|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі» визначено, що вітчизняні та іноземні учасники всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель на рівних умовах. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників.
Згідно вимог тендерної документації (торги: UA-2016-09-20-000193-a, UA-2016-09-20-000478-a, UA-2016-09-12-000204-a, UA-2016-10-07-000012-c, UA-2016-09-06-000016-b), замовником визначено, що поставка товару відбувається на умовах Інкотерм-2000: DDP (DELIVERED DUTY PAID) доставка із сплатою мита.
Згідно з "Офіційними правилами тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати (редакція 2000 року) від 01.01.2000 № 560 (далі – Інкотерм-2000) при укладенні зовнішньоекономічних договорів термін DDP означає, що продавець безпосередньо погоджується зробити те, що випливає з самої розшифровки назви терміна - "Поставка зі сплатою мита", тобто очистити товар для імпорту і сплатити будь-які збори, що випливають із цього.
Згідно з вимогами Податкового кодексу України, листа ДФС України від 08.12.2015 26639/10/28-10-06-11 постачальник-нерезидент не є платником ПДВ в Україні, також нерезидент самостійно не може здійснити витрати, пов’язані з митним очищенням товарів. Згідно Митного Кодексу України витрати по митному очищенню несе декларант (платник податків). Декларантом згідно ст. 265 МКУ при переміщенні товарів на підставі зовнішньоекономічного договору є резидент яким або від імені якого укладений цей договір.
Таким чином, умови поставки DDP не можуть бути здійснені нерезидентом в силу вимог діючого законодавства України.
Оголошуючи закупівлю запасних частин іноземного виробництва на умовах DDP замовник створює не конкурентні умови для учасників (резидентів та нерезидентів), оскільки товар, який пропонується резидентом є очищеним від митних платежів, які (митні платежі) згідно ПСБО 9 «Запаси» збільшують вартість товару, а товар, який пропонується нерезидентом не може в силу вимог законодавства України бути поставлений замовнику з урахуванням сплати усіх митних платежів.
Порівняння (електронний аукціон) таких тендерних пропозицій буде некоректним та не буде досягати основних принципів згідно статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі»: добросовісна конкуренція, недискримінація учасників, об’єктивна і неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
У зв’язку із чим прошу надати роз’яснення, яким чином замовнику забезпечити дотримання ст. 5 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме рівні умови у відкритих торгах для резидентів та нерезидентів по поставці товарів?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами, зокрема добросовісна конкуренція серед учасників; недискримінація учасників; об’єктивна та неупереджена оцінка тендерних пропозицій.
Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим, згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Так, тендерна документація повинна містити, зокрема перелік критеріїв та методику оцінки тендерних пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв.
Виходячи зі змісту частини першої статті 28 Закону оцінка тендерних пропозицій проводиться автоматично електронною системою закупівель на основі критеріїв і методики оцінки, зазначених замовником у тендерній документації, та шляхом застосування електронного аукціону.
Відповідно до частини першої статті 29 Закону електронний аукціон полягає в повторювальному процесі пониження цін або приведених цін з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною в методиці оцінки, що проводиться у три етапи в інтерактивному режимі реального часу.
Згідно з пунктом 19 частини першої статті 1 Закону приведена ціна - ціна, зазначена учасником у тендерній пропозиції та перерахована з урахуванням показників інших критеріїв оцінки за математичною формулою, визначеною замовником у тендерній документації.
Відповідно до частини другої статті 28 Закону, зокрема у разі якщо крім ціни установлені інші критерії оцінки до початку електронного аукціону в електронній системі закупівель автоматично, відповідно до методики оцінки, установленої замовником в тендерній документації, визначаються показники інших критеріїв оцінки та приведена ціна, після чого розкривається інформація про приведену ціну та перелік усіх приведених цін пропозицій, розміщений у порядку від найнижчої до найвищої ціни без зазначення найменувань та інформації про учасників. Під час проведення електронного аукціону в електронній системі відображаються значення ціни пропозиції учасника та приведеної ціни.
