|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день! Просимо надати методологічну допомогу та відповідь на наступне питання. У статті 30 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), міститься вичерпний перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій. Так в пп.4 п.1 ст. 30 Закону зазначено, що Замовник відхиляє тендерну пропозицію учасника якщо вона не відповідає умовам тендерної документації. При проведені Замовником відкритих торгів за результатами аукціону визначено пропозицію з найменшою ціною, підстав щодо відхилення її по ст. 16 та 17 Закону в Замовника не має, при перевірці відповідності товару умовам визначеним в Інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі виявлено відсутність одного документу, який вимагався замовником, а саме будь-якого підтвердження від виробника товару, що постачається, на право постачальника розповсюджувати даний товар. У всьому іншому (у тому числі технічні параметри та можливості товару, що пропонується)відповідають вимогам замовника.
Питання: Чи повинен Замовник в даному випадку відхилити пропозицію учасника, що має наймешу ціну, як таку що не відповідає умовам тендерної документації чи повинен прийняти його пропозицію вважаючі відсутність такого документу не суттєвим, та не впливаючим в цілому на відповідність товару технічним вимогам?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Частиною другою статті 22 Закону визначено перелік складових, які повинна містити тендерна документація. Згідно з частиною третьою статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. При цьому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників (частина четверта статті 22 Закону).
Таким чином, вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель та з дотриманням законодавства в цілому.
Виходячи зі змісту пункту 30 частини першої статті 1 Закону, учасник подає замовнику тендерну пропозицію щодо предмета закупівлі або його частини (лота), відповідно до вимог тендерної документації.
Перелік підстав для відхилення тендерних пропозицій визначений частиною першою статті 30 Закону та є вичерпним.
Зокрема відповідно до пункту четвертого частини першої статті 30 Закону замовник відхиляє тендерну пропозицію в разі якщо тендерна пропозиція не відповідає умовам тендерної документації.
|
|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально?
Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають...
Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують.
Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя)
Дуже Вам дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті 175/2016, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=a2666207-2913-4492-ae4f-1596e0ff526e&lang=uk-UA.
|
|
|
01.12.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Прошу надати мені роз'яснення у такому питанні: Чи можна проводити тендери на Товар (наприклад пальне) щоквартально? Через великі коливання ціни на ринку, наші Учасники тільки те й роблять, що підвищують ціну перед кожним нашим замовленням товару, а от знижувати її і не думають. Для нас, як для комунального підприємства, якому доводиться дану закупівлю проводити за власні кошти, але через державні закупівлі в Прозоро, не виходить економити ніяк, навпаки, коли ціни на ринку приходять в норму і після зниження стабільно тримаються - то наші Учасники нам ціни не знижують. Для цього, на нашу думку, було б краще нам проводити дану закупівлю хоча б поквартально ( чи на півріччя)
Дуже Вам дякую!!!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі –Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06 “Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю” за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc, розміщеними на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель.
При цьому відповідно до частини першої статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом.
У свою чергу частиною першою статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства (частини перша статті 526 Цивільного кодексу України).
При цьому відповідно до частини першої статті 651 Цивільного кодексу України зокрема зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
У абзаці 15 Частини 3 Статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" говориться про те що дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є: товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями.
Чи означає це, що підприємства, які відповідно до угод, укладених з Міністерством оборони України, на розроблення, виготовлення, реалізацію, ремонт, модернізацію та утилізацію озброєння, військової техніки, військової зброї і боєприпасів до неї, організацію, координацію, а також безпосереднє постачання товарів, виконання робіт та надання послуг на виконання державного оборонного замовлення, звільняються від обов’язкового проведення процедури публічних закупівель (тендерів) на авторизованих електронних майданчиках?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Визначення поняття “замовники” наведене в пункті 9 частини першої статті 1 Закону.
Частиною сьомою статті 2 Закону передбачено, що забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом.
