|
|
15.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Комунальне підприємство (власник міська рада), яке займається виробнитвом теплової енергії, в січні 2020 року планує придбати за кошти, виділені з міського бюджету, автомоібль вартістю 900 тис.грн. Чи не буде порушенням, якщо автомобіль буде придбано без використання електронної системи Прозоро, тобто укладено прямий договір.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на аналогічне за змістом питання надано відповідь у запиті № 304/2019, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=666afe9e-3ecf-4e9d-937d-fbf12fccd6b2&lang=uk-UA
|
|
|
14.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Громадські об`єднання є учасниками конкурсу фінансової підтримки соціально-культурних проектів ІГС на території Вінницької міської ОТГ. На даний час розробляються зміни до програми міської ради, згідно з якою надається фін. підтримка громадським організаціям на реалізацію власних проектів, відповідно до вимог законодавства.
Питання: громадські об`єднання - учасники конкурсу, підпадають під визначення "Замовники, які здійснюють закупівлі відповідно до Закону "Про публічні закупівлі", зазначені в п.3 ч.1 ст.2 цього Закону?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що на Інформаційному ресурсі розміщено лист від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 "Щодо здійснення закупівель замовниками" за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=11&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
Водночас згідно з частиною першою статті 22 Бюджетного Кодексу України за обсягом наданих повноважень розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Відповідно до частини четвертої статті 22 Бюджетного Кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.
Визначення понять “головні розпорядники бюджетних коштів”, “розпорядник бюджетних коштів” та “одержувач бюджетних коштів” наведені у пунктах 18, 47 та 38 частини першої статті 2 Бюджетного Кодексу України відповідно.
Частиною п’ятою статті 22 Бюджетного Кодексу України передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 1 Закону замовники – органи державної влади, органи місцевого самоврядування та органи соціального страхування, створені відповідно до закону, а також юридичні особи (підприємства, установи, організації) та їх об’єднання, які забезпечують потреби держави або територіальної громади, якщо така діяльність не здійснюється на промисловій чи комерційній основі, за наявності однієї з таких ознак: юридична особа є розпорядником, одержувачем бюджетних коштів; органи державної влади чи органи місцевого самоврядування або інші замовники володіють більшістю голосів у вищому органі управління юридичної особи; у статутному капіталі юридичної особи державна або комунальна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Таким чином, якщо суб'єкт є замовником у розумінні Закону, такий суб’єкт повинен дотримуватися вимог Закону під час здійснення закупівель товарів, робіт та послуг, керуючись вартісними межами, визначеними статтею 2 Закону.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Ч. 2 ст. 27 Закону встановлено, що під час розкриття тендерних пропозицій автоматично розкривається вся інформація, зазначена в пропозиціях учасників, та формується перелік учасників у порядку від найнижчої до найвищої запропонованої ними ціни/приведеної ціни. Не підлягає розкриттю інформація, що обґрунтовано визначена учасником конфіденційною. Конфіденційною не може бути визначена інформація про запропоновану ціну, інші критерії оцінки, технічні умови, технічні специфікації та документи, що підтверджують відповідність кваліфікаційним критеріям відповідно до статті 16 і вимогам, установленим статтею 17 цього Закону.
Яким чином в електронній системі реалізована можливість учасника визначення певної інформації конфіденційною?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Поряд з цим питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства, обов’язків оператора авторизованого електронного майданчика та адміністратора системи розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3810-03
Поряд з цим, постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 № 166 затверджено Порядок функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків.
При цьому виходячи зі змісту пункту 21 Порядку функціонування системи оператор авторизованого електронного майданчика повинен надавати інформаційну підтримку, зокрема забезпечити захист інформації про публічні закупівлі та захист конфіденційної інформації від несанкціонованого доступу, що дасть змогу запобігти витоку, знищенню та блокуванню інформації, порушенню цілісності та режиму доступу до інформації.
Таким чином, щодо питань, які стосуються технічних можливостей електронної системи закупівель, необхідно звертатись до операторів авторизованих електронних майданчиків та адміністратора системи.
|
|
|
13.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
У Києво-Святошинському районі існує КУ "Дитяче харчування", яке створено з метою забезпечення харчування учнів 1-4 класів та учнів пільгових категорій за кошти бюджету району. КУ "Дитяче харчування" здійснює закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі".
Харчування учнів за кошти батьків та продаж буфетної продукції не здійснюється.
На сьогодні розглядається питання запровадити харчування учніів за кошти батьків та продаж буфетної продукції у закладах освіти району.
У звязку з цим районною радою створено комунальне підприємство "Шкільне харчування" та вирішується питання розподілу між Комунальною установою та комунальним підприємством послуг, які будуть надаіватись за кошти батьків.
Враховуючивищевикладене, просимо надати роз'яснення:
1. Чи потрібно новоствореному комунальному підприємству здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі", якщо воно буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, без виділення бюджетних асигнувань?
2. Чи потрібно комунальній установі здійснювати закупівлі через ProZorro відповідно до вимог ЗУ "Про публічні закупівлі" для організації платного гарячого харчування учнів, якщо вона буде працювати безпосередньо на батьківськіх коштах, які будуть надходити на спеціальний рахунок установи?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас питання стосовно визначення поняття замовників у розумінні Закону розглянуто в листі від 29.04.2016 № 3302-06/12875-06 “Щодо здійснення закупівель замовниками”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель відповідно за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F12875-06%20
Отже, юридичні особи та/або суб’єкти господарювання самостійно визначають приналежність до замовників в розумінні Закону.
Своєю чергою, питання застосування замовником Закону незалежно від джерела фінансування розглянуто у запиті № 65/2018, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель, з яким пропонуємо ознайомитися за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/Details?id=04ad9c85-d426-4a58-b4f2-752e68c10cfa&lang=uk-UA
.
|
|
|
10.01.2020
|
Запитання
Тема:
Інше
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня!Виникло таке запитання, замовником було укладено додаткову угоду (на постачання природного газу) під 20% згідно ч.5 ст. 36 ЗУ "Про публічні закупівлі", але тендер ще триває і обсягів газу не вистачить до завершення закупівлі на 2020 рік. Як вчинити: укласти прямий договір на місяць чи переговорну процедуру за нагальною потребою, і взагалі чи можливо це?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель”, від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 "Щодо передумов здійснення закупівель", від 22.11.2016 № 3302-06/37709-06 “Щодо застосування переговорної процедури”, розміщених на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланнями:
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=%203302-06%2F29640-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-06%2F48844-06
http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3302-06%2F37709-06
Так, згідно з частиною сьомою статті 2 Закону забороняється придбання товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом, та укладання договорів, які передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, визначених цим Законом. Замовник не має права ділити предмет закупівлі на частини з метою уникнення проведення процедури відкритих торгів або застосування цього Закону.
Разом з тим відповідно до частини другої статті 38 Закону за порушення вимог, установлених цим Законом в частині прийнятих рішень, вибору і застосування процедур закупівлі, відповідальність несуть члени тендерного комітету або уповноважена особа (особи) персонально.
Крім цього зазначаємо, що умови застосування переговорної процедури закупівлі встановлені статтею 35 Закону. При цьому підстава проведення переговорної процедури закупівлі, визначена пунктом третім частини другої статті 35 Закону, застосовується замовником саме у разі виникнення особливих економічних чи соціальних обставин, що унеможливлюють дотримання замовниками строків для проведення тендеру, пов'язаних з негайною ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій, а також наданням у встановленому порядку Україною гуманітарної допомоги іншим державам.
|