Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
15.08.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2136 / 2183
Відповідно до загальноприйнятої практики та підходу до умов проведення закупівель, початок перебігу строків в таких закупівлях здійснюється відповідно до частини 1 статті 253 Цивільного кодексу України, а саме: перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок. Зазначене підтверджується в тому числі і роз’ясненнями Міністерства економіки України з цього питання, зокрема за посиланням https://me.gov.ua/InfoRez/Details?id=d6c6d6ed-bbd8-4463-a583-32b0a49d88a9&lang=uk-UA. Разом з тим, відповідно до постанови Верховного Суду від 21.12.2019 у справі №916/452/19 (та інші численні позиції судів), розрахунок перебігу строку згідно абз. 15 п. 47 Особливостей, має починатися з дня настання відповідної події (а не з наступного дня настання відповідної події). Відповідно існують різні підходи до розрахунку строків у разі якщо зазначено початку перебігу «з дня» та «з дати». Таким чином, просимо надати роз’яснення щодо наступного: 1. Яким чином здійснювати розрахунок строків в публічних закупівлях, зокрема з якого дня/дати починається перебіг відповідного строку; 2. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у випадку зазначення початку перебігу «з дня» та «з дати»; 3. Яким чином обчислювати початок перебігу строку у конкретних випадках: 1. Ч. 10 ст. 29 Закону - Строк розгляду тендерної пропозиції/пропозиції, що за результатами оцінки визначена найбільш економічно вигідною, не повинен перевищувати п’яти робочих днів з дня визначення найбільш економічно вигідної пропозиції. Такий строк може бути аргументовано продовжено замовником до 20 робочих днів. У разі продовження строку замовник оприлюднює повідомлення в електронній системі закупівель протягом одного дня з дня прийняття відповідного рішення. 2. Абз. 15 п. 47 - Особливостей Переможець процедури закупівлі у строк, що не перевищує чотири дні з дати оприлюднення в електронній системі закупівель повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, повинен надати замовнику шляхом оприлюднення в електронній системі закупівель документи, що підтверджують відсутність підстав, зазначених у підпунктах 3, 5, 6 і 12 цього пункту. 3. Абз. 4 п. 49 Особливостей - Замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 15 днів з дати прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладення договору може бути продовжений до 60 днів.
Відповідь
24.06.2024 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
2163 / 2269
Доброго дня! По данній закупівлі на сайті неможливо перевірити декларацію по назві запропонованого товару, а згідно наказу ми повинні шукати по назві: Відповідно до НАКАЗу МОЗ України від 21.12.2022 № 2311 «Про внесення змін до Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг, форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режим доступу до них» 21.12.2022 № 23112. У Реєстрі осіб містяться такі відомості: 1) про особу, відповідальну за введення виробів в обіг: найменування юридичної особи або прізвище, ім’я, по батькові (за наявності) фізичної особи - підприємця, відповідальної за введення виробів в обіг (виробник або уповноважений представник) код ЄДРПОУ або індивідуальний податковий номер; місцезнаходження (місце реєстрації) особи, відповідальної за введення виробів в обіг (адреса, телефон, електронна адреса); виробник (українською мовою та англійською мовою (за наявності)); місцезнаходження виробника (адреса, телефон, факс, електронна адреса, країна); поточний рахунок особи, відповідальної за введення виробів в обіг (за наявності). 2) про медичні вироби або активні медичні вироби, які імплантують, або медичні вироби для діагностики in vitro: відомості про особу, відповідальну за введення виробів в обіг (ідентифікатор); вироби їх назви та за наявності інформація щодо типу, виду, марки, моделі, коду за каталогом, відомості про реагенти (українською мовою та англійською мовою (за наявності)); опис виробів (характеристика, призначення) (за наявності); декларація про відповідність та у разі наявності сертифікат відповідності; код та назва виробів, відповідно до Національного класифікатора НК 024:2019 «Класифікатор медичних виробів», затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 05 лютого 2019 року № 159 (за наявності); код виробів згідно ДСТУ EN ISO 9999:2021 Засоби допоміжні для осіб з обмеженням життєдіяльності (далі - ISO 9999) (за наявності). Вони подали Швидкий тест на виявлення 10 видів наркотичних речовин, сеча, касета для занурення (Boson, 1L26M3). Як нам перевірити по назві цей тест? Згідно з класифікатором повинна бути назва виробу, клієнт не надав інформацію стосовно моделі яка в специфікації а надав тест на алкоголь ще й по слині, а не по сычи, як замовлялось. Чи можемо ми такого учасника дискваліфікувати?
