|
|
20.05.2020
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
1. Що має слугувати підставою тендерному комітету або уповноваженій особі для оголошення процедури закупівлі?
2. У разі, якщо розпорядник бюджетних коштів надає усну вказівку на закупівлю товарів та послуг, яким чином ТК або УО має формувати технічні завдання?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
При цьому згідно з частиною одинадцятою статті 11 Закону для підготовки тендерної документації та/або оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимог до предмета закупівлі за рішенням замовника уповноважена особа може залучати інших працівників замовника. Відповідно до частини дванадцятої статті 11 Закону за рішенням замовника може утворюватися робоча група у складі працівників замовника для розгляду тендерних пропозицій/пропозицій. У разі утворення робочої групи уповноважена особа є її головою та організовує її роботу. До складу робочої групи застосовуються вимоги абзацу другого частини сьомої цієї статті. Робоча група бере участь у розгляді тендерних пропозицій/пропозицій, у проведенні переговорів у разі здійснення переговорної процедури, а рішення робочої групи має дорадчий характер.
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Абз.3 п.3 ч.7 ст.3 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачає, що придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 та 2 частини першої цієї статті, здійснюється без застосування порядку проведення спрощених закупівель, встановленого цим Законом, у разі, якщо існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із розірванням договору про закупівлю з вини учасника на строк, достатній для проведення тендеру, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника. Таким чином, у цьому випадку можливе проведення переговорної процедури закупівлі.
1. Просимо роз"яснити, які випадки вважаються розірванням договору з вини учасника.
2. Чи можна кваліфікувати як розірвання договору з вини учасника наступну ситуацію: учасник, з яким укладений договір на постачання електроенергії надіслав лист про те, що він не буде виконувати договір з технічних і економічних причин і на наступний місяць ліміти не заведені. При цьому замовник висловив заперечення проти цього, оскільки договір не передбачає односторонньої відмови від договору. Проте учасник не зважає на дане заперечення і лімітів все є не завів. Чи є така обставина підставою для оголошення переговорної процедури закупівлі для укладення договору з новим постачальником в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника?
3. Чи укладається такий договір лише з постачальником останньої надії чи з будь-яким іншим постачальником?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питання 1
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Щодо питання 2
Відповідно до частини першої статті 40 Закону переговорна процедура закупівлі використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю після проведення переговорів щодо ціни та інших умов договору про закупівлю з одним або кількома учасниками процедури закупівлі.
Поряд з цим частиною другою статті 40 Закону визначено перелік випадків застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема якщо у замовника виникла нагальна потреба здійснити закупівлю за наявності одного з випадків, передбачених пунктом 3 частини другої статті 40 Закону.
При цьому замовник самостійно приймає рішення щодо застосування переговорної процедури закупівлі та визначає документи, що підтверджують наявність умов застосування переговорної процедури закупівлі.
Щодо питання 3
Питання закупівлі електроенергії у постачальника "останньої надії" розглянуто у запиті № 91/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=407deed7-bfe6-4b72-82a5-8e8bc36d92e8&lang=uk-UA
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
3 березня 2020 року Військова частина А2183 (далі - Замовник) оголосила про проведення допорогової закупівлі послуг Код ДК021: 50660000-9 Послуги з ремонту і технічного обслуговування військових електронних систем за номером: UA-2020-03-03-002898-a.
10 березня 2020 року ДВТП «Граніт» подало свою тендерну пропозицію з урахуванням усіх вимог.
20 березня 2020 року ДВТП «Граніт» було визнано переможцем Процедури закупівлі, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 25/16 від 20.03.2020 р. та опубліковане Замовником Повідомлення про намір укласти договір. Тобто ДВТП «Граніт» пройшло кваліфікацію, та визнано переможцем.
Згідно з діючим законодавством на момент оголошення закупівлі Замовник не мав підстав для відхилення тендерної пропозиції Переможця (п. 2, ч. 1, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020), оскільки ДВТП «Граніт» надало документи, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020 та не відмовлялось від укладання договору.
Однак, 24 квітня 2020 року Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» на підставі Висновку 4993 військового представництва Міністерства оборони України, що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/19 від 24.04.2020 р. та визнав переможцем ДПВТП, пропозиція якого менш економічно вигідна ніж пропозиція ДВТП «Граніт», що підтверджується Протоколом засідання тендерного комітету № 28/20 від 24.04.2020 р.
