|
1) Тендерною документацією передбачено, що на підтвердження технічних і якісних характеристик предмета закупівлі, учасник у складі пропозиції має надати: договірна ціна; пояснювальна записка; локальний кошторис; відомість ресурсів; розрахунки загальновиробничих та адміністративних витрат; розрахунок вартості експлуатації машин та механізмів. Проте в наданій пропозиції відсутній один розрахунок, а саме розрахунок загальновиробничих та адміністративних витрат. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції бо відсутній один з розрахунків, що відноситься до технічних характеристик предмету закупівлі?
2) В дефектному акті опублікованому замовником до тендерної документації вказано 65 позицій, у дефектному акті наданому учасником у пропозиції відсутня одна позиція, і ця ж позиція не врахована учасником в кошторисних розрахунках. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції ?
3) В дефектному акті опублікованому замовником до тендерної документації є позиція «шпаклювання простих фасадів…», у дефектному акті наданому учасником пропозиції «шпаклювання простих фасадів…» відсутня, проте з’явилась нова позиція «штукатурення розчином….», при цьому об’єм (кількість) відповідає вимогам що зазначено замовником в дефектному акті під час публікації закупівлі. Враховуючи зазначене чи може замовник надати 24 години на виправлення даного порушення, чи це одразу відхилення пропозиції ?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Закону з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості). З 25.02.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 17.02.2023 № 157 “Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. No 1178”, зміни якої спрямовані на розв’язання питань, що пов’язані з правозастосуванням положень постанови Кабінету Міністрів України № 1178, зокрема і щодо пункту 40 Особливостей.
Так, згідно з пунктом 40 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерній пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.
Отже, у разі якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, які були надані учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі і при цьому їх виправлення не призведе до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо, то такі невідповідності підлягають виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей. Натомість не підлягає виправленню згідно з пунктом 40 Особливостей випадок відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції.
Водночас будь-які рішення щодо закупівель, у тому числі щодо визначення відповідності учасника кваліфікаційним критеріям, приймаються замовником самостійно з дотриманням вимог законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій суб'єктів сфери публічних закупівель у конкретних випадках.
|
|
Доброго дня! У попередньому зверненні ми не отримали відповідь чи підпадає ліцензійний договір під дію Закону України «Про публічні закупівлі». Для дотримання норм чинного законодавства при укладанні договорів із Державним підприємством, яке є Замовником в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» просимо надати конституцію з наступного питання:
Замовник має намір укласти договір з суб’єктом господарювання ліцензійний договір. Предметом ліцензійного договору є надання дозволу використання технічних умов, які є об’єктом авторського права. За умовами ліцензійного договору державне підприємство (сторона договору-Ліцензіат) за користування зазначеними технічними умовами, як об’єктом права інтелектуальної власності, виплачує Товариству (сторона договору - Ліцензіар) грошову винагороду (роялті) у вигляді відсотків від отриманого прибутку за результатами реалізованої продукції, яка буде виготовлятись за такими технічними умовами. Тобто, ціна договору не встановлена у твердій грошовій сумі і буде розраховуватись у відсотках від отриманого державним підприємством прибутку та залежати від обсягу продажу продукції, яка буде виготовлена за такими технічними умовами. Грошова винагорода (роялті) буде сплачуватись за власні кошти Замовника, які він буде отримувати за результатами здійснення господарської діяльності.
Для дотримання чинного законодавства України при укладанні такого договору просимо надати консультацію:
1. Яким чином визначити очікувану вартість предмета закупівлі, у разі проведення процедури закупівлі Замовником для укладання зазначеного ліцензійного договору?
2. Яку процедуру закупівлі, відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», зобов’язаний провести Замовник для укладання зазначеного ліцензійного договору?
|