|
|
27.04.2026
|
Запитання
Тема:
Оприлюднення інформації про закупівлю
|
Розширений перегляд
|
|
|
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 внесено зміни до особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2022 р. № 1275, зокрема до переліку предметів закупівель, закупівля яких здійснюється без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі” в порядку, визначеному державним замовником (п. 43), додано вибухову речовину військового призначення.
Відповідно до п. 10 зазначених особливостей за результатами здійснення закупівель без використання електронної системи закупівель відповідно до пункту 9 цих особливостей (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) державні замовники розміщують звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель відповідно до частин п’ятої та шостої статті 30 Закону України “Про оборонні закупівлі”.
Разом з тим, статтею 30 Закону України “Про оборонні закупівлі” встановлений обов’язок для державних замовників оприлюднювати оголошення про закупівлю, а також звітувати про договори укладені без використання електронної системи закупівель у разі якщо вартість товарів і послуг, дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, робіт - 1,5 мільйона гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин).
Тобто, в переліку виключень, зазначеному у статті 30 Закону України «Про оборонні закупівлі», відсутня вибухова речовина військового призначення.
Враховуючи вищезазначене, просимо надати роз’яснення з приводу наступного: чи потрібно державному замовнику у сфері оборони у разі здійснення закупівлі вибухової речовини військового призначення оприлюднювати оголошення про закупівлю та звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу!
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі - Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Абзацом другим частини першої статті 2 Закону встановлено, що Закон застосовується за умови, що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, до визначених цим Законом державних замовників, які здійснюють оборонні закупівлі.
Частиною четвертою статті 2 Закону встановлено, що державним замовникам забороняється придбання товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, та укладення державних контрактів (договорів), що передбачають оплату державним замовником у сфері оборони товарів, робіт і послуг оборонного призначення до/без проведення видів (процедур) закупівель, визначених цим Законом або Законом України “Про публічні закупівлі”, крім випадків, передбачених цим Законом. Державний замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення застосування норм Закону.
Відповідно до частини п’ятої статті 30 Закону за результатами здійснення закупівель (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівель озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин) на період дії правового режиму воєнного стану в разі здійснення закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість предмета закупівлі для товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, для робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони - 1,5 мільйона гривень, державний замовник (служба державного замовника, військова частина) оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель протягом 10 робочих днів з дня укладення такого договору.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог, встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі – Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель (далі - закупівлі) для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), (далі - державні замовники) із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
При цьому абзацом першим пункту 43 Особливостей № 1275 встановлено, що державні замовники здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової та спеціальної техніки, ракет і боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення, послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин та товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд без застосування видів (процедур) закупівель, визначених законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Відповідно до пункту 6 Особливостей № 1275 для планування оборонних закупівель та звітування про їх здійснення відповідно до цих особливостей рішеннями державних замовників, що здійснюють такі закупівлі, визначаються переліки та обсяги закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони. При цьому вимоги пункту 6 Особливостей № 1275 розповсюджуються як на оборонні закупівлі, що здійснюють державним замовником відповідно до пунктів 8 та 9 Особливостей № 1275 так і на оборонні закупівлі, що здійснюються відповідно до пунктів 43-49 Особливостей № 1275.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2026 № 279 “Про внесення змін щодо прискорення кодифікації та постачання товарів оборонного призначення до деяких постанов Кабінету Міністрів України” були внесені зміни у тому числі у Особливості № 1275, зокрема, ввівши поняття “вибухова речовина військового призначення”.
Отже, враховуючи положення частини першої статті 30 Закону, а також пункту 43 Особливостей № 1275 оборонні закупівлі вибухової речовини військового призначення здійснюються без застосування видів (процедур) закупівель, визначених Законами України “Про оборонні закупівлі” та “Про публічні закупівлі”. Порядок проведення таких закупівель, зокрема порядок укладення державних контрактів (договорів), визначається державним замовником.
Підсумовуючи інформуємо, що враховуючи частину другу статті 19 Конституції України, а також відповідно до норм Закону та Положення про Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2025 № 903, до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу з питань закупівель не належить визначення правомірності дій суб’єктів сфери закупівель в конкретних випадках.
