|
21.11.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Суть питання: В листі від 15.07.2016 р № 3302-06/21890-07 в зазначено, що звіт про укладений договір оприлюднюється коли вартість предмета закупівлі в ДОГОВОРІ є більшою за 50 тис грн.
Але у ряді періодичних видань наголошують, що звіт необхідно оприлюднювати коли загальна сума по коду закупівлі в межах бюджетного року перевищує 50 тис грн.
Ми закуповуємо м"ясо у різний час:
Курятина 20 тис - договір від 03.02.2018
Курятина 28 тис - договір від 05.07.2018
Курятина 30 тис - договір від 21.11.2018
Сума по кожному конкретному договору менша 50 тис, але загальна сума предмету закупівлі по всім договорам 78 тис.
Не публікація звіту про укладений договір від 21.11.2018 в такому випадку буде порушенням Закону України "Про публічні закупівлі"?
Крім викладеного хочу зазначити, що розміщена на вашому сайті відповідь на подібний запит 1116/2017 яка наведена нижче, не дає відповіді на моє питання, так як в цілому посилається до тексту листів № 3302-01_38216-06 від 25.11.2016 та № 3302-06_21890-07 від 15.07.2016.
Відповідь на запит 1116/2017:
"Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №733/2017 та № 339/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA
Крім цього зазначаємо, що замовники не обмежені у можливості оприлюднення звітів про укладені договори."
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідь на подібні звернення містяться у запитах №733/2017 та № 339/2017, що розміщені на інформаційному ресурсі за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=915a6531-fe39-48b6-839a-7a34424a0aed&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fe393acb-e5b4-480f-aac3-bcde59b0f2c1&lang=uk-UA
Крім цього зазначаємо, що замовники не обмежені у можливості оприлюднення звітів про укладені договори.
При цьому звертаємо увагу, що інформація, викладена у запиті 1116/2017, містить вичерпну відповідь на зазначене питання.
|
|
22.02.2018
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до статті 8 Закону просимо надати узагальнену відповідь рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері закупівель з приводу дій замовника та способу оприлюднення інформації у разі закінчення 20-денного терміну з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю при неукладенні договору про закупівлю, коли замовник немає підстав ні для відхилення тендерної пропозиції відповідно до частини першої статті 30 Закону; ні для переобрання переможця; ні для відміни торгів або визнання торгів такими, що не відбулися відповідно до статті 31 Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Виходячи зі змісту статті 19 Закону, звіт про результати проведення процедури закупівлі є підсумковим документом, який фіксує завершення процедури закупівлі та містить обов’язкову інформацію щодо дати укладення договору про закупівлю або, у разі якщо в результаті проведення торгів не було укладено договір про закупівлю, підстави прийняття рішення про неукладення договору про закупівлю.
Таким чином, процедура закупівлі завершується оприлюдненням звіту про результати її проведення.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=3&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”.
|
|
04.06.2019
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі № 454 від 17.03.2016р. «Про затвердження Порядку визначення предмета закупівлі» розділ 2 част.1 абзац 2 "Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749 (далі – Єдиний закупівельний словник), за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги." Відповідно до пункту 12 частини 1 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» з метою недопущення порушень у сфері державних закупівель просимо Вас надати роз’яснення з таких питань:
1) Чи правильно було визначено предмет закупівлі - код ДК 021:2015: 32320000-2 — Телевізійне й аудіовізуальне обладнання (Комп`ютерне обладнання для кабінету інформатики) по закупівлі №UA-2019-05-02-000938-a, якщо у складі закупівлі планується придбати наступне обладнання:
- Персональний комп’ютер (монітор, системний блок, клавіатура, миша) 147 шт;
- Фабрика друку 16 шт;
- Комплекс інтерактивний навчальний (мультимедійний проектор, інтерактивна дошка, ноутбук) 13 шт.;
- Портативний комп’ютер учня (ноутбук) 10 шт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас інформація щодо порядку визначення предмета закупівлі міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 "Щодо порядку визначення предмету закупівлі", розміщеному за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F3816-06
Отже, замовник визначає предмет закупівлі самостійно з дотриманням вимог Закону та Порядку.
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій в конкретних випдаках.
|
|
02.04.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
Доброго дня!
Просимо Вас пояснити правомірні чи ні дії замовника, а саме в документації замовника міститься вимога зазначити назву виробника, учасником зазначені та прописані дані відповідно до попередньо отриманої комерційної пропозиції від виробника (форма власності виробника- приватна). Замовник відхиляє пропозицію посилаючись на ч. 7 ст. 28 ЗУ «Про публічні закупівлі», але не на перевірку ст. 17, а на те, що начебто замовником отримано листа від виробника, що він не виготовляє деякі позиції закупівлі, публічно такого листа не опубліковано та його змісту ніхто не бачить, посилаючись на лист з яким не має можливості ознайомитись учаснику закупівлі, замовник відхиляє пропозицію. Просимо Вас оцінити правомірні дії замовника чи ні? Вразі якщо так то яким саме чином можна перевірити такі твердження та посилання замовника на невідомі (не публічні) відповіді від виробників, особливо коли в переліку виробників більше 30-ти іноземних компаній виробників, і замовник на власний розсуд, ні яким чином офіційно не підтверджено, непрофесійно та мабуть з помилками перекладає листи відповіді заводів виробників, а потім робить висновок, що учасника слід дискваліфікувати бо недостовірна інформація. Чи в таких випадках правомірні дії замовника?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запиті 907/2017 за посиланням http://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=02b0208b-a681-4822-bbc9-7b1f1e7a99fb&lang=uk-UA
Разом з тим повідомляємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459, до компетенції Мінекономрозвитку не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випдаках.
|
|
17.04.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
Чи можливо по допороговим закупівлям збільшити(зменшити) обсяги товару чи послуг та збільшення(зменшення) суми договору
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання зазначена у запитах від 15.11.2016 № 115/2016 та від 09.03.2017 № 353/2017 за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=cf930cb2-cf6c-46ee-8ebe-8590b3bb605c&lang=uk-UA та http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=fc2812a5-9a71-4a00-ac90-8a720bd3918a&lang=uk-UA
|