|
|
04.02.2019
|
Запитання
Тема:
Відкриті торги
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна вважати реєстр НАЗК https://corruptinfo.nazk.gov.ua/ - відкритим єдиним державним реєстром, доступ до якого є вільним? Чи Замовник зобов'язаний чекати оприлюднення інформації про перелік відкритих єдиних державних реєстрів, доступ до яких є вільним, на веб-порталі Уповноваженого органу в частині даного реєстру?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Водночас зазначаємо, що відповідь на звернення міститься в листі від 12.02.2019 № 3304-04/6186-06 “Щодо інформації про функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=3304-04%2F6186-06%20
|
|
|
01.02.2018
|
Запитання
Тема:
Допорогові закупівлі
|
Розширений перегляд
|
|
|
Чи можна перенести дату проведення аукціону по допорогових закупівлях, якщо період уточнень закінчився та розпочалась процедура прийняття пропозицій?
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що питання реалізації в електронній системі закупівель вимог законодавства розглянуто в листі від 07.02.2017 № 3302-06/3810-03 “Щодо електронної системи закупівель”, розміщеному на Інформаційному ресурсі Уповноваженого органу з питань закупівель за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?lang=uk-UA&id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&pageNumber=2&fCtx=inName&fSort=date&fSdir=desc
|
|
|
06.06.2019
|
Запитання
Тема:
Зміна істотних умов договору
|
Розширений перегляд
|
|
|
Частиною 4 статті 36 Закону України «Про публічні закупівлі» визначені випадки, у яких даний закон дозволяє вносити зміни у договір про закупівлю.
За змістом даного припису закону дані випадки не є взаємовиключними.
Разом з цим, у роз’ясненні Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, викладеному у листі № 3302-06/34307-06 від 27.10.2016 «Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю» мовиться:
«Тому, звертаємо увагу, що одночасне застосування зазначених випадків не є можливим, оскільки одночасне внесення таких змін призведе до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених законом випадках».
За даною позицією міністерства сторони договору про закупівлю, за наявності декількох випадків, які дозволяють змінити умови договору про закупівлю, повинні укласти не одну додаткову угоду, а декілька одночасних додаткових угод – в залежності від кількості випадків, що настали.
Також, дещо неоднозначним залишається твердження міністерства про те, що застосування декількох випадків за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» призводить до внесення змін у договір не у випадках, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі».
У зв’язку з викладеним, прошу надати роз’яснення даної позиції міністерства:
1. Яким чином одночасне застосування сторонами договору про закупівлю зазначених у ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» декількох випадків внесення змін призводить до зміни умов договору у непередбачених законом випадках?
2. Які конкретні статті Закону України «Про публічні закупівлі», Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України (норми-приписи, норми-заборони) порушать сторони договору про закупівлю, якщо за декількома випадками за ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі» буде складена одна, а не декілька додаткових угод?
3. Ознаки якого адміністративного або кримінального правопорушення наявні у діях посадових осіб сторін договору про закупівлю, якщо ними підписана одна додаткова угода про внесення змін у договір про закупівлю за декількома документально підтвердженими випадками, встановленими ч. 4 ст. 36 Закону України «Про публічні закупівлі», а не декілька одночасних додаткових угод про внесення цих же змін, але за кожним з випадків окремо?
Прошу надати правову позицію міністерства з даних питань.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Відповідно до частини четвертої статті 36 Закону умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов’язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 36 Закону.
При цьому випадки, наведені у пунктах 1-7 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Поряд з цим, випадки, зазначені у пунктах 3-5 частини четвертої статті 36 Закону не передбачають можливості щодо збільшення суми договору про закупівлю та зміни обсягів закупівлі після підписання договору про закупівлю.
Натомість пункти 1, 2 частини четвертої статті 36 Закону передбачають випадки щодо зменшення обсягів закупівлі без збільшення суми договору про закупівлю після його підписання до повного виконання зобов’язань сторонами у повному обсязі.
Разом з тим, збільшення суми договору про закупівлю після його підписання можливе у випадках, передбачених пунктами 6, 7 частини четвертої статті 36 Закону без зміни обсягу закупівлі.
