|
|
17.02.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи входить до граничної суми витрат 13 000 грн. , затвердженої постановою Кабінету Мністрів України №332, на позицію «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук» ціна попередньо встановленого виробником персонального комп’ютера ліцензійного системного програмного забезпечення (наприклад ліцензійної операційної системи Windows 10).
Якщо ціна операційної системи входить до граничної суми витрат 13 000 грн., то яким чином здійснити придбання позиції «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук» якщо фактично товар складається з двох кодів за ДК 021:2015, по-перше 30213000-5 - Персональні комп’ютери та по-друге 48620000-0 - Операційні системи. Особливо враховуючи те, що 30213000-5 - Персональні комп’ютери є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, а 48620000-0 - Операційні системи підпадають під пільговий режим оподаткування податком на додану вартість, згідно з яким звільняються від оподаткування цим податком операції з постачання програмної продукції.
Якщо ціна операційної системи не входить до граничної суми витрат 13 000 грн., то чи буде порушенням подальше встановлення на придбаний персональний комп’ютер окремо придбаної операційної системи, що автоматично призведе до збільшення балансової вартості персонального комп’ютера і перевищення суми 13 000 грн. , затвердженої постановою Кабінету Мністрів України №332, на позицію «Персональний комп’ютер (системний блок, монітор, клавіатура, маніпулятор “миша”), ноутбук»
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2001 № 332 (далі – Постанова) затверджено Граничні суми витрат на придбання легкових автомобілів, меблів, іншого обладнання та устаткування, комп'ютерів, придбання і утримання мобільних телефонів державними органами, а також установами та організаціями, які утримуються за рахунок державного бюджету.
Водночас основні функції Уповноваженого органу, який здійснює регулювання та реалізує державну політику у сфері закупівель, визначено статтею 8 Закону.
Ураховуючи зазначене, частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, норм Закону до компетенції Мінекономрозвитку не належить питання застосування законодавства у сфері державної фінансової та бюджетної політики.
Разом з тим відповідно до Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 375, Мінфін є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, а також державну політику у сфері контролю за дотриманням бюджетного законодавства.
Крім того, відповідно до пункту 6 Постанови контроль за її виконанням покладено на Міністерство фінансів, Державну аудиторську службу, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим та місцеві фінансові органи.
Ураховуючи викладене, з зазначених питань пропонуємо звернутися до вищевказаних органів виконавчої влади.
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 9 форми оголошення про проведення відкритих торгів, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України 22.03.2016 № 490 встановлено вимогу щодо зазначення строку поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг. В зазначеному пункті замовник повинен зазначати конкретний строк поставки товару (приклад: з 01.03.2017 по 31.12.2017).
Таким чином, у разі якщо замовником оголошено закупівлю 27.01.2017 з дотримання вимог частини 1 статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» кінцевий строк подання пропозицій буде не раніше 12.02.2017. Електронний аукціон відбудеться не раніше 13.02.2017.
Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України «Про публічні закупівлі» після оцінки пропозицій замовник розглядає тендерні пропозиції на відповідність вимогам тендерної документації з переліку учасників, починаючи з учасника, пропозиція якого за результатом оцінки визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду тендерної пропозиції, яка за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції.
Відповідно до частини 2 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем торгів протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та пропозиції учасника-переможця. З метою забезпечення права на оскарження рішень замовника договір про закупівлю не може бути укладено раніше ніж через 10 днів з дати оприлюднення на веб-порталі Уповноваженого органу повідомлення про намір укласти договір про закупівлю.
Отже, замовник при визначенні переможця 17.02.2017 (у відповідності до частини 1 статті 32 Закону України «Про публічні закупівлі») має право укласти договір з учасником не раніше 28.02.2017 та не пізніше 09.03.2017.
Укладаючи договір 09.03.2017 сторони визначають, що договір діє з дня його підписання. Враховуючи, що договір укладено 09.03.2017 строк поставки товару починається з 09.03.2017 до 31.12.2017, що в свою чергу не відповідатиме звіту про результати проведення процедури закупівлі (далі - звіт), оскільки у пункті 7 звіту (строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг) зазначається строк поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг з 01.03.2017 по 31.12.2017.
У зв’язку із наявною невідповідністю інформації у звіті та договорі щодо строку поставки товару, не з вини замовника, Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів відмовляє замовнику у реєстрації зазначеного договору.
Враховуючи все вищезазначене прощу Вас надати відповідь по даному прикладу та шляхи його вирішення.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d22b496d-0bdd-4160-be4d-ea3e2ae9e700&lang=uk-UA
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Замовником двічі проводилась закупівля природного газу за процедурою відкритих торгів та двічі торги було відмінено: вперше – у зв’язку із відхиленням всіх тендерних пропозицій згідно з Законом України «Про публічні закупівлі»; вдруге - у зв’язку із поданням для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій. Відкриті торги на закупівлю природного газу здійснювались по лотах. Предмет закупівлі було поділено на лоти з метою забезпеченням можливості учасникам подавати пропозиції щодо поставки товару у конкретно визначених місцях. Технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі замовником визначено однаково по всіх лотах. Чи правомірно проводити переговорну процедуру закупівлі на підставі п.4 ч.2 ст. 35 Закону України «Про публічні закупівлі» без визначення частин предмета закупівлі (лотів) у випадку, якщо предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника, не змінюються, враховуючи, що відкриті торги проводились по лотах.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі –це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі наявності умов, передбачених частиною другою статті 35 Закону, зокрема якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
Таким чином, зазначена норма Закону застосовується замовником саме в разі відміни торгів на підставі абзацу п’ятого частини першої статті 31 Закону (подання для участі в торгах менше двох тендерних пропозицій).
