|
Шановний користувачу, на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F55553-06%20 Мінекономіки розміщено лист від 21.12.2019 № 3304-04/55553-06 “Щодо набрання чинності та введення в дію нової редакції Закону”, яким зокрема, повідомлялося, що узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування вимог нової редакції Закону будуть поступово готуватися та розміщуватися на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу після введення його в дію.
Наразі Мінекономіки готує узагальнену відповідь щодо зміни істотних умов договору про закупівлю, ураховуючи численні запити, що надходять від користувачів Інфоресурсу. У зв'язку з цим, просимо Вас очікувати відповідь в узагальненому листі, який буде розміщений на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу.
|
|
Між учасником та замовником укладено договір про надання послуг з поточного ремонту за результатом проведення відкритих торгів. Предмет закупівлі - послуги з поточного ремонту.
В ході надання послуг встановлено, що частина послуг та матеріалів, які мають виконуватись відповідно до договору, суперечать технологічному процесу надання послуг, є недоцільними або були надлишково передбачені в кошторисній документації.
При цьому, в ході надання послуг виявлено потребу у заміні частини послуг на інші та наданні послуг, які є обов’язковими для завершення технологічного процесу надання послуг та потрібні для подальшої експлуатації будівлі, виконання яких призведе до покращення якості предмету закупівлі, а саме покращення якості поточного ремонту.
Запитання:
Чи може учасник та замовник укласти додаткову угоду про внесння змін до істотних умов договору, а саме кошторисної документації, керуючись пунктом 4 частиною п’ятою статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» у зв'язку з покращенням якості предмету закупівлі, при цьому таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю?
Дякуємо за відповідь
|
|
У зв’язку із необхідністю визначення питання щодо відповідності умов договору про закупівлю вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», просимо надати відповідь на наступне:
Чи є порушенням ч. 4, ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», укладання договору про закупівлю за результатами процедури закупівлі із визначення ціни за одиницю товару, що є предметом такого договору, у національній валюті України гривні, в той час, як відповідно до відомостей визначених у тендерній документації, валютою у якій повинна бути зазначена ціна тендерної пропозиції учасника є іноземна валюта - долар США, а отже тендерна пропозиція учасника надана в іноземній валюті. Умовами тендерної документації та договору про закупівлю передбачено, що розрахунки здійснюватимуться у національній валюті України гривні. Згідно з умовами договору про закупівлю визначено загальну ціну договору у гривні із зазначенням грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті.
Зважаючи на наведене, чи не суперечить умовам Закону України «Про публічні закупівлі» (ч. 4, ст. 41), договір про закупівлю, якщо валютою тендерної пропозиції поданої учасником є долар США (тобто, відповідає вимогам тендерної документації), а умовами договору про закупівлю передбачено визначення ціни за одиницю товару у гривні, загальну ціну договору про закупівлю визначено у гривні із зазначенням грошового еквівалента у доларі США, і чи не є це відмінністю умов договору про закупівлю від змісту тендерної пропозиції?
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону.
Поряд з цим тендерна пропозиція подається учасником процедури закупівлі замовнику відповідно до вимог тендерної документації (пункт 32 частини першої статті 1 Закону).
Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Перелік підстав для відхилення визначений статтею 31 Закону та є вичерпним.
Водночас рішення про відхилення приймаються замовником самостійно.
Разом з тим зазначаємо, що ураховуючи частину другу статті 19 Конституції України, та відповідно до норм Закону, Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 459 (зі змінами), до компетенції Мінекономіки як Уповноваженого органу не належить визначення правомірності дій замовників в конкретних випадках.
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) (далі – Закон) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Відповідно до частини першої статті 41 Закону договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.
Водночас злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються, зокрема, статтею 106 ЦК України.
Відповідно до частини першої статті 90 ЦК України, статті 9 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати своє найменування, яке має містити інформацію про його організаційно-правову форму та назву.
Крім того, згідно з частиною першою статті 56 Господарського кодексу України, статей 47-52 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" суб’єкт господарювання (зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю) може бути утвореним за рішенням власника (власників) майна або уповноваженого ним (ними) органу, а у випадках, спеціально передбачених законодавством, також за рішенням інших органів, організацій і фізичних осіб шляхом заснування нової господарської організації, злиття, приєднання, виділу, поділу, перетворення діючого товариства з обмеженою відповідальністю з додержанням вимог законодавства.
Згідно статті 11 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" зміни до статуту товариства та перша редакція статуту товариства, створеного в результаті реорганізації, підписуються учасниками товариства, які голосували за рішення про внесення таких змін чи про затвердження першої редакції статуту, або особою, уповноваженою на це органом, який прийняв таке рішення, якщо це передбачено статутом. Справжність підписів учасників або уповноваженої особи засвідчується нотаріально.
Якщо товариство створюється в результаті реорганізації, і при цьому учасники товариства матимуть менший обсяг прав щодо відчуження своїх часток або щодо виходу з товариства, ніж мали учасники (акціонери) правопопередника, або якщо такі права є вужчими або більш обмеженими порівняно з правами учасників (акціонерів) правопопередника, перша редакція статуту такого товариства приймається одностайним рішенням всіх учасників і підписується в порядку, визначеному частиною другою цієї статті.
|