|
Шановний користувачу!
Щодо припинення публічного доступу до інформації, її маскування в електронній системі закупівель (далі - ЕСЗ) та порядку виконання обов'язкових вимог законодавства державними замовниками, повідомляємо наступне.
Закон України “Про оборонні закупівлі” (далі-Закон) визначає загальні правові засади планування, порядок формування обсягів та особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного і демократичного цивільного контролю у сфері оборонних закупівель.
Частиною першою статті 30 Закону передбачено, що особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз та з дотриманням вимог встановлених статтею 30 Закону.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 № 1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану” (далі - Постанова № 1275) затверджено особливості здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану (далі - Особливості № 1275), які встановлюють порядок та умови здійснення оборонних закупівель для державних замовників у сфері оборони, служб державного замовника, а також військових частин, організацій (установ, закладів), що уповноважуються рішенням державного замовника у сфері оборони на здійснення закупівель та укладення державних контрактів (договорів), із забезпеченням захищеності державних замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану.
Відповідно до пункту 8 Особливостей № 1275 державні замовники здійснюють оборонні закупівлі товарів і послуг оборонного призначення, інших товарів і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, вартість яких дорівнює або перевищує 200 тис. гривень, робіт оборонного призначення та робіт для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони у разі, коли їх вартість дорівнює або перевищує 1,5 млн. гривень (крім закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення, що становлять державну таємницю, а також закупівлі озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, вибухової речовини військового призначення та послуг із розроблення, ремонту, модернізації озброєння, військової і спеціальної техніки, боєприпасів та їх складових частин, товарів, робіт і послуг для будівництва військових інженерно-технічних, фортифікаційних споруд, поточного ремонту та експлуатаційного утримання пошкоджених автомобільних доріг в областях, територіальні громади яких в установленому порядку включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії, а також в областях, територіальні громади яких межують з такими територіями та використовуються для задоволення потреб Збройних Сил), в електронній системі закупівель в один із таких способів:
1) у порядку проведення відкритих торгів, що визначений особливостями здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (далі Особливості № 1178);
2) у порядку проведення спрощених закупівель, визначених Законом України “Про публічні закупівлі”, з урахуванням положень, визначених цими особливостями;
3) у порядку відбору постачальника шляхом запиту пропозицій постачальників відповідно до Порядку формування та використання електронного каталогу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 вересня 2020 р. № 822;
4) шляхом застосування рамкової угоди відповідно до цих особливостей.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону України “Про публічні закупівлі” під час користування електронною системою закупівель уповноважена особа вносить до електронної системи закупівель персональні дані, надає згоду на їх обробку та оновлює такі дані у разі їх зміни.
Персональні дані, внесені уповноваженою особою до електронної системи закупівель, не оприлюднюються.
Згідно з абзацом третім підпункту 11 пункту 81 Особливостей № 1275 у разі коли розміщення/оприлюднення в електронній системі закупівель під час кваліфікаційного відбору та/або тендеру, та/або запиту пропозиції інформації про місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг (оприлюднення якої передбачено законодавством та/або цими особливостями) несе загрозу безпеці державного замовника та/або постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), така інформація може зазначатися як найменування населеного пункту місцезнаходження державного замовника та/або місцезнаходження (для юридичної особи)/місце проживання (для фізичної особи) постачальника (виконавця робіт, надавача послуг), та/або найменування населеного пункту, в який здійснюється доставка товару (в якому виконуються роботи чи надаються послуги).
Порядком функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 (зі змінами) (далі – Порядок № 166) визначено правовий механізм закриття чутливої інформації.
Згідно з пунктом 9-1 Порядку № 166 у разі оприлюднення в ЕСЗ інформації з обмеженим доступом або інформації, розголошення якої під час дії правового режиму воєнного стану в Україні може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку, за зверненням замовника, що оприлюднив таку інформацію в ЕСЗ, адміністратор вчиняє дії з припинення публічного доступу до такої інформації на підставі рішення комісії про надання адміністраторові дозволу на припинення публічного доступу.
Основними завданнями комісії з питань функціонування ЕСЗ при Уповноваженому органі (далі - Комісія), відповідно до підпункту 10 пункту 26 Порядку № 166, є розгляд звернень адміністратора з питань функціонування електронної системи закупівель, у тому числі щодо необхідності здійснення адміністратором припинення публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пунктів 9 і 91 цього Порядку, а також розгляд звернень замовника щодо необхідності припинення адміністратором публічного доступу до інформації в електронній системі закупівель відповідно до пункту 9-1 цього Порядку.
