|
|
10.07.2023
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Учасником процедури закупівлі ННВЦ ОНУ імені І.І.Мечникова була розроблена, створена і введена в дію у 2008 році Автоматизована електронна система голосування (АЕСГ/М “Вибір 3М”) на основі проведеної науково-дослідної конструкторської роботи (НДКР) на підставі договору № 98 від 01.10.2007 року (далі - Договір), пунктом 9.3 якого, Виконавець залишає за собою авторське право на розроблену систему голосування АЕСГ/М «Вибір 3М».
Співвиконавцями по договору було Виробничо-технічне підприємство “КАРЕ” (Замовником) та Навчально-науково-виробничий центр при ОНУ ім. І.І. Мечникова (Виконавець) (код ЄДРПОУ 02165805)
Завданням ВТП «КАРЕ» були всі інженерно-технічні роботи по виготовленню елементів АЕСГ/М «Вибір 3М» (електронні схеми, тощо, див. п.1.2 Предмету Договору та ТЗ до Договору ).
Завданням ННВЦ ОНУ були розробка і створення наукової продукції у виляді схемних рішень і комплексу комп'юторних програм (копію договору № 98 від 01.10.2007 року додаємо).
Зазначимо, що з моменту введення в дію системи автоматизованої електронної системи голосування Одеської обласної ради АСГ/М «Вибір 3М», а саме з травня 2008 року включно до кінця 2022 року Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова надавав послуги з авторського нагляду, управління, інформаційного та технічного обслуговування АСГ/М «Вибір 3М» з увагою на свої авторські права через свій структурний підрозділ - ННВЦ ОНУ користуючись Законом України про закупівлю статтями: ст. 13 частина 2 та ст. 40, частини 1, 2, підпункт 2, абзац четвертий.
У зв’язку з вищезазначеним, просимо підтвердити (або ні) наше право у даному випадку у 2023 році, враховуваючи постанову КМ України № 1178, застосувати абзац 4 підпункту 5 пункту 13 постанови № 1178, Особливостей та укласти договір про закупівлю без застосування відкритих торгів ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листі від 17.05.2023 № 3323-04/22523-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування"(5.Щодо переговорної процедури закупівлі), розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=22523
|
|
|
14.06.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до положення пункту 6-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення " Закону України "Про публічні закупівлі" замовники повинні та пункту 3 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законому України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовник здійснює закупівлю товарів, враховуючи ступінь локалізації виробництва, якщо такий товар входить до відповідного переліку. Нами, як замовником, заплановано придбання шляхом проведення відкритих торгів транспортного засобу для перевезення 10 осіб і більше, а саме мікроавтобуса на 16 місць бувшого у використанні іноземного виробництва. Оскільки потенційні учасники майбутньої закупівлі не являються виробниками товару, який відповідно не виготовлявся (повністю чи частково) на території України, тому вони не можуть надати підтвердження ступеня локалізації на даний вид товару. Тому суттєво і важливо знати чи потрібно враховувати під час проведення закупівлі ступінь локалізації, якщо товар являється бувшим у використанні та повністю виготовлений за межами України.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
18.01.2022
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
За умовами договорів передбачено порядок їх пролонгації у наступному році без зміни технічних параметрів продукції або умов надання послуг та їх вартості договору, які були укладені без застосування електронної системи закупівель «Prozorro», за вартістю, що не перевищує 50 000,00 грн., то який порядок необхідно виконати до таких договорів у поточному році, застосовуючи до них пролонгацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
Водночас договірні відносини, що виникають при укладенні та виконанні договору, який не є договором про закупівлю у розумінні Закону (передбачає оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель), регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України.
|
|
|
04.09.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
04.09.2023 на офіційному вебпорталі Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) повідомили, що НАЗК відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення, із врахуванням безпекових аспектів.
При цьому, згідно з пунктом Особливостей Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Крім того, пункт 47 особливостей одночасно визначає, що Замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, або публічної інформації, що є доступною в електронній системі закупівель, крім випадків, коли доступ до такої інформації є обмеженим на момент оприлюднення оголошення про проведення відкритих торгів.
У зв’язку з наведеним, пункт 47 Одночасно містить імперативну норму про надання переможцем документу, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47, та імперативну заборону замовнику вимагати документальне підтвердження відсутності зазначеної підстави, оскільки такий реєстр фактично наразі є відкритим.
Крім того, пункт 44 Особливостей містить пряму вимогу про відхилення пропозиції переможця, у разі ненадання документа, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47 Особливостей.
Враховуючи зазначену колізію, а також неоднозначну практику органів фінансового моніторингу та АМКУ просимо надати роз’яснення:
1) Чи повинен переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей навіть за умови відсутності відповідної вимоги замовника?
2) Чи має право замовник вимагати від учасника/ переможця підтвердження підпункті 3 пункту 47 Особливостей або ж замовник не вимагає документального підтвердження публічної інформації, що оприлюднена у формі відкритих даних?
3) Чи може вважатись самостійна перевірка замовником реєстру Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення наданням переможцем документу, що підтверджує відсутність підстави, визначеної підпунктом 3 пункту 47 Особливостей.
3) У разі, якщо замовник не встановлював вимогу про надання документу, що підтверджує відсутність підстав, визначених підпунктом 3 пункту 47 Особливостей, та переможець не надав документального підтвердження відсутності даної підстави. Чи підлягає така пропозиція переможця відхиленню у відповідності до вимог підпункту 3 пункту 44 Особливостей, а саме: Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
03.01.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз'яснення відносно тендерів, коли Замовник оголошує декілька тендерів, який мають той самий ДК та предмет закупівлі та очікувану вартість, тільки оголошені в різні проміжки часу, а саме в період та /або після закінчення оскарження.
Як приклад,
https://www.dzo.com.ua/tenders/16930428 - оголошення 18.10.22 з періодом оскарження до 14.11.22
https://www.dzo.com.ua/tenders/17199869 - оголошення 15.11.22
Тобто Замовник , має можливість маніпулювати проведенням процедури закупівлі. В той час, коли перший оголошений тендер оскаржується учасниками на наявність дискримінаційних вимог, потенційні учасники витрачають свій час на процедуру оскарження для досягнення виконання ЗУ ПРо публічні Закупілі, Замовник оголошує другий тендер з аналогічним ТЗ, розуміючи, що увага потенційних учасників прикута до уже голошеного тенедру , тому вірогідність повторного оскарження зменшується.
Чи правомірні такі дії Замовника ? Яким чином Замовник несе відполдвідальність перед державою за те, що на одну задачу ( закупівля певного асортиметну продукціі) витрачається в подвійному об'ємі витрати ( наприклад, заробіна платня тендерних спеціалістів)? Які дії потенційні учасники можуть прийняти до Замовника для того, щоб зменшити такі преденденти з проведенням тендерів-клонів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 52-64 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону.
Крім цього, пунктом 22 Особливостей визначено, що державне регулювання, контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Так, відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. У разі необхідності здійснення контролю у сфері публічних закупівель, слід звертатися до органів влади, до компетенції яких віднесені відповідні повноваження згідно зі статтею 7 Закону України “Про публічні закупівлі”. Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону України "Про публічні закупівлі", Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
|