|
08.09.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) має підпорядкуванні відокремленні підрозділи (філії) підприємства які знаходяться та взяті на облік у контролюючих органах як платники податків за місцем реєстрації.
Частина відокремлених підрозділів (філій) залишилась на тимчасово окупованій території України, де органи державної влади не здійснюють свої повноваження, а частина знаходиться на підконтрольній території України, де органи державної влади здійснюють свої повноваження.
Згідно п. 63.6 ст. 63 ПКУ «Облік платників податків у контролюючих органах ведеться за податковими номерами», відокремлені підрозділи (філії) самостійно нараховують та сплачують податки, ведуть їх облік.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 17 Законна України «Про публічні закупівлі» вказано що, якщо учасник процедури закупівлі має заборгованість із сплати податків і зборів (обов’язкових платежів), крім випадку, якщо такий учасник здійснив заходи щодо розстрочення і відстрочення такої заборгованості у порядку та на умовах визначених законодавством країни реєстрації такого учасника, то Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі.
В зв’язку з вищевикладеним, просимо Вас надати консультацію чи має право Замовник відхилити тендерну пропозицію або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі ДП «Луганський облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» (учасник процедури закупівлі) у разі наявності податкової заборгованості у відокремлених підрозділах (філіях) із сплати податків та зборів.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель”, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=31458
Своєю чергою, підстави для відхилення тендерних пропозицій, перелік яких є вичерпним, зазначені у статті 31 Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо у учасника процедури закупівлі, зокрема наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 Закону.
При цьому згідно з пунктом 3 частини першої статті 31 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо переможець процедури закупівлі не надав у спосіб, визначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 Закону.
|
|
22.05.2019
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
Добрий день. Згідно із змінами до наказу від 22.03.2016 №490 у формі звіту про укладені договори відтепер є обов’язковим визначати одиницю виміру закупівлі, а саме роботи, товари чи послуги.
Відповідно, дані технічні можливості були відображені на майданчиках-партнерах ProZorro (слот «Вид предмету закупівлі»). Виникає питання. Що необхідно вибирати у цьому слоті під час оголошення відкритих торгів, або публікуванні звіту про укладені договори, у разі здійснення закупівлі відповідно до п.22 Закону України «Про публічні закупівлі», а саме закупівлі інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі.
Як приклад - виконання робіт з проходження експертизи проекту будівництва, відповідно, предмет закупівлі визначається згідно наказу від 17.03.2016 №454 Про затвердження порядку визначення предмету закупівлі, згідно до другої – п'ятої цифри Єдиного закупівельного словника (71319000 – 7 «Експертні послуги»). У такому випадку, визначення на майданчику-партнері ProZorro у слоті виду предмету закупівлі – роботи, система інформує про не відповідність виду закупівлі коду ДК, який визначається як послуги.
Тож, що саме необхідно визначати у слоті «Вид предмету закупівлі» у разі закупівлі згідно п. 22 Закону інших послуг, що включаються до кошторисної вартості робіт, якщо вартість таких послуг не перевищує вартості самих робі: «роботи» чи «послуги»?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-01%2F38216-06
розміщено лист від 25.11.2016 № 3302-01/38216-06 "Щодо закупівлі робіт", в якому розглянуто питання віднесення супровідних роботам послуг до предмета закупівлі "роботи" у розумінні Закону та Порядку.
У свою чергу, стосовно технічних питань, у тому числі пов’язаних з реалізацією в електронній системі закупівель вимог законодавства, користувачам необхідно звертатись до ДП "Прозорро", яке визначене адміністратором електронної системи закупівель, інформація про що міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 "Щодо електронної системи закупівель", розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F3810-03
|
|
20.04.2021
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Згідно з частиною другою статті 41 Закону переможець процедури закупівлі під час укладення договору про закупівлю повинен надати:
1) відповідну інформацію про право підписання договору про закупівлю;
2) копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) на провадження певного виду господарської діяльності, якщо отримання дозволу або ліцензії на провадження такого виду діяльності передбачено законом та у разі якщо про це було зазначено у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі чи вимагалося замовником під час переговорів у разі застосування переговорної процедури закупівлі.
Замовником у тендерній документації/оголошенні про проведення спрощеної закупівлі встановлено вимогу щодо подання учасником закупівлі інформації про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності). Учасник закупівлі під час подання своєї тендерної пропозиції/пропозиції надав інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії/документа дозвільного характеру. В результаті розгляду та оцінки цього учасника визначено переможцем. Чи зобов’язаний цей учасник-переможець під час укладення договору про закупівлю повторно надавати інформацію про право підписання договору про закупівлю та копію ліцензії /документа дозвільного характеру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
Водночас, пропонуємо ознайомитись з темою “Укладення, зміна, розірвання договору про закупівлю, процес звітування про його виконання” у підрубриці "Професіоналізація" рубрики 'Публічні закупівлі" за посиланням:
https://www.me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=e06d0d8f-a4ab-43a4-b89b-facd80ee66cd&title=VideoKursprofesiinoProZakupivli
Поряд з цим, повідомляємо, що відповідь на схоже за змістом питання зазначена у запиті 344/2018 за посиланням:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=706de2e4-6c82-4476-a6a6-e2866ddd79d7&lang=uk-UA
|
|
14.06.2020
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до ч. 6 ст. 41 дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Просимо пояснити, що мається на увазі під поняттям початковий договір. Чи включає це поняття на момент застосування 20 % договір з усіма змінами, що були до нього протягом року? Чи це тільки договір, що був укладений за результатами тендера, і зміни до нього не враховуються?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною п'ятою статті 41 Закону істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у цій частині цієї статті Закону.
При цьому пунктом 8 частини п’ятої статті 41 Закону встановлено, що істотні умови договору можуть змінюватись у зв’язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
У свою чергу, частиною шостою статті 41 Закону визначено, що дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
При цьому 20 відсотків відраховується від остаточної (кінцевої) вартості укладеного договору про закупівлю з урахуванням змін внесених до нього (у разі наявності).
Поряд з цим інформуємо, що наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо планування закупівель та інших передумов здійснення закупівель, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати узагальнений лист, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
29.04.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
У разі здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель Замовник оприлюднює звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель. У разі внесення змін до такого договору (укладення додаткових угод) чи потрібно оприлюднювати ці додаткові угоди та надавати звіт про виконання договору?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|