Ані в Тендерній документації, яка була опублікована Замовником, ані в діючому законодавстві України в сфері публічних закупівель, відсутні жодні вимоги щодо перевірки учасника військовим представництвом та отримання від них висновку про спроможність. До того ж, Замовник порушив строки, які передбачені для укладання Договору з переможцем, оскільки з дня визначення ДВТП «Граніт» пройшло більше 20 днів.
Враховуючи положення статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» станом на 03.03.2020, в якій зазначені основні принципи закупівлі, дискваліфікація на підставі висновку військового представництва є дискримінацією, оскільки наявність такого висновку у іншого учасника не зазначено. Тобто умова застосовується тільки до одного учасника.
До того ж, статус військових представництв (ВП) та їх повноваження, відповідно до законодавства, передбачають: ознайомлення з документами, матеріалами стосовно замовлень, участь та контроль якості робіт з ремонту озброєння та військової техніки (ОВТ), аналіз собівартості та перевірку якості вже на етапі надання послуг. Серед вичерпного переліку прав та повноважень (ВП), що містяться в вищезгаданому положенні немає такого повноваження як «надання висновку щодо спроможності надання послуг з ремонту», тобто Висновок на підставі, якого Замовник дискваліфікував ДВТП «Граніт» не може надаватись військовими представництвами, згідно вказаним документам.
На Вимогу ДВТП «Граніт» про усунення порушень в процесі проведення закупівлі вих. від 27.04.2020 №112-23/173 щодо вказаних вище порушень, Замовник надав Відповідь вих. від 08.05.2020 № 350/174/808/370/ПС, в якому відмовив в усуненні порушень, посилаючись на висновок військового представництва.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати консультацію (роз’яснення) щодо таких питань:
1) Чи було правомірним рішення Замовника щодо дискваліфікації ДВТП «Граніт»?
2) Чи було правомірним визначення ДПВТП як переможця?
3) Чи може Замовник використовувати військові представництва для проведення перевірки учасника закупівель?
4) Чи можуть застосовуватись висновки військового представництва для кваліфікації учасника, якщо цього не було передбачено в тендерній документації та не передбачено законодавством України?
5) Яким способом ДВТП «Граніт» може захистити свої права як учасника та переможця вказаної закупівлі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” від 25.12.2015 № 922-VIII (до введення в дію Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про публічні закупівлі” та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель” від 19.09.2019 № 114-ІХ) (далі – Закон) установлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Закон застосовувався до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі дорівнює або перевищує відповідні вартісні межі, встановлені в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону.
Поряд з цим питання відбору замовником постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт з використанням електронної системи закупівель під час здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в запиті 1045/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням
При цьому до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери закупівель у конкретних випадках.
Водночас питання вирішення спорів, пов’язаних із проведенням закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в абзацах другому і третьому частини першої статті 2 Закону розглянуто в листі від 16.04.2019 № 3304-04/16225-06 “Щодо оскарження, здійснення контролю та моніторингу закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F16225-06
|
|
|
19.05.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Чи необхідно уповноваженій особі складати протоколи на оголошення процедури про звіт про договір про закупівлю (без використання електронної системи) та протоколи на визначення переможця?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною 10 статті 11 Закону уповноважена особа зокрема планує закупівлі та формує річний план закупівель в електронній системі закупівель, проводить процедури закупівель/спрощені закупівлі, забезпечує рівні умови для всіх учасників, об’єктивний та чесний вибір переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, забезпечує оприлюднення в електронній системі закупівель інформації, необхідної для виконання вимог цього Закону.
Водночас частиною третьою статті 3 Закону визначено, що у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково оприлюднює в електронній системі закупівель відповідно до статті 10 цього Закону звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.
Отже, оскільки Законом не визначено відповідальних щодо закупівель, що здійснюються відповідно до частини третьої статті 3 Закону, відповідальними за оприлюднення звіту про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, може бути будь-яка службова (посадова) особа замовника, у тому числі уповноважена особа або будь-який член тендерного комітету (у разі його наявності).
При цьому оформлення протоколом оприлюднення в електронній системі закупівель зазначеної інформації Законом не передбачено.
У свою чергу, перелік інформації, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, визначений частиною третьою статті 3 Закону.