Крім того, у разі якщо для визначення найбільш економічно вигідної тендерної пропозиції крім ціни застосовуються й інші критерії оцінки, у тендерній документації визначається їх вартісний еквівалент або питома вага цих критеріїв у загальній оцінці тендерних пропозицій. Питома вага цінового критерію не може бути нижчою ніж 70 відсотків, крім випадку застосування процедури конкурентного діалогу (частина третя статті 28 Закону).
Ураховуючи викладене та норми Закону, замовник самостійно зазначає вимоги до учасників та методику оцінки тендерних пропозицій у тендерній документації, виходячи зі специфіки предмета закупівлі та з дотриманням законодавства в цілому.
|
|
|
26.01.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Нашою установою було розпочато у грудні відкриті торги по закупівлі природного газу, які не відбулися у зв"язку з недостатньою кількістю учасників. Повторно оголошено відкриті торги, які також не відбулися. Під час проведення других відкритих торгів відбулася зміна ціни газу. Ми звернулися до постачальника в нашому регіоні щодо проведення переговорної прецедури. Постачальник відмовляється укладати договір по ціні,яка була зазначена в тендерній документації відкритих торгів. Чи можемо ми погоджуватися з постачальником і проводити переговори зазначаючі нову ціну, а з 01.02.17 планується ще одне підняття ціни, тобто на момент укладання договору ціна знову зміниться. Чи можемо ми проводити переговори по ціні, яка відрізняється від тендерної документації, а потім договір заключати знову по іншій ціні? Дякуємо за відповідь.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що відповідь на питання міститься в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3816-06 “Щодо порядку визначення предмету закупівлі”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb
Разом з тим слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, а принципами здійснення закупівель є максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям і зловживанням.
Водночас Закон не містить обмежень щодо зміни очікуваної вартості предмета закупівлі у випадку застосування переговорної процедури закупівлі на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Олександрівська клінічна лікарня звертається до Вас із проханням надати роз’яснення щодо укладання договорів за результатами відбору по Рамковим угодам. Рамкові угоди б/н на закупівлю товарів код 21.20.1 за ДК 016-2010 - «Ліки» (Лот №1 «вітчизняного виробництва», Лот №2 «іноземного виробництва», Лот №3 «іноземного виробництва», Лот №4 «іноземного виробництва», Лот №5 «іноземного виробництва», Лот №6 «іноземного виробництва») укладені Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та п’ятьма ( 5 ) учасниками.
Між Територіальним медичним об`єднанням «ПСИХІАТРІЯ» у місті Києві та одним із учасників було укладено додаткові угоди на зміну ціни, відповідно до пунктів Рамкової угоди та частини 5 статті 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель", відповідно до яких ціна на товар підвищилась.
• Чи мають бути підписані вище зазначені додаткові угоди всіма учасниками Рамкових угод ?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, проводити відбір для укладення договору про закупівлю стосовно одного учасника - керуючись цінами , наведеними в додатковій угоді до Рамкової угоди, стосовно іншого учасника – керуючись цінами, наведеними у Рамковій угоді?
• Чи має право Замовник, визначений у Рамковій угоді, внести зміни до істотних умов договору про закупівлю без внесення змін до Рамкової угоди ?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про здійснення державних закупівель” (далі - Закон) встановлював правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Рамкова угода – це правочин, який укладається одним чи кількома замовниками (генеральним замовником) у письмовій формі в порядку, встановленому цим Законом, з одним чи кількома учасниками процедури закупівлі з метою визначення основних умов закупівлі окремих товарів і послуг для укладення відповідних договорів про закупівлю протягом строку дії рамкової угоди (пункт 24 частини першої статті 1 Закону).
