно до Закону України “Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації” (далі - Закон про енергомодернізацію) з урахуванням положень, визначених цим розділом особливостей. Згідно зі статтею 2 Закону про енергомодернізацію публічні закупівлі енергосервісу (далі - закупівлі енергосервісу) здійснюються за процедурами публічних закупівель у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі" для закупівель послуг, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Цей Закон застосовується до всіх замовників, які здійснюють закупівлі енергосервісу, незалежно від вартості предмета закупівлі. Відповідно до частини восьмої статті 3 Закону особливості здійснення процедур закупівлі, визначених Законом, встановлюються окремими законами для таких товарів, робіт і послуг, зокрема послуг енергосервісу. Поряд з цим, оскільки відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (далі - Положення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 676 (зі змінами), Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України (Держенергоефективності) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива, основним завданням якого є, зокрема, реалізація державної політики у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження та альтернативних видів палива та яке відповідно до покладених на нього завдань, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, пропонуємо додатково звернутися до Держенергоефективності. |
|
|
15.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до загальноприйнятої практики та підходу до умов проведення закупівель, початок перебігу строків в таких закупівлях здійснюється відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, а саме: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Зазначене підтверджується в тому числі і роз’ясненнями Міністерства економіки України з цього питання, зокрема за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d6c6d6ed-bbd8-4463-a583-32b0a49d88a9&lang=uk-UA.
Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №916/452/19 (та інші численні позиції судів), розрахунок перебігу строку згідно абз. 15 п. 47 Особливостей, має починатися з дня настання відповідної події (а не з наступного дня настання відповідної події). Відповідно існують різні підходи до розрахунку строків у разі якщо зазначено початку перебігу «з дня» та «з дати».
Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо наступного:
1. Яким чином здійснювати розрахунок строків в публічних закупівлях, зокрема з якого дня/дати починається перебіг відповідного строку;
2. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у випадку зазначення початку перебігу «з дня» та «з дати»;
3. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у конкретних випадках:
1. Ч. 10 ст. 29 Закону - Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення.
2. Абз. 15 п. 47 - Особливостей Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту.
3. Абз. 4 п. 49 Особливостей - Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 123/2023 , розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=1c50d66b-a34f-4b83-8ae3-e1fdea208d80&lang=uk-UAВодночас наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Тому, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО”. |
|
|
15.08.2024
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги з публікацією англійською мовою
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Підкажіть будь ласка.
Як діє Закон "Про публічні закупівлі" на експортні операції для відправників української продукції за кордон та діяльності (за Державні кошти чи фінансування). Взагалі дія норми на цей Закон (що саме?).
Дякуємо.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюються суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону. У разі якщо саме замовником передбачено придбання товарів, робіт і послуг та укладення договору про закупівлю, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, керуючись відповідними вартісними межами, визначеними Особливостями. Разом з тим інші правовідносини, які не передбачають придбання замовником у розумінні Закону, не є предметом регулювання цього Закону. Водночас питання щодо порядку проведення торгів з публікацією англійською мовою та права здійснювати закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару розглянуті в листі від 15.04.2024 № 3323-04/27710-06 "Щодо внесення змін" та в запиті № 190/2024 , що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F27710-06 https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=e4f73966-4f6d-407f-b010-91604cd63f47&lang=uk-UA |
|
|
14.08.2024
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовник є платником ПДВ. Чи є правильним рішенням з законодавчим обґрунтуванням, обрання переможця учасника не платника ПДВ, яких пропонує ціну без ПДВ, яка не перевищує тендерну пропозицію (ціну) Замовника з ПДВ, але при цьому, якщо додати до ціни ФОП суму ПДВ, то вона буде перевищувати ціну Замовника, але в такому випадку інший учасник, платник ПДВ буде знаходитись в дискримінаційній ситуації, оскільки від надає свою ціну з урахуванням ПДВ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 810/2021, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fd2e8eee-3c53-406e-b058-bc921c6a2795&lang=uk-UA
|
|
|
14.08.2024
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 1 статті 22 Закону зазначено, що тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення відкритих торгів в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель.
Згідно з пунктом 3 "Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі" від 11.06.2020 № 1082 розміщення інформації в електронній системі закупівель здійснюється замовником/ЦЗО/учасником/постачальником / органом оскарження / органами державного фінансового контролю шляхом заповнення ЕЛЕКТРОННИХ ПОЛІВ, визначених адміністратором і РЕАЛІЗОВАНИХ в електронній системі закупівель, та завантаження відповідних документів через автоматизоване робоче місце замовника/ЦЗО/учасника/постачальника / органу оскарження / органів державного фінансового контролю. Враховуючи вищевикладену інформацію, чи обов'язково Замовнику заповнювати електронне поле "Кваліфікаціні критерії", якщо дані критерії містяться в тендерній документації, враховуючи, що дане електронне поле, наразі реалізовано.
|
|
Відповідь
|
|
|