|
|
03.05.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Департамент житлово-комунального господарства Білоцерківської міської ради провів закупівлю на Дизель-генераторні установки (код ДК 021:2015 - 31120000-3 - Генератори) без врахування у вартості податку на додану вартість згідно Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» №2836-ІХ від 13 грудня 2022 року, яким передбачалося звільнення від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 921 розділу ХХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Митного кодексу України зокрема генераторні установки. Термін поставки Дизель-генераторні установки відповідно умов закупівлі – 01.11.2023 року.
Пунктом 87 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України встановлено, що тимчасово, на період дії воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, але не довше ніж до 1 травня 2023 року, звільняються від оподаткування податком на додану вартість операції з ввезення, переміщення (пересилання) у міжнародних поштових та експрес-відправленнях на митну територію України у митному режимі імпорту товарів, визначених пунктом 9-21 розділу XXI "Прикінцеві та перехідні положення" Митного кодексу України, зокрема електрогенераторні установки. Тобто з 01 травня 2023 року постачання дизель-генераторних установок по договору з Постачальником оподатковується податком на додану вартість.
Підпунктом 6 пункту 19 Постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі - Особливості) перебачено можливість зміни ціни договору про закупівлю у зв’язку з зміною ставок податків і зборів та/або зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок та/або пільг з оподаткування, а також у зв’язку з зміною системи оподаткування пропорційно до зміни податкового навантаження внаслідок зміни системи оподаткування.
Враховуючи викладене вище, керуючись підпунктом 6 пункту 19 Особливостей та підпунктом 6 пункту 13.2 Договору з Постачальником, чи має право Замовник змінювати ціну в договорі про закупівлю шляхом її збільшення пропорційно розміру податку на додану вартість.
Відповідь просимо надати на нашу поштову адресу: : вул. Андрія Шептицького,2, м. Біла Церква, Київська обл., 09100, або на електронну пошту [email protected]
Дякую! СЛАВА УКРАЇНІ!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на подібне питання міститься в запиті № 209/2023, розміщеному на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA
|
|
|
01.05.2023
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
За яким КЕКВ та в якому порядку забезпечується сплата винагороди централізованій закупівельній організації бюджетною установою ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Особливості створення та діяльності централізованих закупівельних організацій установлені постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1216 (зі змінами). Згідно з пунктом 17 цих Особливостей винагорода централізованій закупівельній організацій за організацію та проведення тендеру здійснюється замовником у разі, коли проведення тендерів в інтересах такого замовника зазначеною організацією не є обов’язковим. Розмір винагороди визначається для кожної централізованої закупівельної організації у рішенні органу, який приймає рішення про її визначення. Перелік розпоряджень, якими визначені ЦЗО знаходиться за посиланням: https://prozorro.gov.ua/centralizovana-zakupivelna-organizaciya. Тому з питань сплати винагороди централізованій закупівельній організації слід звертатися до відповідної централізованої закупівельної організації, послугами якої користується замовник. Водночас питання економічної класифікації видатків бюджету регулюється наказом Мінфіну України "Про затвердження Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету та Інструкції щодо застосування класифікації кредитування бюджету" від 12.03.2012 № 333 (далі – наказ № 333). Так, згідно з пунктами 1.1 і 1.2 пункту 1 “Загальні положення” Інструкції щодо застосування економічної класифікації видатків бюджету, затвердженої наказом № 333, економічна класифікація видатків бюджету призначена для чіткого розмежування видатків бюджетних установ та одержувачів бюджетних коштів за економічними характеристиками операцій, які здійснюються відповідно до функцій держави та місцевого самоврядування. Економічна класифікація видатків бюджету забезпечує єдиний підхід до всіх учасників бюджетного процесу з точки зору виконання бюджету. Видатки на проведення публічних закупівель здійснюються за відповідними кодами економічної класифікації видатків бюджету залежно від економічної суті платежу. При цьому згідно з пунктом 5 наказу № 333 Державна казначейська служба України уповноважена надавати роз'яснення з питань застосування економічної класифікації видатків бюджету. |
|
|
01.05.2023
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 17 Закону України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі - Закон №922), а також підпункту 9 пункту 44 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.12 № 1178 (далі - Особливості), Замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов’язаний відхилити тендерну пропозиції у разі якщо у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР) відсутня інформація про кінцевого бенефіціарного власника (далі – КБВ) юридичної особи, у тому числі КБВ її засновника, якщо засновник - юридична особа, або, у разі відсутності КБВ юридичної особи – не внесена відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності.
