|
|
13.02.2017
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!
Проводиться процедура відкритих міжнародних торгів. Відповідно до абзацу 2 частини першої статті 27 Закону України "Про публічні закупівлі" (далі - Закон) у разі, якщо оголошення про проведення процедури закупівлі оприлюднюється відповідно до положень частини четвертої статті 10 Закону, у день і час закінчення строку подання тендерних пропозицій, зазначених в оголошенні про проведення процедури закупівлі, електронною системою закупівель автоматично розкривається частина тендерної пропозиції з інформацією та документами, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним критеріям, та інформацією і документами, що містять технічний опис предмета закупівлі.
Тобто, на етапі прекваліфікації (до проведення аукціону) в замовника є можливість перевірити виключно зазначену інформацію, інші документи тендерної пропозиції учасника будуть доступні для перегляду лише після закінчення електронного аукціону.
Постає питання, яким чином замовнику при допущені учасника, який пройшов етап прекваліфікації, до аукціону заповнити поля, необхідні для підтвердження такого учасника, а саме: в системі необхідно заповнити дві вкладки, перша - відповідає кваліфікаційним критеріям, встановленим замовником в тендерній документації та друга - відсутні підстави для відмови в участі згідно ст.17 Закону України "Про публічні закупівлі".
З першим полем - питань нема, адже сама ця інформація перевіряється на прекваліфікації, а от підтвердити відсутність підстав для відмови в участі - неможливо, адже ця інформація відкроється замовнику лише після проведення аукціону.
Таким, чином, у разі якщо замовник зазначить, що учасник відповідає і першій, і по другій вимозі, він надасть недостовірну інформацію, за що його у подальшому можуть звинуватити. А у разі, якщо замовник зазначить лише пункт перший, а другий - ні, такого учасника система не допустить до проведення електронного аукціону.
Просимо привести у відповідність до вимог Закону технічний регламент роботи електронної системи. А також просимо відповісти, які дії у зазначеній ситуації повинен здійснити замовник, щоб не порушувати умови Закону.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 05.08.2016 № 3302-06/24704-06 “Щодо розгляду тендерних пропозицій учасників процедур закупівель, очікувана вартість яких перевищує вартісні межі, встановлені в частині четвертій статті 10 Закону” та від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=5&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb.
|
|
|
13.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Відповідно п.10 ч.1 ст.17 Закону "Про публічні закупівлі" Замовник повинен відхилити пропозицію учасника у разі якщо він не має антикорупційної програми чи уповноваженого з реалізації антикорупційної програми, якщо вартість закупівлі товару дорівнює чи перевищує 20 мільйонів гривень.
Чи повинен мати таку програму учасник, якщо він подає свою пропозицію тільки по одному лоту в закупівлі на суму, наприклад 1 млн грн, проте очікувана вартість закупівлі в цілому по всім 50 лотам в ній становить 40 млн грн?
В Законі не визначено, що вважати за вартість закупівлі на суму 20 млн грн, всю суму закупівлі чи окремі лоти в ній, проте логічно було б вважати, що учасник який торгується тільки за одним лотом на 1 млн не повинен мати таку програму.
Чи законне буде рішення Тендерного комітету відхилити пропозицію такого учасника за відсутністю у нього антикорупційної програми?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що відповідь на аналогічне питання розміщена за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=ef90771d-dba5-4ee5-aeee-8a5f7975aa50&lang=uk-UA
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому у ст. 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені п.12, п. 13 ч. 1 ст. 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм ст. 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів змісту поняття “вимоги до учасника” у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
Так, відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації. Згідно з абз. 2 ч. 1 ст. 35 Закону встановлено, що замовник під час проведення переговорів вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до ст. 16 Закону.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 22 Закону тендерна документація повинна містити, крім іншого, один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до ст. 16, вимоги, встановлені ст. 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством. При цьому відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити і не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У той же час Закон не містить визначення поняття “вимоги до учасника”, в тому числі в контексті п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступні питання:
1. Чи охоплює поняття “вимоги до учасника”, яке вживається у п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону, зазначені замовником у тендерній документації:
– кваліфікаційні критерії згідно із ст. 16 Закону та вимоги щодо способу їх документального підтвердження?
