Звичайна версія Розмір шрифта: A A A Схема кольорів: A A A
Про Міністерство Діяльність Бізнесу Громадськості Воєнний стан: громадянам та бізнесу
      Головна / Публічні закупівлі / Консультації з питань закупівель / Консультації з питань публічних закупівель
Консультації з питань публічних закупівель
В словах тільки українські літери, мінімальна довжина слова 3 символи
Пошук в тексті
Bідібрати результати за темою за тегами
Останні запити та відповіді сортувати за
Очистити
23.10.2021 Запитання      Тема: Планування закупівель Розширений перегляд
6939 / 7245
ПрАТ «АК «Київводоканал» (далі – Товариство) як підприємство, яке займає монопольне становище основним предметом діяльності якого є надання споживачам м. Києва та Київської області послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, звертається з питання надання роз’яснень відносно закупівлі послуг споживачами, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного, місцевих бюджетів. Законом України від 09.11.2017 № 2189-VIII «Про житлово-комунальні послуги» (далі – Закон № 2189-VIII) визначено нову класифікацію житлово-комунальних послуг, нову систему взаємовідносин, що виникають у процесі надання послуг споживачам, нежитлові приміщення яких знаходяться у житлових багатоквартирних будинках. На виконання вимог Закону № 2189-VIII, постановою КМ України від 05.07.2019 № 690 затверджено «Правила надання послуг..» (далі – Правила № 690) і типові договори. Проте, жодна з типових форм не може застосовуватись до організацій, які здійснюють закупівлю, оскільки не враховує особливості, передбачені Законом України від 25.12.2015 № 922-VIII «Про публічні закупівлі» (далі – Закон № 922-VIII). Маємо наголосити, що на території м. Києві значна кількість споживачів послуг (замовників), що підпадають під дію Закону № 922-VIII, мають у володінні (користуванні) декілька об’єктів водокористування, зокрема в нежитлових приміщеннях у різних багатоквартирних житлових будинках. У деяких випадках кількість таких приміщень у одного замовника може сягати понад 200 приміщень. Як приклад до таких замовників можна віднести Управління культури, Управління освіти, територіальні підрозділи Національної поліції, тощо). До набрання чинності нового Закон № 2189-VIII такі споживачі укладали з Товариством один договір про надання послуг на всі приміщення, які знаходяться у них у власності (користуванні). Проте, із набранням чинності нового Закону № 2189-VIII такі споживачі вимушені укладати на кожне нежитлове приміщення окремий договір, оскільки типові форми договорів, затверджені постановою КМ України від 05.07.2019 № 690, не передбачають укладання одного договору на декілька об’єктів водокористування. Це призводить до збільшення часу та затрат на їх оформлення як Замовником так і Товариством (учасником). Просимо надати роз’яснення чи можливо для спрощення, пришвидшення здійснення процедури закупівлі послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, ефективного укладання договорів, їх супроводження, оформлення первинних та підтвердних документів, реєстрації бюджетних зобов'язань та проведення платежів, укладати між замовниками (споживачами послуг) та Товариством (учасником) один договір на закупівлю послуг з централізованого водопостачання по всім приміщення одночасно, які знаходяться у власності (користуванні) замовника? Чи обов’язково закупівлю у такому випадку здійснювати по лотам? Просимо надати детальне роз’яснення з цього питання та алгоритм дій для замовників які здійснюють закупівлю для укладення договору на надання послуг з централізованого водопостачання у Товариства (учасника). Офіційний запит у вкладенні додається.
Відповідь
14.07.2021 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6935 / 7542
Згідно з вимогами документації спрощеної закупівлі учасник подає документи та довідки (підписані, датовані) щодо відповідності визначеним замовником критеріям. Учасником поданий увесь перелік документів, що вимагався замовником, кожен з яких підписаний КЕП (у форматі .pdf.p7s), але самі довідки (у форматі pdf.) не мають підписів та печаток учасника. Чи вважати електронний підпис у такому випадку підписом самої довідки? Чи повинен замовник відхилити таку пропозицію?
Відповідь
23.12.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6934 / 7222
