Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
19.03.2026 Запитання      Тема: Допорогові закупівлі Розширений перегляд
1116 / 1161
За посилання https://blog.zakupivli.pro/pryami-oboronni-zakupivli-shho-mozhna-kupuvaty-bez-tenderiv-za-postanovoyu-%e2%84%96-1275-z-urahuvannyam-zmin-%e2%84%96-215-vid-2025/ опубліковано статтю Прямі оборонні закупівлі: що можна купувати без тендерів за Постановою № 1275 (з урахуванням змін № 215 від 2025) в якій у розділі Принципи та обмеження прямих закупівель за Постановою № 1275 зазначено, що “Постанова № 1275 встановлює порогові суми і категорії, що визначають, коли оборонний замовник має проводити закупівлю через електронну систему, а коли може укласти прямий договір. Ключові принципи такі: 1. Порогові суми для оборонних закупівель: Якщо вартість закупівлі до 200 тис. грн для товарів і послуг, або до 1,5 млн грн для робіт, застосування електронної системи не вимагається. Це означає, що такі відносно невеликі закупівлі можуть здійснюватися без проведення відкритих торгів, чи процедури спрощеної закупівлі. Відповідно, прямі договори є типовим шляхом придбання для потреб оборони на суми, менші зазначених порогів. Замовнику не потрібно навіть звітувати в Prozorro про такі договори на суму до 200 тис. грн​.”. Крім цього, за посиланням https://blog.zakupivli.pro/kategoriyi-tovariv-robit-i-poslug-dozvoleni-dlya-pryamyh-dogovoriv/ у абзаці другому пункту 1 цієї статті зазначено “Таким чином, закупівлі нижче 200 тис. грн для товарів/послуг (або нижче 1,5 млн грн для робіт) фактично завжди здійснюються прямим договором. Жодного звіту про такий договір під час воєнного стану публікувати не потрібно​, хоча замовник може зафіксувати цю закупівлю у себе внутрішнім документом. ”. Приймаючи до уваги вищезазначене, прошу надати роз'яснення щодо відповідності інформації, яка оприлюднена у цих публікаціях вимогам встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану”.
Відповідь
19.02.2026 Запитання      Тема: Виконання договору Розширений перегляд
933 / 957
За результатами процедури закупівлі Запит ціни пропозиції з переможцем було укладено договір про постачання товару. Строк поставки товару був до 15.12.2025 року, строк дії договору до 31.12.2025 року. Договором передбачено в односторонньому порядку розірвання договору у разі не виконання зобов'язань постачальником. Постачальник товар не поставив. 19.01.2026 року постачальнику було направлено Укрпоштою листом з описом вкладення претензію та додаткову угоду про розірвання договору в односторонньому порядку . 10.02.2026 року лист повернувся як такий, що не вручений. Оскільки є необхідність у звітуванні на майданчику Прозоро, то чи можна вважати, що такий договір розірваний в односторонньому порядку?
Відповідь
09.02.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1136 / 1170
Керуючись частиною шостої статті 41 Закону «Про публічні закупівлі», Сторони прийшли до згоди збільшити обсяги закупівлі в обсязі, що не перевищують 20 відсотків суми, визначеної в початковому договорі про закупівлю, укладеному в попередньому році, якщо видатки на досягнення цієї цілі затверджено в установленому порядку. Питання: Чи є відображення в додатковій угоді збільшення фактичної загальної ціни договору (з урахуванням збільшення суми на 20 відсотків) порушенням фінансової дисципліни?
Відповідь
28.01.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1138 / 1174
Заявник звертається за роз’ясненням щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України «Про оборонні закупівлі» у частині участі суб’єктів господарювання у процедурах закупівель товарів спеціального призначення для потреб оборони. Заявник є юридичною особою, яка здійснює діяльність з постачання товарів та може брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель як продавець (постачальник). При цьому заявник не є виробником відповідного товару. Виникло питання щодо допустимості участі заявника у процедурах закупівель у разі, якщо для виконання договору про закупівлю товар спеціального призначення буде закуповуватися у іншої юридичної особи — виробника. При цьому щодо такої юридичної особи — виробника — Антимонопольним комітетом України раніше було прийнято рішення про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У разі участі заявника у процедурі закупівлі: -заявник виступає єдиним учасником процедури закупівлі; -виробник товару не бере участі у процедурі закупівлі, не подає пропозиції, -не здійснює супровід участі та не є стороною договору про закупівлю із замовником; -замовниками у таких закупівлях виступають державні замовники у сфері оборони; -у складі пропозиції заявник подає документи, що підтверджують технічні, якісні характеристики та походження товару, із зазначенням фактичного виробника; -товар повністю відповідає вимогам тендерної (закупівельної) документації та технічним умовам закупівлі. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1.Чи має право заявник як продавець (постачальник), який не є виробником товару, брати участь у процедурах публічних та/або оборонних закупівель і постачати товар спеціального призначення, виробником якого є юридична особа, щодо якої застосовано заборону на участь у публічних закупівлях як учасника? 2.Чи допускається укладення та виконання договору про закупівлю відповідно до Закону України «Про оборонні закупівлі» у випадку, якщо товар, що постачається заявником, виготовлений таким виробником та відповідає встановленим технічним і якісним вимогам? 3.Чи може сам факт зазначення у пропозиції учасника інформації про виробника товару, щодо якого застосовано відповідну заборону, бути підставою для недопуску заявника до участі у процедурі закупівлі або для відхилення його пропозиції? 4.Чи може участь заявника у процедурах публічних або оборонних закупівель за наведених обставин розцінюватися як опосередкована участь у закупівлі юридичної особи — виробника, щодо якої застосовано заборону? 5.Які норми законодавства та обставини, за позицією Міністерства економіки України, є визначальними для прийняття державним замовником у сфері оборони рішення щодо допуску або відхилення пропозиції заявника у подібних випадках?
Відповідь
28.01.2026 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
1104 / 1122
Звертаємось з проханням надати роз’яснення щодо застосування норм Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі" у частині визначення підстав для участі або відмови в участі у процедурах публічних закупівель. Просимо надати правову позицію Міністерства економіки України щодо такої ситуації. Юридична особа (далі — Компанія 1) має намір брати участь у процедурах публічних закупівель відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі", у тому числі у закупівлях товарів спеціального (військового) призначення. Учасниками та/або кінцевими бенефіціарними власниками Компанії 1 є: фізична особа - відсоток права голосу 50%; інша юридична особа (далі — Компанія 2) - відсоток права голосу 50%. При цьому щодо Компанії 2 раніше було прийнято рішення уповноваженим органом про притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, яким застосовано заборону на участь у процедурах публічних закупівель як учасника. У зв’язку з наведеним, просимо надати роз’яснення з таких питань: 1. Чи має право Компанія 1 брати участь у процедурах публічних закупівель за наявності у її складі учасника та/або кінцевого бенефіціарного власника, щодо якого застосовано заборону на участь у публічних закупівлях? 2. Чи поширюється заборона, застосована до Компанії 2, на Компанію 1 як окрему юридичну особу відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Закону України "Про оборонні закупівлі"? 3. Чи може сама наявність у складі Компанії 1 такого учасника та/або кінцевого бенефіціарного власника бути підставою для відмови Компанії 1 в участі у процедурі закупівлі або для відхилення її тендерної пропозиції? 4. Чи підлягають перевірці замовником у межах процедур публічних закупівель обставини щодо притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції учасників або кінцевих бенефіціарних власників учасника процедури закупівлі?
Відповідь
Міністерство економіки
та довкілля України
01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2