|
|
21.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Пунктом 13 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції від 17.05.2025) встановлено, що придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару.
Водночас, законодавством України у сфері публічних закупівель не встановлено певної форми договору про закупівлю, однак визначено (пункт 17 Особливостей та частина перша статті 41 Закону), що договір про закупівлю укладається відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно з частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, ні нормами законодавства у сфері здійснення публічних закупівель, ні положеннями Цивільного та Господарського кодексів України не передбачено певної окремо визначеної форми для укладання договору про закупівлю.
Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно з частиною 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір, як різновид правочину, є домовленістю двох або більше сторін (частина 1 статті 626 ЦК України).
Враховуючи викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливості укладення договору про закупівлю без використання електронної системи закупівель відповідно до підпунктів 13 та 15 пункту 13 Особливостей шляхом сплати рахунку-фактури, за умови, що такий рахунок містить всі істотні умови договору та укладений у повній відповідності до пункту 13 Особливостей, зокрема:
- інформацію про таку закупівлю включено до річного плану закупівель,
- оприлюднено звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, разом з таким договором та додатками;
- оприлюднено обґрунтування підстави для здійснення замовником закупівлі відповідно до пункту 13 Особливостей.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Згідно з пункту 17 Особливостей договір про закупівлю за результатами проведеної закупівлі згідно з пунктами 10, 13, 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей укладається відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п’ятої, сьомої - дев’ятої статті 41 Закону, та цих особливостей.
Відповідно до підпунктів 13 і 15 пункту 13 Особливостей придбання замовниками товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких становить або перевищує 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких становить або перевищує 200 тис. гривень, робіт, вартість яких становить або перевищує 1,5 млн. гривень, може здійснюватися шляхом укладення договору про закупівлю без застосування відкритих торгів та/або електронного каталогу для закупівлі товару у разі, коли:
здійснюється закупівля товарів, робіт та послуг для/з будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів: критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури; сектору систем життєзабезпечення критичної інфраструктури в рамках реалізації експериментального проекту відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 142 “Про реалізацію експериментального проекту щодо нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, ремонту та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору критичної інфраструктури” (Офіційний вісник України, 2025 р., № 20, ст. 1335) за договорами про закупівлю, які укладаються до 1 березня 2026 року;
здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для проведення заходів, спрямованих на забезпечення захисту об’єктів підприємств, установ та організацій електроенергетичного, ядерно-промислового, вугільно-промислового, нафтогазового комплексів та об’єктів критичної інфраструктури підсектору залізничного транспорту сектору транспорту і пошти, у тому числі для організації захисту їх працівників у частині будівництва, створення та облаштування об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, для відновлення зруйнованих або пошкоджених внаслідок збройної агресії Російської Федерації таких об’єктів, а також для проведення першочергових аварійно-відбудовних робіт на об’єктах залізничної інфраструктури та ремонту тягового і рухомого складу.
Водночас згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Згідно статті 208 ЦК України у письмовій формі належить вчиняти, зокрема правочини між юридичними особами.
У свою чергу, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Разом з тим, відповідно до пункту 3-8 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону у разі здійснення замовником закупівлі, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому інформація, яку повинен містити звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, зазначена в статті 3 Закону.
З огляду на викладене, замовник самостійно приймає рішення щодо способу укладення договору про закупівлю у разі здійснення придбання відповідно до пункту 13 Особливостей з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
19.01.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день.
За результатами відкритих торгів було укладено договір про закупівлю з компанією-нерезидентом. Після підписання актів здачі-приймання наданих послуг за договором Замовником не було здійснено остаточного розрахунку, з огляду на що компанія-нерезидент звернулася до суду.
Наразі рішення суду набуло законної сили та зобов'язано стягнути з Замовника суму основного боргу за договором, 3% річних, пеню та витрати по сплаті судового збору.
Крім того, через невиконання рішення суду в добровільному порядку компанія-нерезидент звернулася до відповідних інстанція для примусового виконання рішення, що зумовило стягнення з Замовника на користь держави виконавчого збору.