У той же час, є чинною норма, визначена пунктом 4 розділу Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2019 № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» (далі – Закон № 361) у редакції Закону України від 06.09.2022 № 2571-IX, якою встановлено, що юридичні особи, зареєстровані до набрання чинності цим Законом, подають державному реєстратору інформацію про КБВ в обсязі, визначеному цим Законом, та структуру власності протягом шести місяців з дня набрання чинності нормативно-правовими актами, якими будуть затверджені положення про форму та зміст структури власності і методологія визначення юридичною особою КБВ, але не раніше 90 днів з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні.
Положення про форму та зміст структури власності затверджене наказом Міністерства фінансів України від 19 березня 2021 року № 163, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 08 червня 2021 року за № 768/36390 та набрало чинності 11 липня 2021 року.
Таким чином, відлік строку оновлення інформації про КБВ у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань розпочався 11 липня 2021 року, а воєнний стан, наразі, триває.
Ураховуючи вищевикладене, просимо дати роз’яснення, чи повинен Замовник відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі на підставі відсутності у ЄДР відомостей про КБВ, відповідно до підпункту 9 пункту 44 Особливостей, чи має право не відхиляти пропозицію такого учасника, з огляду на норму пункту 4 розділу X Закону №361, в тому числі можливість не внесення зазначеної інформації у ЄДР протягом дії воєнного стану?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листах від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо вимог статті 17 Закону) та від 28.02.2023 № 3323-04/8463-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо підстав для відмови учаснику процедури закупівлі та відхилення тендерної пропозиції), розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667Відносини у сфері публічних закупівель регулюються Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон), який визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
При цьому відповідно до пункту 44 Особливостей замовник приймає рішення про відмову учаснику процедури закупівлі в участі у відкритих торгах та зобов’язаний відхилити тендерну пропозицію учасника процедури закупівлі в разі, коли: у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутня інформація, передбачена пунктом 9 частини другої статті 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань” (крім нерезидентів).Відповідно до пункту 9 частини другої статті 9 цього Закону інформація про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа (крім юридичних осіб, зазначених у частині восьмій статті 5-1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"): прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), дата народження, країна громадянства (підданства), а в разі, якщо кінцевий бенефіціарний власник-іноземець є громадянином (підданим) декількох країн, - усі країни його громадянства (підданства), серія (за наявності) та номер документа (документів), що посвідчує особу та підтверджує громадянство (підданство), зокрема, але не виключно, паспорта громадянина України для виїзду за кордон, унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності), місце проживання, реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), а також повне найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код (для резидента) засновника юридичної особи, в якому ця особа є кінцевим бенефіціарним власником, характер та міра (рівень, ступінь, частка) бенефіціарного володіння (вигоди, інтересу, впливу). У разі відсутності в юридичної особи кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, у тому числі кінцевого бенефіціарного власника її засновника, якщо засновник - юридична особа, вноситься відмітка про зазначення у структурі власності юридичної особи обґрунтованої причини його відсутності. У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін. У випадках, встановлених Законом України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", до Єдиного державного реєстру вноситься відмітка про можливу недостовірність інформації про кінцевого бенефіціарного власника або структуру власності юридичної особи;
При цьому, оскільки відповідно до Положення про Міністерство юстиції України (далі - Мін’юст), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 № 228 (зі змінами), Мін’юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, з порушеного у запиті питання щодо внесення і наявності/відсутності інформації про кінцевого бенефіціарного власника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, пропонуємо звернутися до Мін’юсту.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому.
