|
11.09.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з пунктом 47 Особливостей переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому цього пункту.
Згідно з імперативною нормою, що передбачена підпунктом 3 пункту 44 Особливостей, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 та в абзаці чотирнадцятому пункту 47 Особливостей..
З 04.09.2023 Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) відкрило доступ до Реєстру осіб, які вчинили корупційні та пов’язані з корупцією правопорушення.
Питання:
В разі якщо переможець процедури закупівлі у визначений Особливостями строк не надав замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документ, що підтверджує відсутність підстав, зазначених у підпункті 3 пункту 47 Особливостей Замовник повинен відхилити тендерну пропозицію такого переможця?
Чи відсутні підстави для відхилення переможця, так як Замовник повинен самостійно перевірити інформацію, що керівника учасника процедури закупівлі, фізичну особу, яка є учасником процедури закупівлі, не було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, так як наразі дана інформація оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації” та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в запиті № 588/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=6e3dc43c-3a45-469c-b6da-67e087eab9e5&lang=uk-UA
|
|
25.05.2023
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
За процедурою закупівлі було подано скаргу на рішення Замовника щодо неправомірності відхилення пропозиції Учасника. Однак після подачі скарги процедуру не було заблоковано і Замовник приймає рішення про обрання переможцем учасника, пропозиція якого була найбільш економічно вигідною з тих, які залишилися.
Питання скасування рішення про обрання переможця в первісній скарзі не ставилося, адже на момент її подання таке рішення ще не було опубліковане Замовником (Замовник опублікував його через день після реєстрації скарги). Механізму уточнення скарги та вимог, які в ній містяться, законодавством не передбачено.
Просимо надати роз'яснення як Учасник має діяти у даній ситуації
|
|
Відповідь
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження. Порядок оскарження відкритих торгів встановлений пунктами 55-67 Особливостей та відбувається відповідно до статті 18 Закону. Пунктом 22 Особливостей установлено, що контроль у сфері публічних закупівель та громадський контроль здійснюються відповідно до статті 7 Закону. Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України. Відповідно до пункту 23 Особливостей моніторинг відкритих торгів здійснюється Держаудитслужбою та її міжрегіональними територіальними органами відповідно до статті 8 Закону. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель. Тому з питань здійснення контролю пропонуємо звертатися до органів, визначених у статті 7 Закону. Наказом Мінекономіки від 07.04.2020 № 648 веб-порталом Уповноваженого органу з питань закупівель визначено інформаційно-телекомунікаційну систему “PROZORRO” за адресою в мережі Інтернет: www.prozorro.gov.ua, а відповідальним за забезпечення функціонування та наповнення веб-порталу є державне підприємство “ПРОЗОРРО” (далі – ДП “ПРОЗОРРО”). Отже, з питань технічної реалізації вимог законодавства слід звертатися до адміністратора системи ДП “ПРОЗОРРО” з необхідними даними, які дозволять ідентифікувати процедуру закупівлі для надання вичерпних пояснень. Водночас відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (із змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках, а також здійснення контролю у сфері публічних закупівель.питань здійснення контролю пропонуємо залучати органи, визначені устатті 7 Закону.
|
|
17.01.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
При розгляді тендерної пропозиції Учасника закупівлі було виявлено невідповідність у розрахунку ціни тендерної пропозиції. А саме: закупівля передбачає обсяг послуг 8820 см квадратних друкованої площі. Учасник вказав вартість 1 см квадратного 17 грн. А загальну суму закупівлі 150 000 грн. (хоча. виходячи з розрахунку мав би вказати 8820*17=149940 грн.). 1. Чи правомірною буде вимога про усунення невідповідності протягом 24 годин, яка в результаті призведе до зменшення ціни пропозиції?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості). Відповідно до пунку 18 Особливостей умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки. При цьому зазначаємо, що питання стосовно внесення змін до пункту 18 Особливостей міститься в запиті № 22/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=71e84029-1263-4d12-9db7-9d36ef03c06a&lang=uk-UA
|
|
05.01.2023
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1495 визначено зміни до деяких пунктів Особливостей (затверджених постановою КМУ від 12.10.2022 № 1178), зокрема щодо проведення Відкритих торгів без застосування електронного аукціону.
Проте, до пункту 18 Особливостей, а саме до його змісту, змін не було внесено: «Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону переможця процедури закупівлі, крім випадків:
визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;
перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі;
перерахунку ціни та обсягів товарів за результатами електронного аукціону в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.».