– вимоги до учасників згідно із ч. 1 і ч. 2 ст. 17 Закону та щодо надання учасником (переможцем) процедури закупівлі підтвердження його відповідності встановленим вимогам відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону?
– інші вимоги до учасників, які були зазначені замовником згідно із абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону як інша інформації (зокрема, щодо наявності в учасника спеціального дозволу або ліцензії, сертифікованої системи управління якістю тощо)?
2. Чи поширюється п. 4 ч. 2 ст. 35 Закону на випадки, коли замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, у разі якщо під час проведення двох тендерів замовником у тендерних документаціях були зазначені різні кваліфікаційні критерії (наприклад, у першому випадку – наявність обладнання та матеріально-технічної бази, а також наявність працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, а у другому випадку – лише наявність обладнання та матеріально-технічної бази) за умови незмінності вимог до предмета закупівлі, його технічних, якісних та інших характеристик.
Просимо також розглянути можливість надання узагальненої відповіді на питання, які були порушені у цьому та попередніх запитах нашої організації щодо переговорної процедури.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини першої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі застосовується замовником як виняток у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також вимоги до учасника не повинні відрізнятися від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації.
У свою чергу, тендерна документація повинна містити, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16, вимоги, встановлені статтею 17 цього Закону, та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством (пункт 2 частини другої статті 22 Закону).
Крім того, відповідно до частини третьої статті 22 Закону тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити.
Натомість під час проведення переговорів згідно частини першої статті 35 Закону замовник вимагає від учасника подання ним підтвердженої документально інформації про відповідність учасника кваліфікаційним вимогам відповідно до статті 16 Закону. Водночас вимоги, передбачені статтею 17 Закону, не встановлюються при застосуванні переговорної процедури закупівлі, оскільки статтею 17 Закону указані підстави, у разі наявності яких замовник зобов’язаний або може прийняти рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та відхиляє його тендерну пропозицію.
Таким чином, у разі якщо замовником було двічі відмінено тендер через відсутність достатньої кількості учасників, при цьому предмет закупівлі, його технічні та якісні характеристики, а також кваліфікаційні та інші вимоги до учасника (за виключенням вимог, передбачених статтею 17 Закону) не відрізнятимуться від вимог, що були визначені замовником у тендерній документації, замовник може застосувати переговорну процедуру закупівлі згідно з пунктом 4 частини другої статті 35 Закону. У інших випадках підстави для застосування замовником переговорної процедури на підставі пункту 4 частини другої статті 35 Закону відсутні.
Поряд з цим під час здійснення закупівель слід ураховувати, що метою Закону є зокрема забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель та запобігання проявам корупції у цій сфері, а закупівлі здійснюються замовниками із дотриманням принципів, встановлених статтею 3 Закону, а саме таких як максимальна економія, недискримінація учасників, запобігання зловживанням.
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У вимозі зазначено "На виконання листа СБУ Полтавське обласне територіальне відділення здійснює дослідження ринку закупівель товарів, робіт, послуг на предмет дотримання вимог законодавства про захист економічної конкуренції при проведенні КП "Кременчукводоканал" процедури відкритих торгів". Далі вимагається повний перелік документів (план, реєстр отриманих пропозицій, протокол розкриття, пропозиції учасників, тощо) у друкованому вигляді. Чи повинно підприємство надавати ці документи та чи не може АМКУ або СБУ переглядати документи в системі Прозорро?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 7 Закону контроль у сфері публічних закупівель у межах своїх повноважень, визначених Конституцією та законами України, здійснюють Рахункова палата, Антимонопольний комітет України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.