Водночас, виходячи зі змісту частини другої статті 2 Закону виключно цим Законом можуть установлюватися або змінюватися умови, порядок та процедури закупівель товарів, робіт і послуг, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому відповідно до абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону дія цього Закону не поширюється на випадки, якщо предметом закупівлі є товари, роботи і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва із спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі. Закупівля таких товарів, робіт і послуг здійснюється згідно з правилами і процедурами, установленими відповідними спеціалізованими організаціями.
Разом з тим спеціалізовані організації, що здійснюють закупівлі, - спеціалізовані фонди, організації та механізми Організації Об'єднаних Націй, Міжнародна асоціація забезпечення медикаментами (International Dispensary Association), Королівська Агенція Великобританії (Crown Agents), Глобальний механізм із забезпечення лікарськими засобами (Global Drug Facility), Партнерство у сфері постачання та управління поставками (Partnership for Supply Chain Management), Агенція НАТО з підтримки та постачання (NATO Support and Procurement Agency), які надають урядам держав та/або центральним органам державної влади послуги з організації та проведення процедур закупівель лікарських засобів, медичних виробів та пов'язаних з цим послуг, а також товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави на підставі відповідних угод та відповідно до внутрішніх правил і процедур таких організацій (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Таким чином, ураховуючи вимоги абзацу сімнадцятого частини третьої статті 2 Закону виключно центральний орган виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері національної безпеки, у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва може укладати угоди щодо надання послуг з організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт та послуг для забезпечення обороноздатності держави із спеціалізованими організаціями.
В іншому випадку, у разі якщо замовнику у розумінні Закону необхідно здійснити придбання товарів, робіт або послуг, вартість яких дорівнює або перевищує вартісні межі, визначені в частині першій статті 2 Закону, таку закупівлю замовник здійснює відповідно до вимог Закону, шляхом застосування однієї з процедур закупівель, передбачених статтею 12 Закону.
|
|
|
29.11.2016
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Тендерний комітет Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» звертається до Вас з питанням : чи дійсно при повторному проведенні переговорної процедури закупівлі послуг з розподілу природного газу відповідно до Кодексу газорозподільних систем неможливо укласти договір, як того потребує Закон України «Про публічні закупівлі»?
Це питання з’явилось тому, що на початку 2016 р. Державним закладом «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» було проведено переговорну процедуру закупівлі послуг з розподілу природного газу, але обсягів, зазначених в договорі ( в заяві- приєднанні) не вистачає на весь рік. Тобто необхідно проводити нову процедуру закупівлі. Відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» результатом процедури є укладання договору. Учасник переговорної процедури, Публічне акціонерне товариство «Дніпрогаз», відмовляється укладати новий договір,а пропонує підписати додаткову угоду до договору, укладеного на початку року, посилаючись на особливості укладання договорів у сфері розподілу природного газу відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП № 2494 від 30.09.2015, що суперечить Закону України «Про публічні закупівлі».
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Інформація щодо питання закупівлі природного газу та послуг з розподілу природного газу у зв’язку зі змінами, які відбулися у законодавстві, що регулює функціонування ринку природного газу, міститься в листі від 01.12.2015 № 3302-05/40083-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&tag=RoziasnenniaStosovnoZastosuvanniaZakonodavstvaUSferiDerzhavnikhZakupivel.
При цьому повідомляємо, що розгляд звернень споживачів та надання роз'яснення з питань застосування нормативно-правових актів НКРЕКП покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг як Регулятора у відповідності до положень частини другої статті 19 Конституції України, Закону України “Про ринок природного газу” та Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженому Указом Президента України від 10.09.2014 № 715.
Інформація щодо питання застосування переговорної процедури міститься в листі від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
При цьому за результатами проведення процедури закупівлі між замовником і учасником укладається саме договір про закупівлю, який передбачає, зокрема надання послуг або набуття права власності на товари (пункт 5 частини першої статті 1 Закону). Згідно з частиною першою статті 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
|