Також лишається відкритим питанням щодо застосування або незастосування вимог таких норм з ЗУ «Про публічні закупівлі» як:
ст.21 (частина друга): «Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити наступну інформацію: … 11) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону у межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків очікуваної вартості закупівлі або в грошових одиницях;»,
ст.22: «У тендерній документації зазначаються такі відомості:...10) перелік критеріїв оцінки та методика оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги кожного критерію» (ст. 29: «Оцінка тендерних пропозицій/пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, шляхом застосування електронного аукціону.»),
оскільки в п. 26 Особливостей зазначено: «Оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити інформацію, визначену частиною другою статті 21 Закону.», а в п. 28 Особливостей зазначено: «Тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.».
Отже, виникає питання:
Чи порушить Замовник законодавство у сфері публічних закупівель, якщо врахує під час проведення відкритих торгів та зазначить в тендерній документації діючі вищезазначені норми (п. 18 Особливостей, ст. 21 та 22 Закону)? Чи порушить, якщо не врахує?
Відкриті торги з особливостями з 03.01.2023 з урахування змін, визначених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1495
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 13.01.2023 № 3323-04/1723-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=1723При цьому зазначаємо, що Мінекономіки розроблено проєкт постанови “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. №1178” (далі- Постанова №1178). Проектом передбачено, зокрема, що: 1) пункт 18 Особливостей пропонується викласти у такій редакції: “18. Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі, крім випадків: визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті; перерахунку ціни в бік зменшення ціни тендерної пропозиції переможця без зменшення обсягів закупівлі; перерахунку ціни та обсягів товарів в бік зменшення за умови необхідності приведення обсягів товарів до кратності упаковки.” 2) пункт 28 Особливостей пропонується викласти в такій редакції: “пункт 28 доповнити новими абзацами такого змісту: “У тендерній документації відомості, визначені пунктом 2 частини другої статті 22 Закону, визначаються відповідно до вимог, визначених абзацами шостим - восьмим цього пункту. У тендерній документації обов’язково зазначається: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону, з урахуванням положень цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників процедури закупівлі установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; підстави для відмови в участі у відкритих торгах, встановлені пунктом 44 цих особливостей, та інформація про спосіб підтвердження відсутності підстав для відхилення. Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення, визначених пунктом 44 цих особливостей, у разі якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України “Про доступ до публічної інформації”, та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Для об’єднання учасників як учасника процедури закупівлі замовником зазначаються умови щодо надання інформації та способу підтвердження відповідності таких учасників об’єднання установленим кваліфікаційним критеріям та підставам, визначеним пунктом 44 цих особливостей. Тендерна документація може містити правила зазначення в договорі про закупівлю грошового еквівалента в національній чи іноземній валюті за офіційним курсом, установленим Національним банком України станом на дату розкриття тендерних пропозицій.” Натомість внесення змін до пункту 26 Особливостей проектом не передбачено, оскільки відповідно до пункту 35 Особливостей відкриті торги проводяться без застосування електронного аукціону. При цьому відмова від аукціону в Prozorro є тимчасовим рішенням. Водночас повідомляємо, що відповідь щодо заповнення полів в електронній системі закупівель відповідно до пункту 26 Особливостей міститься в листі державного підприємства “ПРОЗОРРО” від 21.02.2023 № 206/01/269/06, що додається. Таким чином, наразі ураховуючи технічну реалізацію та тимчасову відмову від аукціону, в оголошенні поле мінімального кроку аукціону має бути заповненим.
|
|
31.03.2023
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня. Чи потрібно вимагати від учасників закупівель при завантаженні тендерної документації накладати на пдф документ (на якому є печатка і підпис уповноваженої особи) додатково електронний підпис?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запитах № 671/2020 та № 30/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=67722804-f394-4b00-9eca-c50d483b7073&lang=uk-UA https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=f8e80078-1bad-4741-826d-76efc0ecb7dc&lang=uk-UAПри цьому, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі з урахуванням Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Вимога до учасників щодо накладання електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису відповідно до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги", на документи (матеріали та інформацію), що надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель та що подаються у складі тендерної пропозиції установлюється замовником у тендерній документації відповідно до вимог частини третьої статті 12 Закону, частини п’ятої статті 22 Закону, а також пункту 3 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України від 11.06.2020 № 1082. При цьому питання використання удосконаленого електронного підпису (далі - УЕП) регулюється постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2022 року № 300 "Деякі питання забезпечення безперебійного функціонування системи надання електронних довірчих послуг", виходячи з підпункту 2 пункту 2 якої, на період воєнного стану та протягом 6 місяців з дня його припинення чи скасування дозволено (із низкою винятків) використовувати УЕП, видані кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг. Отже замовник самостійно встановлює вимоги до учасників та спосіб їх підтвердження, у тому числі щодо засвідчення документів тендерної пропозиції електронним підписом з дотриманням законодавства в цілому.
|