Так, в звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зокрема зазначається інформація про постачальника товарів, виконавця робіт чи надавача послуг, з яким укладено договір про закупівлю (пункти 3, 4 та 5 частини третьої статті 3 Закону).
Водночас поняття “переможець процедури закупівлі” та “переможець спрощеної закупівлі” визначені в пунктах 18 та 19 частини першої статті 1 Закону. Тому переможець процедури закупівлі/спрощеної закупівлі – це учасник процедури закупівлі/спрощеної закупівлі, визначений замовником в порядку, встановленому Законом для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
|
|
|
17.05.2020
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
У зв’язку із вступом в дію нової редакції ЗУ «Про публічні закупівлі» поясніть будь-ласка наступні питання:
1.Згідно статті 17 Закону визначено 13 підстав відмови учаснику в процедурі закупівлі у першій частині та ще одну в другій, загалом – 14 підстав. Однак в частині 3 статті 17 вказано про подання учасником підтвердження лише п’яти підстав, яким чином в такому випадку замовник повинен отримати інформацію про інші 9 підстав, якщо інформація про них відсутня у відкритих джерелах, зокрема інформацію про наявність в учасника антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми (п.10 част.1 статті 17 Закону)? Чому таке важке та заплутане формулювання в Законі?
2. Згідно част.2 статті 17 Закону визначено можливість замовника відмовити учаснику в участі у закупівлі якщо учасник не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю, і було застосовано санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків. Чи може замовник відмовити учаснику який не виконав свої зобов’язання за договором та до якого замовник звернувся із вимогою щодо відшкодування збитків, однак учасник ігнорує або не відповідає/ не виконує цю вимогу замовника? Як скористатись цією підставою для відхилення тендерної пропозиції якщо вона відсутня в статті 31 Закону?
3. Згідно част. 5 статті 22 замовникам забороняється вимагати від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі тендерної пропозиції, печаткою та підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням кваліфікованого електронного підпису. Технічно учасник в електронній системі закупівель може подати документи у вигляді їх скан-копій та накласти електронний підпис на тендерну пропозицію лише один раз (що є обов’язковим згідно Закону), то ж чи це і потрібно вважати поданням документів у формі електронного документа із накладанням кваліфікованого електронного підпису, чи накладення один раз КЕП на усі скан-копії тендерної пропозиції не є поданням учасником документів (матеріалів та інформації) у формі електронного документа?
4. Чи відомі Мінеконом розвитку випадки масових псевдомоніторингів закупівель із причини відсутності в оголошеннях про закупівлі інформації, що вимагається Законом, що відбувається не з вини замовників , а через те, що в систему публічних закупівель не вносяться/вносяться із запізненням зміни для відповідності змінам у законодавстві, шляхом додавання необхідних полів для заповнення, зокрема в систему досі не додано графу «джерело фінансування, і т.п.». Чи планує Мінеконом розвитку якось боротись із подібними випадками?
5. Повідомте чи у зв’язку із настільки не якісним викладенням останніх змін до Закону України «Про публічні закупівлі» можна найближчим часом очікувати чергових змін до Закону, які виправлять його численні недоліки, оскільки Закон в існуючій редакції через неоднозначне трактування його норм може бути джерелом численних зловживань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Щодо питань 1-2
Відповідь на питання міститься в листі від 03.06.2020 № 3304-04/34835-06 “Щодо застосування статті 17 Закону”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F34835-06
Щодо питання 3
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 604/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=8a026b85-e3c0-4afa-a213-e51bfd58ea97&lang=uk-UA
Щодо питання 4
Повідомляємо, що схоже за змістом питання розглянуто у запиті 713/2020 за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=01ef8431-cea3-4bdf-9b86-388cfb42fc00&lang=uk-UA
Поряд з цим, рекомендації щодо заповнення поля «Джерело фінансування» доступні на інформаційному ресурсі infobox.prozorro.org за посиланням https://infobox.prozorro.org/articles/pole-dzherelo-finansuvannya-plani-z-realizaciji
У свою чергу, згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з порушеного питання пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
Щодо питання 5
За результатами введення дію нової редакції Закону Міністерством буде проведено аналіз стосовно практики застосування законодавства у сфері публічних закупівель та у разі необхідності ініційовано внесення змін до Закону.
|