Звертаємо увагу, що листи Мінекономіки не встановлюють норм права та мають виключно рекомендаційний та інформативний характер.
|
|
|
24.04.2026
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закупівля медичних виробів. Під час розгдляду тендерних пропозицій Замовником встановлено, що в тендерній пропозиції Учасника, відсутня скан копія з оригіналу листа виробника (представництва, філії виробника – якщо їх відповідні повноваження поширюються на територію України), або представника, дилера, дистриб’ютора, офіційно уповноваженого на це виробником, яким підтверджується можливість поставки Учасником товару, який є предметом процедури закупівлі, у кількості, якості та в терміни, визначені тендерною документацією та пропозицією Учасника (далі-Гарантійний лист). Водночас, Учасником був наданий Гарантійний лист в якому помилково вказаний інший виробник. В наданій Декларації про відповідність вказаний коректний виробник і офіційний представник в Україні, який власне і надав цей Гарантійни лист. По суті, це була помилка, виправлення якої не призводить до зміни предмета закупівлі і Учасник міг би надати виправлений Гарантійний лист. Однак, Замовником принято рішення відхилити тендерну пропозицію Учасника згідно пп.2 п.44 Особливостей. Питання: чи правомірно Замовник не розмістив повідомлення з вимогою про усунення невідповідностей в електронній системі закупівель (п.43 Особливостей), а одразу застосував пп.2 п.44 Особливостей, оскільки Гарантійний лист виробника/оф. представника щодо поставки товару, не є документом про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі та не змінює предмет закупівлі, що пропонується ?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
15.04.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Державне підприємство «Об’єднана компанія «Укрвуглереструктуризація» є виконавцем бюджетної програми «Заходи з ліквідації неперспективних вугледобувних підприємств» (КПКВК 2401070).
Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1997 р. № 939 (зі змінами).
Заходи з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств (шахт, розрізів) здійснюються відповідно до договорів підряду на виконання робіт з ліквідації шахт/розрізів, укладених за результатами відкритих торгів.
Договори на закупівлю робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств не є закупівлею послуг з поточного ремонту, робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об’єкта будівництва, послуг з поточного ремонту з розробленням проектної документації, робіт з будівництва об’єктів з розробленням проектної документації, тобто на них не поширюються норми абзацу другого та третього статті частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі».
Разом з тим, договори підряду на виконання робіт з ліквідації збиткових вугледобувних підприємств містять у собі витрати підрядника на такі матеріальні ресурси, як паливо (бензин та дизельне пальне).
Починаючи з березня 2026 року в Україні йде значне зростання цін на бензин та дизельне пальне, що унеможливлює виконання підрядниками робіт за цінами на ці матеріальні ресурси, які були актуальні підчас подання ними тендерних пропозицій та укладання договорів.
Згідно пункту 24 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 №668 Сторони у договорі підряду можуть передбачати порядок уточнення твердої договірної ціни у разі істотного зростання (у розмірі, визначеному сторонами) після укладення договору підряду цін на ресурси, які забезпечує підрядник, а також послуг, що надаються йому третіми особами.
Відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471) істотні умови договору про закупівлю можуть змінюватись, у тому числі, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін …….., у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни.
Враховуючи наведене, ДП «ОК «Укрвуглереструктуризація» просить надати консультацію з наступного питання: Чи може, відповідно до підпункту 7 пункту 19 Особливостей, змінюватися у бік збільшення ціна договору підряду на закупівлю робіт з ліквідації гірничого підприємства, у разі істотного зростання встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін на матеріальні ресурси, які забезпечує підрядник, відповідно до встановленого в договорі про закупівлю робіт порядку зміни ціни договору, без збільшення обсягів закупівлі таких робіт.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 24.11.2020 № 3304-04/69987-06 “ Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю”, розміщені на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланням: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. З 19.10.2022 на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, замовники, що зобов’язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону, проводять закупівлі відповідно до Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178 (із змінами) (далі – Особливості), яка прийнята Урядом на виконання вимог Закону. Так відповідно до підпункту 7 пункту 19 особливостей істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10, 13 (крім підпунктів 13, 15 та 26 пункту 13 цих особливостей, крім договору про закупівлю, зазначеного в абзацах другому, третьому частини першої статті 41 Закону), 80, 86, 88, 89, 91 цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку “на добу наперед”, що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Таким чином, зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися у випадках та порядку, що були передбачені проектом договору та договором про закупівлю з урахуванням вимог законодавства та з урахуванням специфіки предмета закупівель (товар/послуга/робота). Тому, зміна істотних умов договору про закупівлю у конкретному випадку може здійснюватися на підставі тих умов та порядку, що були передбачені проектом договору та визначені укладеним договором про закупівлю відповідно до редакції пункту 19 Особливостей, яка діяла на момент його укладення. При цьому будь-які рішення приймаються замовником самостійно та з дотриманням вимог законодавства в цілому. |
|
|
14.04.2026
|
Запитання
Тема:
Виконання договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Просимо надати роз’яснення щодо практичного застосування положень Закону України «Про публічні закупівлі» та «Особливостей», затверджених постановою КМУ №1178, у ситуації, що стосується корегування статусу платника ПДВ переможця закупівлі без зміни загальної суми договору.