17.11.20202 р. були прийняті зміни до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі – Закон), якими встановлено процедури реорганізації органів місцевого самоврядування базового та субрегіонального (районного) рівня, обумовлені змінами у адміністративно-територіальному устрої України. На підставі цього Закону у власність територіальних громад, території яких визначені розпорядженнями КМУ від 12.06.2020 р. (далі – «сформовані громади») мають бути передані за місцем знаходження (див. п. 6-1, п. 6-2, абз. 4 п. 10 розділу 5 Закону): 1) нерухоме майно, титульним власником якого були територіальні громади, території яких включено до складу сформованих громад, а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг); 2) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих територіальними громадами, що увійшли до складу сформованих громад; 3) нерухоме майно, що знаходиться у спільній власності територіальних громад районів (тобто титульним власником якого є районні ради), а також індивідуально визначене майно (речі), призначені для обслуговування відповідних об’єктів нерухомого майна і пов’язані з цим майном спільним призначенням (у тому числі у зв’язку із здійсненням відповідних повноважень або наданням послуг) – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України; 4) права засновника (учасника) юридичних осіб, заснованих районними радами, – відповідно до розмежування видатків між бюджетами, встановлених Бюджетним кодексом України. Значну частину перелічених вище об’єктів та права засновників відповідних комунальних закладів (підприємств, установ) необхідно передати сформованим територіальним громадам до 01.01.2021 р., оскільки з цього моменту районні ради та ради розформованих територіальних громад не матимуть права здійснювати видатки на їх утримання. Зважаючи що зміни до Закону набули чинності лише 06.12.2020 р., зараз сільські, селищні та міські ради, а також районні ради, перші вибори у яких відбулися 25.10.2020 р., тільки розпочали процедури передачі та переоформлення прав на відповідне майно. У зв’язку із чим виникає низка запитань, пов’язаних із забезпеченням енергоносіями, харчуванням та іншими необхідними товарами та послугами комунальних закладів, установ та організацій, в умовах одночасної зміни назви, підпорядкування таких юридичних осіб, а також заміни розпорядників необхідних для закупівель коштів та початком нового бюджетного періоду. Зокрема: у якому порядку треба вносити інформацію про зміну назви та органу управління, до якого належить комунальний заклад, установа чи підприємство, до електронної системи закупівель?
Відповідь
03.08.2020 Запитання      Тема: Інше Розширений перегляд
6932 / 7256
ДоБрого дня. У ч.4.ст.41 ЗУ"Про публічні закупівлі"визначені віпадки, коли ціна договору може відрізнятись від ціни пропозиції переможця, а саме:  у разі визначення грошового еквівалента зобов’язання в іноземній валюті;  у випадку перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. Досить поширений випалок, коли у результаті аукціону пропозиція переможця за одиницю товару визначається у гривнях та копійках з декількома десятовими знаками(наприклад 25000грн- ціна пропозиції, кількіть товару-78од., ціна за од.-267,094грн.). Я так розумію, що одразу ж можна укласти договір на зменшену суму(267,09*78=24999,78грн).При реєстрації договору у органах ДКСУ казначеї перевіряють на відповідність звіту про результати проведення закупівель, який до речі формується системою автоматично, та ціни договору. Звіт сформується із ціною пропозиції переможця, а не зменшеною ціною. Питання: чи може відрізнятися у такому випадку сума звіту та ціна договору?
Відповідь
14.07.2020 Запитання      Тема: Переговорна процедура закупівлі Розширений перегляд
6931 / 7342
Доброго дня. Замовником було двічі оголошено процедуру відкритих торгів на закупівлю послуг, обидві процедури не відбулись, через недотсатню кількість учасників. Був зареєстрований лише один учасник з ціновою пропозицією меншою за очікувану вартість. На даний час планується провести переговорну процедуру на підставі ч.2 п.1 статті 40. Запитання: Яку очікувану вартість зазначити в переговорні поцедурі? 1. Таку як була у відкритих торгах, чи 2. Ту що була подана одним учасником в процедурі відкитих торгів (менша за очікувану)?
Відповідь
Попередня 1 ... 467 468 469 470 471 472 473 ... 669 Наступна

Інформаційні ресурси

Повідом про корупцію Розрахунок
середньоринкової вартості автомобілів 		Бази даних у сфері
технічного регулювання; 		Єдиний державний
портал адміністратівніх послуг 		Державні закупівлі
 
Електронне звернення громадянина Мапа сайту Статистика Що нового на сайті
Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України 01008, Україна, м. Київ,
вул. Грушевського, 12/2