|
|
|
27.04.2023
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
В грудні 2021 року було виграно тендер на закупівлю послуг навчання та підписано договір з АТ "Укргазвидобування". Сума тендеру на момент підписання дорівнювала 250 000 грн. з ПДВ, оскільки Виконавець не був платником ПДВ сторонами було узгоджено підписати договір без ПДВ (208 333,33 грн.). З лютого 2022 року ТОВ "Навчальний центр Інновацій" отримав статус платника ПДВ у зв'язку з чим після цієї дати всі операції за фактом першої події (оплата, виконання послуг) нараховується ПДВ до суми вартості таких послуг, у зв'язку з чим виникла потреба внести зміни до договору зг. пункту 6 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»:
істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до
виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, щодо
зміни ціни в договорі про закупівлю у зв’язку зі зміною ставок податків і зборів та/або
зміною умов щодо надання пільг з оподаткування - пропорційно до зміни таких ставок
та/або пільг з оподаткування. Проте АТ "Укргазвидобування" заперечує, що наша ситуація підлягає під цей пункт. Звернувшись за індивідуальною податковою консультацією до Державної Податкової Служби ми отримали відповідь що сума акту виконаних робіт зг. Податкового Кодексу України та повинна дорівнювати з сумою ПДВ (250 000 грн.), в той час як контрагент ігнорує відповідь податкової та заперечує підпадання даної ситуації під зміни. Просимо надати відповідь: чи можливо змінити істотні умови договору на підставі п. 6 частини 5 статті 41, якщо виконавець став платником ПДВ під час виконання договору та зобов'язаний надалі нараховувати 20% ПДВ на вартість всіх послуг згідно Податкового кодексу України?
НАГОЛОШУЄМО:
1. Серед всіх консультацій про публічні закупівлі ми не знайшли схожої ситуації та відповіді на своє питання.
2. ТОВ "Навчальний центр Інновацій" не змінював систему оподаткування, тобто відповідь у листі Мінекономіки від 17.01.2017 № 3302-06/1340-06 теж не підпадає під дану ситуацію
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю" та у запиті № 209/2023, № 858/2022, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=b5bdf3a9-3fe7-42ef-8c8e-769dd16aef12&lang=uk-UA
https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=35b59490-5d0d-440a-ad9b-d72bd421da06&lang=uk-UA
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися саме у випадках передбачених Законом з урахуванням умов, що були передбачені договором про закупівлю, сформованим на підставі Закону України “Про публічні закупівлі”.
|
|
|
27.04.2023
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Львівський міський територіальний центр соціального обслуговування
(надання соціальних послуг) є комунальною бюджетною установою, яка
здійснює надання соціальних послуг громадянам, які перебувають у складних життєвих обставинах і потребують сторонньої допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України «Деякі питання закупівлі товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України» від 20.03.2020 №225 затверджено «Перелік товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України». Враховуючи вищевказане установою було придбано "рукавички медичні та спеціальні захисні". Згідно з Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 вказаному предмету відповідає код 18424300-0 Одноразові рукавички. Але вибрати для закупівлі такий код не вірно, адже предмет закупівлі, відповідно до Порядку № 708, визначається за четвертим знаком. Тому для такого товару предмет закупівлі визначається за кодом: 18420000-9: Аксесуари для одягу ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника.
Просимо надати роз'яснення чи вірно обраний класифікатор та його відповідний код: ДК 021:2015:18420000-9: Аксесуари для одягу до вище вказаного предмету закупівлі? Якщо не вірно обрано, чи вважатиметься це порушенням порядку визначення предмета закупівлі і яку несе за собою відповідальність?
Заздалегідь дякуємо за відповідь!
|
|
Відповідь
|
|
Так, визначення предмета закупівлі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) та Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15.04.2020 № 708.
При цьому зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.
Поряд з цим частиною першою статті 44 Закону встановлено, що за порушення вимог, установлених цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими на виконання цього Закону, уповноважені особи, службові (посадові) особи замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Згідно з статтею 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення порушення порядку визначення предмета закупівлі тягне за собою накладення штрафу на службових (посадових), уповноважених осіб замовника у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання адміністративних стягнень щодо порушення законодавства про закупівлі належать до компетенції Держаудитслужби, яка відповідно до покладених на неї завдань згідно з частиною четвертою статті 7 Закону та Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
|