Опис обставин:
Замовником було проведено дві процедури закупівлі, переможцем у яких визначено ТОВ «Д.І.М. інжиніринг»:
1. UA-P-2025-03-19-014965-a: Договір укладено на суму 419 856,24 грн (в т.ч. ПДВ — 69 976,04 грн).
2. UA-P-2025-03-18-009116-a: Договір укладено на суму 1 579 000,00 грн (в т.ч. ПДВ — 263 166,67 грн).
При цьому, у закупівлі UA-P-2025-03-18-009116-a учасник у складі тендерної пропозиції надав комерційну пропозицію на суму 1 579 000,00 грн без ПДВ, що відповідало його фактичному статусу неплатника податку. Проте під час оформлення тексту договорів по обох закупівлях було допущено технічну помилку — зазначено, що суми включають ПДВ.
Після встановлення факту, що Постачальник є неплатником ПДВ, сторони уклали додаткові угоди, якими:
- Виправлено статус Постачальника на «неплатника ПДВ»;
- Загальну суму договорів залишено без змін (відповідно до ціни, зафіксованої за результатами електронного аукціону).
Обґрунтування позиції замовника:
Замовник вважає, що оскільки ціна переможця в електронній системі закупівель є кінцевою і включає всі податки та збори, то зміна внутрішньої структури цієї ціни (виключення ПДВ) без збільшення загальної вартості договору не є зміною істотних умов у бік погіршення для замовника. Більше того, зменшення ціни на 20% після аукціону призвело б до порушення прав учасника, який розраховував на отримання повної суми своєї цінової пропозиції, зафіксованої системою.
Враховуючи вищевикладене, просимо надати відповіді на наступні питання:
1. Чи є правомірним укладання додаткової угоди про зміну статусу платника ПДВ без пропорційного зменшення загальної ціни договору, якщо така загальна ціна відповідає результатам електронного аукціону та тендерній пропозиції учасника?
2. Чи вважається порушенням вимог п. 19 «Особливостей» (Постанова №1178) залишення загальної суми договору незмінною у разі виправлення помилки щодо нарахування ПДВ, якщо фактична сума витрат бюджетних коштів не збільшується?
3. Як має діяти замовник у випадку, коли в тексті договору помилково зазначено «з ПДВ», хоча комерційна пропозиція учасника-переможця була подана «без ПДВ»: чи має пріоритет загальна ціна аукціону над технічним описом податкових зобов'язань у тексті договору?
4. Чи можна в даному випадку застосовувати аналогію положень пп. 6 п. 19 «Особливостей» щодо зміни статусу платника податків як підставу для коригування умов договору без зміни його загальної вартості?
|
|
Відповідь
|
|
|
|
|
13.04.2026
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Надати роз’яснення щодо можливості укладання додаткової угоди по електричній енергії до договору з метою:
- зміни ціни за одиницю електричної енергії;
- без зміни загального обсягу закупівлі;
- без зміни загальної суми договору.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на питання міститься у листах від 24.11.2020 № 3304-04/6997-06 “Щодо укладення, виконання, змін та розірвання договору про закупівлю” (Докладніше про випадки, у разі яких можуть змінюватися істотні умови договору про закупівлю, інформацію наведено у додатку 1), від 20.02.2026 № 3323-04/18059-06 "Щодо внесення змін до особливостей здійснення публічних закупівель та інформації щодо кінцевих бенефіціарних власників" та у запиті 423/2025, розміщених на інформаційному ресурсі Уповноваженого органу за посиланнями: https://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F69987-06https://me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList/f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884?tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=18059https://me.gov.ua/InfoRez/Details/d73cb26c-affc-4e30-8b19-cbc819010abc?lang=uk-UAВодночас повідомляємо, що наказом Мінекономіки від 07.05.2024 № 11712 затверджені методичні рекомендації щодо особливостей здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Ці рекомендації розроблені з метою формування єдиного підходу до організації публічних закупівель електричної енергії, підготовки тендерної документації та проекту договору про закупівлю (договору про постачання електричної енергії споживачу) і мають рекомендаційний характер. Ознайомитись з наказом можна за посиланням: https://bit.ly/44BMU1GПринагідно інформуємо, що на офіційному сайті Мінекономіки в розділі “Публічні закупівлі” рубрики “Аналітика та методологія” розміщено “Огляд закупівельної практики щодо випадків внесення змін до істотних умов договору про закупівлю”, з яким пропонуємо ознайомитись за посиланням: https://me.gov.ua/Documents/MoreDetails?lang=uk-UA&id=2049ebb8-abf3-45cc-be85-5ca5cf4b3ebb&title=OgliadZakupivelnoiPraktikiSchodoVipadkivVnesenniaZminDoIstotnikhUmovDogovoruProZakupivliu |