|
|
07.11.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
1.Чи має право замовник змінити істотні умови до договору про закупівлю, керуючись частиною 4 статті 36 Закону, після укладання договору, але в період дії тендерної пропозиції учасника?(ціна за од. товару)
2.Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:
зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Питання полягає в наступному: в цьому випадку за який період (термін/строк) необхідно визначити коливання ціни товару на ринку?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Щодо питання 1
Відповідно до абзацу десятого частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити строк, протягом якого тендерні пропозиції вважаються дійсними, але не менше ніж 90 днів з дати розкриття тендерних пропозицій.
Зазначена вимога необхідна для укладання договору у визначений частиною другою статті 32 Закону термін, враховуючи можливість зупинення процедури закупівлі внаслідок надходження скарги, відмови переможця торгів від укладання договору тощо.
Ураховуючи викладене, після укладання договору про закупівлю вимога щодо строку дії тендерних пропозицій не розповсюджується на правовідносини між сторонами такого договору.
Щодо питання 2
На Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю”.
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Тендерний комітет або уповноважена особа
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з ч. 5 ст. 55 Господарського Кодексу України, суб'єкти господарювання мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи.
Чи можуть відокремлені підрозділи без права юридичної особи мати право створювати власний тендерний комітет, проводити закупівлі товарів, робіт і послуг для власних потреб в тому випадку, якщо це право передбачено в Положенні про цей структурний підрозділ, а їх керівники мають право на укладення договорів, підпису фінансових документів від імені головної організації. Крім того, кожному відокремленому підрозділу без статусу юридичної особи, кошторис доходів і видатків затверджує Міністерство (головний розпорядник коштів), а не головна організація, видатки та доходи по яких, не входять у затверджений Міністерством кошторис головної організації. Річні плани закупівель відповідно формуються в межах кошторисних призначень (окремо за кожним затвердженим кошторисом). Також, слід зазначити, що коди програмної класифікації видатків головної організації та відокремлених підрозділів різні: у нашому випадку головна організація фінансується за КПКВ 2201160 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами ІІІ та ІV рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики», а відокремлені підрозділи за КПКВ 2201150 «Підготовка кадрів вищими навчальними закладами І та ІІ рівнів акредитації та забезпечення діяльності їх баз практики».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31458-07 “Щодо здійснення закупівель філіями та участі філій у процедурах закупівель ”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до вимог Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 17.03.2016 № 454 предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону за показником п'ятого знака із зазначенням у дужках предмета закупівлі відповідно до показників третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”.
Відповідно вимог ч.4. ст. 1 Закону у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг без використання електронної системи закупівель, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому цієї частини, замовники обов’язково оприлюднюють звіт про укладені договори в системі електронних закупівель відповідно до статті 10 цього Закону.
Враховуючи вищевказані положення нормативно-правових актів чи необхідно замовнику оприлюднювати звіт про укладені договори у випадках придбання товарів (послуг) протягом року у різних постачальників в межах третьої – п'ятої цифр основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, якщо загальна сума закупівель перевищує 50 тис. грн. Наприклад: у березні було придбано у Постачальника 1 папір формату А4 на суму 30 тис. грн., у вересні для потреб установи придбано у Постачальника 2 папір формату B5 на суму 18 тис. грн., у жовтні у Постачальника 3 придбано паперу формату А1 на суму 4 тис. грн. Предмет закупівлі відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі та ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник” у всіх трьох випадках був 30197630-1, загальна сума закупівлі склала 52 тис. грн. Чи потрібно у вказаному випадку оприлюднювати звіт про укладені договори у відповідності до ч.4. ст. 1 Закону, якщо потрібно, то чи всі вказані договори відображати у звіті, чи останній, відповідно до якого закупівля по вказаному предмету перевищила 50 тис. грн.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на питання міститься в листі від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07 “Щодо щодо оприлюднення звіту про укладені договори”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
04.11.2016
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доборого дня. Просимо надати роз’яснення з наступного питання: Виконавчим комітетом Обухівської міської ради проведено відкриті торги на закупівлю товару : код ДК 016:2010- 29.10.5, Автомобілі спеціальної призначеності, Код ДК 021:2015- 34140000-0 Великовантажні мототранспортні засоби (Вакуумно підмітально прибиральна машина DULEVO 5000 Evolution або еквівалент), за результатами яких визначено переможця та укладено договір.
Відповідно до умов конкурсу та укладеного договору :
Строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг: не пізніше 30 календарних днів з моменту подання Замовником Учаснику - переможцю Замовлення на поставку.
Дану вимогу учасник переможець не виконав, на лист-замовлення про поставку товару не відповів. Лише через два місяці від дати замовлення повідомив про те, що у зв’язку з тим, що даний автомобіль знаходиться на ремонтній базі за кордоном, орієнтовна можлива дата поставки ще через місяць(орієнтовно на 90 день після замовлення на поставку ).