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Витяг з п.4, ст.36 Закону "Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури...."
Вопрос: Чи може бути змінений, відповідно до змісту тенедерної пропозиції переможця, проект договору закупівлі якій розміщено на Prozorro замовником до його підписання сторонами?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Статтею 22 Закону визначено, що проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов є обов’язковою складовою тендерної документації.
У свою чергу, тендерна пропозиція подається замовнику відповідно до вимог тендерної документації, а умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі (статті 1 та 36 Закону).
Згідно з наказом Мінекономрозвитку України від 13.04.2016 № 680 "Про затвердження примірної тендерної документації" проект договору складається замовником з урахуванням особливостей предмета закупівлі; разом з тендерною документацією замовником в окремому файлі подається проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням змін його умов.
Слід зазначити, що у разі якщо фізична або юридична особа, яка має намір подати тендерну пропозицію, не погоджується з вимогами тендерної документації або має пропозиції стосовно внесення змін до тендерної документації, у тому числі до проекту договору про закупівлю, така особа не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку подання тендерної пропозиції може звернутися через електронну систему закупівель до замовника щодо внесення змін до тендерної документації у відповідності до статті 23 Закону.
При цьому інформація щодо розробки тендерної документації міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Інформація щодо укладення, виконання, зміни та розірвання договору про закупівлю міститься в листі від 30.12.2016 № 3302-06/42560-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Інформація щодо зміни істотних умов договору про закупівлю міститься в листі від 27.10.2016 № 3302-06/34307-06, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
|
|
|
15.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ситуація: під час розгляду пропозиції встановлено невідповідність вимогам тендерної документації (наприклад, учасник не надав сертифікат відповідності (товар підлягає обов’язковій сертифікації) та надання цього сертифікату було вимогою тендерної документації). За наявності цієї підстави, пропозиція підлягає відхиленню згідно з п.4 ч.1 ст.30 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначена підстава є достатньої для відхилення пропозиції учасника, тому не має сенсу продовжувати проводити аналіз такої пропозиції для з’ясування наявності ще й інших підстав для відхилення.
В журналі «Фінансовий контроль» № 10 (105) 2014, надрукована стаття заступника начальника відділу моніторингу ризикових операцій Управління контролю за ризиковими операціями та державними закупівлями Держфінінспекції України Ярослави Дуброви: «Розгляд пропозицій учасників торгів: як не схибити», в якій зазначено (стор.42): «Варто звернути увагу, що в разі наявності відповідної підстави для відхилення пропозиції учасника, передбаченої Законом, цей Закон не вимагає від замовника продовжувати здійснювати аналіз пропозиції такого учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення такого учасника».
Питання: у випадку, якщо встановлена одна достатня підстава для відхилення пропозиції учасника, чи потрібно проводити подальший аналіз пропозиції учасника для з’ясування чи є ще й інші підстави для відхилення пропозиції такого учасника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Підстави для відхилення встановлені у статті 30 Закону. У свою чергу, інформація про відхилення тендерної пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику/переможцю, тендерна пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель (частина друга статті 30 Закону).
У разі якщо учасник, тендерна пропозиція якого відхилена, вважає недостатньою аргументацію, зазначену в повідомленні, такий учасник може повторно звернутися до замовника з вимогою надати додаткову інформацію стосовно причини невідповідності його пропозиції умовам тендерної документації, зокрема, технічній специфікації та/або його невідповідності кваліфікаційним критеріям, а замовник зобов'язаний надати йому відповідь з такою інформацією не пізніше ніж через п'ять днів з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель (частина третя статті 30 Закону).
Примірне положення про тендерний комітет або уповноважену особу (осіб) затверджено наказом Мінекономрозвитку України від 30.03.2016 № 557 (далі –Примірне положення).
Поряд з цим, виходячи зі змісту статей 11 і 38 Закону та Примірного положення прийняття рішень та відповідальність, зокрема за відхилення тендерної пропозиції, покладено на тендерний комітет або уповноважену особу замовника. Водночас згідно з частиною третьою статті 11 Закону тендерний комітет або уповноважена особа замовника забезпечує рівні умови для всіх учасників, об'єктивний та чесний вибір переможця.
Крім того, замовникам слід ураховувати, що закупівлі здійснюються за принципами, установленими статтею 3 Закону, зокрема: відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; недискримінація учасників; об'єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
З огляду на викладене, рішення про відхилення тендерної пропозиції приймається замовником самостійно за наявності однієї або декількох підстав, встановлених у статті 30 Закону.
|