З огляду на викладене, одночасне застосування пунктів 1-8 частини четвертої статті 36 Закону може призводити до зміни істотних умов договору про закупівлю у непередбачених Законом випадках.
|
|
|
15.05.2020
|
Запитання
Тема:
Тендерна документація
|
Розширений перегляд
|
|
|
Доброго дня! Ми бюджетна установа, яка фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету та являється замовником у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Протягом 2019 року нами проведено відкриті торги щодо закупівлі легкового автомобілю. Умовами договору про закупівлю автомобілю визначено, що гарантійний термін на автомобіль становить 3 роки або 100 тисяч кілометрів пробігу, в залежності від того, що наступить раніше. Відповідно до умов договору він набирає чинності з дня підписання його сторонами і діє до 31.12.2019 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов’язань. В грудні 2019 року постачальник поставив автомобіль, а ми здійснили оплату за нього. На сьогоднішній день у нас виникла потреба в проведенні планового технічного обслуговування цього автомобілю. Згідно з сервісною книжкою автомобілю, планове технічне обслуговування, що нам необхідне, не включається до гарантії, яка визначена договором про закупівлю, тому нам для закупівлі послуг з планового технічного обслуговування автомобілю необхідно укладати новий договір (шляхом застосування процедури закупівлі). Відповідно до сервісної книжки, всі операції з технічного обслуговування повинні здійснюватися тільки в спеціалізованих технічних центрах виробника автомобілю. Аналізом мережі Інтернет нами встановлено, що на території України (в різних її областях) діють 19 таких спеціалізованих центрів. Питання: 1.Чи можемо ми під час складання тендерної документації зазначити в ній, що спеціалізований технічний центр повинен бути розміщений виключно на території тільки нашої області? 2.Чи не буде така вимога дискримінаційною по відношенню до інших потенційних учасників такої закупівлі, які розташовані в інших областях України? Заздалегідь дякуємо за вичерпні відповіді!
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (в редакції Закону № 114-IX від 19.09.2019) визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад.
Ураховуючи вимоги пункту 31 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і містить відомості, визначені частиною другою статті 22 Закону.
Разом з тим тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації (частина третя статті 22 Закону).
Водночас відповідно до частини четвертої статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Ураховуючи викладене, вимоги в тендерній документації, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеним критеріям, встановленим у тендерній документації, визначається замовником самостійно згідно із законодавством, виходячи зі специфіки предмета закупівлі з урахуванням частини четвертої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 5 Закону.
Крім того, ураховуючи мету Закону, якою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, замовнику під час проведення процедури закупівлі необхідно дотримуватись принципів здійснення закупівель, закріплених у статті 3 Закону, не призводячи своїми діями до штучного та/або формального обмеження потенційного кола учасників для подальшого визначення переможця торгів.
|
|
|
12.06.2019
|
Запитання
Тема:
Планування закупівель
|
Розширений перегляд
|
|
|
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю - договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари. При цьому визначення “замовники” та “учасник процедури закупівлі” наведені у пунктах 9 і 35 частини першої статті 1 Закону.
Просимо Вас надати роз’яснення – чи має право Замовник, відповідно до Закону, укладати за результатами процедури закупівлі трьохсторонній договір між Замовником, Учасником та Платником, за умови залучення інвесторських коштів на закупівлю товарів/робіт/послуг. З урахуванням того, що відповідно до умов договору, на Платника покладається лише обов’язок оплати товарів/ робіт/послуг.
|
|
Відповідь
|
|
Шановний користувачу, повідомляємо, що Закон України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.
Сфера застосування Закону визначена статтею 2 Закону.
Згідно з пунктом 20 частини першої статті 1 Закону публічна закупівля (далі – закупівля) – придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 1 Закону договір про закупівлю – договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі та передбачає надання послуг, виконання робіт або набуття права власності на товари.
У свою чергу, згідно з частиною першою статті 4 Закону закупівля здійснюється відповідно до річного плану. При цьому формою річного плану закупівель, яка відповідно до пункту 11 частини першої статті 8 Закону затверджена наказом Мінекономрозвитку від 22.03.2016 № 490 “Про затвердження форм документів у сфері публічних закупівель” (далі – Наказ), передбачено, що замовник вказує в річному плані розмір бюджетного призначення за кошторисом або очікувану вартість предмета закупівлі.
Ураховуючи зазначене, складання річного плану та внесення до нього змін, є передумовою здійснення процедур закупівель, визначених Законом та передує їх проведенню.
При цьому питання передумов закупівель розглянуто в листах від 14.09.2016 № 3302-06/29640-06 “Щодо планування закупівель” та від 28.12.2017 № 3304-06/48844-06 “Щодо передумов здійснення закупівель”, розміщених за посиланням http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=29640 та http://www.me.gov.ua/InfoRez/DocumentsList?id=f2e30594-ba6c-420f-9c24-2a852415a884&tag=InforezKnowledgeDb&lang=uk-UA&fNum=48844-06
Таким чином, у разі якщо замовником планується придбання товарів, робіт і послуг, така закупівля здійснюється відповідно до вимог Закону, шляхом застосування процедур, передбачених статтею 12 Закону, керуючись вартісними межами, встановленими у статті 2 Закону.
Отже, оскільки Законом встановлена конкретна сфера правового регулювання, дія цього Закону не поширюється на інші правовідносини.
|