Просимо надати роз’яснення які дії виконкому та конкурсного комітету будуть відповідати чинному законодавству, та не потягнуть за собою адміністративної відповідальності та фінансового порушення: розірвання договору, як такого, виконання якого не відповідає конкурсним та договірним умовам, чи правомірним буде погодитися на прохання учасника –переможця не розривати договір і придбати автомобіль (з порушенням учасником строку поставки), та якими статтями Закону необхідно керуватися у даному випадку .
Дякуємо за відповідь .
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч.1 ст.36 Закону).
При цьому договірні відносини регулюються зокрема Цивільним та Господарським кодексами України. Згідно з частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Водночас відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому випадки зміни істотних умов договору про закупівлю встановлені статтею 36 Закону.
Так, зокрема пунктом 4 частини четвертої статті 36 Закону визначено, що одним із випадків зміни істотних умов договору про закупівлю є продовження строку дії договору та виконання зобов’язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об’єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі.
Поряд з цим відповідно до частини першої статті 188 Господарського кодексу України, частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом або договором.
Відповідно до частини першої статті 5 Господарського процесуального кодексу України сторони застосовують заходи досудового врегулювання господарського спору за домовленістю між собою.
Підприємства та організації, що порушили майнові права і законні інтереси інших підприємств та організацій, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії (частина перша статті 6 Господарського процесуального кодексу України). Порядок і строки пред’явлення претензії визначені статтями 6-8 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, для вирішення питання сторонам необхідно керуватись умовами договору та відповідними положеннями Цивільного та Господарского кодексів України.
|
|
|
02.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Просимо надати роз'яснення стосовно наступного питання.
01.10.2015 набув чинності Закон України «Про ринок природного газу», згідно із статтею 12 якого, постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем.
Згідно з роз’ясненням Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.12.2015 №3302-05/40083-06 «Щодо закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу» закупівля природного газу у ліцензованих постачальників природного газу здійснюється замовниками шляхом проведення конкурсних торгів.
Закладами освіти обласного підпорядкування у відповідності до Закону України «Про здійснення державних закупівель» (далі – Закон про закупівлі) (діяв для всіх замовників до 01.08.2016 року) наприкінці 2015 року були проведені відкриті торги на закупівлю природного газу на 2016 рік. З переможцями процедур закупівель, у відповідності до запропонованих на торги цін, були укладені договори з терміном дії до 31.12.2016.
Однак, у зв’язку з тим, що тарифи на постачання природного газу не підлягають державному регулюванню, бюджетні установи почали отримувати від постачальників листи з попередженнями про збільшення ціни на газ.
Зміна істотних умов договору про закупівлю можлива лише у випадках, передбачених Законом про закупівлі. Так, пунктом 2 частини п’ятої статті 40 Закону про закупівлі передбачена можливість зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.
У роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» зазначено, що у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару.
При цьому збільшення ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків за умови заборони збільшення загальної суми, визначеної в договорі, може бути досягнуто лише зменшенням обсягу закупівлі (натуральних показників).
У разі, якщо сума за невикористанні натуральні показники на 2016 рік буде перевищувати 200 тис. грн. (майже у всіх закладах освіти області для місячного забезпечення природним газом необхідно більш ніж 200 тис. грн.), на цей обсяг необхідно знову проводити відкриті торги. У зв’язку з тим, що проведення процедури відкритих торгів триває близько 1,5 місяців, замовники не встигнуть укласти договори на забезпечення потреби у природному газі на грудень 2016 року.
Крім того неконтрольований зріст ціни на природний газ (подекуди збільшення ціни становить близько 30-40 відсотків) призводить до незапланованого перевитрачання бюджетних коштів, яке неприпустимо умовах жорсткої економії.
Яким чином діяти бюджетним установам для запобігання зриву безперебійного газопостачання наприкінці 2016 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Тому, у разі необхідності здійснення придбання, якщо вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону, закупівля здійснюється замовником шляхом застосування однієї з процедур, встановлених статтею 12 Закону.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel, розміщено листи від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про публічні закупівлі”) та від 07.04.2015 № 3302-05/11398-07 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” (відповідно до Закону України “Про здійснення державних закупівель”).
Крім того, звертаємо увагу, що договір є обов’язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України).
Водночас відповідно до статті 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином зокрема відповідно до умов договору.
При цьому, відповідно до частини першої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Поряд з цим, статтею 26 Закону передбачено можливість встановлення у договорі вимоги щодо забезпечення виконання договору про закупівлю.
Так, Законом встановлено, що замовник має право вимагати від учасника-переможця внесення ним не пізніше дати укладення договору про закупівлю забезпечення виконання такого договору, якщо внесення такого забезпечення передбачено тендерною документацією. Замовник повертає забезпечення виконання договору про закупівлю після виконання учасником-переможцем договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору про закупівлю недійсними та у випадках, передбачених статтею 37 цього Закону, а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом п’яти банківських днів з дня настання зазначених обставин. Розмір забезпечення виконання договору про закупівлю не може перевищувати 5 відсотків вартості договору.
|