|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Законом України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) та наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 15.09.2017 № 1372 (надалі – Наказ) передбачена можливість укладати рамкові угоди , а також порядок їх укладання і виконання.
Відповідно до Закону, рамкова угода це - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди.
Тобто по суті вимог Закону та Наказу - рамкова угода являє собою попередній договір в якому зазначаються попередні умови, на підставі яких за результатами відбору або конкурсного відбору буде укладено основний договір,
Згідно з Наказом та статтею 36 Закону, Рамкова угода укладається відповідно до Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом та Наказом.
Ст. 635 ЦК України попереднім договором є договір, сторони, якого зобов’язуються протягом певного строку у певний (у певний термін) укласти договір у майбутньому (основний договір) на умовах встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри, тощо) якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору вважається попереднім договором.
Ст. 182 ГК України продубльовано норми ст. 635 ЦКУ стосовно суб’єктів господарювання з відмінностями щодо конкретизації строку, протягом якого повинен бути укладений основний договір.
Відповідно до вищенаведеного, на нашу думку, рамкова угода, підпадає під визначення попереднього договору.
Враховуючи вищевикладене прошу надати відповідь на наступне питання:
Чи вірно ми розуміємо, що при укладанні рамкової угоди Сторони повинні керуватись окрім Закону та Наказу, серед іншого, вимогами ст. 635 ЦКУ та 182 ГКУ.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно з пунктом 21 частини першої статті 1 Закону рамкова угода - правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (централізованими закупівельними організаціями) у порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди
Відповідно до пункту 1 розділу V Наказу від 15.09.2017 № 1372 “Про затвердження Порядку укладання і виконання рамкових угод” (далі – Наказ) за результатами розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник/ЦЗО приймає рішення про намір укласти рамкову угоду та протягом одного дня після прийняття такого рішення розміщує в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти рамкову угоду за формою повідомлення про намір укласти договір.
Згідно з пунктом 1 розділу VI Наказу відбір учасника для укладення договору про закупівлю за рамковою угодою здійснюється з використанням електронного аукціону через електронну систему закупівель.
Так, у разі неподання жодним з учасників, які є стороною рамкової угоди, пропозицій замовник/ЦЗО має право повторно провести відбір.
Поряд з цим, відповідно до частини п’ятої статті 13 Закону замовник має право укласти договір про закупівлю відповідних товарів і послуг виключно з тими учасниками, з якими укладено рамкову угоду.
Натомість, відповідно до частини першої статті 635 Цивільного кодексу України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 182 Господарського кодексу України за попереднім договором суб'єкт господарювання зобов'язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором.
Ураховуючи викладене та з огляду на положення законодавства, рамкова угода укладається з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг та є угодою сторін про наміри щодо проведення у подальшому відборів замовником/ЦЗО та участі у них учасників процедури закупівлі, у разі проведення яких учасники, що визначені переможцями матимуть право подавати свої пропозиції на відбір, за результатами якого укладатиметься договір про закупівлю. При цьому рамкова угода не містить умов щодо зобов'язань суб"єкта господарювання у певний момент укласти основний господарський договір.
|
|
|
13.11.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Допоможіть розібратись з наступним питанням.
Наше підприємство оголосило процедуру відкритих торгів на закупівлю робіт. На момент подачі оголошення термін виконання робіт був до 31.12.2020 року. У зв’язку зі змінами до Програми економічного та соціального розвитку м. Києва на 2018-2020 роки, строки виконання робіт по об’єкту були перенесені до 31.12.2021 року. Підкажіть як діяти нам у даному випадку:
1. Відповідно до ст.23 внести зміни у тендерну документацію щодо продовження строку виконання робіт, опублікувавши її на майданчику, без зміни строку виконання робіт в самому оголошенні (тобто залишається до 31.11.2020) чи все таки разом зі змінами внесеними у тендерну документацію переносити строки виконання робіт в самому оголошені? Як видно з практики, ДКСУ вбачає внесення будь яких змін в ОГОЛОШЕНЯ є суттєвим порушенням, так як внесення змін в оголошення не передбачене жодною статтею Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема і ст. 23 Закону (Замовник має право вносити зміни лише до тендерної документації та, відповідно до умов даної статті, продовжується строк для подання тендерних пропозицій у разі необхідності). А органи державного казначейства звіряють Звіт про результати проведення процедури закупівлі з умовами договору і вийде так що у Звіті строк виконання робіт буде до 31.12.2020 року відповідно до оголошення, а у Договорі 31.12.2021 рік відповідно до змін до тендерної документації.
Будемо вдячні, якщо, можливо, ви вкажете нам посилання на ваші роз’яснення чи на нормативні документи.
Дякуємо за допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне за змістом питання зазначена у запиті 168/2016 розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0693e354-7673-4c48-b96c-358b39dc690e&lang=uk-UA
|
|
|
12.11.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
З метою запобігання порушень законодавства України, в частині виконання вимог статті 75 Господарського кодексу України, просимо надати роз'яснення стосовно форм і порядку публікації звітів про укладені договори про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформації.