За результатами розгляду Комісія приймає рішення про надання дозволу, після чого адміністратор ЕСЗ технічними засобами здійснює припинення публічного доступу (приховування) вже оприлюднених документів чи відомостей.
Щодо інформації гугл-форми, яку має надавати державний замовник, а саме, оголошення для оприлюднення адміністратором електронної системи закупівель на веб-порталі уповноваженого органу з питань закупівель можна зазначити, що перелік інформації, яка включається до такого оголошення, визначається Кабінетом Міністрів України. Зазначена форма містить значення очікуваної вартості, кількості та місця поставки товарів або обсягу і місця виконання робіт чи надання послуг. У разі заповнення електронних форм або подання оголошення згідно з вимогами Закону, замовник зазначає лише ту інформацію, яка визначена Додатком 2 Особливостей № 1275.
Додатково інформуємо, що листи міністерств не встановлюють норм права та мають виключно інформативний характер.
|
|
Міністерством економіки України було оприлюднено лист «Щодо врахування податку на додану вартість при плануванні публічних закупівель та звітуванні», в якому, зокрема, зазначено:
«Отже, ціна, зазначена в договорі про закупівлю/документі (документах), що підтверджує (підтверджують) придбання товару (товарів), робіт чи послуги (послуг) у звіті про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, вказується з податком на додану вартість за умови, що постачальник товару/надавач послуг/виконавець робіт є платником ПДВ, а операція з постачання товару/надання послуг/виконання робіт підлягає оподаткуванню ПДВ.»
У зв'язку з цим просимо надати роз'яснення щодо застосування зазначених положень у такій ситуації.
Я є фізичною особою – підприємцем, перебуваю на спрощеній системі оподаткування (III група, ставка єдиного податку 5 %) та не зареєстрований платником податку на додану вартість.
Предметом постачання є програмне забезпечення, операції з постачання якого для платників ПДВ оподатковуються за ставкою 20 %. Рекомендована виробником роздрібна вартість програмного забезпечення становить 120 000,00 грн (ціна сформована виробником з урахуванням ПДВ).
Замовник – державна установа – під час планування закупівлі визначає очікувану вартість без урахування ПДВ.
У зв'язку з викладеним просимо надати роз'яснення:
Чи буде відповідати вимогам законодавства, якщо учасник, який не є платником ПДВ, подасть тендерну пропозицію із зазначенням ціни 120 000,00 грн без ПДВ (із приміткою про перебування на спрощеній системі оподаткування та відсутність статусу платника ПДВ), а в договорі про закупівлю також буде визначено ціну 120 000,00 грн без ПДВ із зазначенням, що постачальник є платником єдиного податку III групи за ставкою 5 % та не є платником ПДВ?
Просимо також підтвердити, що у зазначеному випадку сума договору не підлягає збільшенню на суму ПДВ, а зазначення ціни «без ПДВ» є правомірним, оскільки постачальник не є платником податку на додану вартість.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Сфера застосування Закону визначена статтею 3 Закону. Виходячи з положень пункту 11 частини першої статті 1 Закону, закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону здійснюється суб’єктами, які є замовниками, визначеними згідно із статтею 2 Закону.
Відповідно до статті 6 Закону якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, застосовуються положення міжнародного договору України, з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону. Закупівля товарів, робіт і послуг за кошти кредитів, позик, грантів, що надані відповідно до міжнародних договорів України Міжнародним банком реконструкції та розвитку, Міжнародною фінансовою корпорацією, Багатостороннім агентством з гарантування інвестицій, Міжнародною асоціацією розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Європейським інвестиційним банком, Північним інвестиційним банком, а також іншими міжнародними валютно-кредитними організаціями, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями з урахуванням принципів, встановлених у частині першій статті 5 цього Закону, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону, а також з урахуванням встановлених законом вимог щодо ступеня локалізації виробництва. Закупівля товарів, робіт і послуг на умовах співфінансування в рамках проектів, що реалізуються за рахунок кредитів, позик, грантів організацій, зазначених у частині другій цієї статті, здійснюється згідно з правилами і процедурами, встановленими цими організаціями, а в разі невстановлення таких правил і процедур - відповідно до цього Закону.
Таким чином, у разі якщо міжнародним договором України, згоду на обов’язковість якого надано Верховною Радою України, передбачено інший порядок закупівлі, ніж визначений цим Законом, то застосовуються положення міжнародного договору України.
При цьому всі рішення щодо здійснення закупівель приймаються замовником самостійно та з дотриманням законодавства в цілому. До компетенції Мінекономіки, як Уповноваженого орнану у сфері публічних закупівель, не належить визначення правомірності дій у конкретних випадках.
|