Згідно з частиною другою статті 13 Закону особливості укладення рамкових угод, перелік товарів і послуг, які можуть закуповуватися за рамковими угодами, визначаються Уповноваженим органом. Особливості виконання рамкових угод, порядок визначення генеральних замовників та взаємодії замовників з генеральним замовником за рамковими угодами визначаються Кабінетом Міністрів України.
Підстави та порядок унесення змін до рамкової угоди визначені у Розділі VIII Особливостей укладення рамкових угод, затверджених наказом Мінекономрозвитку від 24.04.2012 № 504 (далі – Особливості укладення рамкових угод).
Разом з тим відповідно до пункту 17 Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зміни до рамкової угоди вносяться у порядку, визначеному у такій угоді, та відповідно до законодавства у сфері державних закупівель.
При цьому зміна істотних умов договору про закупівлю здійснювалась у випадках, передбачених статтею 40 Закону.
Відповідно до вимог частини п’ятої статті 40 Закону істотні умови договору про закупівлю не могли змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі. Таким чином, у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю декілька разів можуть вносити зміни в частині ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі.
Водночас у разі зміни ціни за одиницю товару у вищезазначеному випадку замовнику необхідно обов’язково ураховувати, що договір про закупівлю укладається замовником за результатом проведення відбору (конкурентного відбору) відповідно до рамкової угоди, основною умовою якої є ціна за одиницю товару (послуги) згідно з пунктом 3.1 Особливостей укладання рамкових угод.
Крім того, відповідно до пункту 7 частини першої Особливостей виконання рамкових угод, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 04.07.2012 № 603, зокрема зміна істотних умов договору про закупівлю не призводить до зміни умов рамкової угоди, відповідно до якої укладено такий договір про закупівлю.
|
|
|
24.01.2017
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи має право замовник торгів в тендерній документації на закупівлю продуктів, що швидко псуються, обмежити коло учасників торгів тільки товаровиробниками, що мають виробничі потужності в конктетному місті чи області?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=1&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc , розміщено лист від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 “Щодо розробки тендерної документації”.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|
|
|
23.01.2017
|
Запитання
Тема:
Предмет закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Міністерством оборони України (далі – Замовник) проводяться закупівлі для потреб Збройних Сил України відповідно до вимог Закону України “Про публічні закупівлі” (надалі – Закон).
Відповідно до пункту третього частини другої статті 22 Закону тендерна документація повинна містити технічну специфікацію, яка не повинна посилатися на конкретну торговельну марку чи фірму, патент, конструкцію або тип предмета закупівлі, джерело його походження або виробника. У разі якщо таке посилання є необхідним, воно повинно бути обґрунтованим, а специфікація повинна містити вираз “або еквівалент”.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.
Просимо роз’яснити, яким чином Замовник повинен зазначати в договорі про закупівлю предмет договору та найменування продукції, якщо запропонований учасником товар визначено як еквівалент за процедурою закупівлі.
Як приклад процедура закупівлі: UA-2016-11-25-001765-a “Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (нафта, вугілля і нафтопродукти) Лот 3. Олива марки “Р” або еквівалент”. Учасник надав цінову пропозицію з найменуванням товару “Олива для гідромеханічних та гідро об’ємних передач Агрінол Р”, що визначено Замовником як еквівалент товару, запропонованого до закупівлі.
Просимо надати відповідь консультаційного характеру щодо зазначеного питання.
Додаток: 1. Договір з ТОВ “ТД “Агрінол” від 19.12.2316 № 286/1/16/38 на 10 арк.
2. Цінова пропозиція ТОВ “ТД “Агрінол” за лотом № 3
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
Згідно зі статтею 36 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. При цьому умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі.
Поряд з цим статтею 638 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У свою чергу, відповідно до частини третьої статті 180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
При цьому згідно з частиною четвертою статті 180 Господарського кодексу України умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.
Таким чином, під час укладення договору про закупівлю сторони повинні погодити предмет договору відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України. При цьому умови про предмет договору не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі.
|