|
|
11.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Питання стосовно спрощених закупівель. Відповідно до статті 14 Закону строк для подання пропозицій не може бути менше ніж п’ять робочих днів з дня оприлюднення Оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель, згідно статті 10 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі та проект договору про закупівлю оприлюднюється не пізніше ніж за шість робочих днів до кінцевого строку подання пропозицій. Пропозиції подаються учасниками після закінчення періоду уточнення (період уточнення не менше 3 роб. днів). Яка загальна кількість днів на уточнення та подання пропозицій повинна бути: не менше 8 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 5 роб. дні (подання)), чи все ж таки 6 роб. днів (3 роб. дні (уточнення) + 3 роб. дні (подання))?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання особливостей проведення окремих етапів спрощеної закупівлі міститься в листі від 05.05.2020 № 3304-04/28729-06 "Щодо спрощених закупівель", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F28729-06
|
|
|
10.06.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня.
Будь ласка допоможіть у наступному питанні. Учасник зазначив у ціновій пропозиції спрощеної закупівлі серед шести найменувань товару, що вимагався умовами оголошення до постачання, - два однакових найменування товару, але з різною ціною. Чи є така помилка не суттєвою, або дану пропозицію потрібно відхилити у зв’язку із тим, що дана помилка впливає на зміст пропозиції?
Враховуючи те, що розрив між зазначеним вище Учасником та наступним за ціною складає лише 1,00 грн., є велике бажання уникнути можливих конфліктних ситуацій.
Дуже дякую за відповідь та допомогу.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини одинадцятої статті 14 Закону замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною.
Разом з тим згідно з пунктом 1 частини тринадцятої статті 14 Закону замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі.
При цьому всі рішення приймаються замовником самостійно.
|
|
|
07.06.2020
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня. Прошу надати роз'яснення стосовно застосування редакцій Закону України "Про публічні закупівлі" при наступних обставинах:
Були оголошені відкриті торги до 19 квітня 2020 року (тобто по минулій редакції Закону України "Про публічні закупівлі"), розгляд тендерних пропозицій учасників відбувався після 19 квітня 2020 року (тобто після введення в дію нової редакції Закону України "Про публічні закупівлі"). Державною аудиторською службою України був розпочатий моніторинг закупівлі після 19 квітня 2020 року та за результати моніторингу на думку Державної аудиторської служби України мало місце порушення Закону України "Про публічні закупівлі" під час розгляду тендерних пропозицій, що відбулось після 19 квітня 2020 року в частині невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону.
Прошу надати роз'яснення яка редакція Закону України "Про публічні закупівлі" та яка редакція ст. 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення підлягає застосуванню у випадку накладення штрафу на замовника за невідхилення тендерних пропозицій, які підлягали відхиленню відповідно до закону у випадку якщо розгляд відповідних тендерних пропозицій відбувався після 19 квітня 2020 року, проте оголошення про проведення вікритих торгів було опубліковано до 19 квітня 2020 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Водночас в листі від 21.04.2020 № 3304-04/25806-06 "Щодо інформування про розроблення і затвердження нормативно-правових актів", розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F25806-06 надано відповідь та рекомендації щодо завершення процедур закупівель відповідно до порядку, що діяв до введення в дію цього Закону.
Крім цього, згідно з статтею 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 (зі змінами), Державна аудиторська служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Пунктом 4 указаного Положення установлено, що Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про закупівлі, реалізує державний фінансовий контроль через здійснення: державного фінансового аудиту; перевірки закупівель; інспектування (ревізії); моніторингу закупівель.
Тому, з питання, що стосується порушення законодавства про закупівлі пропонуємо звернутися до вищевказаного центрального органу виконавчої влади.
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право замовник під час оголошення відкритих торгів на закупівлю робіт (ремонт дорожнього покриття)висувати вимогу до учасників: подавати в своїй тендерній пропозиції інформацію та копію договору на надання послуг з утилізації сміття з юридичною особою, яка має право на надання послуг з утилізації сміття. Чи являється дана вимога дискримінацією?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 1064/2020, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням:https://www.me.gov.ua/inforez/Details?lang=uk-UA&id=c9f65704-bb33-4e93-b2f7-fb03fbe3edc6
|
|
|
05.06.2020
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати правову оцінку безпідставвного оголошення Замовником спрощеної процедури закупівлі
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (у редакції Закону № 114-ІХ від 19.09.2019) (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Згідно з частиною четвертою статті 7 Закону Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, здійснюють контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України.
Разом з тим, ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки не належить визначення правомірності дій замовника в конкретних випадках.
|