Суб’єкти господарювання, визначені у частині першій статті 75 Господарського кодексу України у разі здійснення ними закупівель за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує межі, визначені частиною першою статті 2 Закону, оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу, визначеного Законом, звіт про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств та інформацію про зміну його істотних умов не пізніше ніж через сім днів з дня укладення договору про закупівлю або внесення змін до нього. У звіті обов’язково зазначаються: найменування, кількість товару та місце його поставки, вид робіт і місце їх виконання або вид послуг і місце їх надання, інформація про технічні та якісні характеристики товарів, робіт і послуг, найменування і місцезнаходження постачальника, виконавця робіт і надавача послуг, з яким укладено договір, ціна за одиницю товару, робіт і послуг та сума, визначена в договорі, дата укладення договору, строк поставки товарів, виконання робіт і надання послуг тощо.
Ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
У Інформаційному листі МЕРТ “Щодо надання роз’яснень” №3302-06/26924-07 від 19.08.2016 повідомлялося, що суб’єкти господарювання, визначені в частині першій статті 75 Господарського Кодексу України в разі закупівлі ними товарів, робіт, послуг на понадпорогові суми (згідно Закону України “Про публічні закупівлі”), повинні публікувати звіти про укладення договорів про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств, а також інформацію щодо змін істотних умов цих договорів на веб-порталі Уповноваженого органу. Також зазначалося, що ці положення Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) та господарських договорів, укладених ними за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів на придбання товарів, надання послуг чи виконання робіт, що передбачають витрачання коштів таких юридичних осіб, у межах, визначених частиною першою статті 2 Закону.
У розумінні Закону "Про публічні закупівлі" Ми є Замовником та згідно Закону здійснюємо процедури закупівель в тому числі "відкриті торги".
Чи обов'язково публікувати звіт про укладання договору про закупівлю товарів, робіт і послуг за кошти підприємств по яких уже завершилася процедура "відкриті торги", згідно частини першої статті 75 Господарського кодексу України?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
У свою чергу, питання щодо оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу з питань закупівель звіту про укладення договору про закупівлю товарів, робіт і послуг та інформацію про зміну його істотних умов суб’єктами господарювання, які не є замовниками в розумінні Закону, розглянуто в запитах № 155/2016 та № 226/2017, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=57c7f9d6-fd41-418a-a09e-5a32f6967cb1&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=817b0fa7-714c-4f26-8852-b635a032c558&lang=uk-UA
Отже, положення частини першої статті 75, частини другої статті 77, частини дев'ятої статті 78 та частини п'ятої статті 79 Господарського кодексу України стосуються юридичних осіб, які не є замовниками у розумінні Закону.
|
|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міська рада утворила комунальні підприємства для виконання певних робіт з утримання обєктів благоустрою міта. Яким чином можна укладати договори між департаментом ЖКГ - розпорядником бюджетних коштів вищого рівня, та комунальними підприємствами - одержувачами. На даний момент комунальні підприємства навіть не можуть приймати участь у торгах, як повязані з ДЖКГ особи, що створені одним засновником. Підкажить будьласка яким чином організувати роботу у місті де нема конкуренції виконавців послуг і створені спеціалізовані підприємства.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначене у запиті 623/2017 за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2ba442-66df-4bf8-8304-135b6e9dbf52&lang=uk-UA
|
|
|
11.11.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня !
Просимо надати консультацію з наступного питання.
В липні поточного року між нашою установою та приватним підприємством за результатами публічної закупівлі було укладено договір купівлі-продажу металопластикових вікон з додатковою послугою - монтажем на загальну суму 506 000 грн.
Пунктом 5 тендерної документації під час публічної закупівлі, було передбачено обов’язок приватного підприємства провести уточнюючі заміри кожного віконного блоку перед виготовленням та поставкою товару.
На виконання умов договору, працівник приватного підприємства здійснив уточнюючі заміри. При цьому в трьох випадках лінійні розміри вікон були збільшені на 1-2 сантиметри , а в чотирьох зменшені (0,5 – 1 сантиметр).
На підставі уточнюючих замірів в серпні п.р. з продавцем було укладено Додаткову угоду №1 до договору купівлі-продажу металопластикових вікон, якою передбачено уточнені виміри металопластикових вікон, при цьому загальна сума за договором не змінилася та залишилася в сумі 506 000 грн.
Незначне уточнення розмірів металопластикових вікон та дверей призвело до покращення якості предмета закупівлі, що відповідає принципу максимальної економії та ефективності та іншим принципам та положенням ЗУ «Про публічну закупівлю», положенням цивільного та господарського законодавства.
Нажаль з нами не погодилося казначейство, яке відмовилося реєструвати додаткову угоду та виготовляти вікна за уточненими розмірами посилаючися на те, що це вже новий предмет закупівлі.
Наші аргументи про те, що зміни лінійних розмірів вікон при збереженні загальної ціни за договором призвели до покращення якості товару, сприйняті не були.
Просимо Вас надати роз’яснення за змістом запитання.
1 Чи є уточнення розмірів вікон, передбачене умовами закупівлі, зміною суттєвих умов договору?
2. Чи правомірні дії Держказначейства, щодо відмови реєструвати додаткову угоду, за умови відсутності змін загальної вартості договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Повідомляємо, що листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” та від 30.12.2016 №3302-06/42560-06 "Щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю" розміщені на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F34307-06 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=42560-06
Щодо питання 2
Згідно з абзацами першим та другим частини другої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів до здійснення оплати за договором про закупівлю перевіряє наявність договору про закупівлю, річного плану закупівель та звіту про результати проведення процедури закупівлі, які підтверджують проведення процедури закупівлі, за результатами якої укладено договір про закупівлю.
Поряд з цим, перелік повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, визначений частиною другою статті 7 Закону та є вичерпним.
|