Для належного виконання законодавства у сфері публічних закупівель та оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю прошу надати роз'яснення, чи включати до суми оплати за договором про закупівлю сплачені Замовником 3%річних, пеню та витрати по сплаті судового збору, а також стягнуту суму виконавчого збору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 1 Закону договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. При цьому, виходячи зі змісту пунктів 31 та 32 статті 1 Закону, а саме понять тендерна документація та тендерна пропозиція, договір про закупівлю укладається між замовником і учасником за результатом процедури закупівлі на умовах, встановлених під час її проведення. У свою чергу, згідно з пунктом 19 Особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13, 15, та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89,91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків встановлених цим пунктом. При цьому правовідносини та видатки, які не передбачають придбання в розумінні Закону, не є предметом регулювання законодавства про публічні закупівлі. Крім цього, зазначаємо, що відповідь на питання щодо оприлюднення звіту про виконання договору про закупівлю міститься у запитах №№ 81/2024, 450/2024, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d0a03364-625d-4828-bac4-321bd7e16cdd?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/48e3df1b-a6e9-4050-b579-2a1fcca4f800?lang=uk-UA |
|
|
03.01.2026
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. Статтею 11 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) передбачено один із трьох способів визначення або призначення уповноваженої особи замовника. Разом з тим, у Примірному положенні про уповноважену особу, затвердженому наказом Міністерства економіки України (надалі - Мінекономіки) від 08.06.2021 № 40 та листі «Щодо організації закупівельної діяльності замовника» від 10.04.2020 за № 3304-04/24218-06 зазначено про те, що замовник може використовувати одночасно декілька способів для визначення різних уповноважених осіб. Під час організації Військовою частиною А2641 закупівельного процесу та визначення або призначення уповноважених осіб планується використано одночасно два способи для визначення різних уповноважених осіб з урахуванням тенденції зростання закупівель та вузькопрофільної діяльності структурних підрозділів, зокрема призначити одну уповноважену особу на штатну посаду, а решту призначити позаштатно шляхом покладання додатквих обов'язків. З урахуванням вищевикладеного, прошу Вас, як Уповноваженого органу, дати роз’яснення щодо можливості одночасного застосування декількох способів одночасно при визначенні або призначенні уповноважених осіб замовника.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 10.04.2020 від 3304-04/24218-06 "Щодо організації закупівельної діяльності замовника" (Яка кількість уповноважених осіб необхідна замовнику?; Щодо способів визначення УО) та у запитах № № 788/2020, 339/2025, 375/2025, що розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=24218https://me.gov.ua/InfoRez/Details/62d50abb-41ac-4def-afe9-68cb525d64bc?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/acf76746-99ea-4b1f-8df7-385b5c52ee49?lang=uk-UAhttps://me.gov.ua/InfoRez/Details/98b4093e-5adf-4ba6-90ae-358b166eafc0?lang=uk-UAТак, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Відповідно до пункту 35 частини першої статті 1 Закону уповноважена особа (особи) – службова (посадова) чи інша особа, яка є працівником замовника і визначена відповідальною за організацію та проведення процедур закупівлі/спрощених закупівель згідно з цим Законом на підставі власного розпорядчого рішення замовника або трудового договору (контракту). Згідно із частиною третьою статті 11 Закону замовник має право призначити декілька уповноважених осіб, за умови що кожна з таких осіб буде відповідальною за організацію та проведення конкретних закупівель. Водночас звертаємо увагу, що у розділі Консультації з питань закупівель реалізована можливість пошуку інформації. У разі якщо аналогічне за змістом питання надходило до інформаційного ресурсу, відповідь на нього розміщена у цьому розділі. У зв’язку з цим пропонуємо попередньо користуватися пошуком у зазначеному розділі. |
|
|
22.12.2025
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Добрий день. З огляду на те, що 2025 рік добігає свого кінця, а замовники вже оголошують закупівлі, у яких кінцевий строк подання тендерних пропозицій припадає вже на перші числа січня 2026 року, то постає питання щодо підтвердження ступеня виробництва товарів, що передаються у власність замовника за результатами закупівель. А саме:
Є великий сумнів, що більшість виробників встигнуть у перші числа січня 2026 року подати заявки про включення товару до Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва (далі – Перелік) на 2026 рік (хіба що вони це зробили заздалегідь). Крім того, згідно із Законом, ступінь локалізації виробництва у 2026 році вже становитиме 30 відсотків;
У всіх товарів, які містяться в Переліку, зазначена дата деактивації записів про включення товарів до переліку: 31 грудня 2025 року. І навіть, якщо ступінь локалізації їх виробництва відповідає рівню, встановленому на 2026 рік, учасники не зможуть використати такі товари для підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації, оскільки записи будуть деактивовані.