Відповідь
12.06.2024 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
2606 / 2688
Замовники, в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» від 25.12.2015 року в редакції Закону України №114-IX від 19.09.2019р. (надалі – Закон), відповідно до пункту 3-7 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг згідно особливостей затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» в редакції постанови Кабінету Міністрів України №471 від 12.05.2023 – із змінами (надалі – Особливості). Відповідно до пункту 11-1 Особливостей замовники, які є закладами охорони здоров’я або структурними підрозділами з питань охорони здоров’я обласних та Київської міської державних (військових) адміністрацій, здійснюють закупівлі лікарських засобів, які в установленому законом порядку зареєстровані в Україні, та медичних виробів за переліком згідно з додатком 1, вартість яких становить або перевищує 50 тис. гривень, такі закупівлі здійснюються з використанням електронного каталогу відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 (Офіційний вісник України, 2020 р., № 75, ст. 2407), з урахуванням положень, визначених Особливостями. Відповідно до пункту 10 Особливостей замовники, у тому числі централізовані закупівельні організації, здійснюють закупівлі товарів, вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, шляхом застосування відкритих торгів у порядку, визначеному пунктом 121 Особливостей або розділом “Порядок проведення відкритих торгів” Особливостей, та/або шляхом використання електронного каталогу для закупівлі товару відповідно до порядку, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822 “Про затвердження Порядку формування та використання електронного каталогу”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями, та/або в порядку, передбаченому пунктом 8 Оособливостей. Відповідно пункту 1-1 постанови від 25.03.2009 №333 «Деякі питання державного регулювання цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення» – із змінами (надалі – Постанова №333) «Заклади охорони здоров’я державної та комунальної форми власності, що частково або повністю фінансуються з державного та місцевих бюджетів (у тому числі мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій), а також місцеві державні адміністрації (військові адміністрації) та їх структурні підрозділи здійснюють закупівлі лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого цією постановою.» Відповідно до частини 10 статті 10 Закону України від 19.10.2017 №2168-VIII «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» – із змінами (надалі – Закон №2168) «{Дію частини десятої статті 10 зупинено до 1 січня 2025 року} 10. Оплаті за рахунок коштів Державного бюджету України підлягають лікарські засоби, які включені до Національного переліку основних лікарських засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, та програми медичних гарантій.» У зв’язку з неузгодженістю норм Постанови №333 та Закону №2168, просимо надати роз’яснення стосовно закупівлі, відповідно до пункту 10 та/або 11-1 Особливостей, закладами охорони здоров’я комунальної форми власності, що мають укладені договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, лікарських засобів, що в установленому законом порядку зареєстровані в Україні та НЕ включені до Національного переліку.
Відповідь
05.06.2024 Запитання      Тема: Оприлюднення інформації про закупівлю Розширений перегляд
2125 / 2213
Доброго дня! Планується укладання тристороннього договору: перша сторона - орган місцевого самоврядування (Замовник), друга сторона - (ТОВ 1) підрядник , третя сторона - (ТОВ 2) платник, який буде повністю здійснювати фінансування. Вартість робіт перевищує 1,5 млн. гривень.Чи потрібно такий договір висвітлювати в прозоро? З урахуванням того, що гроші на рахунок замовника не поступають. Платник безпосередньо сплачує підряднику.
Відповідь
27.05.2024 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
2852 / 2909
В межах господарської діяльності товариство з обмеженою відповідальністю (далі – ТОВ) планує укладання трьохстороннього договору про надання послуг з проведення практичної (льотної) підготовки пілотів між наступними сторонами: Сторона 1 – Замовник (державний навчальний заклад, зацікавлений в отриманні послуги, та який має відповідні кошти, виділені для цієї підготовки з Державного бюджету), та Сторона 2 – Виконавець (ТОВ, яке має відповідну компетенцію в цій галузі, документально підтверджену державним уповноваженим органом в галузі авіації), та Сторона 3 – Орендодавець повітряного судна (фізична особа – підприємець, яка є власником повітряного судна відповідного типу і надала згоду на його використання в цілях договору). Джерелом фінансування договору є кошти Державного бюджету. Зміст договору чітко визначає розподіл прав та обов’язків між Сторонами. Також договором визначено, що відповідальність за досягнення мети договору (навчання пілотів) покладається на Виконавця, і відповідні кошти за надані послуги (за винятком коштів за оренду повітряного судна), надходять на його рахунок. Кошти за оренду повітряного судна мають перераховуватись на рахунок Орендодавця. З огляду на той факт, що з одного боку Стаття 626 та інші положення Цивільного кодексу України ніяким чином не обмежує кількість учасників договору, а з іншого боку, Закон України «Про публічні закупівлі» чітко не визначає можливість укладання тристоронніх договорів, при підготовці до укладання цього договору у Сторін виникли наступні питання: 1. Чи відповідає укладання такого трьохстороннього договору про надання послуг, вимогам положень Закону України «Про публічні закупівлі»? 2. Чи не виникає будь-яких протиріч або порушень при фінансуванні такого трьохстороннього договору про надання послуг коштами Державного бюджету?
Відповідь
Міністерство економіки України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2