|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, та враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, товарів та послуг за показниками третьої - п’ятої цифр основного словника, робіт – другої -п’ятої цифр просимо надати роз’яснення та конкретизувати за показником якої цифри по групі Замовник визначатиме вартість предмета закупівлі по підприємству в цілому?
Наприклад: ДП «Одеський порт» у 2017 році планує придбання послуг по коду 50500000-0 з очікуваною вартістю предмета закупівлі 500,00 тис. грн, 50510000-3 з очікуваною вартістю 400,00 тис. грн, 50511000-0 з очікуваною вартістю 300,00 тис. грн. Чи повинен Замовник у такому випадку проводити процедуру відкритих торгів по групі «505» з очікуваною вартістю 1200,00 тис. грн. чи може Замовник провести по кожному переліченому окремому коду допорогову закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Згідно зі статтею 2 Закону замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону. Разом з тим предмет закупівлі визначається в порядку, встановленому Уповноваженим органом.
У свою чергу, наказом Мінекономрозвитку від 19.12.2016 № 2092 “Про внесення змін до Порядку визначення предмета закупівлі”, внесено зміни до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17 березня 2016 року № 454 (далі – Порядок).
Таким чином, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Порядку (зі змінами).
|
|
|
12.01.2017
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державним підприємством «Одеський морський торговельний порт» (далі – Замовник) з 1 квітня 2016 року здійснюється придбання товарів, послуг та робіт необхідних для ведення господарської діяльності, виключно із застосуванням норм Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 № 922-VIII (далі - Закон).
Керуючись статтею 8 Закону, та враховуючи той факт, що з 01 січня 2017 року предмет закупівлі товарів і послуг визначатиметься на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року №1749, товарів та послуг за показниками третьої - п’ятої цифр основного словника, робіт – другої -п’ятої цифр просимо надати роз’яснення та конкретизувати за показником якої цифри по групі Замовник визначатиме вартість предмета закупівлі по підприємству в цілому?
Наприклад: ДП "Одеський порт" у 2017 році планує придбання послуг по коду 50500000-0 з очікуваною вартістю предмета закупівлі 500,00 тис. грн, 50510000-3 з очікуваною вартістю 400,00 тис. грн, 50511000-0 з очікуваною вартістю 300,00 тис. грн. Чи повинен Замовник у такому випадку проводити процедуру відкритих торгів по групі «505» з очікуваною вартістю 1200,00 тис. грн. чи може Замовник провести по кожному переліченому окремому коду допорогову закупівлю?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо порядку визначення предмета закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
11.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення:
Замовником застосовується переговорна процедура закупівлі робіт для потреб оборони. Учасника було повідомлено про дату та час необхідності прибуття на переговори. Відповідно до приписів п.4 ст. 6 Закону України « Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони» встановлюється строк у 24 години для усунення недоліків невідповідності документів учасника.
У який строк, після оприлюднення Замовником повідомлення про переговори, Замовник повинен прийняти та оприлюднити рішення щодо визначення цього Учасника переможцем або щодо відхилення його пропозиції.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідно до частини дев’ятнадцятої статті 3 Закону України “Про особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб оборони” від 12.05.2016 № 1356-VIII (далі – Закон) замовник у строк, що становить не більше трьох робочих днів з дня завершення аукціону, розглядає цінові пропозиції та інші документи учасників відбору та визначає учасником переговорів такого учасника відбору, який запропонував найнижчу ціну/приведену ціну з урахуванням підстав відхилення, визначених статтею 4 цього Закону.
Згідно з частиною першою статті 6 Закону рішення про запрошення учасника на переговори приймається тендерним комітетом або уповноваженою особою (особами) за результатами відбору, про що повідомляється учасник. Переговори призначаються не раніше ніж на наступний робочий день після прийняття такого рішення.
Так, частиною четвертою статті 6 Закону встановлено, що у разі виявлення замовником невідповідності документів учасника встановленим вимогам або відсутності будь-якого із документів учасник відбору може усунути недоліки в документах, крім випадку підтвердження подання забезпечення цінової пропозиції, шляхом прикріплення уточнених або нових документів в електронній системі закупівель протягом наступних 24 годин з моменту ознайомлення на переговорах учасника з такими недоліками.
Згідно з частиною сьомою статті 6 Закону після проведення переговорів складається протокол.
Разом з тим, замовник має право укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі у строк не раніше ніж через чотири робочі дні та не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю (частина перша статті 7 Закону).
При цьому Законом не визначені строки щодо прийняття та оприлюднення рішення про визначення переможця та відхилення цінової пропозиції учасника після проведення електронного аукціону.
|
|
|
10.01.2017
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Підкажіть будь-ласка, як замовнику відображати звіт про укладений договір на сайті Prozorro, якщо наприклад в договорі передбачена закупівля запчастин до автомобіля, асортимент яких дуже великий та може включати більше сотні позицій? При оформлені договору асортимент чітко не вказаний, оскільки закупівля здійснюється у разі потреби та надаються специфікації при поставці товару.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 30.09.2016 № 3302-06/31462-06 “Щодо здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою вартісних меж, встановлених абзацами другим і третім частини першої статті 2 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
09.01.2017
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Після аукціону (відкриті торги на товар) сформувалась ціна яку учасник (майбутній переможець) самостійно зменшив, надавши нову пропозицію, оприлюднивши її на майданчику. Яку суму зазначати в договорі. Згідно звіту чи пропозиції. Дякую.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до статті 25 Закону тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель. Документ з тендерною пропозицією подається в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зокрема зазначається інформація про ціну.
Поряд з цим, статтею 21 Закону встановлено, що в оголошенні про проведення процедури відкритих торгів обов’язково зазначається кінцевий строк подання тендерних пропозицій.
Водночас, виходячи зі змісту статті 25 Закону, учасник має право подавати тендерну пропозицію, вносити до неї зміни або відкликати свою тендерну пропозицію лише до закінчення строку подання тендерних пропозицій.
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Таким чином, договір про закупівлю укладається відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції переможця за результатами аукціону.
Разом з тим, виходячи зі змісту пункту 5 частини четвертої статті 36 Закону, після підписання договору про закупівлю сторони можуть узгоджено зменшити ціну договору (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів, робіт і послуг).
|