Встановлена в Переліку дата деактивації записів про включення товарів до переліку суперечить нормі, зазначеній в пункті 10. Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. №861 (далі – Порядок). А саме, в пункті 10 Порядку зазначено наступне:
«Перелік формується щороку за результатами автоматичного опрацювання поданих виробником заявок на веб-порталі.
ЗАПИС ПРО ВКЛЮЧЕННЯ ТОВАРУ ДО ПЕРЕЛІКУ ЧИННИЙ ПРОТЯГОМ РОКУ, В ЯКОМУ БУЛА ПОДАНА ЗАЯВКА ТА ДО 31 БЕРЕЗНЯ НАСТУПНОГО РОКУ.
{АБЗАЦ ДРУГИЙ ПУНКТУ 10 ІЗ ЗМІНАМИ, ВНЕСЕНИМИ ЗГІДНО З ПОСТАНОВОЮ КМ № 1293 ВІД 10.10.2025}»
Тобто, враховуючи зміни до Порядку від 10.10.2025 року, записи про включення товарів до переліку, внесені у 2025 році, повинні мати дату деактивації 31 березня 2026 року, за умови відповідності ступеня локалізації виробництва вимогам Закону.
Враховуючи вищевикладене, прошу Вас виправити дату деактивації записів про включення товарів до переліку з «31 грудня 2025 року» на «31 березня 2026 року» в Переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва. У випадку відмови у виправленні дати деактивації записів про включення товарів до переліку, прошу Вас надати роз’яснення, яким чином учасникам здійснювати підтвердження своєї відповідності вимогам тендерних документацій щодо локалізації при поданні своїх тендерних пропозиції на початку 2026 року, а саме з 01.01.2026 року.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що з питань Порядку підтвердження ступеня локалізації виробництва товарів та проведення моніторингу дотримання вимог щодо ступеня локалізації виробництва предметів закупівлі, внесених до переліку товарів, що є предметом закупівлі, з підтвердженим ступенем локалізації виробництва згідно постанови Кабінету Міністрів України від 2 серпня 2022 р. № 861 (зі змінами), необхідно звертатися до департаменту розвитку реального сектору економіки Мінекономіки за електронною адресою: [email protected] або за поштовою адресою Міністерства: 01008, м. Київ, вул. М. Грушевського 12/2, вказуючи адресатом Департамент розвитку реального сектору економіки Мінекономіки, за довідковою інформацією можна звернутись за телефонами: 200-47-73*3725, 200-47-73* 3198. |
|
|
18.12.2025
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 року № 1506 передбачено впровадження експериментального проєкту, спрямованого на посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності до формування груп протиповітряної оборони.
Наше підприємство, будучи замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі», на виконання зазначеної постанови планує здійснювати закупівлі товарів військового та оборонного призначення.
Водночас застосування стандартних процедур публічних закупівель передбачає обов’язкове оприлюднення в електронній системі закупівель відомостей щодо постачальників, найменування, кількості та інших характеристик товарів оборонного призначення. Розміщення такої інформації у відкритому доступі може створювати реальні загрози безпеці працівників підприємства, а також негативно впливати на забезпечення обороноздатності об’єкта критичної інфраструктури.
З огляду на викладене, просимо надати роз’яснення щодо можливих механізмів здійснення закупівель товарів військового призначення в межах реалізації зазначеного експериментального проєкту з урахуванням вимог безпеки. Крім того, просимо повідомити, чи передбачається внесення змін до законодавства у сфері публічних та/або оборонних закупівель або прийняття інших нормативно-правових актів, які дозволили б проводити такі закупівлі без розкриття чутливої інформації та з дотриманням необхідних заходів захисту.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону.
Поряд з цим, відповідно до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 р. № 671 (зі змінами) Міністерство оборони України (Міноборони) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міноборони є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує: державну політику з питань національної безпеки у воєнній сфері, сфері оборони і військового будівництва у мирний час та особливий період; державну промислову політику, державну військово-промислову політику, державну політику у сфері оборонно-промислового комплексу, в авіабудівній галузі та забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері космічної діяльності (далі - стратегічні галузі промисловості). Міноборони є центральним органом виконавчої влади та військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили та Держспецтрансслужба.
Тому, з питань що стосуються постанови Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2025 р. № 1506 "Про реалізацію експериментального проекту щодо посилення протиповітряної оборони території України шляхом залучення підприємств незалежно від форми власності до утворення груп протиповітряної оборони" слід звертатись до Міноборони як центрального органу виконавчої влади у сфері оборони.
|