Консультації з питань публічних закупівель | Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

Чи можна укладати договір про закупівлю у вигляді окремого електронного документа (PDF), підписаного сторонами кваліфікованим електронним підписом ( КЕП) за результатами проведеної відповідної процедури закупівлі?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

При цьому, виходячи зі змісту частини першої статті 41 Закону, договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ).

Так, вимоги до письмової форми правочину у відповідності до статті 207 ЦКУ допускають використання при вчиненні правочинів, зокрема, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

При цьому відносини, пов’язані з використанням електронних документів та кваліфікованих електронних підписів регулюються Законами України “Про електронні довірчі послуги” та "Про електронні документи та електронний документообіг".

Отже, законодавство у сфері публічних закупівель не містить обмежень щодо укладення договору у вигляді електронного документа та підписання сторонами договору про закупівлю кваліфікованим електронним підписом.

Крім цього, зазначаємо, що згідно з пунктом 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, договір про закупівлю, додатки до договору про закупівлю, зміни до договору про закупівлю розміщуються замовником в електронній системі закупівель у форматі PDF.

13.11.2020

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6053 / 6290

Згідно ЗУ "Про ринок електичної енергії" (далі-Закон)універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам (ст.63).Цим же Законом визначено, що малий непобутовий споживач - споживач, який не є побутовим споживачем і купує електричну енергію для власного споживання, електроустановки якого приєднані до електричних мереж з договірною потужністю до 50 кВт. Відповідно до Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила), визначено, що дозволена (договірна) потужність - максимальна величина потужності, дозволена до використання в будь-який час за кожним об'єктом споживача відповідно до умов договору споживача про розподіл (передачу) електричної енергії, набута на підставі виконання договору про приєднання до електричних мереж або у результаті набуття права власності чи користування на об'єкт (об'єкти)(п.1.1.2).Тобто Правила чітко встановлюють - за кожним об'єктом споживача не повинно бути більше 50 кВт. В селищній раді більше ста об'єктів і кожний з них менше 50кВт (максимум 20кВт). У звязку з чим прошу надати відповідь чи є Біловодська селищна рада малим непобутовим споживачем і чи має вона право на отримання універсальної послуги?

Відповідь

03.08.2021

Запитання Тема: Інше

Розширений перегляд

6051 / 6497

Підскажіть будь ласка, чи являється порушенням те, якщо учасник надав аналогічний договір та відгук на нього від тієї ж самої організації, яка і проводить закупівлю?

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі- Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.

Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 Закону та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям.

Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документаціі та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, а також розгляд тендерної пропозиції, яка визначена найбільш економічно вигідною на відповідність вимогам тендерної документаціїі здійснюється замовником самостійно з дотриманням вимог Закону та принципів здійснення закупівель, встановлених у статті 5 Закону.

Водночас зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.

21.11.2023

Запитання Тема: Предмет закупівлі

Розширений перегляд

6050 / 6469

Доброго дня! Під час планування закупівель на наступний рік є потреба придбання товару за одним кодом ДК 021, але на різні суми, залежно від виробничої необхідності підприємства. Чи буде це вважатися порушенням п.6 Особливостей та вказувати на поділ предмету закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкритих торгів, якщо спочатку будуть закуповуватися нагальні потреби сумами у відповідності до п. 11 Особливостей (до 100 тис. грн.), а потім оголошені процедури закупівель відповідно до чинного законодавства України? Дякую!

