|
|
30.03.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 р. № 55 «Деякі питання документування управлінської діяльності» основна форма провадження діловодства в установах є електронна.
В апараті та структурних підрозділах Сумської обласної державної адміністрації, районних державних адміністраціях використовується відповідна система електронного документообігу (надалі – СЕД), ліцензія на використання якої придбана в 2015 році. З метою забезпечення сталої роботи автоматизованої СЕД Сумська обласна державна адміністрація щорічно оновлює її версію шляхом закупівлі послуги з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення.
СЕД є розробкою вітчизняного виробника ( наявні свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір та свідоцтво про внесення відомостей до Реєстру виробників та розповсюджувачів програмного забезпечення ). Підприємство щорічно випускає оновлену версію СЕД та надає послуги користувачам з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення.
Залучення іншого виконавця послуг призведе до необхідності повторного проведення обстежень, вивчення специфіки роботи СЕД, а відповідно – зростання вартості послуг та погіршення якості їх виконання. Заміна виконавця може призвести до несумісності нового програмного коду або виникненню проблем технічного характеру, пов’язаних з експлуатацією та обслуговуванням.
Крім того, залучення іншого виконавця спричинить порушення авторських прав. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про авторське право і суміжні права» комп‘ютерні програми та бази даних є об‘єктами авторського права у галузі науки, літератури і мистецтва. Стаття 431 Цивільного Кодексу України визначає наслідки порушення права інтелектуальної власності, зокрема встановлено, що невизнання цього права чи посягання на нього, що тягне за собою відповідальність, встановлену цим Кодексом.
Таким чином, у відповідності до частини 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі» наявні підстави для застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури - в зв’язку із відсутністю конкуренції з технічних причин та наявністю необхідності захисту прав інтелектуальної власності
Ураховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості застосування при закупівлі послуг з післягарантійного супроводження (обслуговування) програмного забезпечення СЕД переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 03.10.2020 № 3304-04/60124-06 “Щодо переговорної процедури закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=60124
|
|
|
11.08.2020
|
Запитання
Тема:
Оскарження процедур закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відкриті торги UA-2020-07-20-007005-b. В торгах приймало участь два учасника. Перший учасник не подав жодного документу на торги. Незважаючи на це, Замовник в 14год.29хв.10.08 завантажуе протокол №136,в якому визначае переможцем ТОВ"Артпостач" на підставі того, що документи від учасника були надіслані на електронну пошту Замовника і відображені у протоколі. І тільки у 17год.55хв.10.08 документи ТОВ"Артпостач"зявляються на майданчику.
Питання: чи мае право Замовник на підставі вищевикладеного визначати переможцем ТОВ"Артпостач"?
Чи мае перспективу звернення до АМКУ зі скаргою на підставі цих фактів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з пунктом 6 частини другої статті 21 Закону оголошення про проведення відкритих торгів повинно містити зокрема інформацію про кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель (далі – система). При цьому учасник процедури закупівлі має право внести зміни до своєї тендерної пропозиції або відкликати її до закінчення кінцевого строку її подання без втрати свого забезпечення тендерної пропозиції. Такі зміни або заява про відкликання тендерної пропозиції враховуються, якщо вони отримані системою до закінчення кінцевого строку подання тендерних пропозицій (частина восьма статті 26 Закону).
У свою чергу, виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону фізична чи юридична особа, з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи, має право звернутись до органу оскарження.
Порядок оскарження процедур закупівлі визначений статтею 18 Закону.
|
|
|
13.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Оскільки Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України є уповноваженим центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері публічних закупівель відповідно до пункту 12 частини 1 статті 9 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон), просимо надати роз’яснення з таких питань:
1. Відповідно до частини 10 статті 3 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів/спрощених закупівель або застосування цього Закону.
Таким чином, закупівля товарів, робіт і послуг здійснюється замовником з дотриманням вимог Закону, керуючись вартісними межами, встановленими в частині першій статті 3 Закону.
Разом з тим, частиною першою статті 4 Закону передбачена можливість внесення змін до річного плану закупівель. При цьому форма внесення змін до річного плану закупівель, періодичність і характер таких змін законодавством не визначені та не обмежені. Тому замовник може періодично вносити зміни до річного плану закупівель відповідно до наявного фінансування, потреби у товарах, роботах, послугах тощо, до здійснення відповідної закупки.