У свою чергу, Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність на підставі законодавства про захист економічної конкуренції, що ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України і складається із Закону України «Про захист економічної конкуренції», Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
У сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, зокрема проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).
Обов'язковість виконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, а також обов'язок надання інформації передбачені статтями 22 і 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України».
|
|
|
09.02.2017
|
Запитання
Тема:
Переговорна процедура закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. При цьому статтею 35 Закону визначено умови і порядок застосування замовниками переговорної процедури закупівлі.
Реалізовуючи функції, передбачені пунктами 12, 13 частини першої статті 8 Закону, Мінекономрозвитку неодноразово надавало консультації з питань закупівель та узагальнені відповіді щодо застосування законодавства у сфері закупівель стосовно застосування переговорної процедури закупівлі, зокрема у листах від 15.07.2016 № 3302-06/21890-07, від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06, а також у відповідях на запити №№ 16/2016, 35/2016, 86/2016, 99/2016, 133/2016, 134/2016, 153/2016, 191/2016, 198/2016, 234/2016, 248/2016, 6/2017 тощо. Водночас, на практиці виникають певні труднощі при застосуванні норм статті 35 Закону через неоднакове розуміння представниками замовників та контролюючих органів питання, щодо моменту (дати) початку переговорної процедури закупівлі.
Згідно із частиною першою статті 35 Закону переговорна процедура закупівлі – це процедура, що використовується замовником як виняток і відповідно до якої замовник укладає договір про закупівлю з учасником після проведення переговорів з одним або кількома учасниками. При цьому переговорна процедура закупівлі застосовується замовником виключно у разі наявності підстав, визначених у частині другій статті 35 Закону, а вибір процедури закупівлі здійснює тендерний комітет або уповноважена особа (особи) відповідно до статті 11 Закону.
Виходячи зі змісту пункту 35 частини першої статті 1 Закону учасник процедури закупівлі – це фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, юридична особа (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Водночас Законом не регулюється порядок і строки організації і проведення переговорів з учасником переговорної процедури закупівлі, в тому числі в порядок запрошення учасника (учасник) до участі у таких переговорах.
Відповідно до частини третьої статті 35 Закону за результатами проведених переговорів з учасником (учасниками) замовник приймає рішення про намір укласти договір. Повідомлення про намір укласти договір обов'язково безоплатно оприлюднюється на Веб-порталі Уповноваженого органу протягом одного дня після прийняття рішення. При цьому договір про закупівлю за результатами переговорної процедури укладається у строки, визначені абзацом восьмим частини третьої статті 35 Закону, і підлягає оприлюдненню згідно із абзацом восьмим частини першої статті 10 цього Закону.
Водночас, як випливає із змісту пунктів 13, 28 частини першої статті 1, частин першої, третьої статті 10 Закону, застосування (проведення) переговорної процедури закупівлі не передбачає попередньої публікації інформації (оголошення) про проведення даної процедури закупівлі на Веб-порталі Уповноваженого органу. При цьому норми Закону не містять чітких вказівок щодо моменту початку переговорної процедури закупівлі.
У зв’язку з викладеним вище, просимо надати розгорнуту відповідь на наступне питання:
Який момент у часі (дату) слід вважати початком переговорної процедури закупівлі:
– прийняття тендерним комітетом (уповноваженою особою) рішення про вибір (застосування) переговорної процедури закупівлі, або
– запрошення учасника (учасників) до участі переговорах (переговорній процедурі закупівлі), або
– проведення (завершення) переговорів з учасником (учасниками) переговорної процедури закупівлі, або
– прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю за результатами переговорів, або
– оприлюднення повідомлення про намір укласти договір на Веб-порталі Уповноваженого органу, або
– інший момент у часі?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Повідомляємо, що відповідь на аналогічне звернення міститься у запиті 131/17, розміщеному на Інформаційному ресурсі за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=0eb93469-1989-4d66-b2aa-8596c6d71c8b&lang=uk-UA
|