Відповідь

Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 03.09.2020 № 3304-04/54160-06 “Щодо планування закупівель”, від 10.09.2020 №3304-04/55366-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 20.10.2022 № 3323-04/70997-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування", від 08.12.2022 № 3323-04/78667-06 "Щодо особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо планування закупівель та відображення їх у річному плані), від 19.09.2023 № 3323-04/50098-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування" (Щодо скорочення підстав; щодо форми і змісту обгрунтування),розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями:
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F54160-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55366-06
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3323-04%2F70997-06
https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=78667
https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=50098
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – постанова № 1178, Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Відповідно до пункту 14 Особливостей закупівля відповідно до цих особливостей здійснюється замовником на підставі наявної потреби або у разі планової потреби наступного року (планових потреб наступних періодів). Запланована закупівля включається до річного плану закупівель замовника відповідно до статті 4 Закону.
Відповідно до пункту 5 Особливостей забороняється придбання замовниками товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями, та укладення договорів про закупівлю, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної цими особливостями (крім випадків, передбачених пунктами 9 і 13 цих особливостей).
Згідно з пунктом 6 Особливостей замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури закупівлі відкриті торги/використання електронного каталогу (у разі закупівлі товару), визначеної Особливостями.
Згідно з абзацом третім пункту 17 Особливостей забороняється укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення відкритих торгів/використання електронного каталогу, крім випадків, передбачених цими особливостями.
Відповідно до підпункту 1 пункту 21 Особливостей договір про закупівлю є нікчемним у разі коли замовник уклав договір про закупівлю з порушенням вимог, визначених пунктом 5 Особливостей.
Відповідно до пункту 15 Особливостей якщо у замовника виникла додаткова потреба (яку замовник не міг передбачити на момент здійснення закупівлі за тотожним предметом закупівлі) у здійсненні закупівлі за предметом закупівлі, закупівля за яким ним вже була здійснена у поточному році, очікувана вартість такого предмета закупівлі не додається до очікуваної вартості тотожного предмета закупівлі (тотожних предметів закупівель), закупівля яких була здійснена; замовник обирає вид закупівлі такого предмета закупівлі з урахуванням вартісних меж, визначених Особливостями.
Отже, у разі якщо замовником у розумінні Закону передбачено придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону та Особливостей, в один із способів, в залежності від очікуваної вартості предмета закупівлі, визначеного згідно з Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 15 квітня 2020 р. № 708 (зі змінами). При цьому будь-які рішення щодо придбання замовником товарів, робіт і послуг, у тому числі щодо визначення потреби та способів здійснення закупівлі, приймаються замовником самостійно з дотриманням принципів здійснення публічних закупівель, а також дотриманням вимог законодавства в цілому.
Слід зазначити, що відкриті торги є основною процедурою закупівлі у відповідності до частини першої статті 20 Закону. Порядок проведення відкритих торгів, визначений Особливостями, передбачає скорочені строки проведення процедури закупівлі (орієнтовно може становити 20 днів) та спрощення вимог до учасників процедури закупівлі. Альтернативою для закупівлі товарів є використання електронного каталогу.
Виходячи з пункту 13 Особливостей, придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень,замовником товарів, робіт і послуг без застосування електронної системи закупівель, шляхом укладання прямих договорів, здійснюється за наявності підстав, які мають бути обґрунтованими та документально підтвердженими. Обґрунтування має бути у вигляді розпорядчого рішення замовника або іншого документа, що готується уповноваженою особою або іншою службовою (посадовою) особою замовника та погоджується (затверджується) керівником замовника або іншою особою, визначеною керівником замовника. Такою підставою, зокрема, є випадок, коли існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку з виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення закупівлі із застосуванням відкритих торгів.
Крім цього, згідно з підпунктом 8 пункту 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпункту 13 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків:зміни умов у зв’язку із застосуванням положень частини шостої статті 41 Закону. Відповідно до частини шостої статті 41 Закону дія договору про закупівлю може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку.
Згідно з частиною другою статті 44 Закону за придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, відповідно до вимог цього Закону, та укладення договорів, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель, визначених цим Законом, та за порушення вимог цього Закону службові (посадові) особи, уповноважена особа замовника та керівники замовників несуть відповідальність згідно із законами України.
Ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери публічних закупівель в конкретних випадках.

23.11.2021

Запитання Тема: Виконання договору

Розширений перегляд

6050 / 6363

При здійсненні публічних закупівель АТ «Укргазвидобування» притримується принципу недискримінації учасників та рівного ставлення для них. У процедурах закупівель АТ «Укргазвидобування» активно приймають участь Учасники-нерезиденти. При оприлюдненні плану закупівель та, відповідно, процедури закупівлі, в основному використовується валюта – гривня. Учасники торгуються у гривнях, нерезиденти приводять свою ціну до гривні. У разі, коли очікуються основні учасники-нерезиденти, закупівля планується та оголошується в іншій валюті. У випадку коли у закупівлі, оголошеній у гривні, беруть участь нерезиденти, виникає проблема із відображенням інформації у Системі електронних закупівель. А саме, при оприлюдненні договору з переможцем-нерезидентом у Системі електронних закупівель відсутня технічна можливість обрати іншу валюту, ніж була зазначена при оприлюдненні оголошення закупівлі. Таким чином, ми маємо можливість зазначити лише суму у гривнях, хоча насправді договір укладається в іншій валюті. Таким чином, спотворюється інформація про укладений договір. Крім того, при звітуванні про виконання договору дублюється спотворення інформації – звітувати можна лише у валюті закупівлі (грн.) АТ «Укргазвидобування» неодноразово зверталося за роз’ясненнями та з вимогами усунути цю технічну невідповідність до електронного майданчика (Zakupki.Prom.ua), та до Адміністратора Системи ДП «Прозорро», але так і не отримали вирішення проблеми. Просимо надати роз’яснення щодо необхідних дій Замовника при оприлюдненні інформації про договір та звіт про укладений договір, укладений з нерезидентом, в частині зазначення суми та валюти договору за умови технічних обмежень, зазначених вище

Відповідь

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію

Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів

Бази даних у сфері
технічного регулювання;

Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг

Державні закупівлі

Електронне звернення

Мапа сайту

Статистика

Що нового на сайті

Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України

01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2