Чи вважатиметься новим предметом закупівлі придбання товарів, робіт, послуг після внесення змін до річного плану в разі:
1) виникнення додаткової потреби в товарах, роботах та послугах, яку замовник не міг передбачити;
2) виділення додаткових коштів;
3) перерозподілу коштів, зекономлених внаслідок проведення процедур закупівлі;
4) перерозподілу коштів, зекономлених через зміну ціни договору в бік зменшення;
5) розірвання договору про закупівлю та необхідності здійснення нової закупівлі;
6) інших подібних випадків.
2. Якщо установою було сплановано по певному коду державної класифікації закупівлю товарів (послуг) на суму 150 тис. грн та до 19 квітня 2020 року було укладено договорів на 110 тис. грн, чи обов’язково при використанні решти 40 тис. грн проводити спрощену процедуру закупівлі.
3. У пункті 1 частини 1 статті 3 Закону застосовується термін «вартість предмета закупівлі», при цьому частина 4 статті 3 Закону містить вже термін «вартість товарів, робіт і послуг». Чи існує принципова різниця між вказаними термінами, методиці їх визначення, застосування та в чому вона полягає.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Повідомляємо, що питання планування закупівель зокрема розглянуто у запитах 366/2020, 493/2020 та 657/2020, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланнями https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8fafeca5-347f-4cb4-9cd8-9d643f628421&lang=uk-UA, https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=61a9df4f-1188-4262-bc63-3ea78fa734c7&lang=uk-UA та https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=19994f0e-65ff-4cfc-96fb-dbee61c81a77&lang=uk-UA
Поряд з цим на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Щодо питання 3
Питання оприлюднення в системі звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, розглянуто в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
Отже, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель зокрема зазначається назва предмета закупівлі.
У свою чергу, визначення поняття «предмет закупівлі» наведено в пункті 22 частини першої статті 1 Закону.
|
|
|
26.07.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Управлінням захисту економіки в Житомирській області Департаменту захісту економіки Національної поліції України здійснюється моніторінг публічних закупівель. Під час здійснення контролю публічних закупівель співробітники даного Управління пропонують що потрібно внести зміни до технічних вимог до предмету закупівлі та які саме зміни. Чи є данна вимога законною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснює контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією, цим Законом та іншими законами України. Антимонопольний комітет України та Рахункова палата здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Крім того статтею 7 Закону встановлено, що органи, уповноважені на здійснення контролю у сфері закупівель, не мають права втручатися у проведення процедур закупівель.
Разом з тим, згідно з частиною першою статті 7-1 Закону моніторинг закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його територіальні органи.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
При цьому повноваження правоохоронних органів визначені у відповідних нормативно-правових актах, зокрема у Законі України “Про Національну поліцію”, Положенні про Національну поліцію.
Разом з тим, замовнику слід ураховувати, що виходячи зі змісту статті 11 Закону рішення, які приймаються тендерним комітетом або уповноваженою особою оформлюються протоколом. При цьому відповідальність в частині прийнятих рішень і застосування процедур закупівлі несуть саме члени тендерного комітету або уповноважена особа персонально (частина друга статті 38 Закону).
|
|
|
04.02.2021
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
В 2020 році були проведена тендерна процедура на закупівлю реактивів, частина кошти держаного бюджету частина по спецфонду( надання послуг з навчання аспірантів). Торги проводилися двічі у 2020рази, процедури не відбулися, в звязку з відсутністью учасників. На кошти загального фонду бюджету проведені переговорні процедури. А на кошти спеціального фонду бюджету не проведені жодної, так як було 26 грудня 2020р. Було принято рішення провести переговорну процедуру в 2021 році. Питання: чи можемо продовжувати проведення переговорної процедури і заключати договір або потрібно проводити тендерні торги в 2021 році.( кошти на рахунку по спеціальному фонду бюджету залишилися). Закупівля в 2021 році реактивів планується по загальному фонду бюджету. Дякую
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 2721/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=13850d88-31d7-4d11-a543-f4d95d1553db&lang=uk-UA
Водночас зазначаємо, що питання планування закупівель розглянуто в листі від 03.09.2020 №3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
|